Суд: Київський районний суд м. Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 05 березня 2026 р.
Справа: №953/2575/26
Суддя: Єфіменко Н. В.
Справа№ 953/2575/26
н/п 3/953/660/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" березня 2026 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., розглянувши адміністративний матеріал стосовний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , солдат, ВЧ НОМЕР_2 , оператор БПЛА, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , за ч.3 ст.172-11 КУпАП,
встановив:
18 лютого 2026 року о 15:30 солдат ОСОБА_1 направлений на консультацію до військового госпіталю військовослужбовців за адресою: АДРЕСА_2 , де самовільно залишив госпіталь. 20.02.2026 о 17:30 солдат ОСОБА_1 повернувся до розташування підрозділу за адресою: АДРЕСА_3 . Таким чином, солдат ОСОБА_1 з 18.02.2026 по 20.02.2026 проводив час на власний розсуд.
В матеріалах справи мається заява ОСОБА_1 про визнання вини, розгляд справи за своєї відсутності.
З урахуванням викладеного, враховуючи положення ст. 268, 277 КУпАП, суд розглядає справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, доходжу наступного:
Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Диспозиція ч.3 ст.172-11 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП, підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення ДНХ-0870 від 21.02.2026; поясненнями ОСОБА_1 від 21.02.2026; довідкою ВЧ НОМЕР_2 №2647/2431 від 10.02.2026; доповіддю про самовільне залишення частини військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації солдатом ОСОБА_1 , який прибув у відрядження на навчання з ВЧ НОМЕР_2 №920/1412 від 18.02.2026 за підписом т.в.о. командира ВЧ НОМЕР_3 ОСОБА_2 ; доповіддю по факту повернення до ВЧ НОМЕР_2 після самовільного залишення ВЧ НОМЕР_3 за підписом командира ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_3 ; службовою характеристикою; витягом з наказу №40 від 06.02.2026.
Суд, дослідивши матеріали справи, кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-11 КУпАП, - самовільне залишення місця служби.
Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП, суду не надано.
При накладенні стягнення суд, враховуючи обставини справи, те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
У відповідності з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст.40-1 КУпАП, суд стягує з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в дохід держави судовий збір.
Керуючись ч.3 ст.172-11, ст. 8, 283, 284, 294 КУпАП, суд,
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід Держави судовий збір у розмірі становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.
Відповідно до вимог ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується штраф в подвійному розмірі, тобто 17 000 грн.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення постанови. Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Н.В. Єфіменко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua