Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №619/7023/25 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/7023/25

провадження № 3/619/38/26

ПОСТАНОВА

іменем України

04 березня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Коваленко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Дорофєєва В.С.,

представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Остропілець В.І.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянув адміністративну справу, що надійшла з ВП №3 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

УСТАНОВИВ:

1. Зміст наданих до суду протоколів, позиції учасників справи

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 13.11.2025 серії ЕПР1 №511959, 13.11.2025 о 15 год. 00 хв. в Харківській області, Харківський район, м. Дергачі, вул. Незалежності 10, водій ОСОБА_1 керував електроскутером в стані алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Правопорушення вчинене повторно. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заперечував проти обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суду пояснив, що 13.11.2025 року приблизно о 15:00 приїхав на роботу до своєї дружини в кафе «Мисливський клуб»- магазин «Плюс» за адресою: м. Дергачі , вул. Незалежності, буд. 10. За її проханням , в підсобному приміщенні, перевірив роботу котла опалення, заніс дрова та здійснив їх завантаження в котел. В цей час до мене підійшла працівниця з кафе- магазину ОСОБА_2 і попрохала придбати їй в аптеці пігулки від головного болю і тиску. ОСОБА_1 на своєму скутере поїхав до центру м. Дергачі і в аптеці придбав ліки. Потім приїхав знов до кафе-магазину і зупинився біля вхідних дверей в підсобне приміщення. В цей же час близько 15:00 позаду мене на відстані близько 4-5 метрів зупинився поліцейський автомобіль. Ні світова на звукова сигналізації на автомобілі не працювали і припустивши, що працівники поліції приїхали в кафе на обід, раніше ОСОБА_1 їх бачив біля кафе , він зайшов в підсобне приміщення кафе – магазину та віддав пігулки. ОСОБА_2 пригостила його пляшкою пива. Не маючи намірів десь їхати на своєму скутері він випив пиво та вийшов на вулицю покурити. В цей час до нього підійшли працівники поліції. Вказали на запах алкоголю та почали складати протокол по ст. 130 КУпАП. ОСОБА_3 відмовився проходити огляд оскільки вже випив пива, проте він нікуди не їхав , а просто стояв курив і збирався ще лишитися в магазині. ОСОБА_1 наполягає, що напередодні та до поїздки в аптеку спиртних напоїв він не вживав. В цей день свій електроскутер він мав намір залишити своїй дружині.

Адвокат Остропілець В.І., в інтересах водія ОСОБА_1 , в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі про притягнення її довірителя до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Вказане клопотання аргументувала тим, що зміст протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та доданого до нього відеозапису не містять належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Захистом також було заявлено клопотання про допит в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , які судом було задоволено.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що пам`ятає події того дня. Він бачив що ОСОБА_1 приїхав на електроскутері до магазину – кафе і зайшов до магазину. ОСОБА_1 вийшов з кафе і поліцейський запропонував пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку , на що той відмовився. ОСОБА_1 були роз`яснені його права. Час не співпадає на відеореєстраторі з моментом події оскільки постійно збивається. Крім того час не співпадає і на бодікамері оскільки приходиться її постійно вимикати, бо вона не витримує весь робочий час.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , працює продавцем і кухаром у магазині – кафе «Продукти Плюс». 13.11.2025 року у них в кафе був банкет, а котел зламався. ОСОБА_1 приїхав ремонтувати котел . Їй було погано в той день, і вона попросила ОСОБА_1 з`їздити до аптеки за ліками «Бисопролол» від тиску, це було приблизно о 15:00 годині. ОСОБА_1 з`їздив і привіз ліки. Вона вирішила йому віддячити і купила пиво. Він пиво випив і вийшов покурити. Про події які відбулися на вулиці вона вже не знає. Про те що на подвір`ї стояв поліцейський екіпаж їй розповів ОСОБА_1 , який думав що вони приїхали поїсти.

2. Релевантні джерела права

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є:своєчасне,всебічне,повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП, зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Верховний Суд в постанові від 27 червня 2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Положеннями ч. 2ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Аналогічні положення фактично висловлені Європейським судом з прав людини в остаточному рішенні від 06 червня 2018 року у справі «Михайлова проти України», який зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред`явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.

Згідно з п. 1.3. «Правил дорожнього руху», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно ч. 1ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч.2 ст.130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті .

Зазначена норма закону є бланкетною, тому необхідно з`ясовувати, серед іншого, яку норму спеціального закону порушила особа, в чому полягає суть цих порушень із відповідним закріпленням вказаних норм в протоколі про адміністративне правопорушення.

Об`єктом правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення виражається, у тому числі, у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, характеризується наявністю прямого умислу.

Суб`єктом є особа, яка керує транспортним засобом.

Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Згідно ПДР України, водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанови Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 204/8036/16-а, виключно водій, а не особа, яка сидить з кермом, підлягає відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.

Для притягнення до відповідальності заст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Відповідно до Правил дорожнього руху України, водій це особа, яка керує транспортним засобом.

Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно законодавства України.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015.

Згідно ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

У пунктах 3, 4 розділу І вищевказаної Інструкції вказано, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

У пункті 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 із змінами та доповненнями вказано, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Частина 2 ст.30 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

3. Опис обставин, установлених під час розгляду справи, та оцінка аргументів учасників справи

В протоколі про адміністративне правопорушення від 13.11.2025 серії ЕПР1 №511959 вказано, що 13.11.2025 о 15 год. 00 хв. в Харківській області, Харківський район, м. Дергачі, вул. Незалежності 10, водій ОСОБА_1 керував електроскутером в стані алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Правопорушення вчинене повторно. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.130 КУпАП.

Разом з тим, з відеозапису з відеорегістратора службового авто вбачається, що поліція їде за ОСОБА_1 який рухається на електроскутері. ОСОБА_1 під`їжджає до магазину , зупиняється, встає з електроскутера і до нього підходить співробітник поліції вони вітаються за руку і ОСОБА_1 відвертається від поліцейського і робить крок у бік дверей магазину. На цьому відео переривається. Відео без звуку, дата 13.11.2025 час 16:19 .

Наступне відео вже з нагрудних камер працівників патрульної поліції з якого вбачається дата 13.11.2025 час 16:46 біля ОСОБА_1 стоять два поліцейських і складають протокол, записують його дані. Потім поліцейський зачитує права та пропонує продутися за допомогою Алкотестера Драгер і в подальшому поїхати до мед закладу. На що ОСОБА_1 відмовився. Сказав , що алкогольні напої не вживав . При цьому ознак алкогольного сп`яніння з відео не вбачається .

Тобто проміжок часу між відео з відеорегістратора та нагрудних камер працівників патрульної поліції 25 хвилин.

Суд зауважує, що вищевказані дії працівників поліції підтверджують версію ОСОБА_1 про те, що спочатку коли він і поліцейські під`їхали до магазину вони дійсно привіталися і ОСОБА_1 зайшов до магазину, де працівниця магазину попросила його з`їздити за ліками від тиску, що він і зробив . Після того як він привіз ліки вона пригостила його пивом. ОСОБА_1 випив пиво тому що вже їхати нікуди не збирався, так як збирався залишати електроскутер дружині, яка там працювала. Вказані події були підтверджені показами свідка ОСОБА_2 продавця цього магазину. Після цього ОСОБА_1 вийшов на вулицю покурити і до нього вже підійшли працівники патрульної поліції. Так як він випив пиво то він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Проте це вже було через пів голини від того як він привітався з працівником поліцій, який йому був знайомий оскільки заїжджав до цього магазину-кафе поїсти.

Наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затверджено «Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису».

Відповідно до вимог цієї Інструкції включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення,крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.

Отже, якщо із відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі (ВС справа №216/5226/16-а (2-а/216/33/17).

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Отже, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.

Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

На підставі вищевстановлених обставин, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що працівниками поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 грубо порушенні вимоги КУпАП та Інструкції, вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не підтверджується належними та допустимими доказами по справі.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутнє порушення Правил дорожнього руху України, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме п. 2.5 ПДР України, та відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Фактично, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння через тривалий час після зафіксованого керування едектроскутером. Тим паче працівники патрульної поліції були обізнані про те, що заклад в який приїхав ОСОБА_1 , є ще й кафе. Доказів керування електроскутеером після відвідування закладу харчування з явними ознаками алкогольного сп`яніння , на відеозаписі не зафіксовано, отже з об`єктивністю стверджувати, що він керував електроскутером з ознаками алкогольного сп`яніння, підстав немає. Враховуючи викладене суд вважає, що ОСОБА_1 був спровокований на відмову від огляду на стан сп`яніння, оскільки працівники патрульної поліції були обізнані щодо можливості вживання алкоголю в кафе, і чекали на ОСОБА_1 біля магазину- кафе.

Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 1,7,8,9,130,247,268,278,280-287,307,308 КУпАП суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.130 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до п.1ч.1ст.247КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови проголошений учасникам судового провадження в приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області 09 березня о 08 годині 50 хвилин.

Суддя Н. В. Коваленко