Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №180/2102/25 — Марганецький міський суд Дніпропетровської області

Справа № 180/2102/25

2/180/61/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Янжули О.С.

секретар - Котова Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганець Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 180/2102/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

13 жовтня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ", через підсистему «Електронний суд», звернулося до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 24.11.2020 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «ОТП Банк» було укладено кредитний договір №2034714295, відповідно до якого остання отримала кредит. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та процентів. Однак, відповідачка не виконувала своїх обов`язків за кредитним договором, через що виникла заборгованість у розмірі 21 019,76 грн., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту - 12000,00 грн.; заборгованості по відсотках - 9019,76 грн, заборгованості по комісії - 0 грн.

24.03.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено Договір факторингу №24/03/23, відповідно до якого АТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «Брайт Інвестмент» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором, укладеного з відповідачем. Вказана заборгованість відповідачем не сплачена, тому позивач вимушений був звернутись до суду з даною позовною заявою.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ", заборгованість за кредитним договором № 2034714295 від 24.11.2020 року в розмірі 21 019,76 грн. а також понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2025 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводи без участі позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач неодноразово у судові засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином про, що в матеріалах справи містяться відповідні докази, на заяву відповідача матеріали справи були надіслані їй на електронну адресу 02.02.2026 року, додатково клопотань не надавала, про причини неявки не повідомила.

Статтею 131 ЦПК України передбачено обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням по справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1893188 від 15.10.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач у заяві повідомила, що перебуває за кордоном, однак жодних доказів на підтвердження даного факту суду не надала.

Оскільки поштовий конверт повернувся з відміткою "Форма 22А", відповідача, крім викликів за вказаною адресою, було викликано до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Оголошення про виклик відповідача опубліковано 13.11.2025 р. та 02.02.2026 р.

Відповідно до ч. 11 статті 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У відповідності до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За таких обставин суд розглядає справу заочно, на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного.

Нормами ст. 129 Конституції України встановлено, що одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Частиною 2 ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Нормами ст. 129 Конституції України встановлено, що одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий суд і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Згідно до ст.ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 263 ЦПК).

Судом встановлено, що 24 листопада 2020 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «ОТП Банк» було укладено кредитний договір №2034714295, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 4587,00 грн., строком на тринадцять місяців, зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та процентів. Однак, відповідачка не виконувала своїх обов`язків за кредитним договором, через що виникла заборгованість за період з 20.07.2021 по 14.03.2023 року у розмірі - 21 019,76 грн., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту - 12000,00 грн.; заборгованості по відсотках - 9019,76 грн, що підтверджено розрахунком заборгованості та витягом з Додатку №1.

24.03.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено Договір факторингу №24/03/23, відповідно до якого АТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «Брайт Інвестмент» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором, укладеного з відповідачем.

Враховуючи положення ст. ст. 514, 516 ЦК України, згідно з якими до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, а заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, позивач ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло право вимоги за договором №2034714295 від 24 листопада 2020 року.

Згідно ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За правилами статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований частиною 1 статті 1048 ЦК України.

Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований частиною 2 статті 625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування».

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України. Тобто, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку частини 2 статті 1050 ЦК України, що узгоджується з позицією Верховного суду викладеною у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Тобто, право кредитодавця нараховувати відсотки користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договору №2034714295, а саме 24 грудня 2021 року, а тому, починаючи з зазначеної дати, нарахування процентів за користування кредитом не відповідає вимогам закону.

Згідно графіку розрахунків (додаток №1 до Кредитного договору №2034714295 від 24.11.2020 року, сума платежу за розрахунковий період з 24.11.2020 року по 24.12.2021 року, складається із: суми кредиту - 4587,00 грн., процентів за користування кредитом - 0,26 грн., обслуговування кредитної заборгованості - 550,44 грн., та послуги банку - 490,00 грн., загальна вартість кредиту становить -5137,70 грн..

Тому, на думку суду, саме такий розмір заборгованості відповідача, з урахуванням строку кредитування у 13 місяців, є доведеним.

За таких обставин суд дійшов висновку, що із відповідача підлягає стягненню заборгованість за договором №2034714295 від 24.11.2020 року у розмірі 5137,70 грн..

грн.., яка складається із: суми кредиту - 4587,00 грн., процентів за користування кредитом - 0,26 грн., обслуговування кредитної заборгованості - 550,44 грн., та послуги банку - 490,00 грн.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала, в зв`язку з чим утворилась заборгованість по сплаті кредитних коштів, тому суд вважає за необхідне задовольнити позов частково.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень.

Так до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1-2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду Договір про надання правничої допомоги №43115064 від 01 липня 2025 року, укладеного між ТОВ "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" та адвокатським бюро «Ольги Клещ»; додаткову угоду №2034714295 до Договору №43115064 про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року від 01 вересня 2025 року; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адвокатського бюро "ОЛЬГИ КЛЕЩ"; детальний опис робіт ( наданих послуг), виконаних АДВОКАТСЬКИМ БЮРО "ОЛЬГИ КЛЕЩ", необхідних для надання (правової) допомоги за позовом ТОВ "БРАЙТІНВЕСТМЕНТ" щодо стягнення кредитної заборгованості, із зазначенням наданих послуг та їх вартості; Акт №2034714295 про підтвердження факту надання ( правової) допомоги адвокатом (виконаних робіт, надання послуг) від 30 вересня 2025 року, із зазначенням наданих послуг та їх вартості; копію платіжної інструкції № 2006 від 03.10.2025 року, якою ТОВ "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" перерахувало кошти в сумі 5000,00 грн. адвокатському бюро "ОЛЬГИ КЛЕЩ" за надання правничої допомоги до Договору №43115064 від 01.07.2025 р.; копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Клещ Ольги Валентинівни, Серія ДП №4461.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19). Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 січня 2022 року в справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року від № 640/8316/20, від 21 жовтня 2021 року у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, розгляду справи за правилами спрощеного провадження, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 5000, 00 гривень, є завищеними. З урахуванням предмета спору, ціни позову, складністю справи, обсягу виконаної роботи, необхідності та розумності відповідних витрат, враховуючи, що витрати у визначеному позивачем розмірі не є пропорційними до ціни позову, суд вважає, що з відповідача у даній справі підлягає стягненню лише частина витрат, а саме: 2000 гривень 00 копійок.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 592 гривні 09 копійок - (5137,70 х2422,40: 21019,76=592,09 ).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4,10, 12, 13 ,76, 81, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265,268,273,274-277,279,280-283,289, 352,354,355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ", ЄДРПОУ- 43115064, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 9, м. Дніпро, 49001 рахунок НОМЕР_2 в АТ "УКЦЕНТ БАНК", код банку (МФО) 307770, заборгованість за кредитним договором № 2034714295 від 24.11.2020 року у розмірі 5137 гривень 70 копійок, яка складається із: суми кредиту - 4587,00 грн., процентів за користування кредитом - 0,26 грн., обслуговування кредитної заборгованості - 550,44 грн., та послуги банку - 490,00 грн..

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ", ЄДРПОУ- 43115064, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 9, м. Дніпро, 49001 рахунок НОМЕР_2 в АТ "УКЦЕНТ БАНК", код банку (МФО) 307770, витрати за сплату судового збору у розмірі 592 гривні 09 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ", ЄДРПОУ- 43115064, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 9, м. Дніпро, 49001 рахунок НОМЕР_2 в АТ "УКЦЕНТ БАНК", код банку (МФО) 307770, витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5ст.265 ЦПК України:

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ", ЄДРПОУ- 43115064, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 9, м. Дніпро, 49001 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: О. С. Янжула