Постанова від 12 лютого 2026 р. у справі №336/6917/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 336/6917/25

запорізький апеляційний суд

Провадження №33/807/235/26Головуючий у 1-й інстанції Турчинський М.І.

Єдиний унікальний №336/6917/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.

Категорія – ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі ОСОБА_1 і його захисника Задорожньої В.О. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Задорожньої Вікторії Олександрівни на постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 15 жовтня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Згідно з постановою суду, 14.07.2025 року о 12 год. 46 хв. по вул.Білогорській, 28 у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat» н.з. НОМЕР_1 , відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

В апеляційній скарзі захисник Задорожня В.О. просила скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.

Свої вимоги мотивувала тим, що постанову суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Висновки суду не відповідають обставинам справи.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд не надав належної правової оцінки доводам сторони захисту.

Апелянт зазначає, що адресована водієві вимога пройти огляд на стан сп`яніння оголошена поліцейським без фактичного встановлення ознак сп`яніння. ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження вказаного огляду.

Захисник вважає, що дії поліцейських були упередженими і мали характер штучного створення умов для вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення оформлено без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Рапорт працівника поліції не є належним та допустимим доказом у справі.

ОСОБА_1 не вручався примірник направлення до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння.

На переконання захисника, вину ОСОБА_1 у вчинені передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення не доведено поза розумним сумнівом.

Заслухавши ОСОБА_1 і його захисника Задорожню В.О., які підтримали апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні; перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, перевіряючи законність постановленого судом рішення, апеляційний суд виходить з того, що відповідно до наведених вимог закону суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку та в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване і законне рішення.

Як вбачається з оскаржуваної постанови судді, водія ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за відмову від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, тобто порушення ним вимоги п.2.5 ПДР України.

Однак, із таким висновком суд апеляційної інстанції не може погодитися, у зв`язку з наступним.

Підстави, умови та порядок проведення огляду осіб, які керують транспортними засобами, на стан сп`яніння регламентовано положеннями ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (в подальшому "Інструкція №1452/735").

Згідно зі змістом ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2 розділу І Інструкції №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Положеннями п.12 Розділу ІІ Інструкції №1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Водночас приписами п.2.5 ПДР України передбачено обов`язок водія пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на вимогу працівника поліції.

Згідно наведених правових норм ключовою передумовою для проходження водієм огляду на стан сп`яніння, а відтак і для висунення вимоги поліцейського пройти даний огляд є наявність в уповноваженої особи підстав вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. За обставин даного провадження – ознак наркотичного сп`яніння.

Детально дослідивши зміст наявного в матеріалах справи відеозапису, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені вище вимоги законодавства щодо підстав, умов та порядку проведення огляду водія на стан наркотичного сп`яніння працівниками поліції не дотримано.

Адже змістом даного відеозапису об`єктивно зафіксовано, що після того, як водій транспортного засобу самостійно під`їхав до патрульних поліцейських та зупинився, під час перевірки документів та поверхневої перевірки працівник поліції зазначив: «На Сєдова готові проїхати? Ознаки вбачаю». Проте на запитання водія щодо ознак працівник поліції жодної ознаки не зазначив та повторно запитав про готовність водія їхати (БК 471555, часовий інтервал 14/07/2025, 12:53:25 – 12:53:45).

Апеляційний суд акцентує увагу на тому, що водієві виявлені у нього ознаки сп`яніння, у тому числі й наркотичного, уповноваженою особою не оголошувались. Припущення поліцейського про те, що ОСОБА_1 перебуває в стані сп`яніння поліцейським не оголошувалось.

Таким чином, працівником поліції в форматі запитання з`ясовано обставини «готовності водія проїхати на Сєдова». Що таке «на Сєдова», чому водій має їхати в таке місце і з якою метою відеозапис у собі не мітить. Чинними нормами КУпАП не передбачено проведення огляду водія на стан сп`яніння «на Сєдова».

Уповноваженою особою не було повідомлено ОСОБА_1 про жодні регламентовані законом підстави вважати, що водій перебуває у стані наркотичного сп`яніння.

З наведеного слідує, що відеозаписом події не зафіксовано, як це прямо передбачено п.2.5 ПДР, вимоги працівника поліції до ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння та передбачених законом підстав вважати, що водій перебуває у вказаному стані.

Суд апеляційної інстанції підкреслює, що така вимога працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння має бути чіткою та зрозумілою для сприйняття. Саме по собі запитання поліцейського, без оголошення ознак сп`яніння та без вимоги пройти такий огляд, не може бути розцінено як вимогу працівника поліції у розумінні п.2.5 ПДР.

З матеріалів провадження встановлено, що ОСОБА_1 не висловлював негативної відповіді (відмови) на адресоване йому запитання щодо готовності «проїхати на Сєдова». Навпаки водій погоджувався, зазначив: «Я готовий їхати. Я ж сам під`їхав». Також водій вдруге безрезультатно намагався дізнатися в уповноважених осіб відомості про виявлені ознаки (БК 471555, часовий інтервал 14/07/2025, 12:53:39 - 12:53:52).

Проте жодних відомостей про виявлені ознаки сп`яніння водієві вкотре не оголошено. Та замість цього працівники поліції продовжили проведення поверхневої перевірки автомобіля, яким керував ОСОБА_1 .

Отже, з урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що запропонований працівниками поліції порядок огляду на стан сп`яніння не відповідає законодавчо встановленій процедурі.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що про наведені обставини слушно вказано не лише в апеляційній скарзі, а й у поданому стороною захисту клопотанні про закриття провадження у справі.

Проте суд першої інстанції, надаючи юридичну оцінку заявленим аргументам клопотання сторони захисту, формально посилався на їх прийняття до уваги та дійшов помилкового висновку, що вказані процедурні порушення не могли вплинути на складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , кваліфікацію його дій та на доведеність винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.

Повертаючись до дослідження та аналізу обставин справи, апеляційний суд зауважує, що подальші дії працівників поліції супроводжувались виявленням ознак наркотичного сп`яніння у водія та оголошенням вимоги проїхати у медичний заклад до лікаря нарколога.

Після чого ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом, роз`яснено правові наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. На що водієм було вкотре зазначено, що він не відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння. Зафіксовано процес складання протоколу про адміністративне правопорушення та роз`яснення прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (БК 471555, часовий інтервал 14/07/2025, 13:00:08 - 13:00:37).

З оглянутого відеозапису також не вбачається і явних ознак будь-якого сп`яніння у ОСОБА_1 , його поведінка адекватна та цілком відповідає обстановці події, колір шкіри обличчя природній та рівномірний.

Апеляційний суд акцентує увагу на тому, що обставини події відбувалися влітку, перевірка реакції очей проводилась на вулиці, тому звуження зіниць очей очевидно може бути характерною реакцією на сонячну погоду. У менш освітленому місці реакція очей водія не перевірялась.

В цілому пояснення ОСОБА_1 , його дії та зовнішній вигляд не свідчили про перебування особи у стані будь-якого сп`яніння. Вказане дає підстави апеляційному суду для обґрунтованого сумніву у існуванні таких ознак у водія під час події, що сталася 14.07.2025 року.

Апеляційний суд зауважує, що матеріали провадження, у тому числі досліджений відеозапис події, не містять відомостей, якими було би зафіксовано категоричну відмову водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, про що вже зазначалося із конкретизацією часових проміжків відеозапису події.

Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами провадження об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення, а відтак і відсутність в його діях складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, апеляційний суд вважає за необхідне постанову судді скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення в діях останнього.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника Задорожньої Вікторії Олександрівни задовольнити.

Постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 15 жовтня 2025 року в цій справі щодо ОСОБА_1 скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Гончар