Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №308/9088/21 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/9088/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 березня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Собослоя Г.Г., Мацунича М.В.,

за участі секретаря - Плешинець З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 липня 2025 року (головуюча суддя Шумило Н.Б.) у справі №308/9088/21 (провадження 22-ц/4806/858/25) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особистою приватною власністю об`єкта нерухомості,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог та зміст судових рішень

05 липня 2021 року ОСОБА_2 звернулася в Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просила:

- встановити факт проживання позивача та відповідача як чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 01 березня 2006 року до 18 жовтня 2008 року;

- визнати спільною сумісною власністю подружжя квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за позивачем право власності на 1/2 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати спільною сумісною власністю подружжя грошові кошти, розміщені на банківських рахунках та визнати за позивачем право власності на 1/2 частину коштів на нарахованих відсотків.

27.10.2021 відповідачем ОСОБА_1 було подано зустрічну позовну заяву, в якій останній просив визнати його особистою приватною власністю квартиру АДРЕСА_2 .

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 травня 2025 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ - задоволено частково.

Згідно вступної та резолютивної частини скороченого рішення (а.с. 127 т. 1), суд ухвалив:

«Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частину коштів, які були розміщені на рахунках у банках, а саме: 9 991 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто один) доларів США 68 центів та 149 252 (сто сорок дев`ять тисяч двісті п`ятдесят дві) грн. 28 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 6835 (шість тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 66 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особистою приватною власністю об`єкта нерухомості - відмовити.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 04.10.2021, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили».

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 30 травня 2025 року постановлено: «Виправити описку в короткому тексті рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.05.2025 у справі №308/9088/21, доповнивши резолютивну частину другим абзацом: «Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .».

У резолютивній частині повного рішення суду вказано (а.с.а.с.155-156 т. 1).

«Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ, - задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 до ОСОБА_1 квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частину коштів, які були розміщені на рахунках у банках, а саме: 9 991 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто один) доларів США 68 центів та 149 252 (сто сорок дев`ять тисяч двісті п`ятдесят дві) грн. 28 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 6835 (шість тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 66 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особистою приватною власністю об`єкта нерухомості - відмовити.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 04.10.2021, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили».

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.06.2025 виправлено описку в описовій частині повного тексту рішення місцевого суду від 22.05.2025 та постановлено вважати правильною дату нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 та договору купівлі-продажу квартири укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Будівельний комплекс» та ОСОБА_1 - «23.02.2009».

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 липня 2025 року за ініціативою суду виправлено описку в ухвалі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2025 року у справі №308/9088/21, та постановлено вважати вірним «Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .» замість «Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .». Вказаною ухвалою також виправлено описку в резолютивній частині рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 травня 2025 року у справі №308/9088/21, та постановлено вважати вірним в другому абзаці між прізвищами ОСОБА_2 і ОСОБА_1 сполучне слово «та» замість «до».

Вирішуючи питання про виправлення описки в ухвалі суду від 30.05.2025 про виправлення описки, суд першої інстанції виходив з того, що судом, помилково, невірно зазначено текст, яким доповнено другий абзац резолютивної частини короткого тексту рішення суду від 22.05.2025.

Короткий зміст вимог та доводи апеляційної скарги, позиція інших учасників

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.07.2025 по справі № 308/9088/21. Відповідач за первісним позовом, оскарживши таку в частині виправлення описки в ухвалі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2025 року щодо абзацу:«…….вважати вірним «Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .» замість «Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .», просив апеляційний суд в цій частині ухвалу скасувати.

Апелянт вважає, що ухвалою суду від 04.07.2025, якою виправлено описку в ухвалі суду від 30.05.2025 по справі № 308/9088/21, змінено резолютивну частину рішення суду, а саме короткий текст рішення від 22.05.2025, що на думку апелянта є грубим порушенням процесуального законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, позицію представника апелянта, яка просила оскаржувану ухвалу скасувати, позицію ОСОБА_2 та її представника, які просили ухвалу залишити без змін, дослідивши матеріали даної справи та обговоривши до води апеляційної скарги, судова колегія дійшла таких висновків.

Застосовані норми права та мотиви апеляційного суду

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення.

Вирішуючи питання про виправлення описки, суд першої інстанції виходив з того, що судом допущено описку в ухвалі суду від 30.05.2025 при виправленні описки у резолютивній частині короткого тексту судового рішення шляхом доповнення другим абзацом судового рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 300/765/15-ц (провадження 61-7654св20) зазначено, що описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

У постанові від 05 лютого 2020 року у справі № 362/2179/17 (провадження № 51-3635км19) Верховний Суд зазначив, що ухвала про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень має особливу правову природу, обумовлену її похідним характером, оскільки вона не вирішує будь-яких питань по суті, окрім як щодо виправлення допущених у судовому рішенні відповідного суду описок і очевидних арифметичних помилок або відмови у внесенні таких виправлень. Зміст ухвали про внесення виправлень у судове рішення завжди підпорядкований змісту судового рішення, до якого вносяться зміни, а тому оцінка правомірності постановлення такої ухвали з точки зору її змісту у випадку її оскарження в апеляційному чи касаційному порядку має здійснюватися одночасно з оцінкою змісту виправленого судового рішення.

Зміна змісту (суті) судового рішення у спосіб виправлення описки недопустима, оскільки це порушує принцип остаточності судового рішення та не відповідає завданням цивільного судочинства, що полягає у справедливому, неупередженому і своєчасному розгляді і вирішенні цивільних прав з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Оскільки у вступній та резолютивній частині рішення Ужгородського міськрайонного суду відсутній абзац, який міститься у повному судовому рішенні, щодо визнання квартири по АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , і такий недолік судового рішення суд першої інстанції усував шляхом виправлення описки, на вимогу апеляційного суду Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області надано доступ до файлів технічної фіксації судових засідань від 19.05.2025 та від 22.05.2025, проведених у підсистемі захищеного відеоконференцзв`язку ЄСТІТС по даній справі №308/9088/21 (номер провадження 2/308/169/23).

Апеляційним судом встановлено, що вступну та резолютивну частини рішення Ужгородського міськрайонного суду від 22.05.2025 було проголошено в судовому засіданні. Згідно протоколу судового засідання (який був відсутній у матеріалах справи та долучений апеляційним судом, а.с. 36 т. 1) при оголошенні скороченого рішення була присутня позивач ОСОБА_2 .

В той же час, під час дослідження запису судового засідання від 22.05.2025, доступ до якого надав суд першої інстанції, апеляційний суд встановив відсутність звукового супроводу у відповідних файлах, розміщених у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Таким чином, встановити дійсний зміст оголошеної в судовому засіданні 22.05.2025 резолютивної частини скороченого рішення апеляційний суд позбавлений можливості, а відтак приймає до уваги наявні матеріали справи та відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень - скорочене рішення було надіслано судом до реєстру 22.05.2025 (а.с.34-35 т. 2).

У вказаному провадженні встановлено, що в позовній заяві ОСОБА_2 ставила перед судом п`ять позовних вимог: 1) встановити факт проживання позивача та відповідача як чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 01 березня 2006 року до 18 жовтня 2008 року; 2) визнати спільною сумісною власністю подружжя квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) визнати за позивачем (нею) право власності на 1/2 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 4) визнати спільною сумісною власністю подружжя грошові кошти, розміщені на банківських рахунках та 5) визнати за позивачем право власності на 1/2 частину коштів та нарахованих відсотків.

Так, зі змісту ухвали Ужгородського міськрайоного суду Закарпатської області від 30 травня 2025 року вбачається, що суд доповнив резолютивну частину короткого тексту рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 травня 2025 року абзацом наступного змісту: «Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .».

Тобто ухвалою про виправлення описки від 30.05.2025 було доповнено резолютивну частину короткого тексту рішення абзацом, який фактично містився в тексті резолютивної частини скороченого судового рішення.

Представник позивача за первісним позовом вважає, що оскільки у повному судовому рішенні наявний абзац другий, яким визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тому підстав для скасування ухвали - немає.

Відповідно до ч.1 ст. 268 ЦПК України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи.

Таким чином, рішенням, яке ухвалено судом, є саме те рішення, яке було проголошено в судовому засіданні.

В подальшому недоліки судового рішення, за відповідних передбачених цивільним процесуальним кодексом умов, можуть бути усунуті шляхом виправлення описки, або шляхом ухвалення додаткового рішення - зокрема, у випадку, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Оскаржуваною ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 липня 2025 року було виправлено описку в ухвалі від 30 травня 2025 року про виправлення змісту доповненого абзацу в резолютивній частині короткого тексту судового рішення наступним змістом: «Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .»

Оскільки вступну та резолютивну частини рішення Ужгородського міськрайонного суду від 22.05.2025 було оголошено в судовому засіданні, під час дослідження запису судового засідання від 22.05.2025 апеляційним судом встановлено відсутність звукового супроводу у відповідних файлах, розміщених у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС, а до Єдиного державного реєстру судових рішень скорочене рішення було надіслано судом 22.05.2025, відтак в оголошеному судом скороченому рішенні не містилось висновку щодо визнання спірної квартири спільною сумісною власністю сторін, хоча це питання досліджувалося судом та, виходячи з мотивувальної частини рішення, суд вважав, що таку вимогу слід задовольнити - у абзац третьому 21 сторінки судового рішення від 22.05.2025), зазначено, що: «суд приходить до висновку, що квартира АДРЕСА_3 , є спільною сумісною власністю подружжя і підлягає поділу».

Постановляючи ухвалу від 04.07.2025 про виправлення описки в ухвалі від 30.05.2025 про виправлення описки, суд першої інстанції фактично вніс зміни у зміст судового рішення - доповнив вступну та резолютивну частину рішення від 22 травня 2025 року новим абзацом про вирішення однієї позовної вимоги, а саме - визнання квартири, яка є предметом спору, спільною сумісною власністю сторін, що не може вважатися опискою чи арифметичною помилкою у розумінні статті 269 ЦПК України.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали про виправлення описки в ухвалі про виправлення описки, коли необхідним було ухвалення додаткового рішення, щодо невирішеної позовної вимоги.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 04.07.2025 про виправлення описки в ухвалі цього суду від 30.05.2025 про виправлення описки в рішенні Ужгородського міськрайонного суду від 22.05.2025, через порушення місцевим судом норм процесуального права, слід скасувати, оскільки доповнення резолютивної частини рішення суду новим абзацом не є виправлення описки в судовому рішенні. При цьому, колегія суддів вважає, що скасуванню підлягає ухвала в цілому, оскільки постановлено вважати вірним в другому абзаці повного рішення суду 22 травня 2025 року у справі №308/9088/21 між прізвищами ОСОБА_2 і ОСОБА_1 сполучне слово «та» замість «до» - проте такий абзац у резолютивній частині повного тексту рішення судом внесено з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 259, 268, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 липня 2025 року - задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 липня 2025 року - скасувати.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України, касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 06 березня 2026 року.

Головуюча

Судді: