Вирок від 08 березня 2026 р. у справі №595/1522/25 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/1522/25

Провадження № 1-кп/595/40/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.03.2026

Бучацький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бучач кримінальне провадження №12025211130000151, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 липня 2025 року, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сороки Бучацького району Тернопільської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, вдівця, в силу ст.89 КК України не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

представника малолітніх потерпілих: ОСОБА_7 ,

ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9

законного представника малолітніх потерпілих ОСОБА_10

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_11

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що 19 липня 2025 року приблизно о 18.00 год. між ОСОБА_3 та його дружиною, ОСОБА_12 , за місцем спільного проживання, в приміщенні житлового будинку домогосподарства за адресою в АДРЕСА_1 , виникла раптова словесна суперечка на побутовому ґрунті, в ході якої у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_12 .

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на умисне протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_12 , ОСОБА_3 19 липня 2025 року приблизно о 18.00 год., перебуваючи за місцем спільного проживання, в приміщенні житлового будинку домогосподарства за адресою в АДРЕСА_1 , під час раптово виниклої на побутовому ґрунті словесної суперечки, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, знаючи про те, що здоров`я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, проте, нехтуючи цим, діючи цілеспрямовано та рішуче, з прямим умислом, наніс два удари долонею правої руки в область обличчя та два удари правою ногою в область живота ОСОБА_12 з правої сторони, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота з ушкодженням печінки, що призвела до масивної внутрішньочеревної кровотечі та масивної крововтрати, яка відповідно до п.2.1.3 підпункту Л Наказу МОЗ № 6 від 17.01.1995 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, стосовно живих осіб, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_12 настала внаслідок закритої травми живота з ушкодженням печінки, що призвела до масивної внутрішньочеревної кровотечі та масивної крововтрати, і між отриманням вказаної травми і настанням смерті існує прямий причинно-наслідковий зв`язок.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав та суду пояснив, що зранку, напередодні тієї трагічної події, він прийшов з хати до літної кухні, зробив собі каву, після чого за дорученням дружини поїхав на таксі до ОСОБА_13 , щоб забрати перфоратор, який останній мав йому дати. Після того, як він забрав з дому ОСОБА_13 та інструмент, на тому ж таксі вони поїхали в м. Бучач в магазин АТБ, де купили алкоголь, а саме дві менші пляшки горілки і одну літрову, також кавун і сигарети. Після того, на таксі, яке на них чекало, поїхали до нього додому в с. Сороки. Там випили спиртного, дружина в той час поралась на кухні і сказала, що хоче помідорів, на що ОСОБА_14 запропонував поїхати в магазин і купити, він погодився. В магазині, окрім помідорів, вони купили ще чотири пляшки горілки. По дорозі додому запросив до себе на застілля свого сусіда ОСОБА_15 і ще одного знайомого, якого звали ОСОБА_16 . Вони сиділи, випивали, ОСОБА_17 та ОСОБА_16 через деякий час пішли додому, бо уже були добряче п`яні. Залишився ОСОБА_14 , якому він сказав, щоб той їхав додому, бо він іде до хати спати. Діти в той час бавились на подвір`ї. Проспавшись, він пішов до літньої кухні, після того як відкрив двері відчув різкий запах газу. Дружина сиділа на дивані з ОСОБА_18 , який обнімав її і обоє були п`яні. Побачивши це, він підійшов до дружини, запитав чого вона така п`яна і вдарив її по обличчі правою долонею з правої сторони, пробував піднести за руки, але вона падала, тоді він шарпнув її за ноги і стягнув з дивану на землю, узяв води і вилив на неї, щоб вона відійшла від випитого, ще раз вдарив долонею по обличчю і казав, щоб піднімалася і йшла до хати спати. Коли ОСОБА_19 лежала на землі, він ще наніс їй два удари ногою в правий бік в область живота. ОСОБА_14 в цей час був у приміщенні кухні і просто сидів. Коли він наносив удари дружині, то дітей в літній кухні не було, вони пізніше прийшли з його матір`ю. Після нанесених ним ударів у ОСОБА_20 з носа текла кров і на обличчі був синець. Коли прийшла мама, то він сидів надворі під літною кухнею. На запитання мами що сталося, він вказав на п`яну дружину, яка лежала на підлозі в сильному алкогольному сп`янінні. Мама, зайшовши до кухні, вигнала ОСОБА_13 , після чого допомогла йому підняли ОСОБА_21 і положити на диван. На зауваження матері з приводу поведінки ОСОБА_20 , така відповіла їй нецензурною лайкою. Після чого вони з мамою, залишивши ОСОБА_21 відсипатися, пішли, а саме мама додому, а він до хати спати. Усі діти на той час були в мами. Прокинувшись близько 03.00 год. ночі, він вирішив перевірити, чи дружина на місці, чи не втекла знову шукати спиртного. Коли він зайшов до літної кухні, то побачив ОСОБА_21 , яка лежала неподалік дивану. На його запитання чого вона там лежить, вона не відповідала. Коли він доторкнувся до її руки, відчув, що вона холодна. Тоді він відразу подзвонив до мами, однак вона не брала слухавки. Згодом таки зідзвонився з нею і повідомив, що ОСОБА_19 померла. Близько 06.00 год. прийшла його мати і переконалася, що дійсно померла. З його телефону мама передзвонила на швидку медичну допомогу, однак вони їй сказали, що не приїдуть, якщо особа без ознак життя та зимна. Тоді мама знову ж таки з його телефону подзвонила в поліцію. Через деякий час приїхали працівники поліції і проводили огляд місця події. Під час розпивання алкогольних напоїв в той день він не бачив, щоб ОСОБА_22 хтось наносив тілесні ушкодження. Дружина часто зловживала алкоголем, пропадала з дому. Наносячи удари дружині, він не бажав їй смерті. Того дня він вживав алкоголь, але в невеликій кількості. Натомість дружина була на стільки п`яною, що не могла стояти на ногах. У вчиненому кається.

Потерпілий ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснив, що в неділю близько 06.00 год. ранку до нього зателефонували і повідомили про смерть дочки ОСОБА_20 . Коли вони з дружиною приїхали за місцем проживання доньки, то там ще були працівники поліція, які проводили огляд місця події. Від судмедексперта вони дізналися, що ОСОБА_19 померла через розрив печінки, який стався від удару, що спричинило внутрішню кровотечу. Він особисто бачив тіло доньки, яке лежало на підлозі в літній кухні, головою до виходу та на її тілі були ознаки насилля, зокрема на обличчі. Про те, що ОСОБА_22 завдав тілесних ушкоджень ОСОБА_24 , він дізнався від нього, який сам йому розповідав, що він прийшов до кухні, де ОСОБА_19 сиділа і з кимось обнімалась, а він, побачивши це, вдарив її в обличчя і копнув у бік. Донька не розповідала йому про будь-які конфлікти із зятем. Однак йому відомо про один, який мав місце ще на початку їхнього подружнього життя, а саме, що ОСОБА_24 вдарив ОСОБА_21 , з цього приводу вона зверталася в поліцію. Згодом від доньки йому стало відомо, що вона заяву забрала. Також, був випадок, що ОСОБА_24 зателефонував до нього і сказав, що ОСОБА_19 пропала. Коли він того ж дня через деякий час передзвонив до зятя, то відповіла ОСОБА_19 і пояснила, що вона була в колишньої голови села, перебирала картоплю і заробила 500 грн. Про інші інциденти йому невідомо, як і про негативну поведінку ОСОБА_20 . Вважає, що якщо вчинки дружини його обурювали, то він міг з нею розлучитися, а не позбавляти її життя. Просить для ОСОБА_3 максимально суворого покарання.

Вина обвинуваченого підтверджується також показаннями свідків, допитаних під час судового розгляду.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні показала, що вона працює продавцем в магазині в с. Сороки. 19 липня 2025 року вона, як зазвичай, прийшла на роботу. Обвинувачений прийшов у магазин зранку з невідомим їй чоловіком, що саме купував, вона не пам`ятає. Також заходив до магазину в обід, близько 13.00 год. з тим же чоловіком, який розраховувався за покупки. Взяв 3-4 пляшки горілки по 0,5 л, закуску до неї, сирки плавлені, цукерки. Більше в той день обвинуваченого вона не бачила. Втретє, близько 17.30 год., в магазин заходив незнайомий їй чоловік і запитував коли їде останній автобус на ОСОБА_26 . Раніше того чоловіка в магазині вона не бачила. Візуально ознак алкогольного сп`яніння в ОСОБА_27 вона не помітила. Зранку наступного дня до неї подзвонила напарниця від якої вона дізналася про події, які сталися в сім`ї ОСОБА_28 .

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні пояснила, що 19 липня 2025 року перед тим, як то сталося, її покликали діти ОСОБА_24 і ОСОБА_30 , щоб вона подивилася, що робить їх мама і сказали, що в них є ОСОБА_31 . Коли вона прийшла, то ОСОБА_19 сиділа п`яна на одному дивані, біля неї стояла пляшка горілки 0,5 л, ОСОБА_14 сидів на іншому дивані з іншого боку, ОСОБА_24 під кухнею сидів і курив сигарету. Коли вона звернулася до ОСОБА_20 , то остання відповіла їй нецензурною лайкою і сказала, щоб вона йшла звідти. Усі троє були в стані алкогольного сп`яніння, але ОСОБА_19 і ОСОБА_14 були більш сп`янілі. ОСОБА_14 , побачивши її, вийшов з кухні, тоді вони з усіма п`ятьма дітьми вигнали його з подвір`я. На запитання, що він там робив, ОСОБА_14 відповів, що його запросила ОСОБА_32 на її запитання для чого він закликав ОСОБА_13 , відповів, що то не він, а ОСОБА_19 кликала. Після цього вона зі всіма дітьми пішли додому, повечеряли і лягли спати, більше з ОСОБА_33 вона не спілкувалася. О 03.00 ночі до неї подзвонив ОСОБА_24 і сказав, що ОСОБА_19 не жива і щоб вона прийшла. Після дзвінка вона пішла не відразу, десь ближче до 05.00 - 06.00 год. Коли прийшла, то побачила, що ОСОБА_19 лежала в літній кухні на бетоні. Під носом у неї була кров, яку вона протерла ватою. ОСОБА_19 була одягнена в спортивний костюм і червону футболку. Дві пляшки горілки, які там стояли, вона викинула. Близько 05.00 - 06.00 год. ОСОБА_24 подзвонив на швидку медичну допомогу, але йому повідомили, що вони не приїдуть, оскільки вона не жива, щоб телефонувати в поліцію. Поліція приїхала десь за пів години. На запитання що трапилося, ОСОБА_24 відповів їй, що сам не знає. Чула, як ОСОБА_24 , відповідаючи на запитання працівників поліції говорив, що завдав ОСОБА_22 два удари рукою в обличчя. Про нанесення ОСОБА_24 інших ударів ОСОБА_22 їй нічого невідомо та він їй не розповідав. Додатково пояснила, що вони з сином живуть в окремих господарствах. Раніше ОСОБА_13 вона в них не бачила, чула про нього від ОСОБА_20 , яка часто говорила, що їде до нього. Менші діти ОСОБА_24 і ОСОБА_30 в той день були з батьками, а старші ОСОБА_34 , ОСОБА_16 та ОСОБА_35 були з нею.

Свідок ОСОБА_36 в судовому засіданні показав, що того дня, 19 липня 2025 року, зранку йому було зле після випитого напередодні і близько 09.00 год. він пішов до ОСОБА_27 для того, щоб похмелитися. Там був ОСОБА_24 , його жінка ОСОБА_19 і їх п`ятеро дітей. ОСОБА_24 вживав алкогольні напої, ОСОБА_19 в той час готувала їсти, а діти гралися. За столом був він, ОСОБА_24 та ОСОБА_37 . Пізніше прийшов ще один чоловік ОСОБА_16 зі ОСОБА_38 . Вони вживали алкоголь, випили дві пляшки горілки по 0,5 л, потім ще була одна пляшка. Коли він прийшов, то алкоголь у них вже був, його приніс ОСОБА_39 той час, як він був у них, ОСОБА_19 алкоголь не вживала, за столом з ними не сиділа, готувала і подавала їм їсти. Під час застілля помітив претензії ОСОБА_24 в сторону ОСОБА_20 з тих причин, що вона напередодні не ночувала вдома. Близько 12.00 год. він пішов додому, а ОСОБА_19 , ОСОБА_24 та ОСОБА_14 залишилися. З ними ще сидів ОСОБА_16 зі ОСОБА_40 , але він, мабуть, пішов швидше за нього. Між ОСОБА_24 і ОСОБА_33 інколи виникали сварки, але він не бачив, щоб вони билися. ОСОБА_41 телефонував до нього в той день, але він не брав слухавку. Коли він передзвонив, то ОСОБА_24 хотів, щоб він прийшов до нього вдруге продовжувати випивати спиртні напої. Близько 18.00 год. він прийшов до нього і на прохання останнього приніс йому закаточні кришки. Вдома були ОСОБА_24 , ОСОБА_19 , мама ОСОБА_24 і діти. ОСОБА_13 на той час вже не було. Коли він прийшов, то мати ОСОБА_24 наганяла його додому, але ОСОБА_24 сказав, щоб він нікуди не йшов і він залишився. Коли він зайшов у літню кухню, то ОСОБА_24 сидів на дивані, ОСОБА_19 лежала на підлозі біля дивану зліва від входу, головою до виходу з кухні, на правому боці, була одягнена у футболці та коротких шортах. Бачив у неї на нозі біля коліна кров. Пляма крові також була на підлозі, залитій бетоном, близько 50-60 см від ОСОБА_20 діаметром 5 см. ОСОБА_19 була вся мокра, хотіла щось сказати, але не могла говорити, тяжко дихала. Також бачив у неї гематому біля ока, яку помітив ще зранку. Він не бачив, щоб ОСОБА_24 наносив їй удари. Коли він прийшов, то разом із мамою ОСОБА_24 поставили ОСОБА_21 на диван. Очевидних ознак алкогольного сп`яніння він у ОСОБА_20 не бачив. Після чого пішов на двір курити. Він розумів, що ОСОБА_22 потрібна була медична допомога, однак у зв`язку з тим, що не мав біля себе телефону, не міг викликати швидку. Побувши у них приблизно ще 20 хвилин, злякався тої ситуації, яка відбувалася і пішов додому, після чого з ОСОБА_42 вони більше не спілкувалися. Про смерть ОСОБА_20 він дізнався на наступний тиждень десь у понеділок- вівторок.

Свідок ОСОБА_43 в судовому засіданні показав, що того дня, 19 липня 2025 року, він приїхав до мами в гості, зустрів ОСОБА_3 , який був з ОСОБА_44 і ще одним чоловіком з бородою, якого він не знає. Точного часу коли це було не пригадує, оскільки не мав біля себе телефону. Вони вчотирьох зайшли в магазин і купили 2-3 пляшки горілки по 0,5 л, сигарети, воду і закуску: хліб, майонез, ковбасу. За все розраховувався невідомий йому чоловік, який був із ними. З магазину пішли до ОСОБА_24 додому. Дружина ОСОБА_24 поставила закусити на стіл і стаканчики. Застілля за його участю тривало близько пів години. Діти в той час теж були з ними в одній кімнаті, сиділи на дивані на відстані двох метрів від них. ОСОБА_19 з ними за столом не сиділа, алкогольні напої не вживала. У ОСОБА_27 він загалом був близько 40 хв., випив тричі і пішов до сестри. Того дня він не бачив, щоб ОСОБА_45 бив, вони лише сварилися час від часу, з яких причин йому невідомо. Пригадує, що у ОСОБА_24 до ОСОБА_20 були претензії, він звинувачував її в тому, що вона була випивша. ОСОБА_19, захищаючись від звинувачень ОСОБА_24 , говорила, що вона алкоголь не вживала. На його погляд ОСОБА_19 була твереза, з ними вона не пила. Після того, як він пішов, то там залишилися ОСОБА_17 , ОСОБА_24 і невідомий йому чоловік. Про трагедію він дізнався від своєї сестри на наступний день. Раніше він зустрічався з ОСОБА_44 і ОСОБА_24 , третього чоловіка він бачив уперше.

Свідок ОСОБА_46 у судовому засіданні показав, що того дня 19 липня 2025 року надійшло повідомлення про виїзд таксі в с. Сороки. Його вже чекали двоє чоловіків біля магазину в с. Сороки, які були випивші. ОСОБА_24 , той, що обвинувачений, сів спереду, а інший чоловік ззаду, після чого вони поїхали в с. Нові Петликівці, де до них підсів ще один чоловік на ім`я ОСОБА_16 , з яким вони поїхали в м. Бучач. Там він їм зупинився біля магазину «АТБ» та чекав на них поки такі скуплялись. Вони повернулися з повними пакетами, після чого він усіх трьох чоловіків відвіз у с. Сороки. За таксі розраховувався чоловік на ім`я ОСОБА_16 з с. Нові Петликівці . Більше того дня він їх не бачив. Дана поїздка зайняла приблизно півтори години.

Свідок ОСОБА_48 у судовому засіданні показав, що того дня, 19 липня 2025 року, коли перебував удома в с. Нові Петликівці, до нього подзвонив ОСОБА_49 . Вони домовились про зустріч і згодом він приїхав до нього в село на таксі. Звідти вони поїхали в магазин АТБ, що в м. Бучач, де купили кілька пляшок горілки і закуску. Після того, як він за все розрахувався, тим же таксі, яке їх очікувало, вони поїхали до ОСОБА_27 у с. Сороки. По дорозі зайшли ще в магазин у с. Сороки і купували там продукти харчування. ОСОБА_41 запропонував запросити до їх застілля ОСОБА_15 , на що він погодився. Пізніше прийшов ще один чоловік. Вдома також були дружина ОСОБА_19 і діти, які саме не пам`ятає. Лише пам`ятає, що найстарша донька ОСОБА_20 була у баби. За столом сидів він, ОСОБА_50 , ОСОБА_51 і пізніше прийшов сусід. ОСОБА_19 за столом не сиділа, прислала сина ОСОБА_24 , який сказав, що мама просила налити їй і він налив у горнятко горілки. Він сп`янів і ліг спати на диван в літній кухні. Крізь сон чув як ОСОБА_19 кликала його на допомогу. Тоді прибіг син ОСОБА_27 - ОСОБА_24 і каже, щоб він вставав, бо тато маму б`є. Тоді він особисто побачив, як ОСОБА_95 б`є свою дружину ОСОБА_21 , а саме наніс останній два удари з правої сторони по тулубу ОСОБА_20 , де печінка. Після цього ОСОБА_41 взяв її за ногу і перетягнув на веранду. Він не зміг їй допомогти, бо був у стані сп`яніння, коли вставав з дивану то впав на коліна, а як вставав, то вона вже була на веранді. Він, побачивши це, взяв її попід руки і поставив на диван головою до стіни на лівий бік. У кухні на підлозі була кров, а також на обличчі у ОСОБА_20. Вже коли ОСОБА_41 перетягнув свою дружину на веранду через два пороги, то він спитав його, що він наробив. Однак ОСОБА_41 лише відповів, що йде спати. Коли він ОСОБА_21 ставив на диван, то вона храпіла та нічого не говорила. Він подумав, що вона спить. Не може пригадати в чому була одягнена ОСОБА_19 , але не в тому, в чому вона була виявлена без ознак життя. На вулиці стояла мама ОСОБА_3 і старша донька, які спитали його, що він наробив, а він відповів, що це не він, а її ОСОБА_24 . Тоді він пішов звідти, добрався в м. Бучач, звідки таксі поїхав додому.

Також винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

- рапортом ст. інспектора-чергового ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_55 від 20.07.2025, відповідно до якого 20.07.2025 о 05.27 год. зі служби «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 , про те, що по місцю проживання, син заявниці, ОСОБА_3 , 1990 р.н., виявив мертвою свою жінку ОСОБА_12 , віком 30 років, є сліди побиття в області носа та на нозі. Більше інформації невідомо, оскільки погана видимість. Виїздом СОГ на місце події за адресою в АДРЕСА_1 , в приміщенні літньої кухні було виявлено тіло ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 . Зі слів жителів будинку остання часто вживала алкогольні напої та вела аморальний спосіб життя. По даному факту буде доставляння тіла в м. Чортків для проведення СМЕ. Вирішується питання про внесення відомостей в ЄРДР;

- письмовою заявою ОСОБА_3 від 20.07.2025, якою він надав дозвіл працівникам поліції зайти на подвір`я та в приміщення літньої кухні для проведення огляду по факту смерті ОСОБА_56 ;

- протоколом огляду місця події від 20 липня 2025 року, складеним заступником начальника СВ ВП № 2 (м. Бучач) ОСОБА_57 , в присутності понятих ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , за участю спеціаліста ОСОБА_60 та власника приміщення ОСОБА_3 , з додатками «таблиця ілюстрацій до протоколу огляду місця події по факту вбивства ОСОБА_12 від 20.07.2025», згідно з яким проведено огляд місця події в приміщенні літньої кухні, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 , де посеред кімнати виявлено тіло ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_1 , без ознак життя. При огляді в ділянці носових ходів виявлено невелику кількість підсохлої та рідкої крові, незначні потертості крові знаходяться в нижній частині обох крил носа та на лівій щоці. На правому передпліччі та по задній поверхні переривчаста потертість крові та накладення чорної дьогтеподібної речовини, на внутрішній та зовнішній ділянці правого гомілково-ступневого суглобу на поверхнях обох стоп та в ділянці лівого гомілково-ступневого суглобу переривчасті потертості підсохлої крові та бруд. Трупне заклякання добре виражене в усіх групах м`язів. У лівій підочній ділянці багряний синець, на внутрішній поверхні середньої третини лівого плеча переривчастий багряний синець, на лівій боковій поверхні грудей в проекції 6-7 ребер синьо-багряний синець із жовто-зеленим відтінком по краях, на задній поверхні середньої третини лівого плеча багряний синець, в ділянці нижньої третини лівого плеча і лівого ліктьового суглоба два садна, в ділянці поверхні правого гомілково-ступеневого суглобу рана щілиноподібної форми. Справа від верхньої середньої третини правої гомілки килимок на площі 25х15 см просякнутий бурою речовиною, що нагадує кров. На правій передній боковій поверхні грудей по передній пахвовій лінії приблизно на 5 вище реберної дуги зелений синець розміром 3 на 1,5 см. Тіло знаходиться в лежачому положенні на бетонному покритті, яке покрите килимом із забарвленням червоного та коричневого кольорів наявні сліди рожево-червоного кольору. Під час огляду вилучено вирізку з килима червоного кольору та вирізку з килима коричневого кольору, які поміщені в паперовий конверт жовтого кольору та опечатано;

- лікарським свідоцтвом про смерть № 46, виданим ДСУ «Тернопільське обласне бюро судово-медичної експертизи» 21 липня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , причина смерті: масивна внутрішньочеревна кровотеча. Закрита травма живота з ушкодженням печінки. Хвороба (патологічні стани), що призвели до смерті: масивна внутрішньочеревна кровотеча, закрита травма живота з ушкодженням печінки, напад з використанням тупого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкодження. Виявлена мертвою по місцю свого проживання;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21 липня 2025 року, складеним т.в.о. начальника СВ відділення поліції № 2 ЧРУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_57 , з додатками «Таблиця ілюстрацій до протоколу проведення слідчого експерименту» та відеозаписом на флеш-носії, згідно з яким проведено слідчий експеримент у приміщенні літньої кухні, що знаходиться на території домогосподарства ОСОБА_3 , який являється його власником, за адресою в АДРЕСА_1 , за участю свідка ОСОБА_61 , спеціаліста ОСОБА_62 , статиста ОСОБА_63 , статиста ОСОБА_64 , у присутності понятих ОСОБА_58 , ОСОБА_65 , в ході якого свідок ОСОБА_48 розповів та на прикладі двох статистів відтворив події, які мали місце 19 липня 2025 року близько 18.00 год., а саме, вказав, що коли він спав на дивані, який знаходиться справа в приміщенні літньої кухні, то прибігли двоє дітей, малий ОСОБА_66 точно був, іншу дитину не пам`ятає, почали його будити, просили, щоб він встав, бо тато маму б`є. Коли піднявся, то побачив як ОСОБА_12 лежала спиною на бетонному покритті, покритому килимом, ногами до виходу з кімнати. Також вказав, що точно бачив, як ОСОБА_41 наніс дружині два удари ногою в область живота та в подальшому вилив на неї відро води. Тоді взяв її за праву ногу і витягнув на вулицю, а вона просто лежала і харчала. Побачивши це, він узяв її попід пахи, заніс до кімнати і положив на диван на лівий бік обличчям до спинки дивану. Він просив ОСОБА_24 допомогти йому, але той пішов до хати спати. Вона була в крові, він її обтер і помив. Після цього він вийшов з приміщення кухні та у дверях зустрівся зі свекрухою ОСОБА_12 - ОСОБА_29 , яка запитала його, що він там робить, на що він відповів, що її син його запросив. Коли він ішов додому, то ОСОБА_67 була живою;

- висновком судово-медичної експертизи № 343, складеним 25 липня 2025 року експертом відділення судово-медичної імунології ДСУ «Тернопільське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_68 , згідно якого кров від трупа ОСОБА_12 належить до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0;

- висновком судово-медичної експертизи № 414, складеним 04 серпня 2025 року експертом відділення судово-медичної гістології ДСУ «Тернопільське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_69 , згідно з яким встановлено знижене кровонаповнення досліджуваних органів. Деструкція печінки з множинними тріщинами, крововиливами, вогнищевими некрозами та реактивними проявами. Деструкції та крововиливи в брижу тонкого кишечника з правого флангу живота. Крововиливи в м`які тканини передньої черевної стінки без видимих реактивних проявів. Крововиливи в м`які тканини з місця перелому 5-го ребра з вираженими реактивними проявами. Гострий бронхіт. Окремі морфологічні прояви шокової реакції в печінці, нирках;

- висновком судово-медичної експертизи №45, складеним 12 серпня 2025 року експертом Чортківського районного відділення ДСУ «Тернопільське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_70 , згідно з яким: 3. 4. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_12 виявлені такі травматичні зміни: закрита травма живота з ушкодженням печінки, крововиливом в брижу тонкого кишечника; закриті переломи 4, 5, 6 лівих ребер з крововиливами в оточуючих місця переломів м`яких тканинах; крововилив в слизову оболонку верхньої губи, крововилив у м`які тканини правої половини передньої поверхні живота, три крововиливи в м`які тканини голови; рана в ділянці передньої поверхні правого гомілково-стопного суглоба; шість саден на обличчі, два садна в ділянці лівого ліктьового суглоба, чотири садна на лівій кисті, садно в поперековій ділянці зліва, три садна в ділянці правого ліктьового суглоба, садно в проекції гребеня крила правої клубової кістки, садно в ділянці зовнішньої поверхні правого кульшового суглоба, садно на правій сідниці, садно на правій гомілці, садно в ділянці лівого гомілково-стопного суглоба та садно на передній поверхні живота; два синці на обличчі, чотири синці на лівому плечі, синець на лівій кисті, три синці на лівій боковій поверхні грудей, два синці на правому плечі, синець в ділянці правого ліктьового суглоба, два синці на правій гомілці, синець в ділянці передньої поверхні правого гомілково-стопного суглоба, синець в ділянці внутрішньої поверхні лівого гомілково-стопного суглоба та п`ять синців на лівій гомілці. Всі виявлені тілесні ушкодження утворилися прижиттєво, незадовго до настання смерті, що підтверджується забарвленням синців (багряне, синьо-багряне) та їх досить чіткими контурами, станом поверхонь саден (запалі, рожево-червоні), темно-червоним забарвленням крововиливів, відсутністю ознак загоєння рани та ушкодження (розриву) печінки, відсутністю ознак консолідації переломів ребер, наявністю мікроскопічно встановлених реактивних змін в ділянках ушкоджень (знижене кровонаповнення досліджуваних органів, деструкція печінки з множинними тріщинами, крововиливами вогнищевими некрозами та реактивними проявами, деструкція та крововиливи в брижу тонкого кишечника, крововиливи в м`які тканини з місця перелому 5-го ребра з вираженими реактивними проявами, окремі морфологічні прояви шокової реакції в печінці, нирках), наявністю малокрів`я внутрішніх органів (як ознаки прижиттєвої крововтрати). Виявлені на трупі ОСОБА_12 ушкодження, з огляду на їх вид (синці, садні ушкодження (розрив) печінки, переломи ребер, крововиливи) та властивості рани (щілиноподібна форма, тупі кінці, один край рани відносно рівний, підритий, інший краї рани нерівний, дрібнозубчастий, зсаднений, скошений, поодинокі тонкі поперечні тканинні перетинки між краями рани в глибині її кінців), численність ушкоджень, вказують на неодноразову дію тупих предметів з обмеженими травмуючими поверхнями, індивідуальні особливості яких не відобразились у властивостях ушкоджень. Утворення виявлених при експертизі трупа ОСОБА_12 тілесних ушкоджень внаслідок нанесення ударів ногами та руками не виключається. За ступенем тяжкості закрита травма живота з ушкодженням печінки та крововиливом в брижу тонкого кишечника за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяно відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Закриті переломи 4,5,6 лівих ребер з крововиливами в оточуючих місця переломів м`яких тканинах за ознакою тривалого, понад три тижні, розладу здоров`я відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступені тяжкості. Рана в ділянці правого гомілково-стопного суглоба за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень відноситься до легких з короткочасним розладом здоров`я. Решта тілесних ушкоджень (крововиливи в слизову оболонку верхньої губи, в м`які тканини правої половини передньої поверхні живота та у м`які тканини голови, садна, синці), як в їх сукупності, так і кожне зокрема, за ступенем тяжкості відносяться до легких.1. Смерть ОСОБА_12 настала від закритої травми живота з ушкодженням печінки, що призвела до виникнення масивної внутрішньочеревної кровотечі та масивної крововтрати. Викладений висновок стосовно причини смерті підтверджується виявленням при експертизі трупа розриву печінки, крововиливів в м`які тканини правої половини передньої поверхні живота та в брижу тонкого кишечника, наявністю великої кількості крові в черевній порожнині, малокрів`я внутрішніх органів та даними мікроскопічного дослідження шматочків внутрішніх органів (знижене кровонаповнення досліджуваних органів, деструкція печінки з множинними тріщинами, крововиливами, вогнищевими некрозами та реактивними проявами, деструкція та крововиливи в брижу тонкого кишечника з правого флангу живота, крововиливи в м`які тканини передньої черевної стінки, окремі морфологічні прояви шокової реакції в печінці). 2. Судячи із вираженості трупних явищ (труп охолоджений рівномірно, трупне заклякання помірно та рівномірно виражене у всіх групах м`язів, трупні плями при натисканні на них блідніють і частково відновлюються в попередньому забарвленні через 65 хвилин, відсутність видимих ознак гниття), смерть ОСОБА_12 настала, приблизно, за 24 - 48 годин до розтину її трупа. 5. Незадовго до смерті ОСОБА_12 вживала алкогольні напої, що підтверджується запахом алкоголю від досліджуваних порожнин та внутрішніх органів, а також результатом судово-медичної експертизи крові з її трупа, при якій виявлено етиловий спирт в концентрації - 3,45 ‰ (проміллє). Така концентрація алкоголю в крові може відповідати стану тяжкої алкогольної інтоксикації. 6. Кров ОСОБА_12 належить до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. 7. Виявлена при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_12 закрита травма живота з ушкодженням печінки перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті. Всі інші виявлені на трупі тілесні ушкодження у причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті не перебувають;

- висновком судово-медичної експертизи № 333, складеним 12 серпня 2025 року експертом відділення судово-медичної імунології ДСУ «Тернопільське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_71 , згідно з яким: 1.2. В слідах на футболці (об. 1, 2), спортивних штанах (об. 3, 4, 6, 7), що належать громадянину ОСОБА_3 , знайдено кров людини; в слідах на спортивних штанах, зазначених об`єктами № № 5, 8, 9 - крові не знайдено; при огляді пари шкарпеток - слідів, схожих на кров, не виявлено. Імунологічним дослідженням в об`єктах № № 1, 2, 3, 6, 7 виявлено антиген Н, в об`єкті № 4 - антиген А і Н ізосерологічної системи АВ0. 3. Кров від трупа ОСОБА_12 належить до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров громадянина ОСОБА_61 належить до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров громадянина ОСОБА_3 належить до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Таким чином, знайдена в об`ємах № № 1, 2, 3, 6, 7 кров може походити від особи (осіб), якій (яким) властивий антиген Н, в тому числі, як від потерпілої ОСОБА_12 , так і громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_72 . Знайдена в об`єкті № 4 кров може походити від особи, крові якої властиві антигени А і Н, що відповідає групі А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0. У випадку змішування у вказаному сліді крові двох чи більше осіб, походження її домішка від потерплої ОСОБА_12 та громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_61 , яким властивий антиген Н, не виключається;

- висновком судово-медичної експертизи № 334, складеним 12 серпня 2025 року експертом відділення судово-медичної імунології ДСУ «Тернопільське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_71 , згідно з яким: 1.2. В слідах на двох вирізках із килима (об. 1, 2), які вилучені під час огляду місця події, знайдено кров людини, імунологічним дослідженням в якій виявлено антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВ0. 3. Кров від трупа ОСОБА_12 належить до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров громадянина ОСОБА_61 належить до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров громадянина ОСОБА_3 належить до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Таким чином, знайдена в об`ємах № № 1, 2 кров може походити від особи (осіб) з групою 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі від потерплої ОСОБА_12 , так громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_61 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту, складеним 05 вересня 2025 року ст. слідчим СВ ВП № 2 ОСОБА_73 , за участю підозрюваного ОСОБА_3 , його захисника ОСОБА_11 , ПОГ ОСОБА_74 , статистів ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , у присутності двох понятих, з додатком відеозаписом на карті пам`яті Micro 30, згідно з яким проведено слідчий експеримент під час якого відтворено події, що мали місце у приміщенні літньої кухні, яка розташована на території домогосподарства ОСОБА_3 , що знаходиться за адресою: буд. АДРЕСА_1 , а саме нанесення двох ударів ногою ОСОБА_12 , які спричинили її смерть, з боку чоловіка ОСОБА_3 ;

- висновком судово-медичної експертизи № 22/45, складеним 10 вересня 2025 року експертом Чортківського районного відділення (м. Борщів) ДСУ «Тернопільське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_77 , згідно з яким на підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_12 , 1994 р.н., судово-токсикологічної (висновок експерта № 675 від 30.07.2025), судово-гістологічної (висновок експерта № 414 від 04.08.2025) та судово-імунологічної (висновок експерта № 343 від 25.07.2025) експертиз, даних, наведених у протоколі проведення слідчого експерименту від 21 липня 2025 року за участю свідка ОСОБА_61 , виснувано, що утворення ушкоджень в ділянці живота (ушкодження печінки, крововилив в брижу тонкого кишечника) у ОСОБА_12 за умов, наведених у протоколі проведення слідчого експерименту від 21.07.2025 за участю свідка ОСОБА_61 не виключається;

- письмовою заявою потерпілого ОСОБА_23 , адресованою т.в.о. начальника СВ ВП № 2 ОСОБА_57 11.09.2025, згідно з якою такий просив долучити до матеріалів кримінального провадження DVD-R диск світло-сірого кольору, на якому містяться два відеозаписи, на яких зафіксовано розмову його сина ОСОБА_78 та зятя ОСОБА_27 ;

- протоколом огляду диска, проведеного 11 вересня 2025 року т.в.о. начальника СВ ВП № 2 ОСОБА_57 , згідно з яким проведено огляд DVD-R диска світло-сірого кольору, ємкістю 4,7 GB із написом «Verbatim», на якому виявлено два відео-файли із назвами: WhatsApp Video 2025-09-11 at 11.25.34 та WhatsApp Video 2025-09-11 at 11.25.36. а На відео зафіксовано розмову його сина ОСОБА_78 , який на даний час знаходиться у країні Польща, із ОСОБА_3 , яка відбулася 20 липня 2025 року, тобто, на наступний день після того, як померла його донька ОСОБА_12 . Протокол підписаний потерпілим ОСОБА_23 та його представником ОСОБА_6 . До протоколу долучено DVD-R диск, на якому міститься два відеозаписи розмови ОСОБА_78 та ОСОБА_3 . З досліджених в судовому засіданні відеозаписів слідує, що ОСОБА_41 не заперечував нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_67 ;

- протоколом огляду відеозапису допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_8 , складеним 20 серпня 2025 року, проведеного під час досудового розслідування даного кримінального провадження в режимі відеоконференції поза залом судового засідання в іншому приміщенні у відділенні захисту дітей (за моделлю Барнахус), згідно з яким малолітній ОСОБА_8 повідомив, що він особисто не бачив щоб тато бив маму, знає від бабці, що тато вдарив маму по обличчі;

- протоколом огляду відеозапису допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_7 , складеним 19 серпня 2025 року, проведеного під час досудового розслідування даного кримінального провадження в режимі відеоконференції поза залом судового засідання в іншому приміщенні у відділенні захисту дітей (за моделлю Барнахус), згідно з яким малолітній ОСОБА_7 повідомив, що він особисто не бачив подій, пов`язаних з нанесенням тілесних ушкоджень його матері;

- протоколом огляду відеозапису допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , складеним 21 серпня 2025 року, проведеного під час досудового розслідування даного кримінального провадження в режимі відеоконференції поза залом судового засідання в іншому приміщенні у відділенні захисту дітей (за моделлю Барнахус), згідно з яким малолітня ОСОБА_7 повідомила, що особисто не бачила подій, пов`язаних з нанесенням тілесних ушкоджень її матері. Однак зазначила, що зі слів батька їй відомо, що він вдарив маму по обличчі та один чи два рази ногою, підтвердила факт перебування ОСОБА_13 у них вдома перед смертю матері;

- психологічним висновком спеціаліста за результатами проведення допиту малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складеним 04 вересня 2025 року практичним психологом відділення захисту та соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали, або стали свідками насильства (модель Барнахус) ОСОБА_79 , згідно з яким психофізіологічний розвиток ОСОБА_7 відповідає віковим нормам молодшого шкільного віку, а не підліткового віку. ОСОБА_80 не відтворила обставини кримінального правопорушення, зазначивши перед допитом, що вона «цего» не бачила. Розповідь містить ознаки психологічного впливу. Розповідь містить ознаки психотравмувальної події та переживання дитиною психотравми у зв`язку з втратою матері та розлукою з батьком. Враховуючи переживання дитиною психотравми, включення захисних механізмів психіки (уникання), фактори вразливості дитини, що може посилити травматизацію, ОСОБА_81 не рекомендовано брати участь у судових засіданнях під час розгляду кримінального провадження судом;

- психологічним висновком спеціаліста за результатами проведення допиту малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складеним 02 вересня 2025 року практичним психологом відділення захисту та соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали, або стали свідками насильства (модель Барнахус) ОСОБА_79 , згідно з яким психофізіологічний розвиток ОСОБА_8 відповідає віковим нормам молодшого шкільного віку, а не підліткового віку. Розповідь містить суперечності, наявна непослідовність у розповіді, часте виправлення раніше сказаного, додавання нових деталей. Розповідь містить ознаки психотравмувальної події та переживання дитиною психотравми у зв`язку з втратою матері та розлукою з батьком. Розповідь містить ознаки психологічного впливу - чутки, переконання. Враховуючи переживання дитиною психотравми, включення захисних механізмів психіки (уникання), фактори вразливості дитини, що може посилити травматизацію, ОСОБА_82 не рекомендовано брати участь у судових засіданнях під час розгляду кримінального провадження судом;

- психологічним висновком спеціаліста за результатами проведення допиту малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , складеним 03 вересня 2025 року практичним психологом відділення захисту та соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали, або стали свідками насильства (модель Барнахус) ОСОБА_79 , згідно з яким психофізіологічний розвиток ОСОБА_7 відповідає віковим нормам дошкільного віку, тобто є ознаки затримки психічного розвитку. ОСОБА_83 не відтворив обставин події через наявний комунікативний опір. Враховуючи переживання дитиною психотравми, включення захисних механізмів психіки (уникання), індивідуально-психологічні особливості дитини, фактори вразливості дитини, що може посилити травматизацію, ОСОБА_84 не рекомендовано брати участь у судових засіданнях під час розгляду кримінального провадження судом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а саме: умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої.

Захисник ОСОБА_11 в судових дебатах зауважив, що не погоджується з висновком сторони обвинувачення про наявність обставини, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 , а саме вчинення кримінального правопорушення в присутності дітей, з огляду на те, що в ході досудового розслідування, так і судового розгляду, під час дослідження письмових доказів, допиту свідків, обвинуваченого, перегляду аудіозапису допиту неповнолітніх потерпілих ОСОБА_81 , ОСОБА_85 та ОСОБА_86 в режимі відеоконференції у відділенні захисту дитини (за моделлю Барнахус) не встановлено такої обставини. Щодо показів свідка ОСОБА_61 , то вважає, що їх слід оцінювати критично, оскільки вони різняться. Окрім того, сам свідок ОСОБА_48 пояснив, що багато чого не пам`ятає, так як був у стані сильного алкогольного сп`яніння.

Так, перелік обставин, які обтяжують покарання, визначений ст. 67 КК України, і є вичерпним. Зокрема п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України визначено одну з обставин, яка обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.

Як убачається з обвинувального акта, органом досудового розслідування при формулюванні суті пред`явленого обвинувачення не зазначено про вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.

Встановлення обтяжуючих обставин має значення для правильного призначення покарання, тому суду необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо існування таких обставин і, відповідно, навести мотиви їх наявності.

Так, як слідує з отриманих в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_61 , який був єдиним очевидцем подій побиття ОСОБА_87 своєї дружини, пояснив, що під час того, як він спав у приміщенні літної кухні ОСОБА_3 , прибіг його син ОСОБА_24 і просив, щоб він вставав, бо тато маму б`є.

Поряд з тим, згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 21 липня 2025 року за участю свідка ОСОБА_61 , такий розповів про події, які мали місце 19 липня 2025 року близько 18.00 год., а саме, вказав, що коли він спав на дивані в приміщенні літньої кухні ОСОБА_3 , то прибігли двоє дітей останнього, малий ОСОБА_66 точно був, іншу дитину не пам`ятає, та почали його будити, просили, щоб він встав, бо тато маму б`є.

Проаналізувавши наведене, суд погоджується з доводами сторони захисту та вважає суперечливими покази свідка ОСОБА_61 в цій частині з огляду на встановлені розбіжності, а відтак судом відхиляються.

Окрім того, свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні пояснила, що менші діти ОСОБА_24 і ОСОБА_30 в той день були з батьками, а старші ОСОБА_34 , ОСОБА_16 та ОСОБА_35 з нею. Перед тим, як то сталося, до неї прибігли діти ОСОБА_24 і ОСОБА_30 , кликали її, щоб вона подивилася, що робить їх мама і сказали, що в них є ОСОБА_31 . Вона прийшла до господарства сина з усіма п`ятьма дітьми, однак такі не заходили в літну кухню та залишалися на подвір`ї. Після спілкування з сином, невісткою та ОСОБА_88 , якого вони прогнали, вона з усіма дітьми пішла додому.

Згідно обвинувального акту потерпілими в даному кримінальному провадженні визнані малолітні діти: ОСОБА_80 , ОСОБА_89 , ОСОБА_83 .

За даними досліджених в судовому засіданні відеозаписів допитів малолітніх потерпілих ОСОБА_81 , ОСОБА_86 та ОСОБА_85 , проведених під час досудового розслідування даного кримінального провадження в режимі відеоконференції у відділенні захисту дітей (за моделлю ОСОБА_90 ), усі троє дітей повідомили, що особисто не бачили щоб тато бив маму та, відповідно, під час цих подій присутніми не були.

Слід зауважити, що діти ОСОБА_3 та ОСОБА_12 - ОСОБА_30 , а також ОСОБА_24 , про якого зазначає у своїх поясненнях свідок ОСОБА_48 , потерпілими у даному кримінальному провадженні не визнавалися та показів з цього приводу не надавали, клопотань про їх допит від жодної зі сторін не надходило.

Інші свідки, допитані в судовому засіданні, очевидцями подій нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 своїй дружині ОСОБА_12 не були, відповідно, обставини вчинення таких дій в присутності дітей їм невідомі.

Отже, правові підстави для врахування передбаченої п. 6 ч. 1 ст. 67 КК обставини, яка обтяжує покарання, а саме вчинення кримінального правопорушення у присутності дітей, відсутні.

Окрім того, захисник у своєму виступі в судових дебатах зазначив, що в ході судового розгляду справи з`ясовано, що потерпіла ОСОБА_12 неодноразово покидала місце проживання, часто вживала алкогольні напої, зникала в невідомому напрямку, не виконувала свої обов`язки щодо виховання дітей. Обвинувачений ОСОБА_3 неодноразово звертався з цього приводу в поліцію. Підтвердженням вищевказаних обставин є відповідь начальника поліції від 22.07.2025 на запит слідчої ОСОБА_57 , а саме витяг з інформаційної системи на ОСОБА_12 , де, зокрема зазначено, що 21.05.2025 відділенням поліції м. Бучач складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 184 КУпАП відносно останньої про невиконання обов`язків щодо виховання дітей; 08.07.2025 складено протокол за ч. 2 ст. 184 КУпАП про вчинення повторно таких дій протягом року; 11.12.2020 складено протокол за ч.1 ст. 178 КУпАП (розпивання алкогольних напоїв в громадських місцях); 18.06.2018 складено протокол за ст. 180 КУпАП (доведення неповнолітнього до стану сп`яніння); 09.01.2024 зареєстровано заяву про зникнення ОСОБА_12 безвісти, яка в подальшому була виявлена в Івано-Франківську. Той факт, що ОСОБА_12 19.07.2025 перебувала в стані сильного алкогольного сп`яніння підтверджується висновком експерта №45 від 21.07.2025, згідно якого в крові ОСОБА_12 виявлено етиловий спирт в концентрації 3,45 проміле, що відповідає стану тяжкої алкогольної інтоксикації. Зазначає, що віктимна поведінка не виправдовує особу, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, але вона підвищує ризик стати жертвою, що є ключовим поняттям у кримінальній віктимології і в певній мірі надає можливість зрозуміти причину неправомірних дій обвинуваченого та впливає на зменшення міри його покарання. Відтак, для об`єктивності просить врахувати віктимну поведінку потерпілої ОСОБА_12 при призначенні ОСОБА_3 покарання.

Надаючи оцінку наведеним вище доводам захисника з приводу віктимної поведінки ОСОБА_12 , слід зазначити що віктимологія вивчає жертву в контексті морально-психологічних і соціально-правових характеристик, які впливають на її вразливість, ситуації, що передують злочину, а також ситуації безпосереднього кримінального правопорушення для того, щоб відповісти на запитання: яким чином у межах взаємодії з поведінкою злочинця виявляється поведінка (дія або бездіяльність) жертви.

Роль жертви в кримінологічному механізмі конкретного кримінального правопорушення може бути як зовсім нейтральною, так і максимально провокаційною, такою, що спонукає до вчинення злочину. У віктимологічному контексті жертва залишається такою навіть тоді, коли її дії є протиправними, а вона стала жертвою в результаті відображення посягання.

В судовому засіданні встановлено, що поведінка потерпілої ОСОБА_12 під час подій, які мали місце 19 липня 2025 року, не була провокативною та активною по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_3 , а тому суд не вбачає жодного об`єктивного зв`язку між поведінкою потерпілої та вчиненим обвинуваченим кримінальним правопорушенням.

Наведені вище твердження сторони захисту про віктимну поведінку потерпілої не можуть бути визнані обставинами, що пом`якшують покарання та такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, адже відповідно до ст. 3 Конституції України життя людини визнається в Україні найвищою соціальною цінністю, а позбавлення людини життя, що має місце в даному випадку, призвело до невідворотних наслідків.

Відтак, в ході судового розгляду не знайшли свого об`єктивного підтвердження дані про віктимну поведінку потерпілої ОСОБА_12 , натомість саме поведінка обвинуваченого ОСОБА_91 була активною, який фактично організував застілля та вживання алкогольних напоїв за місцем проживання, що в подальшому завершилось вчиненням тяжкого насильницького злочину.

Так, згідно ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Санкцією ч. 2 ст. 121 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 є визнання ним своєї провини, який, як у своїх показах, так і впродовж розгляду справи, неодноразово зазначав про визнання ним обставин, які викладені в обвинувальному акті, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

Надаючи оцінку доводам представників потерпілих та законного представника про відсутність у діях обвинуваченого щирого каяття, суд зазначає таке.

Щире каяття це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_3 визнавав свою провину у вчиненому як на стадії досудового розслідування так і впродовж усього судового розгляду. Також слід зазначити, що обвинувачений повністю визнав цивільні позови, подані в інтересах його малолітніх дітей, про стягнення моральної шкоди та частково визнав позов потерпілого ОСОБА_23 в частині стягнення моральної шкоди в сумі 500 000 грн. Окрім того, ОСОБА_3 в судовому засіданні неодноразово просив вибачення за скоєне у потерпілого ОСОБА_23 , який є батьком його загиблої дружини ОСОБА_12 .

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про наявність в обвинуваченого ОСОБА_3 щирого каяття щодо скоєного.

Вивчаючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , судом встановлено, що він на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (довідки №1255 та №1256, видані КНП «Бучацька міська лікарня» Бучацької міської ради 21 липня 2025 року).

За даними акту огляду №266 спеціальної медичної комісії від 09 вересня 2025 року, виданого КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» Тернопільської обласної ради, у ОСОБА_3 наркологічних захворювань не виявлено.

Як слідує з актового запису про народження №1 від 17.01.2013, складеного Порохівською сільською радою Бучацького району Тернопільської області, та актових записів про народження №1 від 24.01.2020, №09 від 10.07.2014, №09 від 08.12.2015, складених Сороківською сільською радою Бучацького району Тернопільської області, обвинувачений ОСОБА_3 є батьком дітей ОСОБА_81 , ОСОБА_92 , ОСОБА_86 , ОСОБА_85 .

Згідно характеристики № 57/15-09/26, виданої старостою с. Сороки Бучацької міської ради Чортківського району Тернопільської області 21 липня 2025 року, ОСОБА_3 , 1990 р.н., проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із дітьми: ОСОБА_7 , 2013 р.н., ОСОБА_8 , 2014 р.н., ОСОБА_7 , 2015 р.н., ОСОБА_93 , 2018 р.н., ОСОБА_94 , 2020 р.н. За час проживання в с. Сороки зарекомендував себе посередньо, в громадських місцях громадського порядку не порушує, із сусідами та односельчанами перебуває в добрих відносинах, користується повагою серед ровесників та односельчан, має спокійний, урівноважений характер.

За даними довідки Сороцької гімназії Бучацької міської ради Чортківського району Тернопільської області №33 від 27 серпня 2025 року, ОСОБА_3 цікавився навчанням та вихованням дітей в гімназії.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №693, складеного 04 вересня 2025 року експертами Тернопільської філії судових експертиз ДУ «ІСП МОЗ України», ОСОБА_3 психічними захворюваннями не страждає. На момент скоєння злочину ОСОБА_3 міг давати звіт своїм діям та керувати ними. На час проведення експертизи ОСОБА_3 може давати звіт своїм діям та керувати ними. ОСОБА_3 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

За даними вимоги УІАП ГУНП в Тернопільській області вих. №89408-2025 від 21.07.2025 (довідка № 23-21072025/61003) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , неодноразово судимий, а саме: вироком Бучацького районного суду Тернопільської області за ч.1 ст.289, п. 2,3 ч.1 ст.76 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік. Вирок набрав законної сили 14.03.2016. Ухвалою Бучацького районного суду від 06.03.2017 звільнений по закінченню іспитового строку; вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 29 липня 2022 року (справа №595/713/22, провадження №1-кп/595/78/2022) за ч. 1 ст. 369 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. Вирок набрав законної сили 30.08.2022. Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 19 травня 2023 року (справа №595/713/22, провадження №1-в/595/21/2023) засудженому ОСОБА_3 змінено покарання, призначене за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн на 240 годин громадських робіт. Ухвала набрала законної сили 29 травня 2023 року. 19 вересня 2023 року звільнений по відбуттю громадських робіт; вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 28 травня 2024 року (справа №595/792/24, провадження №1-кп/595/102/2024) за ч.2 ст.125 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт. Вирок набрав законної сили 28 червня 2024 року. 16 грудня 2024 року знятий з обліку Чортківського РС №2 ДУ «Центр пробації» у зв`язку із відбуттям призначеного судом покарання у виді 200 годин громадських робіт.

Зважаючи на вищенаведене, приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення направленого проти життя особи, а відповідно до Конституції України людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, та статтею 27 Конституції України передбачено невід`ємне право на життя кожної людини в Україні, де ніхто не може бути свавільно позбавленим життя та його захист є обов`язком держави, при цьому, Кримінальний кодекс України захищає життя людини, незалежно від її соціального стану, національності, громадянства, віку, стану здоров`я, суспільно-моральної характеристики та інших ознак; враховуючи наявність як пом`якшуючих покарання обставин так і обставини, яка обтяжує покарання, особу обвинуваченого, який вважається не судимий в силу ст.89 КК України, характеристику за місцем проживання, думку потерпілого, представника малолітніх потерпілих та їх законного представника, які наполягають на призначенні обвинуваченому суворого покарання, суд вважає за доцільне визначити обвинуваченому ОСОБА_3 строк покарання, що визначений санкцією ч.2 ст.121 КК України у виді позбавлення волі, яке буде достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та для попередження скоєння інших злочинів.

Саме таке покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09 червня 2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24 березня 2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29 листопада 2007 р.).

Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 № 15-рп/2004 зазначив, що: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».

Захисник, виступаючи в судових дебатах, просив на підставі статті 69 КК України призначити обвинуваченому ОСОБА_3 більш м`яке покарання, ніж передбачене санкцією ч.2 ст. 121 КК України, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) за це кримінальне правопорушення, посилаючись на наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного.

Разом з тим, підстав для застосування положень ст.69 КК України, суд не знаходить, виходячи з такого.

Так, застосування положень ст. 69 КК України, надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним у законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи. При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити із системного тлумачення статей 66 та 69 КК і тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеня тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини у своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим. (постанови Верховного Суду від 30.08.2021 у справі № 554/8674/18, від 19.10.2022 у справі №170/667/21).

Суд, оцінюючи можливість застосування положення ст. 69 КК України при призначенні покарання, зобов`язаний не лише перерахувати обставини, що його пом`якшують, а й обґрунтувати яким чином такі обставини істотно знизили чи мали б знизити ступінь тяжкості вчиненого злочину (постанова Верховного Суду від 11.05.2021 у справі № 336/4259/18).

Зважаючи на вищенаведене та встановлені в судовому засіданні обставини справи, суд виключає можливість призначення більш м`якого покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , ніж це передбачено законом, із застосуванням положень ст. 69 КК України, з огляду на відсутність у провадженні сукупності обставин, що пом`якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та, на думку суду, таке покарання не буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

По справі представниками потерпілих заявлено цивільні позови.

Так, представником потерпілого ОСОБА_23 , адвокатом ОСОБА_6 , пред`явлено цивільний позов, за змістом якого він просить стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_23 грошові кошти в сумі 1 000 000 грн в якості відшкодування моральної шкоди. Зазначає, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а саме умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть ОСОБА_12 . Моральна шкода, яка спричинена ОСОБА_3 виразилися у формі душевних страждань та переживань з приводу смерті його доньки, у довічній втраті його життєвих цінностей та родинних зв`язків, внаслідок чого він відчуває негативні наслідки втрати, такі як почуття горя, відчаю та зниження життєвого оптимізму, що не минуть ніколи і будуть супроводжувати його усе його життя.

Крім того, представником малолітніх потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , адвокатом ОСОБА_9 , пред`явлено цивільний позов, за змістом якого вона просить стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 грошові кошти в сумі по 2 000 000 грн моральної шкоди. Заявлені вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а саме умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть ОСОБА_12 . Діти останніх ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні визнані потерпілими. Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, завданої дітям внаслідок смерті їх матері, необхідно врахувати глибину і тривалість моральних страждань, характер дій винної особи. Смерть матері є для неповнолітніх дітей надзвичайно важкою психотравматичною подією через непоправну втрату, яка має глибокий і довготривалий вплив на їх емоційний стан, розвиток, почуття безпеки та моделі соціальної поведінки. Діти, які втратили матір у такому ранньому віці перебувають у критичному періоді формування особистості. У цьому віці саме матір виступає базовим емоційним центром, джерелом підтримки, прийняття і турботи. Її відсутність створює внутрішню емоційну порожнечу, яку дитина не може компенсувати самостійно, внаслідок чого діти постійно відчувають душевні страждання та переживання з приводу смерті матері. Моральна шкода, завдана дітям, полягає в тяжких емоційних переживаннях через втрату найближчої людини; переживанні тривалої скорботи, яка супроводжується відчуттям болю, суму, пригніченості; втраті відчуття стабільності та безпеки, що притаманне сімейному середовищу, де мати є головною фігурою підтримки; порушенні емоційного розвитку, адже діти не отримують належної материнської ніжності, уваги, турботи та співпереживання; страху перед майбутнім, невпевненості у власній захищеності; значному психологічному стресі, який впливає на навчання, комунікацію та формування самооцінки. Діти сприйняли трагедію не лише як втрату матері, а як крах свого життєвого світу, оскільки мати була центром емоційної прив`язаності. Особливо травматичним є те, що смерть настала внаслідок насильницьких дій батька, що спричиняє внутрішній конфлікт між любов`ю до батька та страхом, відразою до нього, що руйнує психіку та породжує втрату базової довіри до дорослих і світу. Такі психологічні наслідки не є короткочасними, а будуть впливати на дітей протягом усього життя, у тому числі на здатність формувати стосунки, створювати власну сім`ю та довіряти людям. Виходячи з віку дітей, тяжкості та непоправності втрати, насильницького характеру смерті матері, руйнування фундаментальних емоційних та сімейних зв`язків, розмір моральної шкоди, яку слід стягнути з відповідача в користь цивільних позивачів становить по 2 000 000 грн для кожної дитини.

Вирішуючи заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов, суд виходить із наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Відповідно до вимог статті 129 цього Кодексу за результатами розгляду позову суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє його повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно положень ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Приписами ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.

Так, згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

За змістом ч. 1 ст. 129 КПК України суд, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

За змістом ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим пошкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При цьому розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) і з урахуванням інших обставин. Суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд має навести в рішенні відповідні мотиви.

Таким чином, законодавець визначив загальні критерії щодо меж судової дискреції у вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди, тобто визначення розміру такого відшкодування становить предмет оціночної діяльності суду.

При вирішенні позовних вимог про стягнення моральної (немайнової) шкоди, визначенні розміру моральних збитків, завданих малолітнім потерпілим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , а також потерпілому ОСОБА_23 суд, враховує ступінь вини обвинуваченого ОСОБА_3 , характер вчиненого ним кримінального правопорушення, та бере до уваги те, що потерпілі внаслідок насильницьких дій обвинуваченого зазнали непоправної втрати матері та доньки, відповідно, яка супроводжується тяжкими емоційними переживаннями від втрати найближчої людини, а також їх тривалість та глибину.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілим, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості з урахуванням фізичних та моральних страждань потерпілих, конкретних обставин справи, наслідків вчиненого злочину.

Одночасно, суд бере також до уваги те, що немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу фізичного, душевного болю, страждань, тому розмір відшкодування, що присуджується, не може бути надмірним та має кореспондувати глибині та силі страждань потерпілих у зв`язку з порушенням їх прав, а також відповідати поведінці завдавача шкоди.

З огляду на наведене, суд з урахуванням повного визнання обвинуваченим вини у вчиненому, визнання цивільного позову малолітніх потерпілих у повному обсязі та часткового визнання позову потерпілого ОСОБА_23 в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 500 000 грн, приходить до висновку, що позовні вимоги малолітніх потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі по 2 000 0000 грн, а позовні вимоги потерпілого ОСОБА_23 до часткового задоволення в частині визнання позову обвинуваченим про стягнення моральної шкоди в сумі 500 000 грн.

На переконання суду такий розмір моральної шкоди, з урахування глибини страждань, а також того, що негативні наслідки вчиненого обвинуваченим злочину мають незворотній характер, не може вважатися завищеним або надмірним.

Водночас, представником потерпілого ОСОБА_23 , адвокатом ОСОБА_6 , не наведено достатніх підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Також прокурором подане клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, без визначення суми застави, мотивуючи тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати не зважаючи на завершення розгляду кримінального провадження, а саме обвинувачений у разі звільнення його з під варти може уникати відповідальності і призначеного покарання при ухваленні судом обвинувального вироку та вчиняти інші кримінальні правопорушення, і дані ризики не можна забезпечити іншим більш м`яким запобіжним заходом.

Заслухавши прокурора, який клопотання підтримав, обвинуваченого та його захисника, які з приводу клопотання прокурора заперечували, просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт у зв`язку із не доведенням прокурором неможливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу та відсутністю зазначених ризиків, незважаючи на те, що судовий розгляд кримінального провадження завершується шляхом ухвалення обвинувального вироку на підставі досліджених судом доказів, які на переконання суду підтверджують винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, та призначення судом покарання у виді позбавлення волі, проте вирок суду не вступив у законну силу, а тому, враховуючи положення статей 177 і 178 КПК України для уникнення ризику переховування обвинуваченого з метою уникнення від кримінальної відповідальності і відбуття покарання, а також, що не виключається, продовження вчинення нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_3 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою до шістдесяти днів, так як більш м`якші запобіжні заходи не забезпечать його належної поведінки, виконання ним процесуальних обов`язків до набрання даним вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України слід зарахувати в строк призначеного ОСОБА_3 за цим вироком покарання строк його попереднього ув`язнення з 22 липня 2025 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази по справі слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України і призначити покарання 8 (вісім) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного ОСОБА_3 за цим вироком покарання строк його попереднього ув`язнення з 22 липня 2025 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 07 травня 2026 року 23 год. 59 хв.

Цивільний позов представника малолітніх потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_9 , про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_7 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) 2 000 000 (два мільйони) грн 00 коп. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_8 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) 2 000 000 (два мільйони) грн 00 коп. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_7 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) 2 000 000 (два мільйони) грн 00 коп. моральної шкоди.

Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_23 , адвоката ОСОБА_6 , про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_23 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) 500 000 (п`ятсот тисяч) грн 00 коп. моральної шкоди.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Речові докази:

- бюстгальтер чорного кольору, майка бордового кольору, лосини чорного кольору, які упаковано у сейф-пакет QHY0071084 та належали потерпілій ОСОБА_12 , дві вирізки тканини, які вилучені під час проведення огляду місця події, які поміщено у два паперових конверти Національної поліції України та передані в камеру зберігання речових доказів відділення поліції №2 Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області - знищити;

- футболка коричневого кольору, спортивні штани сірого кольору, два носки синього кольору, які поміщено у паперові конверти Національної поліції України та передані в камеру зберігання речових доказів відділення поліції №2 Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області - повернути власнику ОСОБА_3 ;

- диск, на якому міститься два відеозаписи на яких зафіксовано розмову ОСОБА_78 із ОСОБА_3 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок ухвалений в нарадчій кімнаті і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1