Постанова від 08 березня 2026 р. у справі №487/9530/25 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/9530/25

Провадження № 3/487/159/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючої судді Скоринчук К.М., за участю секретаря судового засідання Карбівничої А.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовець В/ч НОМЕР_2 , до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

-за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду м. Миколаєва надійшов протокол серії ВАД № 873850 від 09.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Зі змісту протоколу серії ВАД № 873850 слідує, що 18.11.2025 близько 13 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 умисно, з перевагою сили, вчинив сварку в ході якої ображав нецензурною лайкою, хапав за одяг та штовхав свою малолітнього сина, ОСОБА_2 , чим навмисно спричинив емоційну невпевненість та завдав шкоди психічному та фізичному здоров`ю, тим самим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні 13.01.2026 ОСОБА_1 заперечував факт вчинення ним домашнього насильства відносно свого малолітнього сина, ОСОБА_2 . Пояснив, що 18.11.2025 у нього виникла сімейна сварка з дружиною, ОСОБА_3 , через те, що вона пішла з дому разом з дітьми не попередивши де буде перебувати, а при зустрічі він помітив, що вона була у нетверезому стані у присутності дітей. Він намагався посадити її і дітей в автомобіль аби відвезти додому, проте, свого малолітнього сина нецензурною лайкою не ображав та за одяг його не хапав і не штовхав. Насильства ані психологічного, ані фізичного щодо свого малолітнього сина не вчиняв. Повідомив, що на час розгляду справи він з дружиною примирився.

З метою з`ясування об`єктивної істини у справі судом був здійснений виклик у судові засідання, які були призначені на 17.02.2026 та 09.03.2026, законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_3 . Проте, ОСОБА_3 не з`явилася, про дату та час судового засідання була належним чином та своєчасно повідомлена, про причини своєї неявки не повідомила.

У судове засідання 09.03.2026 ОСОБА_1 не з`явився.

Ураховуючи, що пояснення ОСОБА_1 були заслухані судом у судовому засідання 13.01.2026, а також принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає можливим провести дане судове засідання за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Узявши до уваги пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд ураховує наступне.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Дослідивши подані до суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд зазначає, що домашнє насильство характеризується такими ознаками як: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 873850 від 09.12.2025 слідує, що 18.11.2025 ОСОБА_1 , перебуваючи на вулиці Даля в місті Миколаєві, біля будинку № 30, умисно, з перевагою сили вчинив сварку, в ході якої ображав нецензурною лайкою, хапав за одяг та штовхав свого малолітнього сина, ОСОБА_1 , 2015 року народження, чим навмисно спричинив емоційну невпевненість та завдав шкоди психічному та фізичному здоров`ю малолітнього.

Аналізуючи викладені обставини, а також наявні матеріали справи, суд доходить висновку, що в матеріалах справи відсутні достатні переконливі докази вчинення адміністративного правопорушення. Зокрема, з долученого до протоколу про адміністративне правопорушення електронного рапорту про надходження повідомлення зі служби 102, слідує, що виклик надійшов 18.11.2025 о 13 год 32 хв про те, що на перетині вулиць Даля та Новосільська, заявницю побив чоловік ОСОБА_1 , військовий, має зброю, погрожував відібрати дітей. Заява від 18.11.2025 про вчинення правопорушення та прийняття заходів відносно ОСОБА_1 написана його дружиною, ОСОБА_3 , про те, що її чоловік, ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно неї самої. Будь-яких заяв про вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_1 відносно їхньої малолітньої дитини матеріали справи не містять. Відомостей про вчинення фізичного та/або психологічного характеру відносно малолітнього ОСОБА_2 , 2015 року народження, також не містять пояснення його законного представника – матері, ОСОБА_3 .

У судові засідання з метою підтвердження або спростування встановлених у протоколі обставин ОСОБА_3 , як законний представник потерпілого та заявник про вчинення правопорушення, також не з`явилася.

За такого, на підставі наявних даних суд позбавлений можливості пересвідчитися у наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 КУпАП в діях ОСОБА_1 .

Згідно з ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

У силу Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Враховуючи, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, не знайшли свого підтвердження, зокрема в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 фізичного та психологічного насильства відносно малолітнього ОСОБА_2 , 2015 року народження, а тому суд доходить висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях громадянина ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 23, 173-2, 247, 268, 279, 280, 283-285 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з вiдсутнiстю в його діях складу адміністративного правопорушення

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя: К.М. Скоринчук