Вирок від 08 березня 2026 р. у справі №450/1044/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1044/25 Провадження № 1-кп/450/176/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7

представника потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесених в ЄРДР за №12025141390000338 від 10.03.2025 р., відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , з вищою освітою, не одруженого, розлученого, який не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, не працює, не є особою з інвалідністю, не депутат, не адвокат, не нотаріус, на наркологічному обліку не перебуває, військовозобов"язаний, не військовослужбовець,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 КК України,-

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньо змовою з невстановленими органом досудового розслідування особами, а також у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 31.10.2020 р., маючи умисел на підроблення посвідчення, яке видається установою та надає права, з метою вчинення пособництва у незаконному заволодінні невстановленими органом досудового розслідування особами об"єкта нерухомого майна у виді житлового будинку АДРЕСА_2 , усвідомлюючи, що реєстрацію місця проживання за вказаною адресою у встановленому законом порядку не здійснював і дозвіл на таку від законних володільців, зокрема потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , не отримував, будучи обізнаним, що право власності на вказаний об"єкт нерухомості попередньо незаконно зареєстровано невстановленими органом досудового розслідування особами за ОСОБА_10 , отримав за невстановлених обставин і у невстановленому місці паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 26.05.2003 Яворівським РВ УМВС України у Львівській області на ім"я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому замінив фотознімки на його власні з метою використання цього документу від імені попереднього власника.

31.10.2020 р. о 14 год. 20 хв., обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні, де здійснює свою діяльність приватний нотаріус Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_11 , яке розташоване за адресою АДРЕСА_3 , пред"явив останньому підроблений паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 26.05.2003 Яворівським РВ УМВС України у Львівській області на ім"я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а в подальшому видаючи себе за ОСОБА_10 підписав від його імені нотаріально посвідчені довіреності №4538 та №4540 на представництво інтересів ОСОБА_10 , в тому числі з приводу користування та розпорядження всім його майном, рухомим і нерухомим, особою ОСОБА_12 , який проживає за адресою АДРЕСА_4 , та особою ОСОБА_13 , який проживає за адресою АДРЕСА_5 , і отримавши такі документи передав їх особі ОСОБА_12 для подальшого використання.

13.01.2021 р. приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_14 за адресою АДРЕСА_3 , посвідчено договір купівлі-продажу об"єкта нерухомого майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_2 , відповідно до якого ОСОБА_12 , діючи від імені ОСОБА_10 на підставі посвідченої приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_11 довіреності №4540 від 31.10.2020 р., продав, а ОСОБА_15 придбав вказаний об"єкт нерухомості вартістю 860140,00 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою виннуватість у вчиненому не визнав та надавати будь-які пояснення відмовився.

Незважаючи на заперечення своє винуватості обвинуваченим ОСОБА_4 , його винність стверджується наступними доказами:

-показаннями потерпілої ОСОБА_16 , даними в судовому засіданні про те, що після смерті батька ОСОБА_17 нею успадковано згідно рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 13.09.2001 р. 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_2 , право власності на яку не реєструвалось та не оформлялось. Іншими спадкоємцями вказаного майна є її сестри по батькові, оскільки матері у них різні, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_18 . На день смерті батька вона була дитиною, а тому детально обставини будівництва житлового будинку повідомити не може. Земельна ділянка для будівництва житлового будинку виділялась батькові у той час, коли він перебував у шлюбі з її матір"ю. Спадкове майно у виді житлового будинку це збудована коробка з цегли, яка накрита ширером, без вікон та дверей. Після смерті батька жодні роботи у житловому будинку не проводились. У 2021 р. вона звернулась до сестер з метою впорядкування документів на успадкований будинок для його подальшого продажу, однак підтримки від них не отримала. Через деякий час із засобів масової інформації вона дізналась, що власником зазначеного житлового будинку є стороння особа. Особи обвинуваченого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_15 , останній з яких є новим власником житлового будинку, вона не знає, а свідок ОСОБА_19 є сином рідної сестри її батька. Їй відомо, що заповіт її батька на користь ОСОБА_19 був підробленим;

-показаннями потерпілої ОСОБА_6 , даними в судовому засіданні про те, що після смерті батька ОСОБА_17 нею успадковано згідно рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 13.09.2001 р. 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_2 , право власності на яку не реєструвалось та не оформлялось. Іншими спадкоємцями вказаного майна є її сестри по батькові, оскільки матері у них різні, а саме ОСОБА_20 та ОСОБА_18 . На час спадкування житловий будинок обліковувася під НОМЕР_6, а вулиці на той час не існувало. Житловий будинок був збудований її батьком на місці незакінченого будовою жилого будинку процентом готовності 12 %, який ним отримано в дарунок згідно договору дарування. Вказаний житловий будинок АДРЕСА_2 та АДРЕСА_6 є одним і тим же об"єктом нерухомого майна, нумерація якого змінювалась органом місцевого самоврядування, як і присвоєння останнім назви вулиці. Із засобів масової інформації вона дізналась, що власником зазначеного житлового будинку є стороння особа ОСОБА_15 , якого вона не знає. Свідок ОСОБА_19 є сином рідної сестри її батька. Долучила фотографію будинку, довідку БТІ від 19.11.2023 р. щодо 56 % готовності житлового будинку АДРЕСА_6 та рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 №1538 від 29.07.2021 р. щодо затвердження технічного документації із землеустрою і передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_15 для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 . Вказала, що фотографія будинку нею зроблена у 1993 р., який на даний час перебуває в аналогічному стані;

-показаннями потерпілої ОСОБА_18 , даними в судовому засіданні про те, що після смерті батька ОСОБА_17 нею успадковано згідно рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 13.09.2001 р. 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_2 , право власності на яку не реєструвалось та не оформлялось. Іншими спадкоємцями вказаного майна є її сестри по батькові, оскільки матері у них різні, а саме ОСОБА_16 та ОСОБА_6 . На день смерті батька вона була дитиною, а тому детально обставини будівництва житлового будинку повідомити не може. Вона зверталась до суду з цивільним позовом про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_15 на житловий будинок АДРЕСА_2 . В межах вказаної цивільної справи проводилась оцінка зазначеного житлового будинку. Рішенням першої інстанції, яке залишено без змін апеляційною інстанцією, її позов задоволено, а постановою Верховного Суду скасовано та відмовлено у задоволенні позовних вимог у зв"язку із неналежним способом захисту. Станом на даний час вона готує новий позов у відповідності до мотивів постанови Верховного Суду, а саме у спосіб належного захисту її прав;

-показаннями свідка ОСОБА_19 , даними в судовому засіданні про те, що ОСОБА_17 був його дядьком у власності якого знаходився незавершений будівництвом житловий будинок в с.Малечковичі, Львівського (Пустомитівського) р-ну, Львівської обл. Це був фундамент із незакінченою коробкою без даху. Вказане майно ніби-то було придбано ОСОБА_17 за відповідним договором, обставини придбання якого йому детально невідомі. Після смерті ОСОБА_17 він добудовував вказаний будинок та споруджував у такому дах. Дружина померлого участі у будівництві не приймала. Який це був період часу він не пригадує. На момент смерті ОСОБА_17 зазначений об"єкт нерухомості складався з коробки на півтора поверху без вікон і дверей;

-показаннями свідка ОСОБА_10 , даними в судовому засіданні про те, що ОСОБА_21 є його рідним братом, який близько 10 років тому забрав у нього належний йому паспорт громадянина України. Вказані дії його брат вчинив у зв"язку з тим, щоб належний йому паспорт громаданина України не був втрачений із-за систематичного вживання ним алкогольних напоїв. У невідомий йому період часу його брат повідомив про втрату ним зазначеного паспорта громадянина України. Станом на даний час ним не виготовлено паспорта громадянина України. Місцезнаходження належного йому паспорта громадянина України невідоме, обвинуваченого ОСОБА_4 він не знає, жодного нерухомого майна не оформляв та документів в нотаріуса не підписував;

-показанням свідка ОСОБА_11 , даними в судовому засіданні про те, що він працює приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_11 31.10.2020 р. обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні, де він здійснював свою діяльність, яке розташоване за адресою АДРЕСА_3 , пред"явив йому підроблений паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 26.05.2003 Яворівським РВ УМВС України у Львівській області на ім"я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а в подальшому видаючи себе за ОСОБА_10 підписав від його імені нотаріально посвідчені довіреності №4538 та №4540 на представництво інтересів ОСОБА_10 , в тому числі з приводу користування та розпорядження всім його майном, рухомим і нерухомим, особою ОСОБА_12 , та особою ОСОБА_13 . При цьому, ОСОБА_12 був у вказаний час присутній при вчиненні зазначених нотаріальних дій. Обвинуваченого ОСОБА_4 він впізнавав та впізнає за рисами обличчя;

-показаннями свідка ОСОБА_15 , даними в судовому засіданні про те, що ним придбано за договором купівлі-продажу житловий будинок АДРЕСА_2 , вартістю 860140,00 грн. Сума коштів за договором ним сплачена особі ОСОБА_12 . Крім цього, ним оплачено всі податкові зобов"язання, які покладено на нього як покупця;

-будівельним паспортом №105, виданим ОСОБА_22 на підставі рішення ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10.02.1992 р., та актом виносу в натурі меж земельної ділянки і розбивки будівель;

-рішенням ІНФОРМАЦІЯ_6 від 16.09.1992 р., згідно якого надано дозвіл ОСОБА_22 на продаж власного незакінченого будовою житлового будинку та перезакріплено земельну ділянку 0,10 га біля житлового будинку ОСОБА_22 за новонабувачем будинку ОСОБА_17 ;

-договором від 20.10.1992 р., яким встановлено, що ОСОБА_22 подарувала ОСОБА_17 незакінчений будовою жилий будинок НОМЕР_6 процентом готовності 12%, що знаходиться в с.Малечковичі, Пустомитівського р-ну, Львівської обл.;

-рішенням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 13.09.2001 р., згідно якого встановлено, що незакінчений будівництвом житловий будинок, розташований за адресою с.Малечковичі, Пустомитівського р-ну, успадкований після смерті ОСОБА_17 його спадкоємцями ОСОБА_6 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 ;

-листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.05.2023 р. та погосподарською книгою, якими встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_17 ;

-листом ІНФОРМАЦІЯ_7 від 22.05.2023 р., заявою ОСОБА_6 від 13.08.2007 р. та рішенням ІНФОРМАЦІЯ_8 від 08.09.2007 р., згідно яких встановлено, що ОСОБА_6 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 передано у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку;

-інвентаризаційною справою 36859 та листами ОКП ЛОР " ІНФОРМАЦІЯ_9 " №4053 від 16.10.2025 р., якими встановлено відсутність обліку житлового будинку АДРЕСА_2 , а наявність обліку будинку АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_17 ;

-протоколом тимчасового вилучення від 12.06.2024 р. з описом та СД-диском, якими встановлено, що відповідно до довідки ФОП ОСОБА_23 від 11.10.2023 р. №10/23 та топографічної зйомки розташування земельної ділянки АДРЕСА_6 згідно будівельного паспорта №105 виданого ОСОБА_22 на підставі рішення ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10.02.1992 р. повністю відповідає розташуванню земельної ділянки із кадастровим номером 4623686600:02:001:1648 площею 0,2046 га, цільове призначення якої 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), власником якої є ОСОБА_15 ;

-звітом оцінювача ПП " ІНФОРМАЦІЯ_14 " ОСОБА_25 про оцінку майна №АR200929-006 та витягом із єдиної бази даних звітів про оцінку, якими встановлено, що ринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_2 , станом на 29.09.2020 р. становить 860140,00 грн.;

-листом ІНФОРМАЦІЯ_10 від 20.08.2022 р. та заявою про видачу паспорта, якими встановлено, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 26.05.2003 Яворівським РВ УМВС України у Львівській області на ім"я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-довіреністю №4538, яка посвідчена 31.10.2020 р. приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_11 та дійсна до 31.10.2021 р., згідно якої встановлено, що ОСОБА_10 уповноважує ОСОБА_12 , який проживає за адресою АДРЕСА_4 , і ОСОБА_13 , який проживає за адресою АДРЕСА_5 , користуватись та розпоряжатись всім його майном, рухомим і нерухомим;

-довіреністю №4540, яка посвідчена 31.10.2020 р. приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_11 та дійсна до 31.10.2021 р., згідно якої встановлено, що ОСОБА_10 уповноважує ОСОБА_12 , який проживає за адресою АДРЕСА_4 , і ОСОБА_13 , який проживає за адресою АДРЕСА_5 , користуватись та розпоряжатись всім його майном, рухомим і нерухомим;

-протоколом обшуку від 13.08.2024 р., описом та відеозаписом, якими встановлено, що за місцем проживання ОСОБА_4 у АДРЕСА_1 , виявлено і вилучено належний останньому мобільний телефон з сім-картою, блокнот з рукописним текстом, фотографії обвинуваченого з відтиском підпису;

-протоколом пред"явлення особи для впізнання від 13.08.2024 р. з відеозаписом, якими встановлено, що приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_11 опізнано за рисами обличчя ОСОБА_4 , який був присутній 31.10.2020 р. за адресою АДРЕСА_3 , і підписував посвідчені довіреності №4538 та №4540;

-протоколом огляду від 20.08.2024 р., яким встановлено, що відтиск підпису на фотографіях обвинуваченого схожий на підпис ОСОБА_10 , а в копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 26.05.2003 Яворівським РВ УМВС України у Львівській області на ім"я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фотографія схожа за рисами обличчя на ОСОБА_4 ;

-постановами про відібрання експерементальних та вільних зразків підписів і почерку та протоколами отримання зразків для експертизи від 24.08.2023 р., 14.08.2024 р., якими встановлено добровільність надання таких особами ОСОБА_10 і ОСОБА_4 ;

-висновком експерта судово-почеркознавчої експертизи №3116-Е від 02.09.2024 р., яким встановлено, що рукописний текст " ОСОБА_10 " та підпис від його імені в графі "Підпис" у довіреності за реєстровим №4538, яка посвідчена 31.10.2020 р. приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_11 , виконані не ОСОБА_10 , а ОСОБА_4 ;

-протоколом тимчасово вилученого майна від 01.10.2024 р. з описом, якими встановлено, що за місцем праці приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_11 вилучено копії реєстру для реєстрації нотаріальних дій (справа №02-33, том №4), де відображено рукописний текст та підписи ОСОБА_10 , а оригінал реєстру приватний нотаріус зобов"язувався надати експерту для проведення експертизи;

-висновком експерта судово-почеркознавчої експертизи №3337-Е від 07.10.2024 р., яким встановлено, що рукописний текст " ОСОБА_10 " та підпис від його імені в графі "Підпис" у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій (справа №02-33, том №4), виконані не ОСОБА_10 , а ОСОБА_4 ;

-договором купівлі-продажу, який посвідчено 13.01.2021 р. приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_14 за адресою АДРЕСА_3 , згідно якого встановлено, що ОСОБА_12 , діючи від імені ОСОБА_10 на підставі посвідченої приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_11 довіреності №4540 від 31.10.2020 р., продав, а ОСОБА_15 придбав житловий будинок АДРЕСА_7 .

Дослідженими судом доказами, встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_2 , та незакінчений будовою жилий будинок НОМЕР_6 процентом готовності 12%, що знаходиться в с.Малечковичі, Пустомитівського р-ну, Львівської обл., є одним і тим же об"єктом нерухомого майна, вартість якого станом на 29.09.2020 р. становить 860140,00 грн.

Аналізуючи наведені вище докази, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також в сукупності всі зібрані докази, з точки зору їх достатності та взаємозв"язку, приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 КК України.

Таким чином, аналізуючи зібрані по кримінальному провадженні докази, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень і його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст.358 КК України, оскільки він вчинив підроблення посвідчення, яке видається установою та яке надає права з метою використання його підроблювачем, за попередньою змовою групою осіб, а також підроблення офіційного документу, який посвідчується нотаріусом і надає права з метою використання його іншою особою, за попередньою змовою групою осіб, за ч.4 ст.358 КК України, оскільки він вчинив використання завідомо підроблених документів, та за ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 КК України, оскільки він вчинив пособництво у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), в особливо великих розмірах.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_26 , яка працює на посаді директора ОКП ЛОР " ІНФОРМАЦІЯ_9 ", та ОСОБА_27 , який станом 2020-2021 р.р. працював на посаді голови ІНФОРМАЦІЯ_4 , жодних показань суду не надали, оскільки обставини їх виклику для допиту їм невідомі.

Прокурор ОСОБА_28 , яка вказана в обвинувальному акті як представник органу обвинувачення у кримінальному провадженні №12025141390000338 від 10.03.2025 р., в судовому засіданні 06.08.2025 р. не змогла пояснити які обставини відомі вказаним свідкам, що мають значення у даній справі. Жодних запитань свідкам не задавала та їх не допитувала, що свідчить про неналежне виконання прокурором покладених на неї посадових обов"язків. Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання 06.08.2025 р. не з"явився та не надав доказів поважності причин його неявки.

В подальшому судом відмовлено у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про повторний виклик, привід та допит свідків, які допитувались у присутності представника органу обвинувачення ОСОБА_28 , із-за неналежної процесуальної поведінки прокурорів, яка не може бути підставою повторного допиту.

Крім цього, прокурором ОСОБА_3 не виконано вимоги суду та не долучено до матеріалів справи інформацію щодо притягнення до кримінальної відповідальності і судимостей ОСОБА_4 , його перебування або вісутності на психіатричному обліку, а також характеристики з місця народження, реєстрації та проживання останнього.

Окрім наведеного, прокурором ОСОБА_3 не надано суду процесуальних документів щодо оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_4 у зв"язку з його ухиленням від органу досудового розслідування, ухвали слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, документів про затримання та ухвали слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 16.01.2025 р. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які необхідні з метою дотримання вимог п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України і встановлення початку строку відбування покарання у випадку засудження.

За вказаних обставин, суд вважає за необхідне вжити заходи, передбачені ч.2 ст.369, ст.372 КПК України, і винести ухвалу щодо наведених грубих порушень закону працівниками органу обвинувачення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що ОСОБА_10 є його рідним братом, який зловживає алкогольними напоями. З метою збереження документів та обмеження у їх використанні братом у стані сп"яніння, він забрав у нього в червні місяці 2022 р. паспорт громадянина України, який заховав. При цьому у вказаному паспорті громадянина України була фотокартка його брата. До цього часу паспорт громадянина України знаходився у володінні його брата ОСОБА_10 . Від працівників поліції він дізнався, що на його брата оформлено майно, яке розташоване у Львівській обл., Львівському (Пустомитівському) р-ні. Який саме об"єкт нерухомості оформлено на його брата йому невідомо. Зі слів брата він дізнався, що ОСОБА_10 втратив належний йому паспорт громадянина України. Станом на даний час місцезнаходження паспорта громадянина України ОСОБА_10 йому невідоме, а обвинуваченого ОСОБА_4 він не знає.

Суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_21 , оскільки такі є суперечливими та спростовуються дослідженими письмовити доказами, в тому числі показаннями як потерпілих, так і свідків.

Відповідно до клопотанням сторони захисту судом досліджено надані ОСОБА_5 письмові докази, зокрема договір купівлі-продажу, який посвідчено 13.01.2021 р. приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_14 , витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №225649769 від 25.09.2020 р., технічний паспорт житлового будинку АДРЕСА_2 , рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 13.09.2001 р., рішення ІНФОРМАЦІЯ_6 від 16.09.1992 р., будівельний паспорт №105, виданий ОСОБА_22 на підставі рішення ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10.02.1992 р., та акт виносу в натурі меж земельної ділянки і розбивки будівель, довідку ОКП ЛОР " ІНФОРМАЦІЯ_9 " від 1982 р., договір дарування від 20.10.1992 р. із зведеним актом, ухвалу слідчого судді Залічничного районного суду м.Львова від 27.05.2024 р., супровідний лист слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області №8186/38/02-2024 від 31.05.2024 р. та протокол тимчасового вилучення від 12.06.2024 р. з описом.

За результатами письмових доказів та клопотання сторони захисту ухвалою суду від 06.08.2025 р. призначено судово оціночно-будівельну експертизу вартості станом на 13 січня 2021 року незакінченого будовою житлового будинку АДРЕСА_2 , у степені готовності 12 %, право власності на який набуто ОСОБА_6 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 за рішенням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 13.09.2001 р. у справі №2-64/2000 із врахуванням Договору дарування від 20.10.1992 р. укладеним між ОСОБА_22 та ОСОБА_17 . Надано експерту рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 13.09.2001 р. та Договір дарування від 20.10.1992 р.

17.09.2025 р. судом отримано супровідний лист за підписом першого заступника ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_31 та клопотання експерта ОСОБА_32 від 02.09.2025 р. про надання додаткових матеріалів для проведення судової оціночно-будівельної експертизи.

Ухвалою суду від 01.10.2025 р. захиснику ОСОБА_5 надано тимчасовий доступ до належним чином засвідчених копій документів, з можливістю їх вилучення, які перебувають у володінні ОКП ЛОР " ІНФОРМАЦІЯ_9 ", яке розташоване за адресою АДРЕСА_8 , зокрема інвентарної справи щодо незакінченого будовою житлового будинку АДРЕСА_2 .

В судовому засіданні 18.11.2025 р., за згодою та погодженням захисника, обвинуваченого, прокурора та представника потерпілої, сформовано необхідний обсяг письмових доказів, які скеровані експерту ІНФОРМАЦІЯ_11 для проведення судової оціночно-будівельної експертизи, зокрема копію звіту про оцінку майна №AR200929-006 від 29.09.2020 р. на 1 арк., копію витягу із єдиної бази даних звітів про оцінку від 13.01.2021 р. на 1 арк., супровідні листи ОКП ЛОР " ІНФОРМАЦІЯ_12 " №4053 від 16.10.2025 р. на 2 арк., копію інвентаризаційної справи №36859 ( АДРЕСА_6 , власник ОСОБА_17 ) на 19 арк., копію ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_13 від 27.05.2024 р. у справі №462/6757/21 (провадження №1-кс/462/998/24) на 3 арк., копії протоколу тимчасового вилучення майна та додатку до нього (опису) від 12.06.2024 р. на 3 арк., СД-диск в кількості 1 шт. з інформації якого виготовлено копію відповіді на запит №10/23 від 11.10.2023 р. на 1 арк. та копію топографічної зйомки в м 1:500 на 1 арк.

При цьому, захисником ОСОБА_5 категорично заперечувалось роз"яснювати експерту місце розташування об"єкта оцінки та його ідентифікаційні ознаки.

17.09.2025 р. судом отримано супровідний лист за підписом в.о. директора ОСОБА_33 та повідомлення експерта ОСОБА_32 №3831-Е від 17.12.2025 р. про неможливість надання висновку.

В судових дебатах захисником ОСОБА_5 заявлено усне клопотання про визнання недопустимими доказами протоколу обшуку від 13.08.2024 р., протоколу пред"явлення особи для впізнання від 13.08.2024 р. та допиту в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 , а також неналежними доказами договір купівлі-продажу, який посвідчено 13.01.2021 р. приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_14 , і звіту оцінювача ПП " ІНФОРМАЦІЯ_14 " ОСОБА_25 про оцінку майна №АR200929-00.

При цьому, жодного письмового клопотання з відповідним обгрунтуванням захисником ОСОБА_5 не надано як суду, так і представнику органу обвинувачення з метою його спростування.

Що стосується мотивів виступу в судових дебатах захисника ОСОБА_5 про визнання недопустимими та неналежними доказами, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

В силу ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

При цьому, системний аналіз ст.89 КПК України дозволяє дійти висновку, що законодавець поділяє ознаки недопустимості доказів на очевидні та неочевидні. Залежно від цього визначається момент прийняття рішення щодо недопустимості доказів, який окреслений межами судового розгляду. Очевидно недопустимими є ті докази, про недопустимість яких прямо вказується в КПК України. Це означає, що очевидно недопустимим є доказ, будь-яке порушення процедури отримання якого згідно положень КПК України є безумовною підставою визнання його недопустимим.

Існують також умовно недопустимі докази, допустимість чи недопустимість яких визначається судом у кожному конкретному випадку в залежності від встановлених обставин кримінального провадження. Саме тому, процесуальну конструкцію "очевидна недопустимість доказу", слід розглядати крізь призму положень інституту доказового права у його нерозривному зв"язку з кримінально процесуальними правовідносинами.

Правила оцінки доказів, особливо вимога дотримуватися передбаченого законом порядку при отриманні доказів, мають за мету запобігання неправомірному втручанню держави та заохочення доброчесної поведінки правоохоронних органів (постанова ККС ВС від 29.09.2020 р. у справі № 601/1143/16).

В контексті такого елементу допустимості доказів як належний процесуальний порядок отримання доказів, суд додатково звертає увагу, що метою встановлення та дотримання такого порядку є насамперед (1) унеможливлення істотного порушення прав і свобод людини в ході збирання (отримання) доказів та (2) забезпечення достовірності отриманих фактичних даних.

У зв"язку із цим, при наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли такі порушення: (1) прямо та істотно порушують права і свободи людини; чи (2) зумовлюють сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути.

Із врахуванням зазначеного, саме різні критерії визнання доказів недопустимими, які наведені вище, обумовлюють диференційований порядок вирішення питання щодо їх недопустимості: (1) під час будь-якого судового розгляду у разі встановлення очевидної недопустимості доказу (частина 4 статті 87, частина 2 статті 89 КПК України) - у випадках, коли: 1) такі докази, отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і 2) їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого судового розгляду; (2) у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті (частина 1 статті 89 КПК України) - якщо при отриманні доказів допущено процесуальні порушення, які: 1) тягнуть інші порушення прав людини та потребують оцінки на підставі всієї сукупності доказів; 2) зумовлюють сумніви у достовірності здобутих відомостей та суд має вирішити питання щодо можливості усунення вказаного сумніву на підставі сукупності інших зібраних допустимих доказів. У разі, якщо б була можливість визнати доказ недопустимим лише на підставі формального порушення порядку його отримання без співставлення його з іншими доказами, не було б необхідності передбачати в КПК України вирішення цього питання саме у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті.

При вирішенні питання щодо допустимості похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав і свобод людини і використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим на підставі частин 1-3 статті 87 КПК України. Визнання недопустимими первісних доказів за іншими правилами допустимості, передбаченими КПК України, саме по собі не дає підстав для визнання недопустимими похідних доказів на підставі частини 1 статті 87 КПК України (правова позиція, викладена ККС ВС у постановах від 08.10.2019 р. у справі №639/8329/14-к та від 12.11.2019 р. у справі №236/863/17).

При визнанні того чи іншого доказу недопустимим, суд має зазначати конкретну норму процесуального закону, порушення якої, з урахуванням наслідків такого порушення та можливістю (неможливістю) їх усунення, дає підстави дійти висновку щодо недопустимості того чи іншого доказу (постанова ККС ВС від 25.09.2018 р. у справі №210/4412/15-к). Щодо існування інших (умовних) підстав для визнання доказів недопустимими, судам необхідно у кожному конкретному кримінальному провадженні з"ясувати, до яких наслідків порушення вимог кримінального процесуального закону призвели і чи є ці наслідки незворотними (тобто такими, що не можуть бути усунені під час судового розгляду). Якщо мова йде про визнання доказів, отриманих під час слідчих (розшукових) дій, недопустимими, це здебільшого стосується наявності сумнівів у достовірності відомостей, отриманих в результаті їх проведення (постанова ККС ВС від 05.08.2020 р. у справі №334/5670/18).

Як встановлено протоколом обшуку від 13.08.2024 р., описом та відеозаписом, за місцем проживання ОСОБА_4 у АДРЕСА_1 , виявлено і вилучено належний останньому мобільний телефон з сім-картою та блокнот з рукописним текстом, який обвинуваченим добровільно видано працівникам поліції. Фотографії ОСОБА_4 з відтиском підпису виявлено та вилучено працівниками поліції у шухляді меблевої тумби в присутності двох понятих, які підписуючи разом з обвинуваченим протокол обшуку від 13.08.2024 р. жодних пропозицій і зауважень не мали.

Отже, відсутність у блокноті з рукописним текстом фотографій обвинуваченого з відтиском підпису, як вказано у протоколі обшуку від 13.08.2024 р. з описом, а виявлення таких у шухляді меблевої тумби, не впливає на кваліфікацію його дій та не свідчить про невинуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, і з врахуванням наведеного вище не може бути підставою для визнання письмового доказу недопустимим.

Протоколом пред"явлення особи для впізнання від 13.08.2024 р. з відеозаписом, встановлено, що приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_11 опізнано за рисами обличчя ОСОБА_4 , який був присутній 31.10.2020 р. за адресою АДРЕСА_3 , і підписував посвідчені довіреності №4538 та №4540.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 надав аналогічні показання.

Відеозаписом до протоколу встановлено, що приватному нотаріусу Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_11 пред"явлено для впізнання чотири особи чоловічої статі, двоє з яких одягнуті в шорти, у тому числі ОСОБА_4 , а двоє із закоченими вище колін штанами.

Однак, впізнання приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_11 обвинуваченого ОСОБА_4 відбулось за рисами обличчя, а не за одягом, як і під час надання ним показань в якості свідка в судовому засіданні.

Таким чином, клопотання сторони захисту в цій частині про визнання письмового доказу та допиту свідка ОСОБА_11 недопустимими задоволенню не підлягає.

З аналогічних мотивів протокольною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про виклик та допит понятих, які були присутні під час обшуку і впізнання.

Що стосується договору купівлі-продажу, який посвідчено 13.01.2021 р. приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_14 , та звіту оцінювача ПП " ІНФОРМАЦІЯ_14 " ОСОБА_25 про оцінку майна №АR200929-00, то вказані письмові докази згідно ст.85 КПК України є належними, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а тому в цій частині клопотання задоволенню не підлягає.

Таким чином, мотиви клопотань сторони захисту та письмових клопотань обвинуваченого від 21.01.2026 р. і 05.02.2026 р., в тому числі потрапляння працівника поліції через відчинене вікно другого поверху місця проживання ОСОБА_4 під час обшуку, не знайшли свого підтвердження та не спростовують винуватість у вчиненні останнім кримінальних правопорушень.

Долучена захисником ОСОБА_5 постанова Верховного Суду від 11.02.2026 р., пояснення щодо якої надано в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_18 , не доводить невинуватість обвинуваченого ОСОБА_4 .

Суд не бере до уваги фотографію будинку, довідку БТІ від 19.11.2023 р. щодо 56 % готовності житлового будинку АДРЕСА_6 та рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 №1538 від 29.07.2021 р. щодо затвердження технічного документації із землеустрою і передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_15 для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 , які надані потерпілою ОСОБА_6 , оскільки такі є новими доказами, що не досліджувались органом досудового розслідування і не відкривались сторонам.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_4 міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винуватого, який зі слів органу обвинувачення раніше не судимий та на психіатричному обліку не перебуває, відсутність пом"якшуючих і обтяжуючих покарання обставин, який не знаходиться на наркологічному обліку, не одружений, розлучений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, і враховуючи наведене, приходить до переконання обрати покарання в межах санції ч.3 ст.358 КК України у виді обмеження волі, ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу, ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його власністю.

Судом встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 за ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 КК України вручено 04.10.2024 р.

08.10.2024 р. підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук у зв"язку з його ухиленням від органу досудового розслідування.

09.10.2024 р. ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

15.01.2025 р. підозрюваного ОСОБА_4 затримано та ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 16.01.2025 р. обрано йому запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави.

Відтак, при призначенні покарання обвинуваченму ОСОБА_4 за ч.4 ст.358 КК України слід врахувати вимоги п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України, а за ч.3 ст.358, ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 КК України вимоги ч.1 ст.70 КК України.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід рахувати з моменту його фактичного затримання і обмеження у вільному пересуванні працівниками поліції, зокрема 15.01.2025 р., а запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду і міри покарання суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п.38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16 жовтня 2008 р. та у п.п.34, 41 рішення "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 р.

Згідно ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 22718,40 грн. слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави.

Арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 06.03.2025 р., слід скасувати.

Речові докази та цивільний позов відсутні.

З врахуванням викладеного, судом повно та всебічно досліджено всі надані сторонами кримінального провадження докази, які з власної ініціативи суду здобувати заборонено вимогами КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358 КК України, та призначити йому покарання у виді 50 (п"ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від призначеного за ч.4 ст.358 КК України покарання у виді 50 (п"ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його власністю.

Згідно ч.1 ст.70 КК України остаточну міру покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його власністю.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання і обмеження у вільному пересуванні працівниками поліції, зокрема 15.01.2025 р., а запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 22718,40 грн. стягнути з засудженого ОСОБА_4 в дохід держави.

Арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 06.03.2025 р., - скасувати.

На вирок може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1