Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №308/1910/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1910/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого - судді Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання Лутнянського І.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог вказує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 13.09.2024 року. Шлюб зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що було складено відповідний актовий запис за №652. Від шлюбу в сторін відсутні діти. Як зазначає позивачка, вже тривалий період як їх стосунки з чоловіком розладилися, зникло взаєморозуміння, взаємоповага, любов, стали частими сварки. Позивачка намагалася зберегти сім?ю, але переконалася, що являється з відповідачем різними людьми з протилежними поглядами на життя та ведення побуду. Зазначає в позовній заяві, що тривалий період проживає окремо та не підтримує ані спілкування, ані подружніх стосунків з відповідачем, та стверджує, що шлюб фактично вже припинив своє існування. Шлюб позивач та відповідач розривають вперше.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.02.2026 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання позивачка не з`явилася, у позовній заяві просить розгляд проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи, позовні вимоги підтримує, просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та просить змінити прізвище позивачки ОСОБА_1 на дошлюбне - ОСОБА_3 . Від представника позивачки подано клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, таким було подано заяву від 05.03.2026 року, згідно з якою відповідач погоджується з правдивістю наведених фактів у позовній заяві, повністю погоджується із заявленими позовними вимогами і не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову, також заперечує проти надання строку на примирення та повідомляє, що у зв?язку з неможливістю взяти участь в судовому засіданні керуючись статтями 43, 48 та 49 ЦПК України просить суд здійснити розгляд даної справи без його участі.

За приписами ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, 13.09.2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис №652, що підтверджується наявним у справі оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 13.09.2024 року.

Станом на день розгляду справи шлюбні відносини між сторонами припинені, спільне господарство позивачка та відповідач не ведуть.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Зі змісту статті 55 Сімейного кодексу України вбачається, що дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Виходячи із змісту ч. 3 та ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини чи чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 3 ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного кодексу України.

У відповідності зі ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Згідно ст.112 Сімейного кодексу України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки.

Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 Сімейного кодексу України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим. Відповідач визнав позов у повному обсязі.

На даний час, офіційно зареєстрований шлюб між позивачкою та відповідачем має формальний характер, фактичні шлюбні відносини між сторонами не підтримуються, спільне господарство вони не ведуть, відтак суд дійшов висновку про недоцільність подальшого збереження шлюбу, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.

Відповідно до ч. 2 ст.115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно зі ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка просить відновити своє дошлюбне прізвище на ОСОБА_3 , що є правом позивачки.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, зокрема, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 17, 43, 49, 134, 141, 258, 265, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Шлюб, укладений 13.09.2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгород Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис №652, - розірвати.

Відновити дошлюбне прізвище позивачки ОСОБА_1 на ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати зі сплати судового збору в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п?ять грн. 60 коп.).

Повернути ОСОБА_4 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п?ять грн. 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 09.03.2026.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В.Логойда