Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №404/12044/25 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/109/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Поступайло В. В.

Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Кабанова В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2026 року. м. Кропивницький

Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Кабанова В.В., за участю захисника Яушева В.В та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Фортечного районного суду м. Кропивницького від 20.01.2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

Постановою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 20.01.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп. Також стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

Згідно постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що 09.11.2025 року о 18 год. 09 хв. керував транспортним засобом Skoda Оctavia Tour», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою: вул.Степняка-Кравчинського, 201/1, м.Кропивницький, з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів) та, не погодившись із результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу приладу «Drager Alcotest 6810» (тест №4698, результат 2,35‰), відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить закрити провадження відносно у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що з результатами Драгеру не погодився та погодився проїхати до КНП «ОКПЛ КОР».

Працівники поліції самостійно внесли зміни до непереривного відеозапису шляхом його видалення.

На заяву щодо проведення огляду на стан сп`яніння в медичному закладі поліцейські повідомляли, що там такий же Драгер і це не дасть результатів.

Працівником поліції було вголос по пам`яті роз`яснено права, які не співпадають з текстом основного закону України, право давати пояснення та оскаржити постанову по справі не було роз`яснено.

Незаконними діями поліцейського було позбавлено надавати свої пояснення через перекладача.

Вважає, що було порушено право на захист.

На відеофайлі не зафіксовано:

-покази технічного засобу Драгер після продуву.

-вручення з подальшою відмовою підписати Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Даний Акт працівниками поліції мені не пред`являли та не зачитували.

-вручення з подальшою відмову підписати Направлення на визначення стану алкогольного сп`яніння від 09.11.2025р. складеного 18.30 год., що суперечить відеозапису.

В 18.30 год. поліцейський Квітко А.М. відповідно до відеозапису спілкуються з апелянтом на вулиці, повідомляючи права та який суд буде розглядати справу. В цей час він не пише вище наведене направлення.

В даному направлені поліцейський сам зазначив, що огляд не проводився.

З Актом та Направленням ознайомився тільки в суді.

Факт складання протоколу відмови в його отриманні,надати пояснення відсутні.

Працівник поліції порушив вимоги Інструкції, на що не звернув увагу суд першої інстанції.

В описі матеріалів справи значиться та фактично знаходиться СД- диск (а.с. 7), але в п.11 Протоколу про такий доказ як диск нічого не зазначено та не долучено. БК, відео реєстратор та відео файли до справи не долучені. В протоколі не зазначено вказівки про те, яким технічним засобом проводилась відео фіксація і на якому носії вона долучена до матеріалів справи.

Зазначає, що правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП не вчиняв.

Крім того, посилається на похибку в показаннях приладу «Drager Alcotest 6810» та наявність сумнівів щодо правильності вимірювання вищенаведеним газоаналізатором вмісту алкоголю у видихуваному повітрі, а відтак на його думку результат огляду 2,35% та сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути розцінений судом як беззаперечний доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріалі справи, оцінивши наявні докази, перевіривши апеляційні доводи вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за таких обставин.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції при розгляді матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності дотримався вказаних вимог закону при розгляді справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ст.130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008, та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за їх внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Необхідною умовою для застосування до порушників відповідальності, передбаченої вищевказаними статтями зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши всі докази по справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №508258 від 09.11.2025; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; результатом тесту, проведеного з використанням спеціального технічного засобу приладу «Drager»; копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; копією посвідчення водія; відеозаписами події.

З переглянутого запису вбачається послідовність подій, які відбувались 09.11.2025 під час проходження процедури огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 . Факт керування транспортним засобом підтверджується матеріалами відео фіксації. Відеозапис містить відомості щодо складання постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та зафіксовано факт проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , не погодження з результатом та відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

Відеозапис щодо зупинки транспортного засобу перший раз не має значення для вирішення питання щодо підстав проходження огляду за допомогою приладу Драгер.

Протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП складено за відмову, що знайшло підтвердження в суді першої інстанції.

Кропивницький апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи захисника Яушева В.В. не спростовують вказаних обставин та об`єктивних доказів, взятих до уваги судом, серед яких відеозаписи події, які у сукупності з іншими зазначеними доказами вказують на доведення вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Будь-яких обґрунтованих відомостей, які б ставили під сумнів об`єктивність поліцейських у справі та їх зацікавленість у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суду не надано.

Вказуючи про порушення співробітниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апелянт не надав до суду доказів про звернення зі скаргами на дії поліцейського до компетентних органів, що дає підстави суду вважати такі посилання апеляційної скарги, як спроби апелянта уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Посилання апелянта на незаконність дій працівників поліції не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та відеозаписом. Позиція апелянта, не узгоджуються з дійсними обставинами справи, розцінюються апеляційним судом як спосіб уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Сукупність досліджених судом доказів свідчить про те, що процесуальна поведінка ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення свідчила про те, що він не бажав використовувати надані йому права з метою ефективного захисту своїх інтересів.

Твердження в апеляційній скарзі, що не було роз`яснені права спростовується долученими відеозаписами, де ОСОБА_1 зафіксовано роз`яснення ст. 63 Конституції України, норми ст. 268 КУпАП та можливість проходження огляду.

Необхідною умовою для застосування до порушників відповідальності, передбаченої вищевказаними статтями зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог. Жодних підстав ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів відсутні.

Апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.

Щодо правомірності зупинки транспортного засобу необхідно зауважити, що на підтвердження правомірності зупинки ОСОБА_1 свідчить пояснення щодо складання стосовно останнього адміністративного протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУпАп. Однак, у відповідності до ПДР встановлений обов`язок водія пройти, у встановленому законом порядку, відповідний огляд на стан алкогольного сп`яніння, а предметом доказування у даній справі є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, які окреслені диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Заперечення ОСОБА_1 про те, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складався у його відсутності не спростовує факту встановлення відмови особи від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності з іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.

Наведеними письмовими доказами, достовірність яких в апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП всебічно і повно з`ясовано всі обставини справи.

Апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Руїз Торіха проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

Постанова суду першої інстанції містить достатні мотиви для відповіді на істотні доводи щодо порушення вимог Інструкції. Крім того, такі обставини були предметом перевірки під час апеляційного перегляду.

Судом першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення в оскаржуваній постанові в повній мірі враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.

Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час перегляду, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.

На підставі вищевикладеного, дослідивши зібрані докази у справі у їх сукупності, апеляційний суд вважає, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 283, 294 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Фортечного районного суду м. Кропивницького від 20.01.2026, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп – без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: ( підпис )

Згідно з оригіналом:

Суддя Кропивницького

апеляційного суду В.В. Кабанова