Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №725/623/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Справа № 725/623/26

Номер провадження 2-а/725/18/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2026 року Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючої судді Піхало Н.В.

за участю секретаря судового засідання Соник А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Чернівців справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

23 січня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького районного суду міста Чернівців з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № 1847 від 6 жовтня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.

В обґрунтування позову вказував, що 6 жовтня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення № 1847 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. Про існування даної постанови йому стало відомо 19 січня 2026 року через мобільний додаток «Монобанк» у зв`язку із накладенням Першим відділом ДВС у м. Чернівці Івано-Франківського МУ МЮУ арешту на грошові кошти.

Зокрема зі змісту оскаржуваної постанови убачається, ОСОБА_1 як військовозобов`язаний всупереч встановленим чинним законодавством вимог Привал військового обліку не з`явився для постановки на облік до ТЦК та СП за місцем прописки, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Своїми протиправними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 7 ч. 3 ст. 1, абзацу 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року та вимоги Додатку 2 до Порядку організації ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП .

Разом з тим вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Зокрема, підставами для скасування постанови вказував те, що відповідно до Додатку 2 до Порядку організації ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, військовозобов`язані повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

Разом з тим, станом на день взяття його на військовий облік Порядку № 1487 не існувало, а тому у нього не було обов`язку з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 у семиденний строк , у зв`язку із чим в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Крім того, як убачається з довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, став на облік 9 квітня 2022 року та в подальшому з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття його на відповідний військовий облік, однак у зв`язку із відсутністю бланків військово-облікових документів, на довідці гуртожитку Чернівецького медичного університету, було поставлено штамп ІНФОРМАЦІЯ_3 від 5 травня 2022 року про взяття його на облік як військовозобов`язаного. Таким чином, з 5 травня 2022 року він перебуває на військовому обліку. Факт перебування його на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 також підтверджується й довідкою військово-лікарської комісії № 5078 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 4 травня 2022 року.

Також вказував й не те, що згідно положень ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст.ст. 210, 210-1 КУпАП може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення, а тому в разі вчинення ним правопорушення постанова могла бути винесена не пізніше 4 травня 2023 року.

Крім того, станом на 4 травня 2022 року діяла інша редакція ст. 210 КУпАП , в якій була відсутня частина третя, що також свідчить про неправильну кваліфікацію його діяння.

Посилаючись на вказане, просив визнати протиправною та скасування постанови № 1847 від 6 жовтня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 не погоджуючись із поданим позовом подав відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити за безпідставністю. При цьому вказав, що позивач у порушення вимог Додатку 2 до Порядку організації ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, згідно якого військовозобов`язані повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік, не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття його на облік й відповідно його дії містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Крім того, не з`явившись у семиденний строк до ТЦК для взяття на облік позивачем також порушено положення ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» в частині вимог щодо дотримання правил військового обліку.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи належним чином, подали клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Представники ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду також не з`явився, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи належним чином.

На підставі ч.4 ст.229 КАС України судове засідання проводилося без технічної фіксації.

Суд, дослідивши матеріали справи, повністю і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно зі ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

При цьому, положеннями ст.235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), визначено Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України №3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за №36/41381 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 3 Розділу ІІ Інструкції у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Частиною 6 Розділу ІІ Інструкції визначено,, що до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

Так, з матеріалів справи убачається, що 6 жовтня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення № 1847 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови убачається, що ОСОБА_1 як військовозобов`язаний всупереч встановленим чинним законодавством вимог Привал військового обліку не з`явився для постановки на облік до ТЦК та СП за місцем прописки, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .Своїми протиправними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 7 ч. 3 ст. 1, абзацу 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року та вимоги Додатку 2 до Порядку організації ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період. Тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП .

Так, порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Зокрема, частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

При цьому, положеннями ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

При цьому, відповідно дост. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

За приписами ст. 256 КУпАПу протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2ст. 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Так, відповідно до ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказана редакція ч. 3 ст. 210 КУпАП діє з 19.05.2024 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

До 19.05.2024 року норми ч. 3 ст. 210 КУпАП не існувало.

При цьому, зазначена норма КУпАП є бланкетною, тому для того, щоб настала відповідальність за нею, необхідно встановити які конкретно діяння вчинила особа та які конкретні положення закону про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вони порушують, а також чи винувата особа у їх вчиненні.

Зокрема, згідно ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції 18. 05. 2024 року) військовий обов`язок включає:підготовку громадян до військової служби;взяття громадян на військовий облік;прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу;проходження військової служби;виконання військового обов`язку в запасі;проходження служби у військовому резерві;дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч. 10 ст. 1 вказаного Закону, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

При цьому, ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згаданий вище Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487 (далі по тексту - Порядок №1487).

Додатком №2 до Порядку №1487 є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі по тексту - Правила військового обліку).

Так, підпунктом 1.1 пункту 1 Правил військового обліку передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.

Відповідно до підпункту 7 Підпунктом 1.1 Правил, військовозобов`язані повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

При цьому, в постанові Верховного Суду від 04.09.2019 року у справі №285/1535/15 міститься правовий висновок про те, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Зокрема, час вчинення правопорушення є однією із ознак його об`єктивної сторони.

Разом з тим, ні оскаржувана постанова № 1847, ні протокол не містить відомостей про час вчинення ОСОБА_1 правопорушення, що позбавляє суд можливості оцінити правильність застосування відповідачем закону про відповідальність за адміністративне правопорушення (ст. 8 КУпАП), а також дотримання строків накладення адміністративного стягнення (ст. 38 КУпАП).

В цьому аспекті суд зауважує, що формулювання «не з`явився» (зазначене в Постанові) не є часом вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому, як убачається з наданих позивачем доказів, ОСОБА_1 було взято на облік як внутрішньо переміщену особу 9 квітня 2022 року та в подальшому.

Також з метою взяття на військовий облік за місцем прописки, ОСОБА_1 з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття його на відповідний військовий облік та на довідці гуртожитку Чернівецького медичного університету було поставлено штамп ІНФОРМАЦІЯ_3 від 5 травня 2022 року про взяття його на облік як військовозобов`язаного. Таким чином, з 5 травня 2022 року він перебуває на військовому обліку.

Крім того перебування його на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 також підтверджується довідкою військово-лікарської комісії № 5078 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 4 травня 2022 року.

Також слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно ст. 37 «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції закону станом на 4 травня 2022 року )взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України:1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України):приписані до призовних дільниць;які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають приписці до призовних дільниць; звільнені зі служби у військовому резерві, які не виконали обов`язків служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів, не проходили строкову військову службу та не досягли 27-річного віку; 2) на військовий облік військовозобов`язаних: звільнені з військової служби в запас; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; звільнені зі служби поліцейські, особи начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, Державного бюро розслідувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (крім осіб, прийнятих на службу цивільного захисту у порядку, визначеному Кодексом цивільного захисту України, до проходження строкової військової служби), Державної кримінально-виконавчої служби України, співробітники Служби судової охорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України; які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу; які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування у запасі;

В свою чергу 18.05.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», яким стаття перша ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» була викладена в новій редакції.

Згідно ст. 37 «Про військовий обов`язок і військову службу взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років: які за рішенням комісії з питань взяття на військовий облік пройшли медичний огляд; які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку; які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" підлягають взяттю на військовий облік призовників; які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку; 2) на військовий облік військовозобов`язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;

Крім того, згідно з ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції закону з 18.05.2024 року) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з ч. 3 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції закону з 18.05.2024) військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

В свою чергу, у ч. 3 ст. 37 Закону (станом на 18.05.2024 року) визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.

Згідно ч 3 ст. 37 Закону (в редакції станом на 4 травня 2022 року), призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.

Таким чином, до 18.05.2024 року Закон не визначав строку виконання обов`язку громадян щодо взяття (постановки) на військовий облік військовозобов`язаних (такий строк встановлювався лише у випадку прибуття особи до нового місця проживання (ч. 3 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»), однак порушення даної норми закону позивачу в провину не ставиться.

Крім того, до 19.05.2024 року позивач не міг вчинити правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки такої норми до цього часу не існувало.

При цьому, суд зазначає, що ст. 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). (п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/1999.

Таким чином суд критично відноситься до самого факту кваліфікації складу адміністративного правопорушення, вказаного у відповідній постанові: так у самій постанові зазначено, коли саме були вчиненні позивачем неправомірні дії й відповідно є незрозумілим факт застосування до правопорушення складу адміністративного правопорушення, який встановлений лише з квітня 2024 року, або у випадку визначення тривалості правопорушення (хоча такого виду правопорушень не визначено нормами КУпАП) у постанові не визначений термін продовження правопорушення, коли були оновлені дані або коли особа з`явилась до центру.

Суд наголошує, що згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Так, згідно із ч. 2 ст. 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд приходить до висновку, що розглядаючи справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 кваліфікував дії позивача застосувавши нормативний акт, порушення якого, має наслідком адміністративну відповідальність, зі зворотною дією у часі, тобто постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив порушення позивачем Правил військового обліку та відповідно правомірність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, з огляду на що оскаржувана постанова підлягає скасуванню як протиправна із закриттям провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 71,72, 77, 121, 244, 246, 262, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне, -задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1847 від 6 жовтня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП, якою накладено стягнення у виді штрафу на ОСОБА_1 в розмірі 17000 гривень, а провадження в справі, - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду у десятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Піхало Н.В.