Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №952/151/26 — Зачепилівський районний суд Харківської області

Справа № 952/151/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.03.2026 суддя Зачепилівського районного суду Харківської області Яценко Є.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Сектору поліцейської діяльності №1 Берестинського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 , непрацюючої, -

за ст.173 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Сектором поліцейської діяльності №1 Берестинського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області подано до суду адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 про скоєння нею адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП.

Згідно протоколу серії ВБА № 202944 від 27.02.2026, гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , прямуючи по АДРЕСА_1 , 27.02.2026 року о 17.30 год., спричинила конфлікт з гр. ОСОБА_2 та нецензурною лайкою висловлювалась в її адресу.

Правопорушниця ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину не визнала, пояснила, що 27.02.2026 року близько о 17.10 год., вона йшла до знайомої по вул. Затишна в с. Малий Орчик Берестинського району Харківської області по дорозі зустріла гр. ОСОБА_2 . Між ними виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_2 бризнула їй в обличчя перцевим балончиком та зателефонувала її колишньому чоловіку ОСОБА_3 . Після цього схопила її за волосся та між ними виникла штовханина і в цей час під`їхав ОСОБА_3 , який підбіг до неї та наніс один удар кулаком в ділянку правої щоки, від удару вона впала на асфальт і вдарилась головою. Коли вона намагалася встати, хтось з них схопив за волосся та вдарив її об асфальт головою, вона прикривала обличчя руками, а хтось з них наніс їй удар ногою по рукам. Потім з її шиї зірвали золотий ланцюжок, коли намагалися хапати за горло. Після закінчення конфлікту вона зателефонувала своєму сину який приїхав на автомобілі та забрав додому. Після цих подій вона звернулась до Берестинського відділення ДСУ ХОБСМЕ для проходження судово- медичної експертизи. На підтвердження отримання тілесних ушкоджень надала копію висновку фахівця з питань судово- медичної експертизи № 3-КР/26 де в описі обставин справи вказані аналогічні пояснення.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наявних у справі пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, керуючись законом, приходить до наступного.

Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство.

Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, а саме за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Відповідно до положень ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ч.1 ст.8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки особи, яка скоює хуліганські дії. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

Отже, дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.

Зі змісту п.16 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22.12.2006 року слідує, що при накладенні адміністративних стягнень, передбачених ст.173 КУпАП, на осіб, які вчинили дрібне хуліганство, суддя повинен у кожному конкретному випадку враховувати характер учиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Верховний Суд України у постанові від 4 жовтня 2012 року (справа № 5-17 кс 12) сформулював правову позицію, відповідно до якої громадський порядок слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза юридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного тощо.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

В судовому засіданні було встановлено, що наявність умислу в діях ОСОБА_1 на порушення громадського порядку і спокою інших громадян, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі невстановлено. Натомість обставини події свідчать про те, що протиправні дії були направлені саме проти ОСОБА_1 .

Крім того, згідно висновку фахівця з питань судово-медичної експертизи № 3-КР/26 від 02 березня 2026 року, в ході судово-медичного обстеження ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження. За ступенем тяжкості синці на обличчі та руках і садно на руці - це легкі тілесні ушкодження.

Таким чином, в ході розгляду справи не встановлено обставин та не підтверджено належними та допустимими доказами, які б свідчили про умисні дії ОСОБА_1 направлені на вчинення дрібного хуліганства, а саме, порушити громадський порядок та спокій громадян.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказані факти свідчать про безпідставність та неправомірність складеного протоколу.

Статтею 62 ч.3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.173, 247, 283,285 КУпАП, суддя,-

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Зачепилівський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Є.І. Яценко