Постанова від 05 березня 2026 р. у справі №465/420/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/420/26

3/465/968/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06.03.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Чорний І.Я., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, керівника ТОВ «Інновації інтер`єрного декору Квадрум», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 не здійснив своєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання з ПДВ (акт від 15.12.2026 № 57107/13-01-04-06), чим порушено вимогу ст. 57, ст. 50, ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.163-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоч був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Через систему «Електронний суд» 24.02.2026 від захисника ОСОБА_1 - адвоката Качмар А.І. надійшла заява про звільнення від адміністративної відповідальності, яку мотивує тим, що на момент розгляду справи судом, заборгованість за податковим зобов`язанням, що стала підставою для складання протоколу, повністю погашена. Штрафні санкції та сума податку сплачені (копія квитанції додається). Державному бюджету не завдано жодних збитків. Вказує, що порушення термінів подання платіжного доручення сталося ненавмисно та було зумовлене технічною помилкою бухгалтера. Як керівник, ОСОБА_1 вжив усіх заходів для недопущення таких помилок у майбутньому. ОСОБА_1 вперше притягається до адміністративної відповідальності, щиро кається у вчиненому та його дії суб`єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам. Просить заяву задовільнити.

З огляду на наведене, вважаю за можливе проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

При оцінці доказів суд керується принципом «поза розумним сумнівом», а саме, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до диспозиції частини 1 статті 163-2 КУпАП, адміністративним правопорушенням є неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Дослідивши представлені на розгляд адміністративні матеріали, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ № 012082 136/13-01-04-06 від 12.01.2026; копію акту про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість від 15.12.2025 № 57107/13-01-04-06; квитанцію про направлення акту камеральної перевірки від 15.12.2025; повідомлення - виклик від 16.12.2025 № 49939/6/13-01-04-06; квитанцію про доставку повідомлення - виклику в електронний кабінет платника від 16.12.2025; повідомлення - виклик від 07.01.2026 № 319/6/13-01-04-06; квитанцію про доставку повідомлення - виклику в електронний кабінет платника від 07.01.2026; акт неявки №137/13-01-04-06 від 12.01.2026; акт про неможливість вручення примірника протоколу про адміністративне правопорушення №138/13-01-04-06 від 12.01.2026, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.163-2 КУпАП.

Згідно з ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Відповідно до приписів ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Згідно з примітки до статті 22 КУпАП, положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою – п`ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу.

Чинний закон про адміністративну відповідальність не містить у собі визначення поняття малозначності, а також не розкриває основних його ознак.

Відтак слід дійти висновку, поняття малозначності має оціночний характер, його зміст визначається, шляхом надання правозастосовним органом (судом) оцінки усім конкретним обставинам справи.

Виходячи із загальної сутності ознак малозначності у справах про адміністративні правопорушення, слід дійти висновку, що малозначними є лише (тільки) ті адміністративні правопорушення, які не становлять великої (значної) суспільної шкоди, а також унаслідок їх заподіяння, не відбувається спричинення збитків державним та/або суспільним інтересам, чи то громадян, в залежності від характеру правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також те, що внаслідок вчинення ним адміністративного правопорушення не було заподіяно істотної шкоди державним, приватним та суспільним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом, визнання вини останнім, а також те, що суддею не встановлено жодних даних про його притягнення до адміністративної відповідальності раніше за вчинення аналогічних правопорушень - суд, керуючись принципом індивідуального визначення покарання, вважає, що на підставі ст.22 КУпАП слід звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-2 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, а справу провадженням закрити.

Керуючись статтями 22, 283, 284 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі ст.22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі – закрити.

На постанову про адміністративне правопорушення може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.

Суддя І.Я. Чорний