Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №750/14113/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року

місто Чернігів

Справа №750/14113/25

Провадження №2/751/160/26

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі:

головуючого-судді Ченцової С.М.

секретар судового засідання Барбаш М.В.

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Каршеринг Сольюшинз»

представник позивача – Денисенко Альона Леонідівна

відповідач – ОСОБА_1

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Каршеринг Сольюшинз» до ОСОБА_1 про сплату неустойки та відшкодування збитків (шкоди),

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» звернулося до Деснянського районного суду міста Чернігова із позовною заявою до ОСОБА_1 про сплату неустойки та відшкодування збитків (шкоди) у розмірі 110000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 приєднався до договору публічної оферти на короткостроковий прокат автомобіля (каршерінг) позивача, текст якого розміщений на сайті getmancar.com.ua. Здійснив реєстрацію за допомогою сервісу та став користувачем, отримавши повний доступ до функцій сервісу Getmancar.

26.05.2024 року, о 23 год 08 хв, відповідач здійснив бронювання автомобіля Hyundai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив огляд та з 23 год 18 хв взяв у користування. Поїздка була завершена 27.05.2024 року о 00 год 07 хв. Під час поїздки ОСОБА_1 потрапив у ДТП.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва у справі №752/14016/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні зазначеної ДТП. У постанові зазначено, що автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

За результатом проведеного експертного дослідження, з визначення вартості матеріального збитку автомобіля Hyundai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження від ДТП, складає 515251 гривню 92 копійки.

Оскільки ДТП оформлено належно та ОСОБА_1 придбано послугу «зменшення відповідальності», у відповідності до п.21.2.1. сума збитків що підлягла відшкодуванню становила 118812 гривень 98 копійок.

Між позивачем та відповідачем досягнуто згоди, сума збитків у розмірі 118812 гривень 98 копійок буде погашена шляхом здійснення відповідачем щомісячних платежів на розрахунковий рахунок позивача. На виконання вказаних домовленостей, відповідач здійснив дві оплати у розмірі 8812 гривень 75 копійок та 10000 гривень. Усього у досудовому порядку ОСОБА_1 сплатив 18812 гривень 75 копійок. Третій платіж, який ОСОБА_1 мав здійснити до 01.09.2025 року внесено не було. Усі повідомлення надіслані на електронну адресу про необхідність виконання домовленостей та внесення третього платежу залишені без виконання та відповіді.

І. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 15.10.2025 року справу передано за підсудністю до Новозаводського районного суду міста Чернігова.

Ухвалою судді від 14.11.2025 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно, до суду подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

У судове засідання відповідач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно, у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання.

Верховний Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (Постанова КГС ВС від 18.03.2021 справа № 911/3142/19).

Суд, відповідно до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України, 02.02..2026 року оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосив дату та час його проголошення 10.02.2026 року о 08 годині 00 хвилин.

10.02.2026 року постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280, 281 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Між позивачем як наймодавцем, та відповідачем як наймачем, в електронній формі укладено публічний договір оферти на короткостроковий прокат автомобіля (каршерінг), на підставі якого ОСОБА_1 скористався автомобілем Hyundai Sonata LF 2017-2019, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Підпунктом 3.4 договору передбачено, що встановлення мобільного додатку, надання даних необхідних для реєстрації в якості наймача на сайті та/або в мобільному додатку Getmanсar є схвалення особою умов даного договору.

Згідно з вимогами пункту 5.1.26 договору після закінчення використання автомобіля, наймач зобов`язаний повернути його наймодавцю в належному технічному стані, в порядку, передбаченому цим договором.

Підпунктом 5.1.2 договору передбачено, що користувач та/або наймач зобов`язаний нести відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання викладених в цьому договорі вимог і умов, а також розуміє всі наслідки своїх дій по реєстрації, користування сервісами сайту та/або в мобільному додатку Getmanсar.

Відповідно до п.п. 5.1.5 договору користувач та/або наймач зобов`язаний компенсувати розмір завданих наймодавцю збитків, що виникли в результаті порушення користувачем/наймачем будь-яких гарантій чи зобов`язань за цією угодою. Розмір збитків визначається одноосібно наймодавцем та/або за допомогою оцінки станції технічного обслуговування, експерта, та/або страхової компанії. Користувач/наймач беззастережно погоджується відшкодувати наймодавцю такі збитки.

Відповідно до п.п. 5.1.23 договору після закінчення використання автомобіля, повернути його виконавцю в належному технічному стані не гіршому ніж при прийманні.

Згідно п.п. 5.1.28 договору оплатити на користь виконавця вартість ремонту автомобіля, відповідно до методики оцінки визначені п.5.1.5 даного договору, при виявленні пошкоджень виконавцем та/або наступним користувачем, поліцією та/або іншим компетентним органом, у випадку якщо про такі пошкодження не було повідомлено до Служби підтримки та такі пошкодження не зафіксовані поліцією, іншими компетентними органами відповідно до порядку передбаченому умовами договору.

Відповідно до відомостей про поїздки, ОСОБА_1 з 26.05.2024 року, о 23 год 08 хв по 27.05.2024 року, 00 год 07 хв було здійснено поїздку на транспортному засобі Hyundai Sonata LF 2017-2019, реєстраційний номер НОМЕР_1 . За деталями поїздки замовлення №665396с9а3fd5a3d3o91ffe7 відповідачем було здійснено огляд автомобіля, пройдено режим селфі, після чого використано автомобіль.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 08.08.2024 року по справі №752/14016/24 встановлено, що 26.05.2024 року, приблизно о 23 год 34 хв, керуючи транспортним засобом "Hyundai Sonata", державний номерний знак НОМЕР_1 , поблизу будинку №1 по проспекту Академіка Глушкова в місті Києві ОСОБА_1 , порушив вимоги пунктів 2.10 а), 8.5.1 Правил дорожнього руху України, а саме: не виконав вимоги горизонтальної розмітки 1.3, здійснив розворот в забороненому місці, перетнувши дорожню розмітку, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом "BMW X3", після чого транспортні засоби "BMW X3" та "Hyundai Sonata" після зіткнення продовжили рух та здійснили наїзд на бордюрний камінь, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів, а також тілесні ушкодження ОСОБА_2 , після чого водій ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4, 124 КУпАП. Тобто під час керування каршеринговим транспортним засобом Hyundai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.10 а), 8.5.1 ПДР України, вчинив адміністративні правопорушення, передбачені статтями 122-4, 124 КУпАП, що призвело до пошкодження автомобіля.

Згідно з висновком до звіту №2094 «Про визначення вартості матеріального збитку автомобіля Hyundai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 » вартість матеріального збитку завданого власнику Hyundai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження при ДТП, станом на 10.06.2024, складає 515251 гривень 92 копійки.

16.06.2025 року на електронну адресу відповідача було надіслано повідомлення з вимогою про стягнення 118812 гривень 75 копійок та запропоновано сплатити одним або кількома платежами.

23.06.2025 року на електронну адресу відповідача надіслано повідомлення з пропозицією про розбиття суми боргу на щомісячні платежі у розмірі 10000 грн за умови внесення до 30.06.2025 року платежу у розмірі 8812 грн 75 коп.

01.07.2025 року відповідачем, з метою відшкодування збитку за пошкодження автомобіля Hyundai Sonata LF 2017-2019, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснено перерахування на користь ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» коштів у розмірі 8812 грн 75 коп та 29.07.2025 у розмірі 10000 грн.

Надалі 02.09.2025 року та 05.09.2025 року на електронну адресу відповідача направлялись нагадування про здійснення третього обумовленого платежу, а 30.09.2025 року направлено попередження про звернення до суду у разі відсутності відповіді та невиконання домовленостей.

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріали справи свідчать про те, що договір каршерингу укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до частин 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Порядок укладення електронного договору передбачено нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (терміни), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Суд вважає доведеними обставини викладені в позовній заяві. Доказів відшкодування в повному обсязі завданих відповідачем збитків матеріали справи не містять, отже ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконав, за таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача завданих збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 100000 гривень у відшкодування завданих збитків та 10000 гривень штрафу.

V. Розподіл судових витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати, які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 3028 гривень.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 гривень.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Із матеріалів справи, правнича допомога ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» надавалася адвокатом Денисенко Альоною Леонідівною, на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги від 02.07.2025 року.

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг, адвокатом надано правові та юридичні послуги на загальну суму 6000 гривень (а.с.72).

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, ціною позову, з урахуванням принципу розумності та справедливості, дійшов висновку, що розмір витрат, зазначений позивачем є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Каршеринг Сольюшинз» до ОСОБА_1 про сплату неустойки та відшкодування збитків (шкоди) - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каршеринг Сольюшинз» 100000 гривень завданих збитків (шкоди) та 10000 гривень штрафу, всього 110000 гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каршеринг Сольюшинз» судовий збір у розмірі 3028 гривень.

Стягнути із Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каршеринг Сольюшинз» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Каршеринг Сольйошинз» (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, просп. Поля Олександра, 84, приміщення 63, код ЄДРПОУ 44344456)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Суддя С. М. Ченцова