Вирок від 22 січня 2026 р. у справі №636/8888/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/8888/25

Провадження 1-кп/636/898/26

ВИРОК

Іменем України

23.01.2026 м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2

прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області кримінальне провадження № 12025221240000437 від 16.05.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мурафа, Краснокутського району, Харківської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, одружений, інвалідності не має, військовослужбовця, перебуває на посаді водія кулеметного відділення кулеметного взводу 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , учасник бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст. 89 КК України такого, що судимості не має,

? у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 369 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , після отримання підробленого бланка посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 , виданий ТСЦ 4641, від 09.11.2024, дійсне до 09.11.2026, з відкритою категорією «В, С», на власне ім`я, та усвідомлюючи, що він порушує вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 8 травня 1993 року «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», почав свідомо використовувати завідомо підроблений документ - бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 , виданий ТСЦ 4641, від 09.11.2024, дійсне до 09.11.2026, з відкритою категорією «В, С», на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у власних потребах, а саме для керування транспортним засобом.

16.05.2025, близько 08 год. 45 хв., ОСОБА_4 , рухаючись автомобілем марки Daewoo Sens, д.н.з. НОМЕР_3 за адресою: Харківська область, Чугуївський район, автодорога сполученням «Київ-Харків-Довжанський», 547 км, де на блок пості «Джерело» був зупинений співробітниками поліції, на підставі ст. ст. 31, 32, 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Під час перевірки документів ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на законну вимогу працівників поліції надав, тим самим використав, завідомо підроблений документ - бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 , виданий ТСЦ 4641, від 09.11.2024, дійсне до 09.11.2026, з відкритою категорією «В, С», на ім`я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не відповідає бланкам аналогічних документів, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - України.

ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що допустив порушення Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП, а працівники поліції є службовими особами, уповноваженими на складання протоколів та постанов про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та розгляду справ про адміністративні правопорушення, розуміючи незаконність своїх дій та будучи попередженим про кримінальну відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі, в момент виконання покладених на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 службових обов`язків, діючи умисно, з метою уникнення вищевказаної адміністративної відповідальності, ОСОБА_4 запропонував працівникам поліції грошові кошти в сумі 10000 гривень.

Після чого, старший лейтенант поліції ОСОБА_5 та старший лейтенант поліції ОСОБА_6 відразу повідомили про пропозицію їм неправомірної вигоди ОСОБА_4 правоохоронні органи.

Допитаний у судовому засідання обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 369 КК України, визнав у повному обсязі, підтвердив всі обставини викладені в обвинувальному акті та пояснив, що дійсно 16.05.2025 керував транспортним засобом та на блок пості пред`явив п співробітникам поліції посвідчення водія, яке є підробленим. Розумів, що допустив порушення та з метою уникнення відповідальності запропонував працівникам поліції 10 000,00 грн. Усвідомлював, що вчиняє незаконні дії, у вчиненому щиро кається, виражає осуд своєї поведінки, просить суд суворо його не карати та призначити мінімальне покарання.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що всі учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність та істинність їх позиції не викликає сумнівів. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого, стосуються судових витрат та речових доказів.. Судом також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає повністю доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 в обсязі пред`явленого обвинувачення та кваліфікує його дії:

- за ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: використання завідомо підробленого документа;

-за ч. 1 ст. 369 КК України, а саме: пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, певних дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 згідно ст. 89 КК України судимості не має, неповнолітніх дітей не має, одружений, інвалідності не має, на обліку у лікаря – психіатра та у лікаря - нарколога не перебуває, військовослужбовець, перебуває на посаді водія кулеметного відділення кулеметного взводу 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , учасник бойових дій, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , де характеризується позитивно, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, з дотриманням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, враховує фактичні обставини кримінального провадження, характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком та нетяжким злочином, вищенаведені дані про особу обвинуваченого, відомості про особу винного, наявність обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, беручи до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, з урахуванням майнового стану обвинуваченого, який є військовослужбовцем, має постійний дохід, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає необхідним призначити йому остаточне покарання за правилами ч. 1 ст. 70 КК України у виді штрафу, що є необхідним й достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування більш суворого покарання судом не встановлено.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експерта під час здійснення досудового розслідування – підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;

-за ч.1 ст. 369 КК України – у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави на відшкодування процесуальних витрат за проведення судових експертиз: судово технічної експертизи документів № СЕ-19/121-25/12402-ДД від 26.05.2025 у розмір 2674,20 грн., судової лінгвістичної сематико-текстильної експертизи № 10200 від 29.07.2025 у розмірі 12 722,40 грн., а всього стягнути 15 369 (п`ятнадцять тисяч триста дев`яносто шість) гривень 60 копійок.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 21.05.2025 (справа № 636/4175/25, провадження № 1-кс/636/631/25) на майно: посвідчення водія на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсне від 09.11.2024 по 09.11.2026, ТСЦ 4641, серійний номер посвідчення НОМЕР_2 , категорії керування «В, С», яке було вилучено та поміщено до сейф пакету № INZ 1089483.

Речові докази: посвідчення водія на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсне від 09.11.2024 по 09.11.2026, ТСЦ 4641, серійний номер посвідчення НОМЕР_2 , категорії керування «В, С», поміщене до сейф пакету № INZ 1089483, яке зберігається в матеріалах кримінального провадження згідно постанови про визнання речових доказів від 16.05.2025; флеш-накопичувач «microSD Full HD 32 GB» з відеозаписом з нагрудного відеореєстратора, який згідно постанови від 20.05.2025 зберігається в матеріалах кримінального провадження – зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12025221240000437 від 16.05.2025.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Головуючий: суддя ОСОБА_1