Вирок від 05 березня 2026 р. у справі №507/419/26 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/419/26

Провадження № 1-кп/507/27/2026

Номер рядка звіту 364

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2026 рокуселище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у приміщенні суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026167180000023 від 23.02.2026 року, відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Леніне Фрунзівського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, курсанта навчального взводу навчальної роти військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого 07.05.2025 року Любашівським районним судом Одеської області за ч.2 ст.389 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік 10 днів,

про обвинувачення у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст. 389 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 , обвинувачується в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, у військовому звані «солдат», будучи засудженим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік 10 днів відповідно до вироку Любашівського районного суду Одеської області від 07.05.2025, який набрав законної сили 09.06.2025 та 18.06.2025 направлений для виконання до Подільського районного сектору № 4 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області, де 08.07.2025 ОСОБА_3 був належним чином ознайомленим під підпис з порядком та умовами відбування покарання призначеного судом у виді пробаційного нагляду, з наслідками невиконання обов`язків покладених на нього судом та наслідками ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, а саме: систематичного невиконання обов`язків, передбачених статтею 49-1 КВК України або вчинення адміністративних правопорушень та будучи попередженим про кримінальну відповідальність у випадку ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 09.08.2025 та 03.09.2025 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з чим 17.10.2025 уповноваженим органом з питань пробації ОСОБА_3 винесено попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.

Продовжуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 10.10.2025 та 06.12.2025 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з чим 19.12.2025 уповноваженим органом з питань пробації йому винесено попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.

Надалі, 10.01.2026 засуджений ОСОБА_3 , вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.2, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Постановами Любашівського районного суду Одеської області від 15.09.2025, 01.10.2025, 28.10.2025, 18.12.202, 26.01.2026, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3

ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 49-3 КВК України ухиленням від відбування покарання у виді пробаційного нагляду є систематичне невиконання засудженим без поважних причин три і більше разів обов`язків, передбачених статтею 49-1 цього Кодексу, покладених на особу рішенням суду, або вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень.

Отже, засуджений ОСОБА_3 не виконав обов`язки, покладені на нього щодо відбуття покарання у виді пробаційного нагляду, умисно порушив порядок та умови їх відбуття, з метою ухилення від покарання.

Своїми діями, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення (проступок) передбачений ч. 3 ст. 389 КК України, тобто ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Частинами 2,3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта долучено письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника, в якій він зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззаперечно визнає, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 , зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, у цій заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3 , обвинувачується у вчинені кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали обвинувального акту та зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 , у скоєнні інкримінованого кримінального проступку повністю доведена.

Дії ОСОБА_3 , суд кваліфікує за ч.3 ст. 389 КК України, тобто ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.389 КК України, віднесене до умисного кримінального проступку.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з положень ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При обранні покарання ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який є громадянином України, раніше судимий, має постійне місце проживання на території України, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку в лікарня-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, є військовослужбовцем по мобілізації, також суд враховує пом`якшуючу вину обставину та відсутність обтяжуючих обставин. Так, обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , суд згідно ст.66 КК України визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

На підставі ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, всіх матеріалів справи, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , пом`якшуючих вину обставин, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 , можливо призначити покарання в межах санкції інкримінуємої статті КК України.

Санкція ч. 3 ст. 389 КК України передбачає один основний вид покарання - обмеження волі.

Обмежень для призначення даного виду покарання судом не встановлено. Саме таке покарання буде найбільше відповідати принципам та цілям призначення покарань і буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , та попередження скоєння ним нових злочинів.

Разом з цим, суд враховує, що вироком Любашівського районного суду Одеської області ОСОБА_3 , було засуджено за ч.2 ст. 389 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік, 10 днів із покладенням на обвинуваченого відповідних обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.389 ч.3 КК України ОСОБА_3 , вчинив після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання.

Відповідно до ч.1 ст.49-2 КВК України, строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 , поставлений на облік 18.06.2025 року.

Отже, остаточне покарання суд визначає за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України, у зв`язку з тим, що покарання за попереднім вироком обвинуваченим не було відбуто повністю.

За таких обставин, суд, відповідно до ст. 71 КК України, призначає ОСОБА_3 , покарання за сукупністю вироків з урахуванням положень ст. 72 КК України, яке повинно бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання призначеного попереднім вироком.

Цивільний позов не заявлявся та процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

У ході досудового розслідування ОСОБА_3 , запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст. 367-371,373,374,381,382 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст. 389 КК України і призначити йому покарання у виді одного року трьох місяців обмеження волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Любашівського районного суду Одеської області від 07 травня 2025 року, та остаточно з урахуванням положень п.5 ч.1 статті 72 КК України, визначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі строком на один рік шість місяців.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня приведення данного вироку до виконання.

Вирок, відповідно до ст. 532 КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Любашівський районний суд Одеської області, з особливостями передбаченими ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1