Постанова від 05 березня 2026 р. у справі №734/4394/25 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 734/4394/25 Головуючий у 1 інстанції Домашенко Ю. М.

Провадження № 33/4823/207/26

Категорія - ч. 2 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Оседача М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 13 січня 2026 року,

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665,60 грн.

Як встановив суд, 02 жовтня 2025 року о 02 год. 37 хв. на 98 км автодороги М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, СП Кіпті, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz Vito 109 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну, необґрунтовану та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова винесена із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що зупинку транспортного засобу було здійснено без законних на те підстав. На думку апелянта, процедура проходження його огляду на стан алкогольного сп`яніння була порушена, оскільки він не мав будь-яких ознак сп`яніння, які б давали підстави для проходження такого огляду. За вказаних обставин, вважає, що його було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності.

В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Шаповалов М.В. вдруге не з`явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавали.

Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Частина 2 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинене повторно протягом року.

Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, (далі Інструкція) огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №470982 від 02.10.2025 року, ОСОБА_1 02 жовтня 2025 року о 02 год. 37 хв. на 98 км автодороги М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, СП Кіпті, керував транспортним засобом Mercedes-Benz Vito 109 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху (а.с.12).

Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.

Як убачається з інформації з роздруківки приладу «Аlkotest 7510» прилад № ARMF-0271, результат продуття ОСОБА_1 зазначеного спеціального технічного приладу становить 1,52 проміле, де останній поставив свій підпис, що свідчить про його згоду, на той період часу, із даними результату проведеного огляду (а.с.13).

Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис працівників поліції, на якому зафіксовано розвиток подій, що передували складенню протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (а.с.15).

Із переглянутого апеляційним судом відеозапису вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . При спілкуванні з останнім працівник поліції виявив у нього явні ознаки алкогольного сп`яніння і йому було запропоновано пройти відповідний огляд на стан сп`яніння. ОСОБА_1 погодився пройти огляд саме на місці зупинки транспортного засобу з використанням алкотестеру «Драгер»», результат позитивний – 1,52 проміле, з яким останній погодився.

Твердження ОСОБА_1 про те, що у нього були відсутні ознаки алкогольного сп`яніння, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та фактично є його суб`єктивним тлумаченням подій, відображених на відеозаписі.

Відповідно до пункту 2 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п. 3 Розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп`яніння є підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння.

Ознаки сп`яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, запахів тощо, і саме ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп`яніння.

В даному випадку, працівник поліції, оцінивши поведінку та стан ОСОБА_1 , дійшов до висновку, що водій може перебувати в стані алкогольного сп`яніння, а тому, в порядку вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, запропонував йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Твердження апелянта про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення ним Правил дорожнього руху, які могли б бути підставою для його зупинки, суд апеляційної інстанції відхиляє, з огляду на таке.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», комендантська година передбачає, в тому числі, заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчення.

Згідно п. 8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 року № 573, на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.

Таким чином, зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була законною, з огляду на не дотримання вказаним водієм вимог чинного законодавства щодо руху транспортного засобу під час дії комендантської години.

Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання ним уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.

Отже, викладені обставини вказують на те, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки він, повторно протягом року, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і апеляційний суд.

Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.

Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 13 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяМ. М. Оседач