Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №738/1644/24 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 березня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 738/1644/24

Головуючий у першій інстанції – Савченко О. А.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/110/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої-судді: Шитченко Н.В.,

суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,

із секретарем: Зіньковець О.О.,

заявник: ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: орган опіки та піклування Менської міської ради Чернігівської області, Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради Чернігівської області,

особа, стосовно якої розглядається справа: ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою органу опіки та піклування Менської міської ради Чернігівської області на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 05 вересня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки.

У С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася із заявою, в якій просила визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною; встановити над нею опіку та призначити її опікуном ОСОБА_1 . Заявлені вимоги обґрунтовувала тим, що ОСОБА_2 є дочкою заявниці. Через наявну у дитини психічну хворобу вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Внаслідок цього захворювання ОСОБА_2 обмежена у самообслуговуванні та потребує постійного стороннього догляду, який здійснює заявниця.

Указувала, що оскільки не являється опікуном дочки, відтак не може вчиняти будь-які правочини від її імені, що зумовило звернення з цією заявою до суду.

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 05 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та встановлено над нею опіку строком на два роки від дня набрання рішенням суду законної сили. Обов`язки опікуна покладено на орган опіки та піклування Менської міської ради Чернігівської області. Судові витрати віднесено за рахунок держави.

В апеляційній скарзі Менська міська рада, не погодившись з рішенням суду в частині вирішення вимог заяви щодо здійснення опікунства над ОСОБА_2 органом опіки і піклування та посилаючись на неповноту дослідження обставин справи, просить його скасувати в наведеній частині та ухвалити в цій частині нове рішення, яким обов`язки опікуна над ОСОБА_2 покласти на орган опіки і піклування Чернігівської міської ради.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не враховано те, що адреса місця реєстрації заявниці ОСОБА_3 та її дочки ОСОБА_2 , зазначена у заяві, не збігається з їх фактичним місцем проживання: АДРЕСА_1 . Тобто особа, яка визнана судом недієздатною, фактично проживає на території, яка не підвідомча органу опіки і піклування Менської міської ради, що унеможливлює виконання даним органом обов`язків опікуна щодо ОСОБА_2 та не відповідатиме інтересам цієї особи.

Заінтересована особа зазначає, що, зважаючи на приписи ст. 55, 60, 62 ЦК України та п. 2.1, 2.4 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року, опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника). Інформацію про фактичне місце проживання заявниці та її дочки зазначено в акті обстеження житлово-побутових умов проживання від 01 серпня 2025 року, затвердженому заступником директора департаменту – начальником управління державних соціальних гарантій та розвитку соціальних послуг департаменту соціальної політики ЧМР, але цей акт не долучено до матеріалів справи.

Наголошує на тому, що призначення опікуном недієздатної орган опіки і піклування Менської міської ради надалі створить перешкоди у призначенні опікуном над ОСОБА_2 її матері, ОСОБА_1 , яка здійснює фактичний догляд за донькою і є її потенційним опікуном.

Заявницею та представником особи, стосовно якої розглядається справа, відзив на апеляційну скаргу у встановлений строк не подавався.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 27 січня 2026 року, постановленою судом без оформлення окремого документа, Чернігівську міську раду залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи (а.с. 110-111).

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 04 березня 2026 року, постановленою судом без оформлення окремого документа, Чернігівську міську раду замінено належною заінтересованою особою – Департаментом соціальної політики Чернігівської міської ради.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення заявниці та її представника, особу, стосовно якої розглядається справа, та її представника, представників органів опіки та піклування, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, виходячи з наступного.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції в повній мірі таким вимогам не відповідає.

Частково задовольняючи заяву ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу у вигляді помірної розумової відсталості ОСОБА_2 не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Районний суд, зважаючи на те, що заявницею не надано висновку органу опіки та піклування щодо можливості призначення її опікуном над своєю донькою ОСОБА_2 , визнав за необхідне покласти обов`язки опікуна на орган опіки та піклування Менської міської ради Чернігівської області.

Судове рішення в частині вирішення вимог заяви про визнання ОСОБА_2 недієздатною не оскаржується, тому, відповідно до положень ст. 367 ЦПК України, апеляційним судом в цій частині не переглядається.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду в частині вирішення питання про призначення опікуном над ОСОБА_2 органу опіки та піклування Менської міської ради, зважаючи на таке.

У справі встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5). Її зареєстрованим місцем проживання є: АДРЕСА_2 (а.с. 7).

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_1 – заявниці у справі (а.с. 9).

ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2 групи з дитинства з 01 квітня 2022 року, інвалідність встановлено безстроково, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК від 04 травня 2022 року (а.с. 8).

Згідно з висновком лікарської комісії КНП «Менська міська лікарня» ОСОБА_2 , 2001 року народження, внаслідок психічного розладу має 2 групу інвалідності, проживає разом з ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 . Має обмеження у самообслуговуванні та здатності контролювати свою поведінку (а.с. 10).

За висновком судово-психіатричної експертизи № 197 від 08 травня 2025 року у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлені ознаки хронічного, стійкого психічного розладу у вигляді помірної розумової відсталості (F17 за Міжнародною Класифікацією Хвороб 10-го перегляду), у зв`язку з чим не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 39-41).

04 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Департаменту соціальної політики ЧМР із заявою про направлення до суду подання про призначення її опікуном над дочкою, ОСОБА_2 , яка рішенням Менського районного суду визнана недієздатною (а.с. 140).

Згідно з довідками КНП «Менська міська лікарня» Менської міської ради від 03 вересня 2025 року ОСОБА_1 на обліку у психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває (а.с. 141, 141 зворот).

Відповідно до висновку керівника КНП «Менський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 15 вересня 2025 року ОСОБА_1 має задовільний стан здоров`я, її фізичні показники відповідають її, результати досліджень на наявність інфекційних захворювань – негативні (а.с 142).

Витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 11 липня 2025 року до кримінальної відповідальності не притягувалася, не знятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває (а.с. 142 зворот).

За наявними відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела /суми нарахованого доходу ОСОБА_1 у період з січня 2024 року по грудень 2025 року отримувала доходи за цивільно-правовими угодами та соціальні виплати від УСЗН Корюківської РДА (а.с. 145 зворот-148).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06 лютого 2026 року (а.с. 151-152) ОСОБА_1 на праві власності належить: земельна ділянка площею 0,0526 га з кадастровим номером 7410100000:01:043:5854; житловий будинок загальною площею 55,8 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 1,305 га з кадастровим номером 7423081501:01:002:0049 (для ведення особистого селянського господарства); земельна ділянка площею 0,25 га з кадастровим номером 7423081501:01:002:0048 (для будівництва та обслуговування житлового будинку).

Наданий до апеляційної скарги акт № 13-19/272 обстеження житлово-побутових умов проживання потенційного опікуна та особи, що потребує опіки, від 01 серпня 2025 року (а.с. 70) засвідчує, що ОСОБА_1 разом з дочкою ОСОБА_2 проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 отримує державну соціальну допомогу як особа з інвалідністю з дитинства. ОСОБА_1 може бути призначена опікуном над ОСОБА_2 .

Згідно з довідкою управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради від 02 лютого 2026 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_4 (а.с. 149 зворот).

У скерованій до Департаменту соціальної політики ЧМР заяві від 04 лютого 2026 року заяві ОСОБА_4 не заперечувала проти призначення її дочки – ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 та відмовилася бути опікуном онуки через похилий вік (а.с. 150).

04 березня 2026 року Департамент соціальної політики ЧМР скерував до Чернігівського апеляційного суду подання про призначення опікуна, в якому просив призначити ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , 2001 року народження (а.с. 135-138).

Звернувшись із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення її опікуном, ОСОБА_1 зазначала, що дочка в силу психічного стану не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, внаслідок чого потребує стороннього догляду, який її постійно забезпечує заявниця.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

За змістом ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Відповідно до ст. 62 цього Кодексу опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Частинами 4, 5 ст. 63, ч. 1 ст. 67 ЦК України передбачено, що опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Таким чином, при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування.

Пунктом 2.1 Правил передбачено, що опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань. Пунктом 2.4. визначено, що опіка встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника). Згідно з п. 3.1 Правил для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Пунктом 3.3. Правил визначено, що документами, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, є: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

За змістом п. 4.3 Правил опіки та піклування, як правило, опікун (піклувальник) повинен проживати разом з підопічним і може бути прописаний на житловій площі останнього на період виконання своїх обов`язків.

Главою 2 розділу IV ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Частиною 1 ст. 300 ЦПК України визначено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Проаналізувавши вищенаведені норми та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про необхідність покладення обов`язків опікуна над ОСОБА_2 на орган опіки і піклування Менської міської ради не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

У справі встановлено, що заявниця є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з наявним у ОСОБА_2 психічним розладом остання позбавлена можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За висновком МСЕК їй встановлено 2 групу інвалідності з дитинства. Оскаржуваним рішенням суду ОСОБА_2 визнана недієздатною, над нею встановлено опіку строком на два роки. Судове рішення в цій частині не оскаржується.

ОСОБА_1 разом з дочкою зареєстровані по АДРЕСА_2 , але фактично проживають по АДРЕСА_1 , що засвідчено відповідним актом. Разом з ними по АДРЕСА_1 зареєстрована та фактично проживає матір заявниці, ОСОБА_4 , 1960 року народження.

ОСОБА_1 на праві власності належить нерухоме майно – земельні ділянки та житловий будинок.

ОСОБА_1 є фізично здоровою людиною; на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; захворювань, що перешкоджають влаштуванню до неї особи, яка потребує опіки, не має; до кримінальної відповідальності не притягувалася, не знятої чи непогашеної судимості не має, у розшуку не перебуває.

Заявниця отримує соціальні виплати та доходи за цивільно-правовими договорами.

Колегія суддів виходить з того, що, вирішуючи питання про призначення повнолітній особі опіки або піклувальника, суд не діє самостійно. Орган опіки та піклування зобов`язаний подати до суду висновок про необхідність встановлення опіки та піклування щодо повнолітньої особи.

Департаментом соціальної політики ЧМР скеровано до Чернігівського апеляційного суду подання про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над її дочкою, ОСОБА_2 , яка визнана недієздатною.

Розглянувши наведене подання, апеляційний суд, беручи до уваги наказ Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 про затвердження Правил опіки та піклування, дійшов висновку про достатність наданих органом опіки та піклування документів, за наявності яких призначається опікун. Указаний нормативний акт, яким визначено перелік документів, за наявності яких призначається опікун, є чинним і не суперечить нормам ЦК та ЦПК України.

Колегія суддів виходить з того, що поза увагою районного суду залишилось те, що питання про визнання фізичної особи недієздатною та призначення над нею опіки вирішується в порядку окремого провадження. За змістом ст. 294 ЦПК України, яка регламентує порядок розгляду справ в порядку окремого провадження, суд зобов`язаний вживати заходів щодо всебічного, повного, і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Отже, законодавець у наведеній нормі чітко вказує, що положення стосовно змагальності та меж судового розгляду у справах окремого провадження не застосовуються. Принцип змагальності може діяти при вирішенні справ окремого провадження, але, насамперед, реалізується у правах заявника. Так, заявник має право подавати докази, брати участь в їх дослідженні, доводити суду свої вимоги, тощо. Аналіз процесуальної регламентації розгляду та вирішення справ окремого провадження дає змогу зробити висновок, що як заявники, так і заінтересовані особи не позбавлені змоги надавати докази в обґрунтування своєї позиції. Крім того, на відміну від позовного провадження, у справах окремого провадження суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Це положення є підставою для збирання доказів і посилює роль суду під час розгляду справ окремого провадження.

Виходячи зі специфіки збирання та подання доказів у справах окремого провадження та наявність у суду права з власної ініціативи витребувати необхідні докази, суд першої інстанції мав усі процесуальні повноваження витребувати необхідні для вирішення питання про призначення опікуна докази або запропонувати сторонам їх надати, проте наведеного не здійснив, зазначивши лише у рішенні, що заявницею не надано висновку органу опіки та піклування щодо можливості призначення її опікуном над своєю донькою, у зв`язку з чим визнав за необхідне покласти обов`язки опікуна на орган опіки та піклування Менської міської ради Чернігівської області.

Ураховуючи долучені до поданої апеляційної скарги та надані Департаментом соціальної політики ЧМР докази, в тому числі і подання, апеляційний суд вважає, що наявних документів щодо особи потенційного опікуна та її можливості здійснювати функції опікуна достатньо для вирішення подання органу опіки та піклування.

При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 336/5652/18 зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

З аналізу положень ч. 1 ст. 60 ЦК України та ч. 1 ст. 300 ЦПК України можливо дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17.

Наявні у справі на час апеляційного розгляду письмові докази повністю підтверджують можливість ОСОБА_1 виконувати обов`язки опікуна над недієздатною дочкою. Установлено, що між заявницею та ОСОБА_2 існують особисті приязні відносини, вони проживають разом. Обмежень, визначених приписами ст. 63 ЦК України та п. 3.2 Правил опіки та піклування, які можуть бути перешкодою для призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної особи, апеляційним судом не встановлено.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про необхідність покладення обов`язків опікуна на орган опіки та піклування Менської міської ради, у зв`язку з чим апеляційну скаргу належить задовольнити, призначивши ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу органу опіки та піклування Менської міської ради Чернігівської області задовольнити.

Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 05 вересня 2025 року в частині вирішення вимог про встановлення над недієздатною ОСОБА_2 опіки та покладення обов`язків опікуна на орган опіки та піклування Менської міської ради Чернігівської області – скасувати.

Встановити опіку над недієздатною ОСОБА_2 та призначити її опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 березня 2026 року.

Головуюча: Н.В. Шитченко

Судді: Н.В. Висоцька

О.Є. Мамонова