Постанова від 12 лютого 2026 р. у справі №592/17909/24 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/17909/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Костенко В. Г.

Номер провадження 33/816/167/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 124 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Ткаченко О.В. на постанову судді Ковпаківського районного суду міста Суми від 05 листопада 2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Рахів, Закарпатської області, громадянка України, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1

притягнута до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП і на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605, 60 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Ковпаківського районного суду міста Суми від 05 листопада 2024 року водійка ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і на неї було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн за те, що вона 23.10.2024 о 17-20 год. в м. Суми, вул. Троїцька, 43, керуючи транспортним засобом Ford Ranger, б/н, перед початком руху та будь-якою зміною руху не переконалася що це буде безпечно, внаслідок чого здійснила наїзд на транспортний засіб Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 ..

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.3 б п. 10.1 Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Ткаченко О.В. подала апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій просила скасувати постанову Ковпаківського районного суду міста Суми від 05 листопада 2024 року, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В обґрунтування вимог поновлення строку на апеляційне оскарження постанови вказувала, що про винесену постанову стало відомо та отримано адвокатом 03.02.2025 року через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, а ОСОБА_1 отримала судове рішення 04.02.2025 року через застосунок «Дія».

Додатково повідомила, що ОСОБА_1 проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 від 21 вересня 2022 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказувала, що судом першої інстанції не взято до уваги наявність свідків під час цієї дорожньо-транспортної пригоди, які не були опитані поліцейськими та не були запрошені як свідки у судове засідання, але зазначені у відібраних поясненнях поліцейським у ОСОБА_1 , свідками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Зазначала, що водійкою ОСОБА_1 було виконано вимоги п. 10.1 ПДР, тобто вона не починала рух коли паралельно рухався інший учасник дорожнього руху і почав паралельне паркування поряд з автомобілем Ford Ranger, а в свою чергу водій ОСОБА_2 під час керування автомобілем Mercedes Benz НОМЕР_1 мав дотримуватися правил п. 13.1 Правил дорожнього руху, а саме водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу, що водієм ОСОБА_2 виконано не було, чим було спричинено ДТП з автомобілем Ford Ranger.

Звертала увагу, що судом не було досліджено питання дотримання правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 , а саме п. 13.1.

До початку судового засідання на адресу Сумського апеляційного суду від захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Ткаченко О.В. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

Дане клопотання захисник мотивувала тим, що з 21.09.2022 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , що є підставою для зупинення провадження у справі.

Вирішуючи клопотання захисника – адвоката Ткаченко О.В. про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При цьому, частиною 2 цієї статті не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст. 124 КУпАП.

Також слід зазначити, що наведені вище положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченої ст. 124 КУпАП у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не позбавлена можливості подавати свої письмові пояснення щодо обставин справи, має захисника - адвоката Ткаченко О.В., яка представляє її інтереси під час розгляду справи, та безпосередньо і подала апеляційну скаргу на постанову суду, тому вона не позбавлена можливості забезпечити належним чином свій судовий захист .

Відповідно до ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду, захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у провадженні, або був призваний для проходження військової служби за мобілізацією під час особливого періоду, суд зупиняє судове провадження щодо такого обвинуваченого до моменту його розшуку, видужання або звільнення з військової служби. Таке зупинення провадженні передбачено виключно для кримінального процесу.

Крім того, нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не врегульовано порядок зупинення провадження у справах про адміністративні правопорушення в умовах воєнного стану.

Так, Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено випадки зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення. Відповідно до частини 4 статті 277 КУпАП строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов`язаних з корупцією, зупиняється судом у разі, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядження чи на лікуванні, у відпустці тощо).

Таким чином зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення КУпАП передбачений, але він не може бути застосований до справ про адміністративні правопорушення за ст. 124 КУпАП.

З врахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання адвоката Ткаченко О.В. про зупинення провадження у справі і вважає за необхідне провести розгляд апеляційної скарги по суті.

Суд апеляційної інстанції повідомляє, що про призначення даної справи до апеляційного розгляду на 13.02.2026 о 14:30 год ОСОБА_1 , її адвокат Ткаченко О.В. та потерпілий ОСОБА_2 були повідомлені належним чином, однак до суду не з`явилися, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи на іншу дату не заявляли і не наполягали на розгляді апеляційної скарги захисника, який діє в інтересах ОСОБА_1 , виключно у їх присутності.

Враховуючи зазначені обставини, наявні підстави для розгляду даної справи без участі її учасників, що не суперечить вимогам ч. 1 ст. 268 КУпАП, а тому, перевіривши матеріали справи, доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції, клопотання про виклик свідків та апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

При вирішенні питання поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує, що відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова у справі оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Положеннями ч. 2 ст. 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційний суд вважає причини, за яких захисником Ткаченко О.В. було пропущено строк на апеляційне оскарження постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 05.11.2025 року, поважними, що є підставою для поновлення останньому вказаного строку.

Щодо доданого до апеляційної скарги клопотання захисника - адвоката Ткаченко О.В. про виклик свідків, то апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на наступне.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів, положення щодо яких закріплені в ст. 251 КУпАП.

Відповідно до положень КУпАП обставини, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, перевіряються у спосіб та в порядок, що встановлений ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.

Слід зазначити, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. Натомість, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах.

На переконання апеляційного суду, матеріали справи містять достатні дані щодо обставин адміністративного правопорушення, яке мало місце 23.10.2024 року, які є чіткими та несуперечливими, тому не потребують додаткового виклику вказаних осіб у судове засідання для дачі пояснень. Відтак, суд не вбачає доцільності у виклику та допиту свідків, у судовому засіданні.

Отже, перевіряючи законність прийнятого суддею суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд враховує, що у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Таким чином, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є доведення об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони правопорушення.

Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вказаних вимог дотримався.

Як убачається з оскаржуваної постанови, суд першої інстанції в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема, на:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 157296 від 23.10.2024, в якому зафіксовані обставини вчинення правопорушення;

- схему місця ДТП, яка сталася 23.10.2024 по вул. Троїцька, 43 з розташуванням транспортних засобів Ford Ranger, б/н та Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 . Крім того, в графі «перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, отриманих унаслідок ДТП» зазначено, що маються пошкодження у транспортного засобу Ford Ranger, б/н – пошкодження переднього бамперу з лівої сторони; у Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 – пошкодження правої частини авто (передні та задні праві двері, заднє праве крило);

- письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких остання пояснила, що 23.10.2024 о 17-29 год. автомобіль Ford був припаркований по вул. Троїцька, 43, маневрів не здійснювала, встигла лише вивернути колеса, не встигла розпочати рух В подальшому її автомобіль з лівого боку, біля переднього лівого колеса врізався автомобіль Мерседес, який намагався припаркуватися перед ОСОБА_1 .. Однак він не розрахував відстань та траєкторію, зачепив своїм правим боком передній лівий бампер Ford, після чого авто Мерседес продовжив рух, повернувся на свою лінію, об`їхав автомобіль що стояв попереду – Опель НОМЕР_3 , та проїхав далі та припаркувався за ним. Після цього водій автомобіля Мерседес – Іван, повідомив ОСОБА_1 , що викличе поліцію, так як йому це потрібно в страхову компанію;

- письмові пояснення ОСОБА_2 та його пояснення, надані в суді, згідно яких останній вказав що рухався на своєму автомобілі Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 вулицею Троїцька в напрямку центра міста, з правою сторони стояв припаркований автомобіль Ford. При русі в загальному потоці ОСОБА_2 відчув удар з правої сторони свого авто. Водій автомобіля Ford не надав йому переваги в русі. ОСОБА_2 зупинився, оглянув свій автомобіль та викликав патрульну поліцію. На запитання водію автомобіля Ford чи є в неї які-небудь реєстраційні документи та страховий поліс, ОСОБА_2 отримав відповідь – ні.

- Вказані докази, суд першої інстанції вірно визнав належними та допустимими та такими, що в сукупності та взаємозв`язку доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з цим висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.

Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1 Правил дорожнього руху України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п. 2.3 б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

На переконання суду апеляційної інстанції, наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.3 б, п. 10.1 ПДР України, що перебуває у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, яка спричинила пошкодження транспортних засобів, а саме що остання будучи не уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не зреагувала на її зміни, внаслідок чого здійснила зіткнення з транспортним засобом Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 ..

Щодо тверджень апелянта про неврахування показань свідків, зазначених у матеріалах справи, суд зазначає, що наявні у справі докази, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, схема місця ДТП, які підписані учасниками без зауважень, пояснення учасників ДТП, а також характер пошкоджень транспортних засобів, є більш об`єктивними доказами, які безсторонньо фіксують обставини справи.

Твердження про виконання водійкою Ford Ranger вимог п. 10.1 ПДР спростовуються самим фактом зіткнення, яке відбулося в момент виїзду автомобіля Ford Ranger з місця стоянки, а виникнення небезпеки для автомобіля Mercedes-Benz свідчить про неналежне оцінювання дорожньої обстановки.

Доводи про те , що судом не було досліджено питання дотримання водієм Mercedes-Benz ОСОБА_2 п. 13.1 ПДР є неспроможними, оскільки саме раптовий початок руху Ford Ranger створив перешкоду, яку інший водій не міг передбачити. Таким чином, за відсутності доказів перевищення ОСОБА_2 швидкості або різкої зміни напрямку руху, саме початок руху Ford Ranger під керуванням ОСОБА_1 став причиною порушення нею п. 2.3 «б» п. 10.1 ПДР, що перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокату Ткаченко О.В. строк на апеляційне оскарження постанови судді Ковпаківського районного суду міста Суми від 05 листопада 2024 року.

Відмовити адвокату Ткаченко О.В. у задоволенні клопотання про зупинення даного провадження.

Постанову судді Ковпаківського районного суду міста Суми від 05 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Ткаченко О.В. на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.