Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №504/477/23 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/1637/26

Справа № 504/477/23

Головуючий у першій інстанції Барвенко В. К.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кострицького В.В.,

суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря Булацевської Я.В.

учасники справи:

скаржник – ОСОБА_1

представник скаржника – ОСОБА_2

заінтересовані особи – ОСОБА_3 , державний виконавець Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань Максима Олеговича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Анісімової Анастасії Валеріївни, яка діє від імені Доброславський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 січня 2025 року, ухвалене у складі судді Барвенка В.К., у приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за скаргами адвоката Голосова Юрія Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_3 , Старший державний виконавець Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань Максим Олегович, на рішення, дії/бездіяльність органу примусового виконання та зобов`язання виконавця вчинити певні дії,-

установив:

Короткий зміст заяви.

Адвокат Голосов Ю.В. діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із скаргою на дії (бездіяльність) старшого державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань Максима Олеговича, якою просив суд визнати протиправною та скасувати постанову виконавця від 15.05.2024 року про визначення місця побачення стягувача з дитиною у виконавчому провадженні № 74975776; визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань Максима Олеговича від 16.05.2024 року про визначення місця побачення стягувача з дитиною у виконавчому провадженні № 74975776; визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань Максима Олеговича від 16.05.2024 року про арешт коштів божника у виконавчому провадженні № 74975776; визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань Максима Олеговича щодо не закінчення виконавчого провадження № 74975776; зобов`язати старшого державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань Максима Олеговича винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 74975776.

За даною скаргою заведено справу № 504/477/23 (провадження № 4-с/504/31/24).

Обґрунтовуючи доводи цієї скарги заявник зазначає наступне:

Від шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 народжені діти - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Шлюб між подружжям рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 25.10.2022 року розірваний, діти проживають із мамою.

Між сторонами не досягнуто згоди щодо способу та порядку участі батька у вихованні дітей та спілкуванні з ними.

У лютому 2023 року пан ОСОБА_3 звернувся до Комінтернівського районного суду Одеської області із позовом до пані ОСОБА_1 про усунення перешкод батькові у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дітей та спілкуванні з ними.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 27.10.2023 року позовну заяву ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , – задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_3 у спілкуванні з дітьми: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначено порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_7 з сином ОСОБА_8 , сином ОСОБА_9 , шляхом встановлення систематичних зустрічей щотижнево: - кожного вівторка з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. без присутності ОСОБА_1 ;

- кожної першої суботи місяця з 09 год. 30 хв. до 20 год. 00 хв. без присутності ОСОБА_1 ;

- кожної другої неділі місяця з 09 год. 30 хв. по 20 год. 00 хв. без присутності ОСОБА_1 ;

- кожної третьої суботи та неділі місяця з 09 год. 30 хв. суботи по 20 год. 00 хв. неділі без присутності ОСОБА_1 , в тому числі з ночівлею за місцем проживання батька; у канікулярний період згідно з графіком школи, за згодою дітей;

- в інші дні - культурно-масові, спортивні, розважальні, оздоровчі заклади, за домовленістю з матір`ю та згодою дитини, - дні народження дітей за попередньо домовленістю між батьками з урахуванням побажання та самопочуття дітей.

Зобов`язано ОСОБА_3 під час реалізації встановленого судом порядку та способу участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_8 , сином ОСОБА_9 дотримуватись режиму харчування, навчання, відпочинку, правил безпеки, встановлених для дітей відповідного віку, та враховувати вимоги та правила, встановлені режимом воєнного стану в державі.

Роз`яснено сторонам, що при зустрічах з дітьми не потрібно травмувати дитячу психіку, не з`ясовувати стосунки в присутності дітей, не налаштовувати дітей один проти одного, не втягувати дітей у конфлікт лояльності.

Роз`яснено, що діти повинні розвиватися фізично, морально та духовно, а не перетворюватися на предмет маніпуляції між батьками та їх родичами.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Вказане рішення суду першої інстанції Постановою Одеського апеляційного суду від 03.04.2024 року змінено, частину третю резолютивної частини судового рішення викладено у наступній редакції:

Визначити порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_7 з сином ОСОБА_8 , сином ОСОБА_9 , шляхом встановлення систематичних зустрічей щотижнево: - вівторок та четвер кожного тижня з 14 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. втому числі за місцем проживання батька, враховуючи обов`язкове виконання графіку побачень, навчання, додаткової зайнятості дітей та відпочинку; у п`ятницю з 15:00 год. до неділі 18:00 включно, через тиждень втому числі за місцем проживання батька, враховуючи обов`язкове виконання графіку побачень, навчання, додаткової зайнятості дітей та відпочинку; у період зимових канікул 7 календарних днів за місцем проживання батька, з ночівлею, враховуючи обов`язкове виконання графіку побачень, навчання, додаткової зайнятості дітей; в період літніх канікул з 01 серпня по 25 серпня кожного року за місцем проживання батька, дні народження дітей за попередньою домовленістю з батьками, з урахуванням побажання та самопочуття дітей.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Як стверджує адвокат Голосов Ю.В., на виконання вказаного рішення суду постановою виконавця від 09.05.2024 року було відкрито виконавче провадження.

Мати дітей ОСОБА_1 замовила висновок психологічної експертизи, за висновками якої мати не має впливу на думку та волевиявлення дітей.

У визначені судом дні та часи зустрічей дітей з батьком, мати дітей забезпечила контакт батька та дітей, впустила батька всередину будинку та не перешкоджала зустрічі (зустрічам) та спілкуванню дітей та батька.

Але, як стверджує адвокат Голосов Ю.В., діти не висловили бажання спілкуватись із батьком та їхати з ним.

Так, 18.04.2024 року ОСОБА_3 прибув за місцем проживання матері з дітьми.

Перебуваючи на вулиці біля будинку діти не виявили бажання проводити час з батьком та казали батькові, що не хочуть їхати з ним.

ОСОБА_3 наполягав щоб діти негайно зібралися та поїхали з ним.

Як стверджує адвокат Голосов Ю.В., ОСОБА_3 вказав дітям, що вони повинні виконувати рішення суду, у протилежному випадку він буде змушений викликати поліцію.

Надалі, як стверджує адвокат ОСОБА_2 , ОСОБА_3 викликав поліцію, зайшовши у приміщення будинку разом із прибулими поліцейськими примушував дітей їхати з ним. Однак навіть у присутності поліцейських діти відмовились їхати з батьком.

Як стверджує адвокат Голосов Ю.В. подібне повторилось 25.04.2024 року.

Як стверджує адвокат Голосов Ю.В. примушення ОСОБА_10 дітей до виконання постанови Одеського апеляційного суду довело дітей до стресу.

Постановою виконавця від 15.05.2024 року виконавець склав повідомлення про виклик матері дітей для визначення місця побачення батька з дітьми.

15.05.2024 року ОСОБА_1 подала виконавцю вмотивовану заяву про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із повним фактичним виконанням.

До заяви ОСОБА_1 надала відео та фото докази фактичного виконання рішення суду, а саме, відсутності перешкод батьку у спілкуванні з дітьми та доступ батька до середини будинку для спілкування з дітьми.

В усній формі виконавець відмовив ОСОБА_1 у задоволенні її заяви.

Як стверджує адвокат Голосов Ю.В. станом на час звернення до суду з даною скаргою, виконавець у встановленому законом порядку так і не розглянув заяву ОСОБА_1 від 15.05.2024 року.

15.05.2024 року ОСОБА_1 прибула до виконавця, та виходячи із побажань дітей, а також з огляду на те, що в неї на утриманні перебуває малолітня дитина, ІНФОРМАЦІЯ_3 , запропонувала виконавцю, щоб у визначені судом час та дати батько дітей забирав дітей за місцем їх проживання і надалі проводив час з дітьми на власний розсуд.

Виконавець в усній формі відмовив ОСОБА_1

15.05.2024 року виконавець ухвалив постанову, якою визначив місце побачення батька дітей з дітьми за адресою: АДРЕСА_1 «Гральний майданчик».

16.05.2024 року діти відмовились їхати з батьком на «Гральний майданчик».

Мати дітей повідомила телефоном виконавця про волевиявлення дітей.

Як вважає адвокат Голосов Ю.В., виконавець на власний розсуд, без урахування волевиявлення та думки дітей, самостійно визначив місце побачення дітей з батьком на «Гральному майданчику».

Надалі, 16.05.2024 року виконавець ухвалив постанову, якою визначив місце побачення батька дітей з дітьми за адресою: АДРЕСА_2 .

Як вказує адвокат Голосов Ю.В., вказані постанови виконавець ухвалив без урахування можливості матері дітей пересуватись з с-ща Чорноморське до с. Фонтанка Одеської області за наявності у неї малолітньої дитини 2023 р.н., а також без урахування думки та волевиявлення дітей.

Адвокат Голосов Ю.В. посилаючись на правову позицію Верховного Суду від 10.09.2020 року у справі № 824/308/20-а вказує, що впливу на волевиявлення дітей фактично є примушуванням дітей, що можу призвести до психологічного тиску на дитину та явно не відповідатиме як найкрайщим інтересам дитини в аспекті забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

16.05.2024 року виконавець ухвалив постанову про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 1700 грн. через те, що боржниця, за твердженням виконавця, не прибула разом із дітьми у визначене державним виконавцем місце побачень батька з дітьми.

16.05.2024 року виконавець ухвалив постанову про арешт коштів, які належать ОСОБА_1 .

Також, виконавець заблокував картковий рахунок ОСОБА_1 , який призначений для отримання державної допомоги у зв`язку із народженням дитини.

Таким чином, адвокат Голосов Ю.В. вважає, що дії (бездіяльність) виконавця є протиправними.

Адвокат Голосов Ю.В. діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із скаргою на дії (бездіяльність) старшого державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань Максима Олеговича, якою просив суд визнати протиправною та скасувати постанову виконавця від 22.05.2024 року про визначення місця побачення стягувача з дитиною у виконавчому провадженні № 74975776; визнати протиправною та скасувати постанову виконавця від 23.05.2024 року про визначення місця побачення стягувача з дитиною у виконавчому провадженні № 74975776; визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань Максима Олеговича від 22.05.2024 року про встановлення тимчасового обмеження божника у праві керування транспортними засобами у виконавчому провадженні № 74975776.

За даною скаргою заведено справу № 504/477/23 (провадження № 4-с/504/33/24).

Скарга обґрунтована тими самими фактичними даними, однак стосується ухвалених виконавцем постанов від 22.05.2024 року щодо визнання місця побачення дітей із батьком, якою виконавець зобов`язав боржницю доставити дітей за адресою: АДРЕСА_3 саме 23.05.2024 року о 14:00 годині, та аналогічної постанови від 23.05.2024 року, якою виконавець зобов`язав боржницю доставити дітей за адресою: АДРЕСА_3 саме 24.05.2024 року для передачі дітей батькові до 18:00 години 26.05.2024 року.

Адвокат Голосов Ю.В. вважає, що виконавець ухвалив вказані оскаржувані постанови без урахування волевиявлення та думок дітей, та без урахування реальної можливості матері доставити дітей до іншого населеного пункту за наявності в неї малолітньої дитини 2023 р.н.

Окрім того, адвокат Голосов Ю.В. вважає, що ухвалена виконавцем постанова про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами прийнята ним без оцінки наявності/відсутності складу правопорушення, відтак, на думку адвоката, не може вважатись правомірною.

Адвокат Голосов Ю.В. діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із скаргою на дії (бездіяльність) старшого державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань Максима Олеговича, якою просив суд визнати протиправною бездіяльність Старшого державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань Максима Олеговича щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.06.2024 року про визначення місця побачення стягувача з дітьми у виконавчому провадженні № 74975776; визнати протиправною бездіяльність Старшого державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань Максима Олеговича щодо визначення місця побачення у виконавчому провадженні без урахування інтересів дітей; зобов`язати Старшого державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань Максима Олеговича в межах виконавчого провадження ВП № 74975776 визначати всі подальші побачення ОСОБА_3 з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням інтересів і побажань дітей.

Скарга обґрунтована тими самими фактичними даними, однак стосується бездіяльності виконавця, яка пов`язана із не розглядом виконавцем заяви ОСОБА_1 про визначення місця побачення ОСОБА_7 із дітьми, яка подана нею 04.06.2024 року на електронну адресу відділу ДВС, а 05.06.2024 року безпосередньо до канцелярії відділу ДВС.

Крім того, адвокат Голосов Ю.В. стверджує, що виконавець зобов`язаний визначати місця побачення у виконавчому провадженні з урахуванням дітей, проте ухвалюючи відповідні власні постанови не враховував волевиявлення та думок самих дітей.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 січня 2025 року скаргу адвоката Голосова Юрія Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови виконавця від 15.05.2024 про визначення місця побачення стягувача з дитиною у виконавчому провадженні № 74975776; визнання протиправною та скасувати постанови старшого державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань Максима Олеговича від 16.05.2024 про визначення місця побачення стягувача з дитиною у виконавчому провадженні № 74975776; Визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань Максима Олеговича від 16.05.2024 про арешт коштів божника у виконавчому провадженні № 74975776; визнання протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань Максима Олеговича щодо не закінчення виконавчого провадження № 74975776; Зобов`язання старшого державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань Максима Олеговича винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 74975776, - задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань Максима Олеговича від 15.05.2024 про визначення місця побачення стягувача з дитиною у виконавчому провадженні № 74975776.

Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань Максима Олеговича від 16.05.2024 року про визначення місця побачення стягувача з дитиною у виконавчому провадженні № 74975776.

Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань Максима Олеговича від 16.05.2024 року про арешт коштів божника у виконавчому провадженні № 74975776.

В решті цієї скарги- відмовлено.

Скаргу адвоката Голосова Юрія Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови виконавця від 22.05.2024 року про визначення місця побачення стягувача з дитиною у виконавчому провадженні № 74975776; визнання протиправною та скасувати постанови старшого державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань Максима Олеговича від 22.05.2024 року про визначення місця побачення стягувача з дитиною у виконавчому провадженні № 74975776; Визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань Максима Олеговича від 23.05.2024 року про арешт коштів божника у виконавчому провадженні № 74975776; визнання протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань Максима Олеговича щодо не закінчення виконавчого провадження № 74975776, - задоволено.

Скаргу адвоката Голосова Юрія Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 , про визнання протиправною бездіяльності виконавця щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.06.2024 року про визначення місця побачення стягувача з дітьми у виконавчому провадженні № 74975776, про визнання протиправною бездіяльності виконавця щодо визначення місця побачення у виконавчому провадженні без урахування інтересів дітей, зобов`язання виконавця вчинити певні дії, - задоволено.

Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначає, що дослідивши надані докази у сукупності суд вважає вказані дії/бездіяльність державного виконавця незаконною та протиправною.

Доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою, представник ОСОБА_11 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 27.01.2025 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі в задоволенні скарг на дії державного виконавця під час примусового виконання ВП 74975776.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допустив істотні порушення норм процесуального права, зокрема щодо належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового розгляду, що призвело до обмеження їхнього права на участь у судовому процесі, подання доказів та надання пояснень. Такі порушення суперечать засадам змагальності сторін та рівності учасників процесу, що вплинуло на повноту та об`єктивність встановлення фактичних обставин справи.

Крім того, суд безпідставно проігнорував преюдиційні обставини, встановлені раніше набраними законної сили судовими рішеннями, хоча відповідно до вимог процесуального закону такі обставини не підлягають повторному доказуванню та є обов`язковими для врахування при розгляді пов`язаних справ. Неврахування преюдиційності призвело до неправильного визначення прав та обов`язків сторін.

Суд також не врахував усталену правову позицію Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах, що свідчить про відступ від принципу правової визначеності та єдності судової практики. Відсутність належного мотивування причин такого відступу свідчить про необґрунтованість висновків суду першої інстанції.

Окрім цього, суд неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, надавши їм помилкове тлумачення та фактично змінивши їх зміст. Унаслідок цього було зроблено хибні висновки щодо правомірності (або неправомірності) дій сторін.

Фактично ухваленим рішенням суд безпідставно обмежив повноваження державного виконавця, прямо визначені законом, що виходить за межі компетенції суду у відповідній категорії справ. Такий підхід суперечить принципу законності та порушує баланс між судовим контролем і самостійністю органів державної виконавчої служби при здійсненні ними своїх повноважень.

Крім того, не погоджуючись із вказаною ухвалою представник ОСОБА_3 – ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд прийняти рішення, яким скасувати ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 27.01.2025 в частині задоволених вимог скаржника ОСОБА_1 та прийняти нове рішення, про відмову у задоволення скарг ОСОБА_1 у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що обґрунтування наведені судом та наведені в оскаржуваній ухвалі обставини, не відповідають дійсності та діючому а ні процесуальному, а ні матеріальному праву.

Вказує, рішення суду у справі № 504/477/23 є чинним, таким, що набрало законної сили, та відповідно до ст. 129-1 Конституції України є обов`язковим до виконання на всій території України. Обов`язковість судового рішення означає не лише формальне визнання його існування, а реальний обов`язок сторін забезпечити його належне та своєчасне виконання. Жодна зі сторін не наділена правом самостійно оцінювати доцільність або зручність виконання судового рішення чи ставити його реалізацію в залежність від власного суб`єктивного сприйняття ситуації.

Державний виконавець, здійснюючи примусове виконання у виконавчому провадженні № 74975776, діяв у межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», зокрема статтею 61-1 цього Закону. Оскільки рішенням суду конкретне місце побачень визначено не було, державний виконавець мав законне право визначити його самостійно з метою забезпечення реального виконання рішення. Такі дії не є виходом за межі компетенції, а навпаки - прямою реалізацією наданих законом повноважень, спрямованих на забезпечення ефективності виконання судового рішення.

Матеріалами виконавчого провадження підтверджується, що боржниця систематично не виконувала рішення суду, створювала перешкоди у реалізації батьком його права на спілкування з дітьми та фактично унеможливлювала виконання встановленого судом порядку. Повідомлення про «небажання дітей» без належного документального підтвердження, без звернення до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення, а також без доведення наявності обставин непереборної сили не можуть визнаватися поважними причинами невиконання рішення.

Більше того, правова оцінка подібних доводів уже була надана апеляційною інстанцією — П`ятий апеляційний адміністративний суд у справі № 420/15339/24, де встановлено відсутність належних та допустимих доказів поважності причин невиконання та наголошено на обов`язку боржника забезпечити виконання рішення суду. Така правова позиція має враховуватися судами нижчих інстанцій з огляду на принцип правової визначеності та єдності судової практики.

Суд першої інстанції, скасовуючи постанови державного виконавця, фактично вийшов за межі своїх повноважень. Перевіряючи законність дій виконавця, суд повинен оцінювати лише відповідність цих дій вимогам закону, а не підміняти собою орган примусового виконання чи переоцінювати доцільність прийнятих ним рішень. Натомість суд першої інстанції фактично здійснив оцінку обставин, що виходять за межі предмета перевірки, та поставив під сумнів механізм реалізації самого судового рішення, чим створив ситуацію, за якої виконання рішення стало практично неможливим.

Судом не перевірено та не встановлення дотримання стороною скаржника строків на оскарження дій чи бездіяльності органу виконавчої служби, які визначені приписами ст. 449 ЦПК України, а саме, скарга може бути подана до суду а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Також, в порушення приписів ЦПК України, щодо дотримання рівності сторін, судом проігноровано клопотання Третьої особи про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю участі у засіданні його представника – адвоката Лебедина Ю.І., що позбавило права третьої особи – стягувача у справі на надання власних пояснень та заперечень у справі, у тому числі надання відповідних доказів у справі, якими обґрунтовано заперечення третьої особи.

Окрім того, оскаржувана ухвала суду першої інстанції, прийнята без матеріалів виконавчого провадження. Так, ухвалою суду межах цього провадження, від 20.01.2025 року, було задоволено клопотання представника скаржника про витребування у Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) завірені належним чином матеріали виконавчого провадження ВП № 74975776.

Позиція учасників справи.

Не погодившись з доводами апеляційної скарги, представник заявника подав відзив у якому просив суд апеляційні скарги адвоката Анісімової А.В., яка діє від імені Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.02.2025 року та Кізік А.М., яка діє в інтересах ОСОБА_3 від 19.02.2025 року – залишити без задоволення, а ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 січня 2025 року – без змін.

Зазначає, що апеляційні скарги Доброславського ВДВС та ОСОБА_3 не містять належного спростування встановлених судом фактичних обставин, зводяться до формального тлумачення Закону України «Про виконавче провадження», ігнорують принцип найкращих інтересів дітей та не враховують їх вільне волевиявлення та психоемоційний стан.

Також вказує, що розгляд зазначених скарг розпочато ще у липні 2024 року, отже, у Доброславського відділу державної виконавчої служби міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи для подання відзиву та забезпечення участі у судовому процесі.

Доводи апеляційної скарги Доброславського ВДВС про непоінформованість та відсутність можливості ознайомлення з матеріалами справи є безпідставними та не підтверджуються доказами, тому відсутність належної реакції з боку Доброславського ВДВС не може вважатися порушенням з боку суду першої інстанції або підставою для скасування ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 січня 2025 року по справі № 504/477/23.

Суд першої інстанції діяв у межах повноважень, повно і всебічно дослідив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

Щодо явки сторін.

Представники ОСОБА_3 прийняли участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та надали свої пояснення, інші учасники належним чином повідомленні про місце, дату та час судового засідання до суду не з`явились, заяв про відкладення не подавали, що не перешкоджає апеляційному розгляду відповідно до ст. 372 ЦПК України.

Позиція апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзиву на них, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Однак вказаним нормам оскаржуване судове рішення не відповідає з огляду на наступне.

Суд першої інстанції задовольнивши подані скарги частково зазначив, що Суд визнає протиправною та скасовує постанови виконавця від 15-16, 22-23.05.2024 року про визначення місця побачення стягувача з дитиною у виконавчому провадженні № 74975776; визнає протиправною та скасовує постанову виконавця від 22.05.2024 року про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами у виконавчому провадженні № 74975776; визнає протиправною та скасовує постанову виконавця від 16.05.2024 року про арешт коштів божника у виконавчому провадженні № 74975776; визнати протиправною бездіяльність виконавця щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.06.2024 року про визначення місця побачення стягувача з дітьми у виконавчому провадженні № 74975776; визнає протиправною бездіяльність виконавця, щодо визначення місця побачення у виконавчому провадженні без урахування інтересів дітей; зобов`язує виконавця в межах виконавчого провадження ВП № 74975776 визначати всі подальші побачення ОСОБА_7 з сином ОСОБА_8 , сином ОСОБА_9 , з урахуванням інтересів і побажань дітей, забезпечивши відсутність психологічного та іншого впливу на бажання (думку) дітей від будь- яких осіб, які приймають участь у виконавчих діях, учасниками та сторонами виконавчого провадження, оскільки дослідивши надані докази у сукупності суд вважає вказані дії/бездіяльність державного виконавця незаконною та протиправною.

Апеляційний суд не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, 02.08.2014 року між сторонами було укладено шлюб, який рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 25.10.2022 року розірваний.

Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_1 .

Після розірвання шлюбу діти залишились проживати з мамою.

Між сторонами не досягнуто згоди щодо способу та порядку участі батька у вихованні дітей та спілкуванні з ними.

У лютому 2023 року ОСОБА_3 звернувся до Комінтернівського районного суду Одеської області із позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод батькові у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дітей та спілкуванні з ними.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 27.10.2023 позовну заяву ОСОБА_3 – задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_3 у спілкуванні з дітьми: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначено порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_7 з сином ОСОБА_8 , сином ОСОБА_9 , шляхом встановлення систематичних зустрічей щотижнево: - кожного вівторка з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. без присутності ОСОБА_1 ; - кожної першої суботи місяця з 09 год. 30 хв. до 20 год. 00 хв. без присутності ОСОБА_1 ; - кожної другої неділі місяця з 09 год. 30 хв. по 20 год. 00 хв. без присутності ОСОБА_1 ; - кожної третьої суботи та неділі місяця з 09 год. 30 хв. суботи по 20 год. 00 хв. неділі без присутності ОСОБА_1 , в тому числі з ночівлею за місцем проживання батька; у канікулярний період згідно з графіком школи, за згодою дітей;т- в інші дні - культурно-масові, спортивні, розважальні, оздоровчі заклади, за домовленістю з матір`ю та згодою дитини, - дні народження дітей за попередньо домовленістю між батьками з урахуванням побажання та самопочуття дітей.

Зобов`язано ОСОБА_3 під час реалізації встановленого судом порядку та способу участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_8 , сином ОСОБА_9 дотримуватись режиму харчування, навчання, відпочинку, правил безпеки, встановлених для дітей відповідного віку, та враховувати вимоги та правила, встановлені режимом воєнного стану в державі.

Роз`яснено сторонам, що при зустрічах з дітьми не потрібно травмувати дитячу психіку, не з`ясовувати стосунки в присутності дітей, не налаштовувати дітей один проти одного, не втягувати дітей у конфлікт лояльності.

Роз`яснено, що діти повинні розвиватися фізично, морально та духовно, а не перетворюватися на предмет маніпуляції між батьками та їх родичами.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Вказане рішення суду першої інстанції постановою Одеського апеляційного суду від 03.04.2024 змінено, частину третю резолютивної частини судового рішення викладено у наступній редакції:

Визначити порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_7 з сином ОСОБА_8 , сином ОСОБА_9 , шляхом встановлення систематичних зустрічей щотижнево: - вівторок та четвер кожного тижня з 14 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. в тому числі за місцем проживання батька, враховуючи обов`язкове виконання графіку побачень, навчання, додаткової зайнятості дітей та відпочинку; у п`ятницю з 15:00 год. до неділі 18:00 включно, через тиждень в тому числі за місцем проживання батька, враховуючи обов`язкове виконання графіку побачень, навчання, додаткової зайнятості дітей та відпочинку; у період зимових канікул 7 календарних днів за місцем проживання батька, з ночівлею, враховуючи обов`язкове виконання графіку побачень, навчання, додаткової зайнятості дітей; в період літніх канікул з 01 серпня по 25 серпня кожного року за місцем проживання батька, дні народження дітей за попередньою домовленістю з батьками, з урахуванням побажання та самопочуття дітей.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

На виконання вказаного рішення суду виконавцем 09.05.2024 відкрито виконавче провадження ВП № 74975776.

З досліджених судом матеріалів виконавчого провадження судом встановлено, що 15.05.2025 виконавець ухвалив постанову про визначення місця побачення стягувача з дитиною.

У мотивувальній частині постанови виконавець вказав наступне:

«Відповідно до вимог виконавчого документу встановлено, що зобов`язано ОСОБА_1 , не чинити перешкод ОСОБА_3 , у спілкуванні з дітьми: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлено наступний порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_3 з сином ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступним чином: - вівторок, четверг кожного тижня року з 14:00 год. до 20:00 год., включно, в тому числі за місцем проживання батька, враховуючи обов`язкове виконання графіку побачень, навчання, додаткової зайнятості дітей та відпочинку; Відповідно до ст. 64-1 Закону України « Про виконавче провадження» Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. Відповідно до Розділу 10 п. 5 Інструкції з організації примусового виконання Державний виконавець визначає час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження та інтереси дитини, шляхом винесення постанови про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною. Відповідно до Акту державного виконавця від 15.05.2024 року встановлено, що сторони не дійшли згоди стосовно визначення місця побачення з дитиною. Стягувач наполягав на побаченні в ТРЦ " Рів`єра" Боржник наполягала на побаченні в будинку де вона проживає. Ураховуючи вище зазначене, та керуючись побажанням сторін визначити місце АДРЕСА_1 .

16.05.2024 виконавцем ухвалена постанова про накладення штрафу на

ОСОБА_14 мотивувальній частині постанови виконавець вказав наступне:

«Відповідно до акту державного виконавця від 16.05.2024 року, боржник не прибула разом з дітьми в установлене місце відповідно до постанови старшого державного виконавця № 74975776 про визначення місця побачення стягувача з дитиною від 15.05.2024, яка була направлена на електронну адресу боржника, у зв`язку з небажанням боржника особисто отримувати зазначену постанову. Боржник не попередила про неможливість прибути на зазначене місце, що за своєю суттю свідчить про ухилення боржника від покладених на неї судом зобов`язань».

16.05.2024 виконавець ухвалив постанову про арешт коштів боржника.

У мотивувальній частині постанови виконавець вказав наступне:

«Для забезпечення виконання вимог виконавчого провадження в частині стягнення Реєстраційний номер виконавчого провадження: 74975776 виконавчого збору, штрафу за невиконання рішення не майнового характеру та витрат виконавчого провадження необхідно накласти арешт на рахунки боржника».

16.05.2024 виконавець ухвалив постанову про визначення місця побачення стягувача з дитиною.

У мотивувальній частині постанови виконавець вказав наступне:

«Відповідно до вимог виконавчого документу встановлено, що зобов`язано ОСОБА_1 , не чинити перешкод ОСОБА_3 , у спілкуванні з дітьми: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлено наступний порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_3 з сином ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступним чином: - вівторок, четверг кожного тижня року з 14:00 год. до 20:00 год., включно, в тому числі за місцем проживання батька, враховуючи обов`язкове виконання графіку побачень, навчання, додаткової зайнятості дітей та відпочинку; Відповідно до ст. 64-1 Закону України « Про виконавче провадження» Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. Відповідно до Розділу 10 п. 5 Інструкції з організації примусового виконання Державний виконавець визначає час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження та інтереси дитини, шляхом винесення постанови про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною. Відповідно до Акту державного виконавця від 15.05.2024 року встановлено, що сторони не дійшли згоди стосовно визначення місця побачення з дитиною. Відповідно до акту державного виконавця від 16.05.2024 року, боржник не прибула разом з дітьми в установлене місце відповідно до постанови старшого державного виконавця № 74975776 про визначення місця побачення стягувача з дитиною від 15.05.2024 року, яка була направлена на електронну адресу боржника, у зв`язку з небажанням боржника особисто отримувати зазначену постанову. Боржником було повідомлено, що у сина по вівторкам заняття з робототехніки до 15:30 годин за адресою: АДРЕСА_2 . Ураховуючи вище зазначене, та керуючись графіком зайнятості дітей визначити місце побачення АДРЕСА_2 ».

22.05.2024 виконавець ухвалив постанову про визначення місця побачення стягувача з дитиною.

У мотивувальній частині постанови виконавець вказав наступне:

«Відповідно до вимог виконавчого документу встановлено, що зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_3 , у спілкуванні з дітьми: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлено наступний порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_3 з сином ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступним чином: - вівторок, четверг кожного тижня року з 14:00 год. до 20:00 год., включно, в тому числі за місцем проживання батька, враховуючи обов`язкове виконання графіку побачень, навчання, додаткової зайнятості дітей та відпочинку; Відповідно до ст. 64-1 Закону України « Про виконавче провадження» Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. Відповідно до Розділу 10 п. 5 Інструкції з організації примусового виконання Державний виконавець визначає час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження та інтереси дитини, шляхом винесення постанови про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною. Відповідно до Акту державного виконавця від 15.05.2024 року встановлено, що сторони не дійшли згоди стосовно визначення місця побачення з дитиною. Відповідно до акту державного виконавця від 21.05.2024 року, боржник не прибула разом з дітьми в установлене місце відповідно до постанови старшого державного виконавця № 74975776 про визначення місця побачення стягувача з дитиною від 16.05.2024 року, яка була направлена на електронну адресу боржника. Боржником було повідомлено, що у сина по вівторкам заняття з робототехніки до 15:30 годин за адресою: АДРЕСА_2 . У зв`язку з чим було встановлення місце побачення з дитиною за зазначеною адресою, після відвідування одним з дітей кружку з "Робототехніки", проте боржник, ухиляючись від виконання вимог виконавчого документу, не привіз дітей у встановлене місце та час».

22.05.2024 виконавцем ухвалена постанова про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві керування транспортними засобами.

У мотивувальній частині постанови виконавець зазначив наступне:

«пред`явлено до примусового виконання В/Л № 504/477/23 виданий 07.05.2024 документ видав: Комінтернівський районний суд, суддя Барвенко В.К. Постановою від 09.05.2024 відкрито виконавче провадження № 74975776 з вищевказаного виконавчого документа. 09.05.2024 р. державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження копію якої спрямовано сторонам виконавчого провадження. Відповідно до вимог виконавчого документу встановлено, що зобов`язано ОСОБА_1 , не чинити перешкод ОСОБА_3 , у спілкуванні з дітьми: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлено наступний порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_3 з сином ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступним чином: - вівторок, четверг кожного тижня року з 14:00 год. до 20:00 год., включно, в тому числі за місцем проживання батька, враховуючи обов`язкове виконання графіку побачень, навчання, додаткової зайнятості дітей та відпочинку; Відповідно до ст. 64-1 Закону України « Про виконавче провадження» Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. Відповідно до Розділу 10 п. 5 Інструкції з організації примусового виконання Державний виконавець визначає час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження та інтереси дитини, шляхом винесення постанови про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною. Відповідно до Акту державного виконавця від 15.05.2024 року встановлено, що сторони не дійшли згоди стосовно визначення місця побачення з дитиною. Стягувач наполягав на побаченні в ТРЦ " Рів`єра" Боржник наполягала на побаченні в будинку де вона проживає. Ураховуючи вище зазначене, та керуючись побажанням сторін визначити місце АДРЕСА_1 . Відповідно до Акту державного виконавця від 15.05.2024 року боржник втікла з прийому державного виконавця 15.05.2024 р. державним виконавцем Відділу була винесена Постанова про визначення місця побачення стягувача з дитиною Відповідно до акту державного виконавця від 16.05.2024 року, боржник не прибула разом з дітьми в установлене місце відповідно до постанови старшого державного виконавця № 74975776 про визначення місця побачення стягувача з дитиною від 15.05.2024 року, яка була направлена на електронну адресу боржника, у зв`язку з небажанням боржника особисто отримувати зазначену постанову. Боржник не попередила про неможливість прибути на зазначене місце, що за своєю суттю свідчить про ухилення боржника від покладених на неї судом зобов`язань. 16.05.2024 р. було на боржника накладено штраф в порядку ст. 75 закону України « Про виконавче провадження» . 16.05.2024 р. державним виконавцем Відділу була винесена Постанова про визначення місця побачення стягувача з дитиною. Відповідно до акту державного виконавця від 21.05.2024 року, боржник не прибула разом з дітьми в установлене місце відповідно до постанови старшого державного виконавця № 74975776 про визначення місця побачення стягувача з дитиною від 16.05.2024 року, яка була направлена на електронну адресу боржника. Боржник не попередила про неможливість прибути на зазначене місце, що за своєю суттю свідчить про ухилення боржника від покладених на неї судом зобов`язань 17.05.2024 р. на боржника накладено штраф в порядку ст. 75 закону України « Про виконавче провадження» . Так як, на даний час рішення суду боржником не виконано, та боржник ухиляється від виконання рішення суду шляхом умисного невиконання рішення суду, необхідно накласти тимчасове обмеження у праві керування відповдіно до ст. 64-1 Закону».

23.05.2024 виконавцем ухвалена постанова про визначення місця побачення стягувача з дітьми.

У мотивувальній частині постанови виконавець зазначив наступне:

«Відповідно до вимог виконавчого документу встановлено, що зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_3 , у спілкуванні з дітьми: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлено наступний порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_3 з сином ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступним чином: - у п`ятницю з 15,00 год. до неділі 18.00 год., включно через тиждень, за місцем проживання батька з ночівлею, враховуючи обов`язкове виконання графіку додаткової зайнятості дітей; Відповідно до ст. 64-1 Закону України « Про виконавче провадження» Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. Відповідно до Розділу 10 п. 5 Інструкції з організації примусового виконання Державний виконавець визначає час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження та інтереси дитини, шляхом винесення постанови про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною. Відповідно до акту державного виконавця від 23.05.2024 року, боржник не прибула разом з дітьми в установлене місце відповідно до постанови старшого державного виконавця № 74975776 про визначення місця побачення стягувача з дитиною від 23.05.2024 року, яка була направлена на електронну адресу боржника. На підставі Виконавчого документу, діти повинні перебувати з батьком у п`ятницю з 15.00 год. до неділі 18.00 год., включно через тиждень, за місцем проживання батька з ночівлею, враховуючи обов`язкове виконання графіку додаткової зайнятості дітей; Тому встановити місце побачення з дітьми за адресою відділу: АДРЕСА_3 , о 15:00 год 24.05.2024 року для передачі дітей батькові на вихідні, а саме до 18:00 год 26.05.2024 року».

Судом встановлено, що боржниця - ОСОБА_1 05.06.2024 року звернулась до виконавця із заявою про те, що вона не перешкоджає виконанню рішення суду.

Після відкриття виконавчого провадження вона прибула до виконавця за його викликом на 15.05.2024, та запропонувала з урахуванням того, що вона має малолітню дитину 2023 року, через що вона не має можливості возити дітей далеко для зустрічей з батьком, запропонувала виконавцю, аби батько забирав дітей у відповідні дні за місцем проживання дітей.

Виконавець відмовив ОСОБА_1 у вказаному клопотанні.

ОСОБА_1 надала виконавцю відео докази того, що діти не висловлюють бажання їхати з батьком, вони його банально бояться, мати не може примусити дітей їхати з батьком, навпаки на відеодоказах батько примушує дітей їхати з ним, та погрожує відповідальністю за невиконання рішення суду.

Тому ОСОБА_1 просила визначити місця побачення дітей із батьком за місцем їх проживання.

Скаржником надано відеоматеріали, на яких вбачається небажання дітей їхати з батьком – ОСОБА_10 , та наполяганням ОСОБА_7 на тому, що діти мають виконати рішення суду.

У матеріалах справи міститься висновок № 18/24 складений 15 червня 2024 року психологом судовим експертом Савостіним О.П. на замовлення адвоката пана ОСОБА_2 .

За результатами експертного психологічного дослідження експертом психологом наданий висновок наступного змісту:

Примушення дітей до зустрічей з батьком, що мало місце 18.04.2024 року та 23.04.2024 року за місцем проживання дітей з матір`ю, а також 11.06.2024 року за місцем зустрічей визначеним державним виконавцем є психологічним насиллям з боку батька, ОСОБА_7 відносно дітей ОСОБА_15 та ОСОБА_7 . У наступні дати: 16.05.2024, 21.05.2024, 23.05.2024, 24.05.2024, 28.05.2024, 30.05.2024, 04.06.2024, 11.06.2024 не спостерігались ознаки психологічного насилля зґбоку державного виконавця Горбань М.О. відносно дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 під час примушення дітей для зустрічей з батьком ОСОБА_10 поза межами постійного проживання дітей з мамою. Психологічне насилля над дітьми ОСОБА_5 , ОСОБА_6 негативно впливає на їхній психічний стан, може мати негативний вплив на їхнє психічне здоров`я та розвиток. Судовий експерт психолог рекомендував для розв`язання конфліктної ситуації відвідування як батьками – ОСОБА_3 так і ОСОБА_1 , так і дітьми ОСОБА_5 , ОСОБА_6 спеціальних занять з психологом, який володіє навичками медіації в сімейних конфліктах.

Крім того, у мотивувальній частині рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 27.10.2023 року вказано наступне:

«У справі наявний висновок експерта № 23-3117 від 07.09.2023 року за результатами проведення судової психологічної експертизи, який наданий судовим експертом лабораторії психологічних, мистецтвознавчих та інших видів досліджень ОНДІСЕ ОСОБА_16 .

Експерт обізнаний про відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку відповідно до ст. 384 КК України.

Відповідно до висновку експерта діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з урахуванням їх вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально – психологічних особливостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища, спроможні надавати оцінку ставленню кожного з батьків до них та виявляти прихильність до когось з батьків.

Діти мають прихильність до матері- ОСОБА_1 та до батька – ОСОБА_3 .

Також матеріали справи містять копію витягу з ЄДРДР №12025161200000010 від 04.01.2025 та ухвала Комінтернівського районного суду Одеської області від 14.01.2025 про відкриття провадження у справі №504/157/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу та порядку участі батька у вихованні дітей та спілкування з ними.

Відповідно до частини 1 пункту 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконання рішень про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною регламентується спеціальними правилами статті 64- 1 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якою виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.

Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.

Згідно з частинами першою-третьою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до пунктів 5-9 розділу ІХ Інструкції № 512/5, якщо рішенням про встановлення побачення з дитиною не визначено час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, державний виконавець викликає сторони виконавчого провадження з метою визначення часу та (або) місця такого побачення шляхом надіслання викликів одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Сторона виконавчого провадження у разі неможливості з`явитися на призначений час письмово повідомляє про це державного виконавця шляхом подання заяви (клопотання), в якій (якому) зазначає про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення стягувача з дитиною.

Державний виконавець визначає час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження та інтереси дитини, шляхом винесення постанови про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною.

Якщо сторона виконавчого провадження не з`явилася у визначений у виклиці час до державного виконавця та письмово не повідомила державного виконавця про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення стягувача з дитиною, державний виконавець визначає час та (або) місце такого побачення без врахування позиції відповідної сторони виконавчого провадження.

При виконанні рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною державний виконавець за потреби залучає органи опіки та піклування.

За наявності обставин, що перешкоджають проведенню побачення стягувача з дитиною, державний виконавець відкладає проведення виконавчих дій в порядку, визначеному статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження".

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною третьою статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.

Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

В постанові Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 761/35081/16-ц (провадження № 61-10297св22) зазначено, що застосування правил частини другої статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження" про те, що виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, не суперечитиме правилами пункту 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" про те, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом. У таких висновках Верховний Суд враховує, що у пункті 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені цим Законом, у тому числі виконавець має дотримуватись вимог частин першої та другої статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження" про забезпечення побачень стягувача з дитиною у час та місці, визначеному рішенням суду. Отже, у цій категорії спорів під час виконання виконавчого листа має враховуватися зміст і резолютивна частина рішення про встановлення способу і порядку участі одного з батьків у вихованні дитини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказував у своїх рішеннях, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", № 18357/91, § 40).

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду й ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції.

Саме такий принцип застосовує ЄСПЛ у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.

ЄСПЛ неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень (рішення у справах "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року, "Ясіун`єне проти Литви" від 06 березня 2003 року, "Руйану проти Румунії" від 17 червня 2003 року, "Півень проти України" від 29 червня 2004 року).

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Судом першої інстанції при вирішенні скарг боржника було зроблено висновок про протиправність постанов державного виконавця, винесених у межах виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду про встановлення способу участі батька у вихованні дитини. Проте такі висновки не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Так, рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області у справі № 504/477/23 від 27.10.2023 року, яке змінено постановою Одеського апеляційного суду від 03.04.2024 року, ОСОБА_3 , визначено наступний порядок участі у вихованні та спілкуванні з синами: Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_3 у спілкуванні з дітьми: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визначити порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_7 з сином ОСОБА_8 , сином ОСОБА_9 , шляхом встановлення систематичних зустрічей щотижнево: - вівторок та четвер кожного тижня з 14 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. втому числі за місцем проживання батька, враховуючи обов`язкове виконання графіку побачень, навчання, додаткової зайнятості дітей та відпочинку; - у п`ятницю з 15:00 год. до неділі 18:00 включно, через тиждень втому числі за місцем проживання батька, враховуючи обов`язкове виконання графіку побачень, навчання, додаткової зайнятості дітей та відпочинку; - у період зимових канікул 7 календарних днів за місцем проживання батька, з ночівлею, враховуючи обов`язкове виконання графіку побачень, навчання, додатковоїзайнятості дітей; - в період літніх канікул з 01 серпня по 25 серпня кожного року за місцем проживання батька, дні народження дітей за попередньою домовленістю з батьками, з урахуванням побажання та самопочуття дітей. Зобов`язано ОСОБА_3 під час реалізації встановленого судом порядку та способу участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_8 , сином ОСОБА_9 дотримуватись режиму харчування, навчання, відпочинку, правил безпеки, встановлених для дітей відповідного віку, та враховувати вимоги та правила, встановлені режимом воєнного стану в державі. Роз`яснено сторонам, що при зустрічах з дітьми не потрібно травмувати дитячу психіку, не з`ясовувати стосунки в присутності дітей, не налаштовувати дітей один проти одного, не втягувати дітей у конфлікт лояльності. Роз`яснено, що діти повинні розвиватися фізично, морально та духовно, а не перетворюватися на предмет маніпуляції між батьками та їх родичами. В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено».

Оскільки у добровільному порядку мати дітей ОСОБА_1 не виконувала рішення суду, ОСОБА_3 звернувся до Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Постановою від 09.02.2024 відкрито виконавче провадження № 74975776 .

З урахуванням того, що рішеннями судів у справі № 504/477/23, не було визначено місце та час зустрічей батька з дітьми, державним виконавцем 13.05.2024 стягувачу та боржнику було направлено виклик для визначення місця зустрічей дітей з батьком.

Дійсно, згідно акту державного виконавця від 15.05.2024 року, зафіксовано, що сторони (стягувач та боржник) не дійшли згоди про місце зустрічей батька з дітьми.

При цьому, ОСОБА_1 не було наведено об`єктивних причин, які би унеможливлювали зустрічі батька з дітьми поза межами їхнього місця проживання, або те, що зустрічі не за місцем проживання дітей порушують звичний графік дітей, або інші причини які би об`єктивно перешкоджали зустрічам дітей з батьком на території, поза межами місця проживання дітей.

Неможливість забезпечення зустрічей батька з дітьми поза межами їхнього місця проживання обґрунтовано виключно тим, що ОСОБА_1 має малолітню дитину 2023 року народження.

При цьому, жодних обставин, якими б обґрунтовувалось неможливість виконання рішення суду саме інтересами спільних дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , не наведено а ні суду, а ні державному виконавцеві не надано.

З урахуванням того, що рішенням у справі № 504/477/23 не визначалось присутність матері при зустрічах дітей з батьком, а також вкрай негативне відношення ОСОБА_1 до батька дітей, державним виконавцем у постановах визначались місця зустрічей дітей з батьком на нейтральній території, громадські місця, розважальні заклади.

Проте, починаючи з дати відкриття виконавчого провадження, а саме з 09.05.2024 року, боржниця, ОСОБА_1 жодного разу не виконала рішення суду у справі № 504/477/23, не забезпечила присутність дітей, у місці, яке визначено державним виконавцем для зустрічей батька з дітьми.

Крім того, заяву про визначення місця побачень стягувача із дітьми подала лише 05.06.2024, та просила визначити місце зустрічі в місці її проживання, що є недоречним з огляду на відносини між боржником та стягувачем.

Виходячи з вищевикладеного апеляційний суд вважає постанови виконавця від 15-16, 22-23.05.2024 року про визначення місця побачення стягувача з дитиною у виконавчому провадженні № 74975776 є законним та спрямовані на фактичне виконання судового рішення.

Щодо небажання дітей спілкуватись з батьком, яке прийнято до уваги судом варто зауважити наступне.

Так, необхідно врахувати, що рішення суду про встановлення побачення з дитиною, виконуються відповідно до приписів статті 61-1 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою визначено, що «виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею. Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону».

Отже, до з урахуванням наведеної статті, державний виконавець у рамках примусового виконання рішення суду, забезпечує побачення стягувача з дитиною та здійснює перевірку виконання боржником такого рішення.

Відповідно, у рамках забезпечення примусового виконання рішення державний виконавець перевіряє виконання рішення і такі повноваження у державного виконавця виникають з моменту відкриття виконавчого провадження.

З наведених приписів статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», вбачається, що будь які дії в рамках виконавчого провадження, перевіряються державним виконавцем та фіксуються ним, при здійсненні виконавчих дій.

Натомість, починаючи з дати відкриття виконавчого провадження № 74975776, боржниця, на яку в силу приписів наведеної вище статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» покладено обов`язок забезпечення побачень стягувача з дітьми, не забезпечила присутність дітей у місці побачення батька з дітьми, що унеможливило здійснення перевірки державним виконавцем виконання рішення суду.

Надання боржницею – ОСОБА_1 , інформації, у тому числі у телефонному режимі про нібито «небажання дітей» спілкуватись з батьком, а також записані відео, у невідому дату, без присутності самого державного виконавця – не свідчить про дійсну думку дітей.

Колегія суддів не вважає належним та достовірним доказом відеозаписи долучені скаржником до матеріалів справи, оскільки вони не містять часу, дати та місця такого запису, відповідно неможливо встановити достовірність такого запису з точки зору часу та місця зйомки.

Щодо наявності підстав для врахування наданого до суду скаржником як доказ висновку №18/24 за результатами проведення судової-психологічної експертизи від 15 червня 2024 року, виготовленого лабораторією психологічних досліджень та експертиз "Психологіка", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 79 ЦПК України – достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи..

Відповідно ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" від 25 лютого 1994 року №4038-XII (далі – Закон №4038-XII) судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово психіатричних експертиз.

Частини 1, 2 ст. 106 ЦПК України встановлюють, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Таким чином, наданий позивачем висновок №18/24 є висновком експерта, складеним на його замовлення.

Проаналізувавши вказаний висновок №18/24 колегією суддів зазначає, що експертом було надано оцінку великій кількості відеоматеріалу, зміст якого не відомий суду. Окрім того, висновок підготовлено та складено без фактичного спілкування експерта з батьком та без оцінки та спостереження спілкування дітей з батьком, що ставить під сумнів об`єктивність та достовірність такого висновку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновок №18/24 за результатами проведення судової-психологічної експертизи від 15 червня 2024 року, виготовлений лабораторією психологічних досліджень та експертиз "Психологіка", не може бути розцінений як достовірний доказ поважності причини невиконання позивачкою постанови про визначення державним виконавцем місця побачення стягувача (батька) з дітьми.

Відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених законом заходів примусового виконання рішення у разі його невиконання боржником у добровільному порядку. Такими заходами є, зокрема, накладення арешту на кошти боржника, стягнення виконавчого збору, накладення штрафу, а також ініціювання встановлення тимчасових обмежень у правах боржника у випадках, прямо передбачених законом.

Судом встановлено, що у зв`язку з невиконанням рішення у добровільний строк у боржника виник обов`язок зі сплати виконавчого збору відповідно до статті 27 Закону, а також штрафу за невиконання рішення немайнового характеру та витрат виконавчого провадження. Зазначені суми є грошовими зобов`язаннями боржника та підлягають примусовому стягненню.

Згідно зі статтею 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та запобігання відчуженню активів, за рахунок яких може бути здійснене стягнення. Закон не пов`язує можливість накладення арешту виключно з майновим характером первісного рішення, оскільки у разі його невиконання виникають грошові зобов`язання у вигляді виконавчого збору, штрафу та витрат виконавчого провадження.

Постанова про накладення арешту на рахунки боржника винесена уповноваженою особою у межах відкритого виконавчого провадження та спрямована на забезпечення виконання вимог закону. Даних про порушення процедури її винесення або про накладення арешту понад розмір належних до стягнення сум матеріали провадження не містять. Застосований захід є пропорційним, оскільки спрямований виключно на гарантування реального стягнення належних сум за відсутності добровільного виконання рішення.

Разом із тим, відповідно до статті 64-1 Закону виконання рішень про встановлення побачення з дитиною здійснюється державним виконавцем шляхом перевірки виконання боржником рішення у визначений час і місці. У разі невиконання рішення без поважних причин державний виконавець складає відповідний акт та застосовує передбачені законом заходи впливу.

З матеріалів провадження вбачається, що 15.05.2024 року державним виконавцем винесено постанову про визначення місця побачення з дитиною у зв`язку з недосягненням сторонами згоди. 16.05.2024 року складено акт про невиконання рішення, оскільки боржник не прибула з дітьми у визначене місце та час без повідомлення про поважні причини, у зв`язку з чим на неї накладено штраф відповідно до статті 75 Закону. 21.05.2024 року повторно зафіксовано невиконання рішення, що також підтверджено актом державного виконавця та стало підставою для повторного накладення штрафу.

Таким чином, боржник систематично не виконує судове рішення, ухиляється від виконання встановленого судом порядку спілкування батька з дітьми, не повідомляє виконавця про поважні причини своєї відсутності та фактично перешкоджає реалізації прав стягувача. Сам по собі факт дворазового та послідовного невиконання рішення, належним чином зафіксований актами державного виконавця та підтверджений застосуванням штрафних санкцій, свідчить про умисне ухилення боржника від виконання рішення суду.

Відповідно до статті 64-1 Закону у разі повторного невиконання рішення без поважних причин державний виконавець має право ініціювати застосування до боржника тимчасових обмежень, зокрема у праві керування транспортними засобами, як заходу впливу, спрямованого на забезпечення реального виконання рішення. Тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами є передбаченим законом заходом примусового впливу, застосовується у випадку систематичного невиконання рішення, має стимулюючий характер та не є покаранням, а виступає процесуальним засобом забезпечення виконання судового рішення.

Матеріали виконавчого провадження не містять доказів поважності причин невиконання рішення. Належне повідомлення боржника про винесені постанови підтверджується їх направленням за відомими засобами зв`язку, а відмова від отримання кореспонденції або ухилення від її отримання не звільняє боржника від обов`язку виконувати судове рішення.

Суд враховує, що рішення про встановлення порядку спілкування з дітьми спрямоване на захист прав та інтересів дітей та батька, а його систематичне невиконання порушує принцип обов`язковості судового рішення. За таких обставин як постанова про накладення арешту на рахунки боржника, так і постанова про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами винесені у межах наданих законом повноважень, за наявності передбачених законом підстав, із дотриманням визначеної процедури та є законними й обґрунтованими.

Підстав для визнання зазначених постанов незаконними або їх скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи скарги в частинах визнання протиправною бездіяльності виконавця, щодо не закінчення виконавчого провадження № 74975776, зобов`язання виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 74975776 є не обґрунтовані, оскільки виконавець має дискреційні повноваження оцінки як факту виконання судового рішення до відкриття виконавчого провадження, так і після його відкриття.

У теперішній час матеріали виконавчого провадження не містять оцінки виконавцем факту можливого виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження, рівно як і відсутні відомості щодо повного та фактичного виконання судового рішення у відкритому виконавчому провадженні.

Тому в цій частині скарга задоволенню не підлягає.

Щодо визнання протиправною бездіяльність Старшого державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань Максима Олеговича щодо визначення місця побачення у виконавчому провадженні без урахування інтересів дітей та зобов`язання Старшого державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань Максима Олеговича в межах виконавчого провадження ВП № 74975776 визначати всі подальші побачення ОСОБА_3 з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням інтересів і побажань дітей, варто зауважити наступне.

Наведені вимоги скаржника, які задоволені оскаржуваною ухвалою суду, є такими, що обмежують повноваження державного виконавця, виходять за межі повноважень суду, з урахуванням наступного.

В першу чергу, зазначена вимога скаржника, безпідставно та неправомірно обмежує дії та повноваження державного виконавці в рамках примусового виконання рішення.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до пункту 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5 дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто, дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду під час вчинення дій/прийняття рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

В оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, фактично зобов`язано державного виконавця вчиняти дії та врахувати обставини, які є оціночними та не передбаченими рішенням суду у справі № 504/477/23, про встановлення порядку спілкування ОСОБА_3 з дітьми – ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ..

Так, рішеннями у справі № 504/477/23, не визначалось, що зустрічі дітей з батьком проводяться у присутності матері, а головне за бажанням дітей, тобто в оскаржуваній ухвалі суд вийшов за межі судового рішення на користь однієї сторони чим порушив вимоги пропорційності та диспозитивності.

Відповідно, визначення в оскаржуваній ухвалі про забезпечення відсутність психологічного та іншого впливу на бажання (думку) дітей від будь- яких осіб, які приймають участь у виконавчих діях, учасниками та сторонами виконавчого провадження, є обмеженням державного виконавця у забезпеченні примусового виконання рішення на майбутнє та позбавлення державного виконавця можливості для здійснення його повноважень на перед, що не передбачено вимогами Закону України «Про виконавче провадження».

З урахуванням наведеного, в цій частині ухвала суду є незаконною та такою , що прийнята з перевищенням повноважень суду.

Крім того, апеляційний суд бере до уваги висновки викладені у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 року у справі № 420/15399/24, де було зроблено чіткі висновки стосовно законності постанови про накладення штрафу, з дослідженням законності постанови про визначення місця побачення з дитиною , також було відхилено висновок експерта, як такий який не має юридичного значення в межах судового розгляду та в межах примусового виконання вимог виконавчого документу.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_11 щодо неповідомлення про дату, час та місце судового засідання, а також порушення права на захист, спростовуються матеріалами справи та встановленими судом обставинами.

Як вбачається з матеріалів провадження, Доброславський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зареєстрований та здійснює обмін процесуальними документами через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».

Матеріали справи підтверджують, що зазначеним органом було отримано процесуальні документи у справі, зокрема ухвалу Комінтернівський районний суд Одеської області від 20.01.2025 року, в якій містилася інформація про призначення розгляду справи на 27.01.2025 року о 10 год. 30 хв.

Отже, факт отримання відповідної ухвали через підсистему «Електронний суд» свідчить про належне повідомлення учасника справи про дату, час та місце судового розгляду, а також про його обізнаність щодо руху справи.

За таких обставин посилання скаржника на порушення права на захист та неповідомлення про судове засідання є безпідставними та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином колегія суддів зазначає, що матеріалами виконавчого провадження підтверджується, що рішення суду, яке набрало законної сили, підлягало обов`язковому виконанню та встановлювало чіткий порядок спілкування стягувача з дитиною. Водночас протягом тривалого часу боржником не забезпечувалося виконання зазначеного рішення, що зафіксовано актами державного виконавця. Невиконання рішення мало системний характер та не обмежувалося поодинокими випадками.

Відповідно до статей 18, 63, 64-1, 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання рішення без поважних причин державний виконавець зобов`язаний скласти відповідний акт та застосувати передбачені законом заходи примусового виконання, зокрема накласти штраф та вжити додаткових заходів для забезпечення реального виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що державний виконавець діяв послідовно та у межах наданих законом повноважень: після встановлення фактів невиконання рішення складалися акти, виносилися постанови про накладення штрафів, а також визначалося конкретне місце проведення побачень з метою усунення перешкод у виконанні рішення. Зазначені дії були спрямовані виключно на забезпечення реального виконання судового рішення та відповідали вимогам закону.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційних скарг про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки системному невиконанню рішення боржником, фактично залишивши поза увагою обставини, які стали підставою для застосування заходів примусу. При цьому доказів існування об`єктивних та поважних причин невиконання рішення боржником суду не надано.

Правова позиція Верховного Суду є усталеною та полягає в тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання, а його невиконання без поважних причин є підставою для застосування заходів примусового виконання. Під час розгляду скарг на дії виконавця суд повинен перевіряти дотримання процедури та меж повноважень, однак не вправі підміняти собою орган примусового виконання або оцінювати доцільність застосованих заходів, якщо вони прямо передбачені законом.

Верховний Суд також неодноразово наголошував, що саме на боржника покладається обов`язок доведення поважності причин невиконання рішення суду, а відсутність таких доказів свідчить про правомірність застосування виконавцем заходів примусу.

Суд першої інстанції, визнаючи дії державного виконавця незаконними, фактично вийшов за межі предмета перевірки, не встановив порушення конкретної норми закону та не спростував належними доказами фактів невиконання рішення боржником. Такий підхід суперечить положенням статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання, а забезпечення його реального виконання є складовою права на справедливий судовий розгляд. Невиконання рішення суду про порядок участі у вихованні дитини порушує баланс прав сторін та не може залишатися без належної реакції з боку органів примусового виконання.

Таким чином, доводи апеляційних скарг є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та нормами чинного законодавства. Державний виконавець діяв у межах наданих повноважень, у спосіб та порядку, визначених Законом України «Про виконавче провадження», а тому підстав для задоволення скарг на його дії/бездіяльності не було.

Враховуючи викладене у сукупності, колегія суддів доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні скарг на дії/бездіяльність державного виконавця.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Таким чином, за наведених обставин, доводи апеляційної скарги є такими, що ґрунтуються на нормах процесуального та матеріального закону, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні поданих скарг.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційні скарги ОСОБА_11 та ОСОБА_4 – задовольнити.

Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 січня 2025 року – скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарг ОСОБА_1 на рішення, дії/бездіяльність органу примусового виконання та зобов`язання виконавця вчинити певні дії – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог ст. 389 ЦПК України.

Головуючий В.В. Кострицький

Судді М.В. Назарова

Ю.П. Лозко