Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №128/2686/15-ц — Вінницький апеляційний суд

Суд: Вінницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за заповітом

Дата: 04 березня 2026 р.

Справа: №128/2686/15-ц

Суддя: Береговий О. Ю.

Справа № 128/2686/15-ц

Провадження № 22-ц/801/463/2026

Категорія: 61

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ганкіна І. А.

Доповідач:Береговий О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 рокуСправа № 128/2686/15-цм. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Берегового О.Ю. (судді – доповідача),

суддів: Ковальчука О.В., Панасюка О.С.,

за участю секретаря судового засідання: Козюми Д.О.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

відповідач: Лука – Мелешківська сільська рада Вінницького району Вінницької області

апелянт: особа, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Лука – Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

за апеляційною скаргою представника особи, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_3 – адвоката Галіциної Віри Валеріївни на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 13 серпня 2015 року, ухвалене місцевим судом за головування судді Ганкіної І.А.,

встановив:

В липні 2015 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до Лука – Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, мотивуючи позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . В свідоцтві про право на спадщину до складу спадкового майна, що перейшло ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як донькам померлої ОСОБА_4 , в порядку спадкування за законом, не включено земельну ділянку, яка належала померлій.

Померла ОСОБА_4 отримала, на підставі заповіту, посвідченого Темчишиною Л.М., секретарем Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області 30 жовтня 2001 року і зареєстрованого в реєстрі за №114 у власність 1/2 частки майна ОСОБА_5 , матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке складалося з:

земельної ділянки, кадастровий номер 0520682803:02:003:0072, площею 0,2500 гектарів у межах згідно з планом, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , переданої для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, належної померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №096083, виданого Лука-Мелешківською сільською радою Вінницького району Вінницької області 31 січня 2005 року на підставі рішення 11 сесії 4 скликання Лука-Мелешківської сільської ради від 24 жовтня 2003 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010500500394; оцінка земельної ділянки 15061,13 грн;

земельної ділянки, кадастровий номер 0520682803:02:003:0073, площею 0,0588 гектарів у межах згідно з планом, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , переданої для ведення особистого селянського господарства, належної померлій на підставі державного акту на право власності га земельну ділянку серії ЯА №096080, виданого Лука-Мелешківською сільською радою Вінницького району Вінницької області 31 січня 2005 року на підставі рішення 11 сесії 4 скликання Лука-Мелешківської сільської ради від 24 жовтня 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010500500395; оцінка земельної ділянки 339,75 грн;

земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 2,32 гектарів в межах згідно з планом, розташованої на території Лука – Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, переданої для ведення сільськогосподарського виробництва, належної померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV – ВН №012802, виданого Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області 09 липня 2012 року на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 15 травня 2002 року №279, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №329; оцінка земельної ділянки 15578 грн.

Однак, за свого життя померла ОСОБА_4 не встигла здійснити державну реєстрацію права власності на зазначені земельні ділянки, виготовити та отримати на власне ім`я державний акт на право власності на вищезазначені земельні ділянки.

Вважають, що як доньки померлої ОСОБА_4 , є за законом спадкоємцями всього її майна, у тому числі, успадкованого нею від її померлої матері ОСОБА_5 . Проте земельні ділянки не були зареєстровані за померлою ОСОБА_4 , тому вони не мають можливості зареєструвати дані земельні ділянки на себе, що підтверджується відмовою у вчиненні нотаріальних дій.

За наведених обставин, позивачі звернулися до суду з цим позовом та посили його задовольнити.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 13 серпня 2015 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4 , яка фактично прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 на:

1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер 0520682803:02:003:0072, площею 0,2500 гектарів у межах згідно з планом, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , переданої для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, належної померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №096083, виданого Лука-Мелешківською сільською радою Вінницького району Вінницької області 31 січня 2005 року на підставі рішення 11 сесії 4 скликання Лука-Мелешківської сільської ради від 24 жовтня 2003 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010500500394; оцінка земельної ділянки 15061,13 грн;

1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер 0520682803:02:003:0073, площею 0,0588 гектарів у межах згідно з планом, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , переданої для ведення особистого селянського господарства, належної померлій на підставі державного акту на право власності га земельну ділянку серії ЯА №096080, виданого Лука-Мелешківською сільською радою Вінницького району Вінницької області 31 січня 2005 року на підставі рішення 11 сесії 4 скликання Лука-Мелешківської сільської ради від 24 жовтня 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010500500395; оцінка земельної ділянки 339,75 грн;

1/2 частку земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 2,32 гектарів в межах згідно з планом, розташованої на території Лука – Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, переданої для ведення сільськогосподарського виробництва, належної померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV – ВН №012802, виданого Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області 09 липня 2012 року на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 15 травня 2002 року №279, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №329; оцінка земельної ділянки 15578 грн.

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4 , яка фактично прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 на:

Не погодившись із рішенням суду представник особи, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_3 – адвокат Галіцина В.В. подала апеляційну скаргу, оскільки на їх думку воно ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням матеріального права, також має місце: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи. Просила рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 13 серпня 2015 року скасувати та ухвали нове про відмову в задоволенні позову, а також вирішити питання щодо стягнення судового збору та витрат на правничу допомогу в розмірі 15000 грн.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення суду порушує її право власності на земельні ділянки, оскільки ОСОБА_3 є спадкоємцем за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 . Не залучивши ОСОБА_3 до участі у справі, як співвласника трьох земельних ділянок, суд першої інстанції фактично позбавив останню права власності на земельні ділянки.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Тиховський М.О. зазначив, що апеляційна скарга є необґрунтованою, тому її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Також просив стягнути з апелянта витрати на правничу допомогу в розмірі 20000 грн.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Згідно ч.1-3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 04 грудня 2008 року державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори Березовською Л.М. та зареєстрованому в реєстрі за № 2-3169, спадкоємицею зазначеного в заповіті 1/2 частки майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її дочка – ОСОБА_4 ; спадкове майно, на яке в указаній частці видано дане свідоцтво складається з:

-земельної ділянки, кадастровий номер 0520682803:02:003:0072, площею 0,2500 гектарів у межах згідно з планом, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , переданої для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, належної померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №096083, виданого Лука-Мелешківською сільською радою Вінницького району Вінницької області 31 січня 2005 року на підставі рішення 11 сесії 4 скликання Лука-Мелешківської сільської ради від 24 жовтня 2003 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010500500394; оцінка земельної ділянки 15061 грн13 коп.;

-земельної ділянки, кадастровий номер 0520682803:02:003:0073, площею 0,0588 гектарів у межах згідно з планом, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , переданої для ведення особистого селянського господарства, належної померлій на підставі державного акту на право власності га земельну ділянку серії ЯА №096080, виданого Лука-Мелешківською сільською радою Вінницького району Вінницької області 31 січня 2005 року на підставі рішення 11 сесії 4 скликання Лука-Мелешківської сільської ради від 24 жовтня 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010500500395; оцінка земельної ділянки 339 грн 75 коп.;

-земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 2,32 гектарів в межах згідно з планом, розташованої на території Лука – Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, переданої для ведення сільськогосподарського виробництва, належної померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV – ВН №012802, виданого Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області 09 липня 2012 року на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 15 травня 2002 року №279, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №329; оцінка земельної ділянки 15578 грн (а.с.13, 15).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 01 липня 2014 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14).

Як вбачається з постанов про відмову у вчиненні нотаріальної дії другої Вінницької державної нотаріальної контори № 1039/02-31 від 06 липня 2015 року та № 1040/02-31 від 06 липня 2015 року, позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як спадкоємцям першої черги за законом після смерті матері – ОСОБА_4 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначені вище земельні ділянки, оскільки померлий спадкодавець за життя не отримала правовстановлюючі документи на них (а.с.21 – 24).

Звертаючись до суду, позивачі посилалися на те, що за своє життя померла ОСОБА_4 не встигла здійснити державну реєстрацію права власності на зазначені земельні ділянки, виготовити та отримати на власне ім`я державний акт на право власності на вищезазначені земельні ділянки. Вони, як доньки померлої ОСОБА_4 , є за законом спадкоємцями всього її майна, у тому числі, успадкованого нею від її померлої матері ОСОБА_5 . Проте земельні ділянки не були зареєстровані за померлою ОСОБА_4 , тому вони не мають можливості зареєструвати дані земельні ділянки на себе, що підтверджується відмовою у вчиненні нотаріальних дій.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі є спадкоємцями за законом після смерті матері, тому право позивачів на спадщину є доведеним.

Колегія суддів, приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст.55, 124 Конституції України та ст. ст. 4, 5 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає, права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. З аналізу даної норми слідує, що відповідач – це особа, на яку вказує позивач в позовній заяві, як на порушника своїх прав. Тому, саме позивач визначає до кого пред`явити позов. Якщо позивач помилиться (неправильно зазначивши сторону) і притягне відповідачем особу, яка його прав не порушила або не повинна відповідати за позовом з інших причин, суд у такому позові відмовляє.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

При цьому, суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року справі №461/6793/15-ц (провадження № 61-15551св18).

Як встановлено судом, позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є спадкоємцями першої черги після смерті матері ОСОБА_4 .

Пред`являючи даний позов в якості відповідача позивачі зазначили Лука – Мелешківську сільську раду Вінницького району Вінницької області.

Подаючи апеляційну скаргу як особа, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_3 , вказує на те, що ухваленим судовим рішенням судом порушено її законні права та інтереси на земельні ділянки.

З такими доводами апеляційної скарги погоджується колегія суддів, оскільки вони підтверджуються матеріалам справи та ґрунтуються на вимогах закону.

Як вбачається з копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04 грудня 2008 року, посвідченого державним нотаріусом Березовською Л.М., на підставі заповіту, посвідченого Темчишиною Л.М., секретарем Лука-Мелешківськї сільської ради Вінницького району Вінницької області 30 жовтня 2001 року і зареєстрованого в реєстрі за №114, спадкоємицею зазначеного в заповіті (однієї другої) частки майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її дочка – ОСОБА_4 . Спадкове майно, на яке в указаній частці видано це свідоцтво, складається з:

Свідоцтво про право на спадщину на (одну другу) частку спадкового майна видане ОСОБА_3 (т.1 а.с.13).

З долученого до апеляційної скарги копії заповіту від 13 жовтня 2001 року вбачається, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , заповіла все своє майно дочці ОСОБА_4 та внучці ОСОБА_3 .

Крім того, як вбачається з копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04 грудня 2008 року, посвідченого державним нотаріусом Березовською Л.М., на підставі заповіту, посвідченого Темчишиною Л.М., секретарем Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області 30 жовтня 2001 року і зареєстрованого в реєстрі за №114, спадкоємицею зазначеного в заповіті (однієї другої) частки майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Спадкове майно, на яке в указаній частці видано це свідоцтво, складається з:

У п.26 постанови пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що при поділі спадщини між спадкоємцями необхідно враховувати правило частини першої статті 1278 ЦК про те, що коли спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між спадкоємцями, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними. При розподілі такої спадщини необхідно застосовувати норми, що регулюють відповідні правовідносини спільної часткової власності.

Таким чином ОСОБА_3 є співвласником частки спірних земельних ділянок, і вирішення судом першої інстанції заявленого позову про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування, порушує її законні права та інтереси.

Клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_3 як співвідповідача чи заміни неналежного відповідача, позивачі не заявляли, а на стадії апеляційного перегляду, апеляційний суд позбавлений вчиняти такі дії. Незалучення до участі у справі ОСОБА_3 в якості належного відповідача є самостійною та безумовною підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд не вправі встановлювати факти, робити висновки по суті спору за неналежного суб`єктного складу учасників та вирішувати питання про права і обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, а тому дійшов передчасного та помилкового висновку про задоволення заявленого позову.

Вказане порушення норм процесуального права з огляду на вимоги п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України унеможливлює розгляд справи по суті та є підставою для скасування судового рішення та відмови у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.

В силу частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України визначено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до положень пункту 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Враховуючи, що апеляційна скарга представника особи, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_3 – адвоката Галіциної В.В. підлягає задоволенню, оскаржуване рішення скасуванню з процесуальних підстав, у справі ухвалене нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, тому з позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає до стягнення понесені ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору в суді апеляційної інстанції у розмірі по 1213,50 грн (2427 грн : 2), з кожної.

У поданій апеляційній скарзі представник особи, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_3 – адвокат Галіцина В.В. просила стягнути із позивачів витрати на правничу допомогу адвоката в апеляційній інстанції в розмірі 15000 грн.

Як встановлено, під час апеляційного розгляду справи, професійну правничу допомогу ОСОБА_3 надавала адвокат Галіцина В.В., що підтверджується договором про надання правової (правничої) допомоги від 15 грудня 2025 року, згідно якого сума оплати роботи адвоката визначена за згодою сторін в сумі 15000 грн; ордером на надання правничої допомоги від 15 грудня 2025 року; актом-описом робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом від 30 грудня 2025 року, згідно з яким всього за виконану адвокатом роботу (надані послуги) сплачено ОСОБА_3 15000 грн згідно договору та за згодою сторін.

Колегія суддів приходить до висновку, що враховуючи складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт, часом витраченим на їх виконання, а також, що апеляційна скарга представника особи, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_3 – адвоката Галіциної В.В. підлягає задоволенню, тому з позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають стягненню понесені ОСОБА_3 судові витрати на правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції в розмірі по 7500 грн (15000 грн : 2), з кожної.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника особи, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_3 – адвоката Галіциної Віри Валеріївни задовольнити.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 13 серпня 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Лука – Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги по 1213,50 грн; витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції по 7500 грн, з кожної.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Береговий О. Ю.

Судді Ковальчук О. В.

Панасюк О. С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua