Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №579/221/26 — Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/221/26

3/579/206/26

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 березня 2026 року Суддя Кролевецького районного суду Сумської області Моргун О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Корж В.В., потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого Рекухи О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції №1 (м.Кролевець) Конотопського РВПГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кролевець Сумської області, проживаючого АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого рятувальником ДСНС, паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

- за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

27 січня 2026 року о 18 годині 15 хвилин водій ОСОБА_1 в м.Кролевець по вул.Європейська, яка є головною дорогою, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_3 , не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Toyota, державний номерний знак НОМЕР_4 , який здійснював поворот праворуч з вул.Козацька на вул. Європейська, згодом поворот ліворуч до підприємства Кролевецький РЕМ, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Указаними діями ОСОБА_1 порушив п.2.3.б., п.12.1., п.13.1. ПДР, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

Під час розгляду в суді справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 заперечував обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, вину не визнав та пояснив, що 27 січня 2026 року близько 18 години в м.Кролевець по вул.Європейська, керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», при наближенні до перехрестя швидкість його руху була близько 47 км годину , він бачив перед собою автомобіль «Toyota», який рухався в попутному напрямку , вирішив його обігнати , пізно побачив лівий поворот автомобіля «Toyota», почав гальмувати , його автомобіль був не керований , відбулося зіткнення . Не оспорює, що в автомобіля «Toyota» був увімкнений лівий показчик повороту. Не згоден з порушенням п. 13.1 ПДР, згоден з порушенням п.2.3.б ПДР, частково згоден з порушеннями п.12.1 ПДР.

Потерпілий підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, пояснив, що рухався на автомобілі «Toyota» по вул.Європейська, перед здійсненням маневру повороту ліворуч на територію Кролевецького РЕМ зайняв ліве крайнє положення , увімкнув показчик лівого повороту, упевнився, що це буде безпечно. Автомобіль «Volkswagen», який рухався позаду нього, знаходився на великій відстані і він був упевнений, що не створить будь-яких перешкод. Однак, коли він ( ОСОБА_2 ) вже повернув ліворуч, водій транспортного засобу Volkswagen, рухаючись на дуже великій швидкості, розпочав обгін і відбулося зіткнення. Вважає, що ДТП сталось саме з вини водія автомобіля Volkswagen. Після ДТП водій автомобіля «Volkswagen» визнав, що порушив ПДР, запевняв, що все виправить.

Захисник просив провадження у справі закрити у зв?язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Факт вчинення ОСОБА_1 указаного правопорушення підтверджується матеріалами адміністративної справи:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 27.01.2026 року серії ЕПР1 №576991 (а.с.2);

- схемою місця події дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 27 січня 2026 року о 18 годині 15 хвилин в м.Кролевець по вул.Європейська (а.с.4);

- фототаблицями із зображенням транспортних засобів (а.с. 6);

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 7);

- відео-файлами, які містяться на DVD-R диску лазерних систем зчитування (а.с. 27,32);

- довідкою про результати проведення перевірки по факту ДТП без травмованих від 28.01.2026 року (а.с.34).

За змістом відео-файлів, які містяться на DVD-R диску лазерних систем зчитування автомобіля «Toyota» увімкнув лівий показчик повороту, зайняв відповідне положення на проїздній частині його смуги руху, водій автомобіля «Volkswagen» розпочав маневр обгону на пішохідному переході.

Показання потерпілого, дані в ході судового розгляду, в сукупності підтверджуються, узгоджуються та взаємодоповнюються між собою та з вище проаналізованими доказами, які досліджені судом.

У суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених потерпілим .

Даних про його заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, показання потерпілого об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Згідно ст.ст. 251, 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів, це офіційний документ відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.

Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення можливо приймати до уваги як належний та допустимий доказ – зміст якого відтворює фактичну обставину, оскільки в судовому засіданні встановлено, що протокол складений уповноваженою особою у встановленому законом порядку, і ознаки діяння, вчиненого ОСОБА_1 27 січня 2026 року о 18 годині 15 хвилин в м.Кролевець по вул.Європейська, містять склад правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Доводи сторони захисту є необґрунтованими, викладені без надання доказів, зазначене суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою ухилення від відповідальності.

Інші доводи ОСОБА_1 та його представника, не спростовують встановлених у справі фактичних обставин та зроблених на підставі них висновків.

Доказів, які б могли спростувати причетність ОСОБА_1 до вказаного правопорушення, суду не надано і такі у матеріалах справи відсутні.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п.2.3.б) Правил дорожнього руху водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

12.1. під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

13.1. водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

За правилами обгону перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч; після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого він обганяє, повернутися на займану смугу. Обгін заборонено на перехресті.

Таким чином, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, порушив п.2.3.б., п.12.1., п.13.1. правил дорожнього руху, що знаходиться в прямому причинному зв`язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Вирішуючи питання про вид та міру адміністративного стягнення, суд враховує ступінь вини та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає доцільним призначити йому стягнення у виді штрафу, оскільки саме даний вид стягнення на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень.

Враховуючи положення ст.1 КУпАП, за змістом якої завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є, серед іншого, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, відповідальності перед суспільством, суд не вбачає підстав для звільнення порушника ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності в порядку ст.22 КУпАП.

Доказів, які б могли спростувати причетність ОСОБА_1 до вказаного правопорушення та порушень п.2.3.б., п.12.1., п.13.1. правил дорожнього руху, суду не надано і такі у матеріалах справи відсутні.

Оцінюючи доводи сторони захисту, то суд вважає їх такими, що надані лише з метою уникнення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене правопорушення, однак такі доводи суперечать встановленим обставинам справи та спростовані наведеними вище та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами.

Доводи захисника про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП, є необґрунтовані та не заслуговують на увагу суду.

Суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Інші доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника , не спростовують встановлених у справі фактичних обставин та зроблених на підставі них висновків.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст.ст. 40-1, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ “Про судовий збір”, керуючись ст.ст.283-285, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання цієї постанови в частині стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Кролевецький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя О. В. Моргун