Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №486/361/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа №: 486/361/26 Провадження № 3/486/180/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Маляновій А.А.,

учасники справи: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілий ОСОБА_2 ,

розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за ст. 122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

31 січня 2026 року о 21:04 год. ОСОБА_1 у дворі, біля будинку № 47, по вул. Набережній Енергетиків, в м. Південноукраїнську, Миколаївської області, керував автомобілем «Skoda Superb» державний номерний знак НОМЕР_2 в порушення вимог п 2.3б, 1.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, не стежив за дорожньою обстановкою та її змінами, не вибрав безпечної швидкості руху та безпечної дистанції для здійснення маневру, в результаті чого допустив зіткнення з припаркованим автомобілем «Hyundai» державний номерний знак НОМЕР_3 . В результаті ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 580756 від 01 лютого 2026 року, 31 січня 2026 року о 21:04 год. ОСОБА_1 у дворі, біля будинку № 47, по вул. Набережній Енергетиків, в м. Південноукраїнську, Миколаївської області, керував автомобілем «Skoda Superb» державний номерний знак НОМЕР_2 , після факту ДТП, залишив місце події.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

ОСОБА_1 у судовому засідання зазначив, що не відчув, що вчинив ДТП, тому поїхав.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що внаслідок ДТП у його автомобіля пошкоджено задній бампер з правої сторони (знятий до пластику) і вискочив защолок.

Заслухавши особу яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до схеми місця ДТП від 01 лютого 2026 року у автомобіля «Hyundai» державний номерний знак НОМЕР_3 здерте лакофарбове покриття на задньому бампері з правої сторони.

Згідно вимог п. 2.3б Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

За правилами п. 1.5 Правил дорожнього руху України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Тобто, ОСОБА_1 під час руху заднім ходом повинен був бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, однак не зробив цього.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, окрім його особистих пояснень в судовому засіданні та пояснень потерпілого, підтверджується також відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 580747 від 01 лютого 2026 року, копією рапорту щодо повідомлення зі служби 102, схемою місця ДТП від 01 лютого 2026 року, /а.с. 1, 2, 3/.

За викладеного, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, знайшла своє підтвердження.

Що стосується притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП суд приходить до наступного.

Ще раз слід наголосити, що за вимогами ст.9 КУпАП адміністративним правопорушення визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

При цьому, за змістом ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Тобто, виходячи із диспозиції даної статті слідує, що для кваліфікації дій правопорушника за даною статтею, необхідною умовою є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягується до адміністративної відповідальності, причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення дорожньо-транспортної пригоди.

Пунктами 2.10а Правил дорожнього руху, порушення яких ставляться у ОСОБА_1 , визначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у скоєнні, в тому числі й адміністративного правопорушення, слід виходити з положень ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.

Такий підхід до тлумачення норм, в тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), в якому зазначено, що правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.

Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02).

Як зазначив ОСОБА_1 в судовому засіданні, він не відчув, що здійснив ДТП.

Зазначені пояснення ОСОБА_1 не спростовано належними, достатніми та допустимими доказами.

Будь-які належні, допустимі та достатні докази, на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди через нехтування правилами безпеки дорожнього руху в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, на підставі викладеного, враховуючи положення ст. 62 Конституції України, згідно якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив два правопорушення, справи про які одночасно розглядаються суддею, суд вважає за необхідне справу про адміністративне правопорушення № 486/361/26 провадження № 3/486/180/2026 та справу № 486/362/26 провадження № 3/486/181/2026 об`єднати в одне провадження та надати справі № 486/361/26 провадженню № 3/486/180/2026.

При визначенні ОСОБА_1 виду і розміру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , суд вважає необхідним накласти на нього адміністративне стягнення передбачене ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з ОСОБА_1 на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 36, п. 1 ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В:

Справу про адміністративне правопорушення № 486/361/26 провадження №3/486/180/2026 та справу № 486/362/26 провадження № 3/486/181/2026 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 та ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення об`єднати в одне провадження та надати справі №486/361/26 провадженню № 3/486/180/2026.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначити останньому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень на користь держави.

У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови на розрахунковий рахунок адміністративного штрафу: UA438999980313010149000014001, одержувач – Миколаївське ГУК/Миколаївська обл., Код ЄДРПОУ 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, КЕКД 21081300, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу стягнути подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (М.КИЇВ ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 37993783 Казначейство України (ел. адм. подат.) UA908999980313111256000026001 22030106 Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України) «00» Без деталізації за відомчою ознакою) судовий збір розміром - 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Г. А. Далматова