Рішення від 05 березня 2026 р. у справі №484/54/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження: 2/484/553/26

Справа: 484/54/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2026 м.Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді – Коваленко Н.А.

секретар судового засідання – Голубкової Н.М.

за участю представника позивача – Дорова А.О.

представника відповідача – Бабкової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську Миколаївської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник - адвокат Доров А.О. звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з визначеної раніше 1/4 частини доходу та встановити аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку щомісяця, але не менше мінімального гарантованого розміру, встановленого законодавством.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, 06.10.2021 між позивачем та відповідачем в судовому роядку розірвано шлюб. У період шлюбу у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дитина проживає з матір`ю та повністю перебуває на її утриманні, батько дитини участі у її вихоанні не приймає. На підставі судового наказу від 07.10.2021 ОСОБА_2 сплачує на користь позивачки на утримання доньки аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття. Позивач вказує, що дитина підросла, а тому збільшилися витрати на харчування, освіту, лікування , розвиток та інші необхідні потреби дитини; також зріс рівень доходів і прожиткового мінімуму. На момент ухвалення вказаного рішення, розмір встановлених аліментів відповідав матеріальному становищу, однак на теперішній час ситуація істотно змінилася, оскільки дитина відвідує різні гуртки, навчається у 2-Б класі Первомайської гімназії № 4 імені Якова Лобова Первомайської міської ради Миколаївської області, що потребує постійних витрат. Відповідач працює за кордоном, де отримує стабільний дохід, що дозволяє йому сплачувати аліменти у більшому розмірі. У зв`язку із чим, позивачка звернулася до суд з даним позовом.

Ухвалою суду від 09.01.2026 у справі відкрито провадження.

28.01.2026 представник відповідача - адвокат Бабкова О.С. надала відзив на позов у котрому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

04.03.2026 суд перейшов на стадію ухвалення рішення у справі та відклав його ухвалення та проголошення на 06.03.2026.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, крім того просив врахувати те, що представник відповідача підтверджує те, що відповідач перебуває за кордоном і хоче домогати доньці.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог щодо збільшення розміру аліментів, вказала, що відповідач аліменти сплачує своєчасно, разом з тим зазначила, що відповідач бажає спілкуватися з донькою та надавати допомогу для її розвитку, але позивачка забороняє йому та його рідним спілкуватися з дитиною. Не заперечувала проти того, що ОСОБА_2 перебуває за кордоном.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що з 21.01.2017 року по 06.10.2021 рік ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області розірвано ( справа № 484/3778/21).

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дитина проживає з матір`ю - позивачкою ОСОБА_1 .

З ОСОБА_2 стягуються аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 30.09.2021 і до досягнення дитиною повноліття, що підтврджується постановою у ВП № 67856092 від 10.12.2021.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що заборгованість по сплаті аліментів у відповідача немає.

Відповідно до довідки за підписом директора Первомайської гімназії №4 Імені Якова Лобова Первомайської міської ради Миколаївської області № 01-04/184 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається у 2-Б класі .

За змістом ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно зі статтями 150, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Стаття 192 СК України регулює зміну розміру аліментів, тобто їх зменшення або збільшення.

За змістом положень ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, тому виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Тобто, що зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України.

Враховуючи вищевикладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й інші норми, присвячені обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

В позовній заяві позивач не зазначає та не надає відповідних доказів, що у відповідача з часу ухвалення судового рішення про встановлення розміру аліментів покращився майновий стан, та зазначене не знайшло підтвердження в ході розгляду даної справи.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Звертаючись до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, визначених у частці від заробітку, позивач не надала суду будь-яких доказів покращення матеріального стану відповідача з часу встановлення йому аліментних зобов`язань.

Крім того, слід звернути увагу, що аліменти стягуються в примусовому порядку, у разі невиконання батьками своїх обов`язків по утриманні дітей. При вирішенні даного спору було встановлено, що відповідач сплачує визначені судом аліменти.

Посилання позивача про те, що у зв`язку з тим, що дитина підросла, що в свою чергу призвело до збільшення витрат на харчування, освіту, лікування розвиток; також те, що дитина навчається у 2-Б класі Первомайської гімназії №4 імені Якова Лобова Первомайської міської ради Миколаївської області, відвіує різні гуртки та заняття, що у свою чергу збільшує розмір витрат, а тому на підставі цього слід збільшити розмір аліментів, є безпідставними, з огляду на таке.

Згідно з вимогами частини першої статті 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Відповідно до вимог частини другої статті 185 СК України, розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які підтверджують витрати, свідчать про необхідність та додаткових витрат.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, необхідно враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2022 року в справі № 761/27222/20 та від 04 грудня 2019 року у справі № 320/383/19.

Зазначені позивачем витрати, пов`язані з навчанням дитини, є особливими обставинами та належать до додаткових витрат.

Позивач не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем не надано належних і достатніх доказів зміни матеріального стану сторін, чи інших обставин, що можуть бути підставою для зміни розміру аліментів, то суд не вбачає підстав для збільшення розміру аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання їхньої доньки, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задовленні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 06.03.2026.

Суддя Н.А.Коваленко