Рішення від 05 березня 2026 р. у справі №482/100/25 — Новоодеський районний суд Миколаївської області

06.03.2026

Справа № 482/100/25

Номер провадження 2/482/481/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Баранкевич В.О., секретар судового засідання Тищенко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

На обґрунтування позову зазначила, що 19.07.1997 року між сторонами було укладено шлюб.

На момент подачі позовної заяви Позивач зазначає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу не можливе та суперечить інтересам Позивача. Останнім часом шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільне господарство не ведеться.

У Позивача та Відповідача є спільна дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 15.04.2008 р.).

Збереження сім`ї не можливе, оскільки це суперечить інтересам позивача.

Строк на примирення позивач просить не надавати.

Інші спори, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу відсутні.

Позивач у судове засідання не з`явилися, але в позовній просила розглядати справи без її участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про розгляд справи, але в судові засідання не з`являвся, відповіді на позов не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 19.07.1997 року (свідоцтво про укладання шлюбу серії НОМЕР_2 , місце реєстрації: відділ реєстрації одружень у м. Миколаїв № 542).

Подружнє життя між сторонами не склалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин.

На момент подачі позовної заяви Позивач зазначає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу не можливе та суперечить інтересам Позивача. Останнім часом шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільне господарство не ведеться.

У Позивача та Відповідача є спільна дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 15.04.2008 р.).

Збереження сім`ї не можливе, оскільки це суперечить інтересам позивача.

Строк на примирення позивач просить не надавати.

Інші спори, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Подружжя не бажають проживати разом, шлюбні відносини між ними припинено.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, що передбачено ч. 1 ст. 55 СК України.

Кожен з подружжя також має право припинити шлюбні відносини. Примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України).

Враховуючи вимоги позивача про розірвання шлюбу, відсутність заперечень проти цього від відповідача, суд, на підставі вищевикладеного, згідно зі ст. ст. 104, 110, 112 СК України, приходить до висновку, що подальше сумісне життя подружжя і збереження сім`ї стало неможливим, суперечить інтересам сторін, що має істотне значення, у зв`язку з чим заявлений позов підлягає задоволенню, а шлюб розірванню.

Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

В позовній заяві Позивач не просила суд, після розірвання шлюбу, змінити їй прізвище набуте у шлюбі – « ОСОБА_4 ».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 та ч. 1 ст. 142 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тобто з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 1211 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 141, 142, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 19 липня 1997 року відділом реєстрації одружень м. Миколаїв, актовий запис № 542, між ОСОБА_1 ( прізвище до шлюбу ОСОБА_5 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , – розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище набуте в шлюбі « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. судового збору, сплаченого при подачі позову.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Головуючий суддя В.О. Баранкевич