Рішення від 15 січня 2026 р. у справі №490/2457/25 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 490/2457/25

Провадження № 2/945/400/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16 січня 2026 року

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Карабут В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

07 квітня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що спільне життя з відповідачем не склалося через несумісність характерів, втрату почуття любові та взаємоповаги один до одного, шлюбні стосунки припинені, спільне господарство не ведеться.

Посилаючись на неможливість подальшого спільного проживання, позивач просив розірвати шлюб; після розірвання шлюбу позивачу відновити дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ; судові витрати, які складаються з судового збору, позивач просив залишити за ним.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 травня 2025 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за територіальною підсудністю направлено на розгляд до Миколаївського районного суду Миколаївської області.

23 червня 2025 року вказана цивільна справа надійшла до Миколаївського районного суду Миколаївської області та, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 червня 2025 року, розподілена головуючому судді Шароновій Н.О.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2025 року, головуючим суддею Шароновою Н.О., постановлено: прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі № 490/2457/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу; розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні.

17 липня 2025 року позивач ОСОБА_1 подала до Миколаївського районного суду Миколаївської області додаткові пояснення, у яких, зокрема, просила суд після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище ОСОБА_4 .

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, при цьому 16 січня 2026 року подала на адресу суду заяву, з якої слідує, що позивач підтримує позовні вимоги та просить розглядати справу без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, при цьому в матеріалах справи містяться письмові пояснення відповідача, подані до суду 17 липня 2025 року, у яких відповідач зазаначив, що проти позову не заперечує.

Суд дослідив матеріали справи та встановив таке:

18 серпня 2018 року сторони уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а. с. 4).

Відомостей про те, що у шлюбі у подружжя народилися діти, матеріали справи не містять.

Через несумісність характерів, втрату почуття любові та взаємоповаги один до одного позивач та відповідач фактично припинили шлюбні стосунки. Спільне господарство подружжям не ведеться.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України (далі - СК України) позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З огляду на викладене, суд вважає, що примирення сторін та поновлення сімейних стосунків між ними неможливе, а подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам. За таких обставин, шлюб підлягає розірванню.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп., сплачений позивачем при поданні позову за квитанцією № # 0.0.4284357774.1 від 01 квітня 2025 року, При цьому, оскільки позивач у позовній заяві просив судові витрати, які складаються з судового збору, залишити за ним, суд не вбачає підстав для стягненння з відповідача на користь позивача судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141, ст. ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем с. Шевченко, Вітовського району Миколаївської області (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою м. Миколаїв, Миколаївської області (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; паспорт громадянина України НОМЕР_4 ), зареєстрований Миколаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис № 56 від 18 серпня 2018 року - розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище ОСОБА_4 .

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Н. О. Шаронова