Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №488/508/26 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/508/26

Провадження № 3/488/151/26

П О С Т А Н О В А

27.02.2026 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Федорченка А.А., при секретарі — Сімаковій Т.В., за участю прокурора Брагара Д.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого охоронцем ФГ «Інтегровані агросистеми»,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративні правопорушення № 77 від 28.01.2026 року, 09.12.2025 року ОСОБА_1 , будучи офіцером відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 та будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, відповідно до п. п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», порушив вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, а саме щодо своєчасного подання декларації типу “при звільнені” за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КупАП.

Прокурор у судовому засіданні данні, викладені в протоколі, підтримав; просив визнати ОСОБА_1 винним в інкримінованому правопорушенні та призначити покарання у вигляді штрафу.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, суд приходить до такого.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративна відповідальність за даною нормою передбачена за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до наказу №180 від 15.07.2024 ОСОБА_1 призначено на посаду офіцера відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідно до цього ж наказу ОСОБА_1 з 15.07.2024 вважається таким що справи та посаду прийняв та приступив до виконання обов`язків за посадою.

ОСОБА_1 проходив службу на посаді офіцера відділення військового обліку та бронювання у військовому званні «старший лейтенант» відповідно до положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» та Статуту внутрішньої служби Збройних сил України військове звання «старший лейтенант» належить до «молодшого офіцерського складу» тобто не належить до рядового складу. Окрім того, посада офіцера відділення військового обліку та бронювання не відноситься до посад підрозділів охорони територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, старший лейтенант ОСОБА_1 будучи призначеним на посаду офіцера відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону відповідно до п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, і на нього поширюється юридична відповідальність за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Відповідно до наказу №253 від 15.09.2025 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади.

Частиною 7 статті 45 визначено, що суб`єкти декларування, які зазначені у пунктах 1 -4 цієї частини (пункт 3 частини 7 - особи які проходять службу у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки або відряджені до них (крім осіб рядового складу підрозділів охорони відповідних центрів), подають декларації у строки, визначені частинами першою - четвертою цієї статті.

Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

ОСОБА_1 будучи звільненим з посади офіцера відділення військового обліку та бронювання 15.09.2025 зобов`язаний подати декларацію типу «при звільненні» протягом 30 календарних днів з дня припинення служби тобто до 15.10.2025 (включно).

Оглядом публічної сторінки Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що ОСОБА_1 декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, типу «при звільненні» подав лише 09.12.2025, чим допустив порушення встановленого строку подання електронної декларації, що підтверджується витягом з веб-сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Надавши оцінку представленим доказам, суд находить доказаною вину ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КупАП несвоєчасне, без поважних причин подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

За змістом ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би визначити малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень, окрім як до тих, що визначенні в примітці до ст. 22 КУпАП (положення цієї статті не застосовується до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - четвертою статті 126 та статтею 130 цього Кодексу).

Тобто законодавець не ввів заборону на застосування ст. 22 КУпАП у справах, передбачених ст. 172-6 КУпАП.

Разом з тим, нормативне визначення малозначності діяння, передбачене в ч. 2 ст. 11 КК України, відповідно до якої не визнається злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

У постанові Верховного Суду України від 24 грудня 2015 року (справа № 5-221кс15), викладено такий висновок: специфіка встановлення малозначності діяння полягає в обов`язковій сукупності трьох умов:

1) формальна наявність у вчиненому діянні ознак складу злочину, передбаченого КК, тобто всіх тих передбачених у законі об`єктивних і суб`єктивних ознак, що у відповідній статті (частині статті) Особливої частини КК України характеризують певний склад злочину. Діяння, яке не містить хоча б однієї ознаки складу злочину, не може визнаватись малозначним;

2) малозначне діяння не становить суспільної небезпеки, яка є типовою для певного злочину. Це виражається в тому, що воно не заподіює взагалі шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству чи державі, або заподіює їм явно незначну (мізерну) шкоду;

3) малозначне діяння не повинно бути суб`єктивно спрямоване на заподіяння істотної шкоди.

Відтак, визнаючи діяння малозначним, суду потрібно враховувати не тільки фактично заподіяну шкоду, але й те, на що було направлено діяння і до яких втрат могло це призвести.

Враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, вперше притягується до адміністративної відповідальності, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, під час якого отримав поранення тяжкого ступеню, є інвалідом 3 групи (травма, поранення, пов`язані із захистом Батьківщини), відповідно до акту про пожежу від 30.10.2024 року пожежею знищено дах будинку, в якому проживав ОСОБА_1 із своєю сім`єю, причину несвоєчасного подання ним електронної декларації, відсутність умислу на ухилення від подання декларації, відсутність реально заподіяної істотної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, які охороняються законом, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.172-6 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Керуючись ст.ст. 22, 283, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП, оголосивши усне зауваження.

Провадження у справі закрити.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А.А.Федорченко