Суд: Пустомитівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 26 січня 2026 р.
Справа: №450/5414/25
Суддя: Кукса Д. А.
Справа № 450/5414/25 Провадження № 2/450/54/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" січня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :
головуючого-судді Кукси Д.А.
секретаря судового засідання Глинської У.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області про (предмет спору) визнання права власності в порядку спадкування, -
суд постановив таке рішення:
підстава позову (позиція позивача): позивач звернувся до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовною заявою про визнання за ним права власності на земельну ділянку площею 1,2064 га, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Раковецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області (тепер Солонківська сільська рада Львівського району Львівської області), згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №560548 від 24.03.2006, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що за час свого життя ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку площею 1,2064 га, яка розташована на території Раковецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області (тепер Солонківська сільська рада Львівського району Львівської області), цільове призначення земельної ділянки – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, отриманої на підставі розпорядження голови Пустомитівської райдержадміністрації від 01.08.2005 №498, що пілтверджується збереженою копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №560548 від 24.03.2006. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина після його смерті за місцем постійного його проживання. Спадкова справі після його смерті не заводилася. ОСОБА_2 за час свого життя не розпорядився своїми майновими правами на випадок смерті та заповіту не склав. До спадкоємців першої черги спадкування належить позивач - син спадкодавця. Дружина спадкодавця – ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася. В нотаріальному порядку оформити документи на спадщину після смерті ОСОБА_2 не можливо, оскільки оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку не зберігся, а у 2025 році віднайдено лише його копію. А тому позивач змушений звертатися до суду. ОСОБА_2 до дня смерті постійно проживав та був зареєстрований в житловому будинку в АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_1 . Позивач як спадкоємець за законом постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини в одному помешканні та протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини не заявив про свою відмову від спадщини, а тому є таким, який прийняв спадщину. На даний час визнання права власності за позивачем на спадкове майно в позасудовому порядку неможливе, що змушує його звернутись за захистом своїх майнових прав в судовому порядку.
У судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив такі задоволити.
Позиція відповідача: відповідач, який повідомлявся про час та місце розгляду справи, явку представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву до суду у встановлений строк не надав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
19.11.2025 ухвала про відкриття провадження; 24.11.2025 заява позивача про долучення довідки; 05.01.2026 клопотання позивача про проведення судового розгляду у його відсутності; 05.01.2026 ухвала про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 15 ЦПК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Раковецькою сільською радою Пустомитівського району Львівської області 12.08.2008, актовий запис № 12.
У відповідності до вимог ст. 1220 ЦК України в день смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина після смерті останнього.
Згідно вимог ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Так, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки загальною площею 1,2064 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Раковецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №560548 від 24.03.2006, виданого на підставі розпорядження голови Пустомитівської райдержадміністрації від 01.08.2005 №498.
На випадок смерті ОСОБА_2 своїм майном не розпорядився в цілому чи частково, заповіту не склав, а тому, у відповідності до ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкування його майна повинно здійснюватися за законом, в порядку черговості.
Згідно витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №83018345 від 24.10.2025 відсутня інформація про наявність спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Факт родинних відносин позивача із спадкодавцем підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданого Львівським міським Бюро ЗАГС 21.11.1966, серії НОМЕР_2 , актовий запис №6672, батьками якого вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Раковецькою сільською радою Пустомитівського району Львівської області 25.01.2008, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкова справа після її смерті не заводилася, що підтверджується витягом із Спадкового реєстру №83018320 від 24.10.2025.
Позивач ОСОБА_1 – син спадкодавця, згідно ст. 1261 ЦК України належить до кола спадкоємців першої черги спадкування після смерті ОСОБА_2 .
Як вбачається з довідки Раковецького старостинського округу Солонківської сльської ради Львівського району Львівської області від 12.06.2025 №23 ОСОБА_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав та був зареєстрований в житловому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним за вказаною адресою, до дня смерті постійно проживав та був зареєстрований ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. ст. 1268, 1269 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Як спадкоємець першої черги після смерті батька ОСОБА_2 , позивач прийняв спадщину, оскільки на час відкриття спадщини проживав із спадкодавцем та протягом шести місяців після відкриття спадщини не заявив про відмову від спадщини, а отже, згідно ч. 3 статті 1268 ЦК України, вважається таким, що прийняв спадщину.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути – визнання права.
Судом встановлено, що в позасудовому порядку, зокрема нотаріальному, позивач здійснити спадкування спадкового майна, належного ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має можливості, оскільки оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно: земельну ділянку площею 1,2064 га втрачений.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власника є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Дане також підтверджується п.3.1 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».
Приписами ч.2 ст.328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За вказаних вище обставин, беручи до уваги те, що спадкодавець з підстав, що не заборонені законом, а отже, правомірно набув право власності на спадкове майно; позивач, як спадкоємець першої черги за законом прийняв спадщину, претендує на спадкове майно, однак не може оформити право власності на нього, оскільки втрачені правовстановлюючі документи на майно; те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, а обставини склалися так, що в іншому, крім судового порядку, позивач не має можливості реалізувати своє право на спадщину, те, що визнання права власності за позивачем на спірне майно не порушить прав відповідача, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Оскільки позивач не наполягає на стягненні з відповідача понесених ним судових витрат, судові витрати слід покласти на позивача.
На підставі ст. ст. 321, 392, 1216-1218, 1258, 1261 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 247, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування, - задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку площею 1,2064 га, яка розташована на території Раковецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області (тепер Солонківська сільська рада Львівського району Львівської області), цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №560548 від 24.03.2006, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Солонківська сільська рада Львівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04369699, місцезнаходження: с.Солонка, вул. Центральна, 3, Львівського району, Львівської області.
СуддяД. А. Кукса
Оригінал: reyestr.court.gov.ua