Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №127/29321/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 18 лютого 2026 р.

Справа: №127/29321/25

Суддя: Вохмінова О. С.

Справа № 127/29321/25

Провадження 2/127/6469/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2026 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу № 127/29321/25 за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

позов зареєстрований судом 17.09.2025 року і мотивований тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «А-Банк» з метою отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».

26.03.2024 року відповідач – клієнт банку, уклав з банком кредитний договір № SAMABWFC10078090449 від 26.03.2024 року, згідно з умовами якого отримав кредит, погодивши умови кредитування: тип кредиту – кредитування рахунку з пільговим періодом використання; сума ліміту – від 1 000 до 200 000 грн., строк кредитування – 240 міс. з правом автоматичного продовження, мета отримання кредиту – на платіжну картку на споживчі потреби, процентна ставка відсотків річних – пільгова (до 62 днів 0, 000001%), базова (3,4% на місяць, що становить 40,8% річних), порядок повернення кредиту щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 4% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом та не менше 100 грн. і не може перевищувати повного розміру заборгованості за договором про споживчий кредит. Споживач має право достроково погасити кредит та/або заборгованість за ним з урахуванням нарахованих відсотків. Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту збільшена (6,8 % у місяць на загальну суму заборгованості у випадку наявності простроченої заборгованості). Споживач має право відмовитись від договору протягом 14 календарних днів.

Відповідачу відкрито рахунок та видано три картки строком дії до грудня 2031 року та встановлено кредитний ліміт, розмір якого відображено у довідці за лімітами.

Банк виконав умови кредитного договору, надав кредитні кошти відповідачу ОСОБА_1 , який використав кредитні кошти, але не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання і не погасив борг, тому станом на дату здійснення розрахунку становить 76 382, 17 грн.

Дана сума складається з: 44 982, 91 грн. – заборгованості за кредитом (тілом кредиту), 30 449, 26 грн. - заборгованості по відсоткам, 950 грн. – штраф.

На підставі ст.ст. 526, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 76 382, 17 грн. та судові витрати: судовий збір – 2 422, 40 грн., витрати на правничу допомогу – 20 200грн.

Провадження у справі відкрите 03.10.2025 року.

Представник АТ «А-Банк» - адвокат Ушакевич М.П. в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав у повному обсязі, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся завчасно, за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання. Відзиву на позов, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутності не надавав. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явились в судове засідання.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся із анкетою-заявою до АТ «А-Банк» з метою приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». Анкета-заява із умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк» становлять договір про надання банківських послуг зі строком дії у 90 днів. Проставленим власноручним або цифровим власноручним (на екрані телефону) підписом під цією анкетою-заявою він підтвердив, зокрема, що надані ним документи є чинними (дійсними) та наведені їх копії відповідають оригіналу; дана анкета разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням https://a-bank.com.uaміж ним та банком становлять договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; погодився із тим, що про зміну вартості послуги банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень через дистанційні канали обслуговування. Засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде ним використовуватись для вчинення правочинів та платіжних операцій. Відповідач визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису. Ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні банку та/або клієнту, а також третім особам у разі використання УЕП покладають на клієнта.

26.03.2024 року відповідач – клієнт банку, уклав з банком кредитний договір № SAMABWFC10078090449 від 26.03.2024 року, згідно з умовами якого отримав кредит, погодивши умови кредитування:

Тип кредиту – кредитування рахунку з пільговим періодом використання; сума ліміту – від 1 000 до 200 000 грн., строк кредитування – 240 міс. з правом автоматичного продовження, мета отримання кредиту – на платіжну картку на споживчі потреби, процентна ставка відсотків річних – пільгова (до 62 днів 0, 000001%), базова (3, 4% на місяць, що становить 40,8% річних), порядок повернення кредиту щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 4% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом та не менше 100 грн. і не може перевищувати повного розміру заборгованості за договором про споживчий кредит. Споживач має право достроково погасити кредит та/або заборгованість за ним з урахуванням нарахованих відсотків. Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту збільшена (6,8 % у місяць на загальну суму заборгованості у випадку наявності простроченої заборгованості). Споживач має право відмовитись від договору протягом 14 календарних днів.

Підписавши паспорт споживчого кредиту, ОСОБА_1 підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надану, виходячи із обраних умов кредитування.

Договір у встановленому законом порядку відповідач не оспорював, недійсним судом не визнавався.

Відповідачу відкрито рахунок та видано три картки строком дії до грудня 2031 року та встановлено кредитний ліміт, розмір якого відображено у довідці за лімітами.

Банк виконав умови кредитного договору, надав кредитні кошти відповідачу ОСОБА_1 , який використав кредитні кошти, але не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання і не погасив борг.

За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що позивач надав належні і допустимі докази укладення 26.03.2024 року між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 кредитного договору № SAMABWFC10078090449, отримання відповідачем безготівково кредитних коштів.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач протягом 14 календарних днів з дня отримання кредиту від договору не відмовився, умови договору щодо щомісячного повернення кредитних коштів та сплати відсотків порушив.

Відповідно до наданого розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Акцент-Банк» за договором№ SAMABWFC10078090449 від 26.03.2024 року станом на дату здійснення розрахунку становить 76 382, 17 грн.

Дана сума складається з: 44 982, 91 грн. – заборгованості за кредитом (тілом кредиту), 30 449, 26 грн. - заборгованості по відсоткам, 950 грн. – штраф.

Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість в загальному розмірі 75 432,17 грн., що складається з: 44 982, 91 грн. – заборгованості за кредитом (тілом кредиту), 30 449, 26 грн. - заборгованості по відсоткам.

Суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову в частині стягнення штрафу в розмірі 950 грн., оскільки відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Сплата судового збору (з застосуванням коеф. 0, 8) – 2 422,40 грн. підтверджена платіжним дорученням від 20.08.2025 року.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (98,76 %) в розмірі 2 392, 36 грн.

Правнича допомога позивачеві у даній справі була надана АБ «Правовий курс» на підставі договору про надання правничої допомоги № 22012025 від 08.04.2025 року, додаткової угоди № 1 від 08.04.2025 року, акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 14.08.2025 року по боржнику ОСОБА_1 , на 20 200 грн.

Вивчення матеріалів, аналіз законодавства, аналіз та оцінка перспектив звернення до суду – 1 000 грн., перевірка документів, визначення підсудності справи, розрахунок судового збору, надання клієнту реквізитів для його сплати – 500 грн., підготовка та направлення позовної заяви до суду – 7 200 грн., моніторинг справи в суді, написання процесуальних документів за необхідності – 5 100 грн., отримання виконавчого листа – 1 000 грн., перевірка судового рішення та виконавчого документа на відповідність обов`язкових реквізитів – 400 грн., написання заяви про примусове виконання рішення та здійснення контролю за виконанням – 5 000 грн.

Згідно додаткової угоди, сторони погодили, що винагорода підлягає сплаті клієнтом після фактичного надходження коштів на рахунки клієнта, що сплачені боржником/відповідачем/третіми особами від імені відповідача або стягнуті з нього. Після здійснення оплати боржником на рахунок клієнта, клієнт перераховує АО оплату за фактично надану правничу допомогу в розмірі, встановленому п. 4 договору (разом 21 200 грн.), за супровід кожної позовної заяви про стягнення заборгованості.

Враховуючи вимоги ст. 137 ЦПК України, а також тривалість і складність справи та виконані адвокатом АО «Правовий курс» роботи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, предмет позовних вимог, а також враховуючи співмірність витрат на правничу допомогу із складністю даної справи, ціною позову, обсягом наданих послуг і значенням справи для сторін, суд вважає необхідним компенсувати позивачу понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 137, 141, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

позов задоволити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АТ «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, інд.49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11) заборгованість за кредитним договором № SAMABWFC10078090449 від 26.03.2024 року в загальній сумі 75 432 (сімдесят п`ять тисяч чотириста тридцять дві) грн. 17 коп., а також судові витрати: 2 392 (дві тисячі триста дев`яносто дві) грн. 36 коп. та 3 000 (три тисячі) грн. витрат на правничу допомогу.

В решті позову – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене 19 лютого 2026 року.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua