Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №127/29959/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/29959/25

Провадження № 2/127/6586/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

25.02.2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Гондарук В.В.,

з участю представника позивача - адвоката Підрези І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Першої вінницької державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Першої вінницької державної нотаріальної контори та просила суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті сина ОСОБА_3 строком три місяці з дати набрання рішенням суду законної сили.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Вінницької міської ради народних депутатів від 26.12.1996 №1022 було видано свідоцтво про право власності на житло від 26.12.1996 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , власниками якої були ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер один із власників вищевказаного об`єкта нерухомості син позивачки - ОСОБА_3 . Звернувшись до Першої вінницької нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після покійного сина позивачка дізналася, що на вищевказану квартиру було зареєстровано обтяження у вигляді арешту. Реєстратором такого обтяження була Перша вінницька нотаріальна контора. Підставою для накладення арешту була постанова ДВС Замостянського району №1-514, від 30.11.2000. Підставою для винесення постанови про накладення арешту став вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 30.11.2000 р. по справі №1-514/2000 згідно якого все майно, яке належало ОСОБА_3 підлягало конфіскації. Відповідно дана обставина стала перешкодою для вчинення будь-яких дій, що стосується спадкування. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області по справі №127/31985/24 від 06.05.2025 скасовано арешт на спадкове майно. В подальшому позивачка звернулася знову до нотаріуса для вчинення нотаріальних дій щодо оформлення своєї частки на спадкове майно покійного сина, однак 24.07.2025 було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку із тим, що позивачка не подала до Першої вінницької нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Також нотаріусом вказано, що хоч і позивачка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , однак місце реєстрації померлого ОСОБА_3 невідоме, а тому свідоцтво про право на спадщину видане не може бути. Позивачка не знала про те, що її покійний син не був зареєстрований разом з нею на день своєї смерті, адже вони фактично разом проживали за вищевказаною адресою. Позивачка зазначає, що покійний ОСОБА_3 неодноразово відбував покарання у місцях позбавлення волі і відповідно через це знімався з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, після останнього відбування покарання ОСОБА_3 повернувся додому і проживав спільно зі своєю матір`ю, однак як виявилося наразі, він не встиг знову зареєструвати своє місце проживання за спільною адресою із позивачкою. Про даний факт позивачка дізналася лише коли отримала відмову нотаріуса. Також позивачка зазначає, що вона вже довгий час (з 2015 року) має великі проблеми зі здоров`ям, оскільки є інвалідом І групи, прикута до ліжка і просто фізично не мала і не має можливості вирішувати будь-які питання. Наразі по будь-яких питаннях їй допомагає донька. Чоловік позивачки також помер, а тому до кола спадкоємців входить лише вона та донька покійного ОСОБА_3 . Зазначені вище обставини зумовили пропуск строку для прийняття позивачкою спадщини, тому позивач звернулася до суду із вказаним позовом.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Підреза І.В. позовні вимоги підтримала, просила позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 повторно до судового засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи. Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Тому суд розглянув справу у відсутність відповідача, оскільки відповідач повторно не з`явилася до судового засідання і проти ухвалення заочного рішення не заперечив представник позивача.

Представник Першої вінницької державної нотаріальної контори до судового засідання не з`явився по невідомій суду причині, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Стаття 1272 ЦК України встановлює, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у п. 24 постанови «Про практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч. 2 ст. 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку, з урахуванням конкретних фактичних обставин справи, можуть визнаватись, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Строк на прийняття спадщини по своїй суті є присічним (статті 1270, 1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України), що відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 25 січня 2023 року у справі №676/47/21 (провадження №61-8014св22).

Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої 1272 ЦК України про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував своє право на прийняття спадщини через, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 459/2973/18 (провадження № 61-12504св21) зазначено, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі №450/1383/18 (провадження № 61-21447св19). При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкове майно, то правові підстави доля встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні».

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками зазначено: мати ОСОБА_1 , батько ОСОБА_4 (а.с. 19).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 14).

Батько померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 20).

Згідно свідоцтва на право власності на житло від 26.12.1996 квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , без визначення часток (а.с 24).

Позивач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією її паспорта (а.с. 6-7).

Згідно акту про спільне фактичне проживання від 12.09.2025, ОСОБА_3 фактично проживав зі своєю матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 до моменту його смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 22).

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААА №050795 ОСОБА_1 є інвалідом І групи безтерміново (а.с. 23).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06.05.2025 по справі №127/31985/24 скасовано обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, яке належало за життя ОСОБА_3 , а саме на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження №5365974; архівний номер 2242908VINNITSA1, архівна дата: 08.04.2001 року, дата виникнення 06.04.2001, № реєстра: 10-217; внутрішній номер 7701152925F2312В7949; підстава обтяження: постанова ДВС Замостянського району 1-514 від 30.11.2000 року(а.с. 9-13).

Відповідно до постанови державного нотаріуса Першої вінницької державної нотаріальної контори Сушицької А.О. №1263/02-31 від 24.07.2025, ОСОБА_1 відмовлено у видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 з підстав, що ОСОБА_1 не подала заяву до Першої вінницької державної нотаріальної контори про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини та відповідно до відмітки в паспорті ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а за довідкою органів реєстрації, місце реєстрації померлого ОСОБА_3 невідоме, тому свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане бути не може (а.с. 21).

З відповіді Першої вінницької державної нотаріальної контори Сушицької А.О. №2121/01-16 від 10.12.2025 вбачається, що згідно відомостей Спадкового реєстру відсутня спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с. 57).

Отже, позивач ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги за законом після смерті сина ОСОБА_3 , що підтверджується матеріалами справи.

Однак впродовж шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, позивач не подала до нотаріальної контори відповідну заяву про прийняття спадщини з поважних причин, а саме покійний син ОСОБА_3 неодноразово відбував покарання у місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком від 30.11.2000, і відповідно через це знімався з місця реєстрації. Після останнього відбування покарання ОСОБА_3 повернувся і проживав спільно зі своєю матір`ю, однак не встиг зареєструвати своє місце проживання за спільною адресою із позивачкою. Також позивачка вже довгий час (з 2015 року) має проблеми зі здоров`ям, оскільки є інвалідом І групи, прикута до ліжка і просто фізично не мала і не має можливості вирішувати будь-які питання щодо прийняття спадщини.

Враховуючи те, що строк для подання заяви про прийняття спадщини був пропущений позивачкою з поважних причин, з метою захисту прав та законних інтересів спадкоємця, суд приходить до висновку про необхідність та можливість часткового задоволення позовних вимог та визначення позивачу ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 сина ОСОБА_3 , два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Оскільки позивач є інвалідом І групи, тому судові витрати слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задоволити частково.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 сина ОСОБА_3 , два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 06.03.2026.

Суддя: