Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №131/292/26 — Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/292/26

Провадження № 3/131/83/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2026 року м. Іллінці

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Коваль А.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, до відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

учасник: потерпілий ОСОБА_2 , –

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 594032 від 17.02.2026, 17.02.2026 о 13:35 у с. Городок по вулиці Першотравневій водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN B5, д.н.з. НОМЕР_1 , при зустрічному роз`їзді не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем Citroen Jumper, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався назустріч. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій порушив вимоги пункту 13.3 Правил дорожнього руху (порушення правил зустрічного роз`їзду).

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано працівниками поліції за ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про його час, дату та місце повідомлявся належним чином в електронній формі, згідно його заяви про отримання судової повістки електронній формі за допомогою SMS-повідомлення.

Потерпілий ОСОБА_2 надав суду пояснення, що він рухався на автомобілі Citroen Jumper, по своїй смузі руху, дотримуючись Правил дорожнього руху. За його словами, водій автомобіля VOLKSWAGEN B5 ОСОБА_1 , під час зустрічного роз`їзду не витримав безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення транспортних засобів та заподіяння їм механічних пошкоджень.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_2 , суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підставі ст. 280 КУпАП, встановлено обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні.

У відповідності до положення ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об`єднуються у чотири групи (елементи): обєкт адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб`єкт адміністративного правопорушення та суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов`язковими. Суб`єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб`єктивної сторони.

Згідно ст. 124 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. У п.13.3 Правил дорожнього руху, зазначено, що під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суду надано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 594032 від 17.02.2026, рапорт від 17.02.2026, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 17.02.2026, схему місця ДТП від 17.02.2026.

Відповідно до ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є основним та єдиним документом, який фіксує факт вчинення правопорушення та встановлює межі судового розгляду. Стаття 256 КУпАП чітко визначає вимоги до змісту протоколу, де обов`язково мають бути зазначені: суть адміністративного правопорушення та обставини, що мають значення для справи.

Суд наголошує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення або виправляти помилки органу обвинувачення, оскільки це порушує принцип безсторонності суду та право особи на захист. Так, у рішеннях від 30.05.2013 у справі № 36673/04 1 Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії» Європейський суд з прав людини зауважив, що «…при розгляді справи суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод...».

Як встановлено судом під час розгляду справи, надана суду схема місця ДТП від 17.02.2026, яка підписана учасниками справи без зауважень, не містить достатніх графічних та фактичних даних, з яких можна було б достовірно встановити вину особи у порушенні п. 13.3 ПДР. Зокрема, згідно з вказаною схемою, загальна ширина проїзної частини на місці події становить 3,9 м. Враховуючи, що на даній ділянці дороги організовано двосторонній рух, умовна ширина кожної смуги становить лише 1,95 м. Разом з тим, відповідно до п 1.10 ПДР смуга руху - поздовжня смуга на проїзній частині завширшки щонайменше 2,75 м, що позначена або не позначена дорожньою розміткою і призначена для руху нерейкових транспортних засобів. Таким чином, зафіксована у схемі ширина дороги (3,9 м) свідчить про те, що кожна зі смуг руху є значно вужчою за встановлений мінімальний стандарт, що практично унеможливлює безпечний зустрічний роз`їзд транспортних засобів без ризику зіткнення. Оскільки схема не містить чіткої фіксації розташування транспортних засобів, на момент ДТП, відносно меж проїзної частини та умовної осьової лінії, а також враховуючи невідповідність фактичної ширини дороги нормативним параметрам, даний документ не може бути належним доказом того, що зіткнення сталося саме внаслідок недотримання ОСОБА_1 безпечного інтервалу. Матеріали справи не містять жодних інших об`єктивних доказів (фото- чи відеофіксації моменту вчинення ДТП), які б підтверджували факт порушення ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що в самому протоколі не відображено ознак правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а суд не може виходити за межі висунутого звинувачення, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.280, 283-285 КУпАП, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі щодо ОСОБА_1 – закрити на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Іллінецький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: