Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №299/5323/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 299/5323/25 пров. № А/857/55016/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Пліша М.А.

за участю секретаря судового засідання Демчик Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 04 грудня 2025 року, прийняте суддею Трагнюк В.Р., у м. Виноградів, повний текст складено 04 грудня 2025 року, у справі № 299/5323/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з питань безпеки на транспорті Павлія Назара Івановича та Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов і рішення,

в с т а н о в и в :

27.10.2025, ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся з позовом до відповідачів в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з питань безпеки на транспорті Павлія Н.І. та Державної служби України з безпеки на транспорті (далі – Укртрансбезпека, відповідач) про визнання протиправними та скасування постанови № ПС006110 від 12.08.2025 та рішення Державної служби України з питань безпеки на транспорті про відмову у її скасуванні №8910/3.3/15-25 від 14.10.2025.

В ході судового розгляду, позивач подав 04.11.2025 заяву про зміну предмету позову зазначивши про необхідність визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного (нагляду) контролю у Закарпатській області Державної служби України з питань безпеки на транспорті від 19.08.2025 №ПС006116 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.132-2 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 51000 гривень.

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 04 грудня 2025 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Державної служби України з безпеки на транспорті №8910/3.3/15-25 від 14.10.2025, постанову про накладення адміністративного стягнення Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з питань безпеки на транспорті № ПС006110 від 12.08.2025 за ч.4 ст.132-2 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 51000 гривень.

Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного (нагляду) контролю у Закарпатській області Державної служби України з питань безпеки на транспорті від 19.08.2025 №ПС006116 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.132-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі 51000 гривень.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Укртрансбезпеки судовий збір в сумі 484,48 грн.

Суд виходив з того, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності саме як вантажовідправника, що не є тотожним поняттю «уповноважена посадова особа» у контексті даного правопорушення. Правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 132-2 КУпАП, має своїм об`єктом порушення порядку внесення відомостей до товарно транспортної накладної (ТТН).

Проте, позивач не здійснював безпосереднього внесення відомостей до ТТН та не підписував їх, не здійснював оперативного контролю за вагою вантажу та маршрутом його перевезення.

Виконавши свій обов`язок, затвердивши внутрішній розподіл обов`язків та делегувавши ці функції бухгалтеру ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не вчинив ні умисних, ні необережних дій (бездіяльності), які б прямо призвели до порушення порядку внесення даних до ТТН №419 від 08.07.2025.

Отже, позивач не є суб`єктом правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 132-2 КУпАП, оскільки не вчиняв дій, які утворюють його об`єктивну сторону, та не мав можливості впливати на фактичні обставини перевезення та фактично не вчиняв адміністративного правопорушення.

Не погодившись з наведеним судовим рішенням стороною відповідача подано апеляційну скаргу, з якої із-за неповного дослідження матеріалів справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, таке підлягає скасуванню із відмовою в задоволенні позовних вимог.

Покликання маються на те, що хоча бухгалтер ОСОБА_2 наділена повноваженнями та зобов`язана згідно трудового договору вносити відомості до ТТН, здійснювати контроль за своєчасним і правильним оформленням первинних документів, однак ФОП ОСОБА_1 подібне не звільняє від відповідальності як керівника.

Також, суд не врахував та не дослідив ту обставину, чи складалася товарно-транспортна накладна №419 від 08.07.2025 саме бухгалтером ОСОБА_2 , а тому, зробив висновок, який не відповідає обставинам справи.

Стороною позивача відзиву на апеляційну скаргу подано не було, однак це не позбавляє суд можливості розглянути справу по суті.

В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за наступне: 09.07.2025 в 11:10 год. в с. Королево Берегівського району по вул. Червоноармійська біля АЗС GROUP OIL (дорога місцевого значення О-070301) під час проведення документально-вагового контролю автомобіля ІVECO/EMEK з номерним знаком НОМЕР_1 / НОМЕР_2 перевізника ОСОБА_3 виявлено у ТТН №419 від 08.07.2025, згідно якої вантажовідправником був ФОП ОСОБА_1 , що перевозився вантаж щебінь фракції 20-40, а фактична маса транспортного засобу складає 41 509 т, при допустимих 24 т (обмеження ваги при перевезенні дорогою місцевого значення), що складає 72,95% при перевезенні подільного вантажу.

Посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті постановою про накладення адміністративного стягнення №ПС006110 від 12.08.2025 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

ОСОБА_1 скориставшись правом на передбачений законом досудовий порядок оскарження вказаної постанови, 23.10.2025 отримав лист Державної служби України з безпеки на транспорті №8910/3.3/15-25 від 14.10.2025 про відмову у скасуванні постанови відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області №ПС006110 від 12.08.2025.

Разом з тим судом встановлено, що постанова ПС006116 від 12.08.2025 складена на підставі доповідної записки старшого державного інспектора Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області від 10.07.2025 №27759/27/18-25 за внесення вантажовідправником відомостей про масу вантажу які не відповідають фактичним даним та перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри понад 30% при перевезенні подільного вантажу.

Повідомлення про розгляд матеріалів адміністративної справи було направлено листом №66823/27/24-25 від 29.07.2025 рекомендованим поштовим відправленням №06 011 759 260 07, яке повернулося відправнику у зв`язку із закінченням терміну зберігання 17.08.2025. Розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 19.08.2025, за результатами якого винесено постанову ПС006116.

Не погодившись з наведеними постановами, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що позивач не є суб`єктом правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 132-2 КУпАП, оскільки не вчиняв дій, які утворюють його об`єктивну сторону, та не мав можливості впливати на фактичні обставини перевезення та фактично не вчиняв адміністративного правопорушення. Саме бухгалтер наділена повноваженнями та зобов`язана згідно посадової інструкції вносити дані до ТТН, здійснювати контроль за своєчасним і правильним оформленням первинних документів.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідальність за внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні передбачена ч.1 ст. 132-2 КУпАП.

Частиною 3 указаної статті визначена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків включно.

Частиною 4 указаної статті визначена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху (ПДР) передбачені обмеження як вагових, так і габаритних параметрів транспортних засобів та їх составів.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».

Вимоги цього пункту не поширюються на транспортні засоби спеціального призначення, які виконують функції зимового утримання автомобільних доріг, та Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час слідування (повернення) до (з) місця виконання заходів із захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, гасіння пожеж.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах визначається Порядком здійснення габаритновагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879).

Відповідно до п. 3 указаного Порядку №879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що включає перевірку на відповідність встановленим законодавством нормативам вагових або габаритних параметрів таких транспортних засобів, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження;

Великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри (ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 №1306.

Згідно ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Відповідно до ч.1 ст. 279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Статтею 14 КУпАП визначено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Відповідно до ч.2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Згідно ст. 229 КУпАП органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частина п`ята статті 133, частини перша, друга, четверта, п`ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).

Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частини перша, друга, четверта, п`ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2); керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п`ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).

Отже статтею 132-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у виді штрафу, що накладається на спеціального суб`єкта - уповноважену посадову особу вантажовідправника.

Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення зв`язані недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до службових обов`язків.

Як свідчать фактичні обставини справи, під час перевірки 09.07.2025 встановлено ТТН № 419 від 08.07.2025, згідно якої вантажовідправником був ФОП ОСОБА_1 , фактична маса транспортного засобу не відповідала фактичним даним понад 30% при допустимих 24 т (обмеження ваги при перевезенні дорогою місцевого значення) при перевезенні вантажу; перевозився вантаж щебінь фракції 20-40, а фактична маса транспортного засобу складає 41 509 т, при допустимих 24 т (обмеження ваги при перевезенні дорогою місцевого значення), що складає 72,95% при перевезенні подільного вантажу.

Дані щодо відповідальної особи вантажовідправника взято з бази даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та таким є ОСОБА_1 .

Враховуючи зазначене є доведеним факт вчинення позивачем, порушення пункту 22.5 ПДР та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 132-2 КУпАП, а отже оскаржені постанови відповідачем прийняті правомірно.

Стосовно доводів позивача, з якими погодився і суд першої інстанції, що позивач не є суб`єктом правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 132-2 КУпАП, оскільки саме бухгалтер наділена повноваженнями та зобов`язана згідно посадової інструкції вносити дані до ТТН, здійснювати контроль за своєчасним і правильним оформленням первинних документів ФОП, то суд апеляційної інстанції визнає їх помилковими.

Так товарно-транспортна накладна підписана позивачем (а.с.14, 101). Особа яка їх оформила не встановлена.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено вимоги норм процесуального права, а саме не надано належної оцінки обставинам справи, внаслідок чого прийняте рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що оскарження рішення Державної служби України з безпеки на транспорті за №8910/3.3/15-25 від 14.10.2025, не є ефективним способом захисту, позаяк таке прийнято в порядку адміністративного оскарження і не створило нових порушень прав позивача, а належним є оскарження первинного рішення суб`єкта владних повноважень, підстав для скасування якого судом не встановлено.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 286, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.

Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 04 грудня 2025 року у справі № 299/5323/25 – скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з питань безпеки на транспорті Павлія Назара Івановича та Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов і рішення, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. М. Обрізко

судді Л. П. Іщук

М.А. Пліш

Повне судове рішення складено 06.03.26