Постанова від 05 березня 2026 р. у справі №560/16348/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/16348/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В. Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

06 березня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 Позивач звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання відмови протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

1.2 В обґрунтування позовних вимог зазначає, що протокольним рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 №27 від 04.10.2024, ухвалено рішення про відмову в наданні відстрочки ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації.

Підставою для відмови зазначено те, що у осіб з інвалідністю (батьків позивача) наявна донька, яка відповідно до закону зобов`язана їх утримувати..

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 Позивач 28.09.2024 подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв`язку з тим, що батько позивача є особою з інвалідністю ІІ групи, а мати - ІІІ групи. До заяви на відстрочку, як стверджує позивач, ним було долучено необхідний пакет документів.

2.2 За результатами розгляду даної заяви, ІНФОРМАЦІЯ_2 рішенням, оформленим протоколом №27 від 04.10.2024 відмовив позивачу у наданні відстрочки, з підстави, що особи з інвалідністю мають особу (доньку) невійськовозобо`язану, яка відповідно до закону зобов`язана утримувати своїх батьків.

2.3 Позивач вважає, що рішення про відмову у надані відстрочки є протиправним та підлягає скасуванню, тому звернувся до суду з цим позовом.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду 22.01.2025 в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.

3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано документів, які відповідно до Додатку 5 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 підтверджують неможливість сестри, яка не є військовозобов`язаною та зобов`язана за законом утримувати свого батька з інвалідністю II групи згідно з вимогами п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" - утримувати його.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

4.1 Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.01.2025 та ухвалити постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

4.2 Підставою для апеляційного оскарження рішення суду є не з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та прийняття рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.

4.3. Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

1.2 Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232 "Про військовий обов`язок і військову службу".

1.3 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

1.4 Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).

1.5 Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Закону № 3543-XII.

1.6 Згідно з абз. 13 ч.1 ст.23 Закону № 3543-XII, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

1.7 Як встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся із заявою від 28.09.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

1.8 Розглянувши заяву про надання відстрочки від призову, відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для надання відстрочки на підставі абзацу 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки відсутні документи, що підтверджують неможливість інших осіб, які зобов`язані за законом утримувати особу з інвалідністю І та ІІ групи здійснювати догляд за нею відповідно до Додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період".

1.9 Проте, позивач не погоджується з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, адже зазначає, що є особою, яка зобов`язана відповідно до закону утримувати свого батька, оскільки його сестра ОСОБА_2 не може здійснювати утримання батьків з інвалідністю, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 6-річного віку.

1.10 Разом з тим, підтверджуючих документів, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю чи потребує постійного догляду або перебуває під арештом (крім домашнього арешту) або відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі, позивачем долучено не було.

1.11 Нормами ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" чітко визначено перелік осіб, які не підлягають призову.

1.12 Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що обов`язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплено в статті 51 Конституції України.

1.13 Відповідно до ст.172 Сімейного кодексу України, дитина, повнолітні дочка, син зобов`язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу.

Разом з тим, слід вказати, що обов`язок «здійснювати утримання батьків» та «здійснювати догляд за батьками», не є тотожнім у спірних правовідносинах.

Постійний догляд – це форма догляду за особами з різними фізичними або психічними обмеженнями, що вимагає постійної присутності доглядача для надання необхідної допомоги та підтримки.

1.14 Згідно з частиною першою статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Тобто, «здійснювати утримання за батьками» це надання матеріальної допомоги, в той час як «постійний догляд» - вимагає постійної присутності доглядача для надання необхідної допомоги та підтримки, в тому числі соціальної.

1.15 Виходячи з аналізу абзацу 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", колегія суддів вважає, що перебування сестри позивача ОСОБА_2 у відпустці по догляду за дитиною не впливає на її обов`язок утримувати свого непрацездатного батька.

1.17 Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що позивач не довів, що є єдиною працездатною особою, зобов`язаною відповідно до закону утримувати свого батька.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

2.1 Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2.2 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, що відповідають обставинам справи.

2.3 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.