Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: транспорту та перевезення пасажирів
Дата: 05 березня 2026 р.
Справа: №120/5768/24
Суддя: Кузьмишин В.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/5768/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Томчук Андрій Валерійович
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
06 березня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кусто Агро Фармінг" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кусто Агро Фармінг" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
В С Т А Н О В И В :
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 ТОВ «Кусто Агро Фармінг» звернулось до суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ000843.
1.2 В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що порушення законодавства про автомобільний транспорт, виявлені відповідачем під час здійснення рейдової перевірки 10.10.2023, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки в розглядуваному випадку, на позивача не поширювались вимоги Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 № 340 зокрема і щодо обов`язкової наявності протоколу перевірки та адаптації тахографа, ТОВ "Кусто Агро Фармінг" звернулось до суду з вимогою про скасування рішення суб`єкта владних повноважень.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 Основним видом економічної діяльності ТОВ "Кусто Агро Фармінг" (код ЄДРПОУ 34868532) є 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Товариство має статус платника єдиного податку четвертої групи.
2.2 Згідно ліцензії ГУ ДПС у Вінницькій області (реєстраційний номер 06230414202300090) позивач має право на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) з 10.02.2023 по 10.02.2028.
2.3 10.10.2023 працівниками ВДН (контролю) у Житомирській області під час проведення рейдової перевірки на підставі направлення на перевірку від 08.10.2023 № 000182 здійснено перевірку належного позивачу транспортного засобу марки КАМАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1
2.4 Під час перевірки цього транспортного засобу встановлено, що водій здійснював внутрішні вантажні перевезення небезпечного вантажу (дизельне паливо) без оформлення документів передбачених статтею 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт", а саме за відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографа.
2.5 За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.10.2023 № АР006813. Акт перевірки підписано водієм без зауважень.
2.6 Повідомленням відповідача від 27.10.2023 № 83718/21/24-23 позивача запрошено на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області на 07.11.2023. Розгляд справи здійснювався за участі представника позивача.
2.7 07.11.2023 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ000843 згідно з якою ТОВ "Кусто Агро Фармінг" притягнуто до відповідальності згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн за порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
2.8 Вважаючи таку постанову протиправною, ТОВ «Кусто Агро Фармінг» звернулось до суду.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку що відповідачем правомірно застосовано до ТОВ "Кусто Агро Фармінг" адміністративно-господарський штраф за відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
4. Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
4.1 Позивач просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
4.2 Підставою для апеляційного оскарження рішення суду є не з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
4.3 Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу у якому заперечує проти її задоволення та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
4.4 Позивачем подано відповідь на відзив із запереченнями.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.
1.1 Статтею 47 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.
Правила перевезень вантажів транспортними засобами затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
1.2 Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
1.3 Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
1.4 З аналізу вищевикладеного слідує, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів фактично не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності в тому числі інших документів, передбачених законодавством. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року по справі № 820/4624/17.
1.5 Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів» (далі - Наказ) зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.
1.6 Пунктом 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв визначено, що автобуси, які використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км., вантажні автомобілі з повного масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
1.7 Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385, затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті.
Як зазначено у пункті 3.3 Інструкції № 385, водій транспортного засобу обладнаного тахографом:
- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.
має при собі:
- протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР або картку водія, роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
1.8 Згідно з пунктами 3.5, 3.6 розділу III Інструкції № 385 перевізники:
- забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий).
- зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії;
- аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Автомобільні перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:
- правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);
- наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;
- дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа:
- дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;
- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;
- строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
1.9 Згідно з пунктами 2.6, 2.7 Інструкції № 385 передбачено, що: ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі:
- установлення або заміни тахографа;
- ремонту тахографа;
- зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу;
- якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.
За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.
1.10 Системний аналіз цих норм свідчить, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн, які використовуються суб`єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів в обов`язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом. А для водія такого автомобіля, крім оформлення документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», обов`язковою також є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
1.11 Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 встановлено особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.
1.12 Згідно з пунктом 1.3 Положення № 340 його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Згідно з пунктом 1.4 Положення № 340 воно не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема, сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств.
Пунктом 6.1 Положення № 340 встановлено, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
1.13 Позивач, обґрунтовує позовні вимоги тим, що до нього не застосовуються вимоги п. 6.1 Положення №340 на підставі пункту 1.4 цього Положення. Таку позицію позивач обґрунтовує тим, що ним, як сільськогосподарським підприємством, здійснювалась доставка палива на поле з метою виконання сільськогосподарських робіт та виключно для цілей експлуатації підприємства.
1.14 Колегія суддів відхиляє такі доводи, вважає їх помилковими з огляду на довільне тлумачення позивачем норм законодавства, оскільки позивач, в спірному випадку, як автомобільний перевізник, здійснював внутрішні вантажні перевезення на автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн, тому наведені вище положення чинного законодавства (п.6.1 Порядку) підлягають застосуванню у випадку позивача.
1.15 В пункті 6.1 Положення № 340 законодавець чітко вказує про обов`язковість встановлення тахографа на транспортних засобах, указаних в цьому пункті. У даних спірних правовідносинах у перевізника наявний обов`язок з обладнання транспортного засобу діючим та повіреним тахографом, а відтак і протоколу його перевірки та адаптації, оскільки автомобіль КАМАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 має повну масу транспортного засобу понад 3,5 тонни та є вантажним, а не сільськогосподарським транспортним засобом.
1.16 Оцінюючи встановлені обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає що позивач здійснював внутрішні вантажні перевезення вантажним транспортним засобом, а тому був зобов`язаний обладнати його діючим та перевіреним і адаптованим тахографом. Такий обов`язок суб`єкта господарювання щодо обладнання вантажного автомобіля з повною масою понад 3,5 тонн, діючим та повіреним тахографом, що визначений Положенням № 340, кореспондується з обов`язком визначеним Інструкцією № 385 мати відповідні документи.
1.17 Вантажні автомобілі з повною масою понад 3.5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а для водія такого автомобіля, обов`язковими є наявність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в Постанові Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2017 року № К/800/16628/15 у справі № 813/57Г0/І4.
1.18 Ведення водієм індивідуальної контрольної книжки не замінює обов`язок автомобільного перевізника використовувати для цього перевезення автомобіль обладнаний тахографом. Надання позивачем індивідуальної контрольної книжки водія, не змінює суті зафіксованого під час перевірки порушення та не спростовує дане порушення.
1.19 Отже, позивачем не було виконано вимогу пункту 6.1 Положення № 340, оскільки не було обладнано транспортний засіб діючим та повіреним тахографом, та відповідно не оформлено протокол адаптації тахографа до такого транспортного засобу, цей факт позивачем спростованим не був, а також позивачем не наведено обґрунтування щодо відсутності у нього обов`язку щодо оформлення такого протоколу.
1.20 Стосовно доводів позивача, що ним здійснювалось перевезення вантажу для власних потреб з метою використання у сільськогосподарській діяльності підприємства, колегія суддів такі доводи відхиляє, оскільки перевезення здійснювалось найманим працівником позивача в інтересах господарської діяльності підприємства. Крім того, перевезення здійснювалось транспортним засобом, який не призначений для місцевих сільськогосподарських робіт, а доказів того, що даний автомобіль за своєю класифікацією і функціональним призначенням є таким, що призначений для місцевих сільськогосподарських робіт, позивачем не надано. Навпаки, відповідно до реєстраційних документів, транспортний засіб КАМАЗ НОМЕР_1 є вантажним транспортним засобом, тобто призначений для транспортування вантажів.
1.21 Колегія суддів вважає, що законодавцем ставиться вимога до перевізників щодо обладнання вантажних транспортних засобів тахографами незалежно від мети поїздки та наявності фінансової складової у такому перевезенні між перевізником та одержувачем вантажу, як помилково висновує позивач.
1.22 Ігнорування прямих законодавчих норм щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв не може виправдовуватись відсутністю перевезення на комерційній основі, або ж як у спірному випадку - перевезення вантажу для власних потреб.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, з якими погоджується колегія суддів апеляційного суду, про відмову у задоволенні позову.
2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кусто Агро Фармінг" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua