Вирок від 05 березня 2026 р. у справі №539/275/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/275/26

Провадження № 1-кп/539/174/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2026

місто Лубни Полтавської області

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025170570000692 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень за частиною четвертою статті 185, частиною першою статті 361 Кримінального кодексу України:

ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Лубни Полтавської області, громадянку України, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , освіта середня, одружена, працює робітником з благоустрою відділу архітектури та житлово-комунального господарства Липоводолинської селищної ради, з 07.02.2024 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, має на утриманні четверо малолітніх дітей, раніше засуджена:

-28.09.2021 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за частиною першою статті 185 КК України до вісімдесяти годин громадських робіт, які відбула та 13.01.2022 знята з обліку;

-27.10.2022 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за частиною четвертою статті 185 КК України до п`яти років позбавлення волі, на підставі статей 75, 76 КК України звільнена від відбуття покарання з іспитовим строком один рік, 11.06.2023 знята з обліку у зв`язку з закінченням відбування строку покарання, та

ухвалив в нарадчій кімнаті цей вирок про таке:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

1.24.09.2025, більш точного часу в ході слідства не встановлено, ОСОБА_4 , перебувала за місцем проживання ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , де у неї виник злочинний умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем з метою подальшого заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_5 , котрі зберігалися на його рахунку в автоматизованій інформаційній системі АТ «Райффайзен Банк» «MyRaif».

1.1.Так, ОСОБА_4 із метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем облікового запису потерпілого ОСОБА_5 в автоматизованій інформаційній системі АТ «Райффайзен Банк» «MyRaif», яка згідно ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є такою, що становить банківську таємницю, усвідомлюючи, що вона не має права законного доступу до неї, з метою незаконного отримання відомостей щодо суми коштів, розміщених на банківському рахунку АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_1 , під приводом здійснення телефонного дзвінка, попросила мобільний телефон у потерпілого ОСОБА_5 , та вийшовши в іншу кімнату будинку встановила додаток АТ «Райффайзен Банк» «MyRaif» на власний мобільний телефон Теcno Spark 30c IMEI1: НОМЕР_2 , IME2: НОМЕР_3 , де з метою незаконного втручання в роботу автоматизованих систем, без дозволу власника ввела відомості наявної банківської картки АТ «Райффайзен Банк» потерпілого ОСОБА_5 № НОМЕР_4 та CVV-код та отримала СМС-код підтвердження на телефон потерпілого та провела активацію додатку АТ «Райффайзен Банк» «MyRaif» на власному телефоні і з метою отримання повного доступу змінила персональну інформації профілю у графі «Е-mail», де вказала власну адресу електронної пошти, котра не належить потерпілому, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_3 , у результаті чого не санкціоновано втрутилася в роботу автоматизованої (інформаційної) системи АТ «Райффайзен Банк» «MyRaif» та отримала доступ до банківського рахунку ОСОБА_5 по банківському рахунку АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_1 .

1.2.Форма вини: прямий умисел. ОСОБА_4 усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

1.3.Мотив кримінального правопорушення: корисливий.

1.4.Мета кримінального правопорушення: несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем.

1.5. ОСОБА_4 здійснила несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 361 Кримінального кодексу України.

2.Президент України своїм Указом № 64/2022 від 24.02.2022 ввів в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, строк якого продовжений 06.08.2025 з 05 години 30 хвилин строком на 90 діб.

2.1. ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, 24.09.2025 перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_3 , скориставшись відсутністю власника та тим, що за її діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих мотивів, таємно, самостійно, отримавши повний доступ до банківського рахунку потерпілого AT «Райффайзен Банк» № НОМЕР_1 , увійшла у систему та здійснила крадіжку грошових коштів в сумі 70 тис грн шляхом здійснення банківської операції по переказу грошових коштів із банківського рахунку АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_1 , належного ОСОБА_5 , на свою банківську картку AT «Ощадбанк» № НОМЕР_5 , видану на ім`я ОСОБА_4 .

2.2.Продовжуючи свої злочинні дії, в період з 24.09.2025 по 10.10.2025 ОСОБА_4 вчинила аналогічні дії - здійснила двадцять чотири грошові перекази з банківського рахунку АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_1 , належного ОСОБА_5 , на свою банківську картку AT «Ощадбанк» № НОМЕР_5 , видану на ім`я ОСОБА_4 , а саме: 25.09.2025 о 00:53:05 в сумі 9 тис грн, 25.09.2025 о 23:02:42 в сумі 10 тис грн, 27.09.2025 о 16:51:26 в сумі 10 тис грн, 27.09.2025 о 17:30:01 в сумі 200 грн, 27.09.2025 o 20:09:29 в сумі 5 тис, 27.09.2025 о 22:48:50 в сумі 3 тис грн, 01.10.2025 о 02:33:00 в сумі 10 тис грн, 01.10.2025 п 02:33:50 в сумі 10 тис грн, 01.10.2025 п 02:48:26 в сумі 10 тис грн, 02.10.2025 о 00:42:40 в сумі 600 грн, 02.10.2025 о 02:20:08 в сумі 2 тис грн, 02.10.2025 о 04:52:30 в сумі 10 тис грн, 02.10.2025 о 04:54:09 в сумі 1,5 тис грн, 02.10.2025 о 05:32:08 в сумі 5 тис грн, 04.10.2025 о 22:36:50 в сумі 20700 грн, 05.10.2025 о 00:26:59 в сумі 1 тис грн, 06.10.2025 о 00:33:25 в сумі 6 тис грн, 07.10.2025 о 22:35:41 в сумі 700 грн, 08.10.2025 о 14:00:18 в сумі 500 грн, 08.10.2025 о 21:13:17 в сумі 10 тис грн, 08.10.2025 о 23:42:01 в сумі 1 тис грн, 09.10.2025 о 01:02:09 в сумі 150 грн, 09.10.2025 о 22:08:40 в сумі 200 грн, 10.10.2025 о 22:30:03 в сумі 200 грн.

2.3.Всього ОСОБА_4 в період з 24.09.2025 по 10.10.2025 викрала гроші потерпілого ОСОБА_5 на загальну суму 187750 грн.

2.4.Після цього, ОСОБА_4 розпорядилася викраденими коштами на власний розсуд, чим задала потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 187750 грн.

2.5.Форма вини: прямий умисел. ОСОБА_4 усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

2.6.Мотив кримінального правопорушення: корисливий.

2.7. ОСОБА_4 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану, за що передбачена відповідальність за частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України.

ІІ. Виклад позицій сторін кримінального провадження

3.В судовому засіданні прокурор вважала недоцільним дослідження всіх зібраних доказів, оскільки обвинувачена визнає вину у вчиненні цих кримінальних правопорушень, обставини їх вчинення учасниками справи не оспорюються, просила суд допитати обвинувачену та дослідити документи про її особу.

Прокурор просила визнати обвинувачену винною та призначити їй покарання.

3.1.Потерпілий ОСОБА_5 надав суду заяву, в якій просив проводити судовий розгляд справи без його участі. В своїй заяві просить призначити обвинуваченій покарання на розсуд суду.

3.2.В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 не оспорює обставини вчинення цих кримінальних правопорушень, розуміє зміст цих обставин, свої процесуальні права. Її позиція є добровільною та істиною та вона розуміє, що буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини цього кримінального провадження в апеляційному порядку.

3.3.Обвинувачена просила суд провести спрощений розгляд цієї судової справи та не досліджувати докази.

3.4.Обвинувачена погодилася з усіма фактичними обставинами справи, зазначеними в обвинувальному акті.

3.5.Обвинувачена визнає вину у вчиненні двох кримінальних правопорушень за частиною першою статті 361, частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України.

3.6.В своїх діяннях обвинувачена ОСОБА_4 щиро розкаюється, просить суворо не карати, обіцяє не вчиняти кримінальних правопорушень.

ІІІ. Процесуальні дії у кримінальному провадженні

4. Суд встановив, що сторони кримінального провадження не оспорюють обставини цього кримінального провадження.

4.1.Обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких вона обвинувачується, розуміла всі обставини їх вчинення, не оспорювала ці обставини та не заперечувала проти розгляду справи в спрощеному порядку

4.2.Суд з`ясував, що прокурор не заперечувала проти розгляду цього кримінального провадження в спрощеному порядку та недоцільності дослідження доказів в цьому кримінальному провадження щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

4.3.Потерпілий надав суду заяву, в якій просив розглянути це кримінальне провадження за його відсутності, проти розгляду справи в порядку частини третьої статті 349 КПК України не заперечував.

4.4.В судовому засіданні суд з`ясував, що всі учасники правильно розуміють зміст обставин цього кримінального провадження, їх позиції є істиними та добровільними, вони розуміють, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

4.5.Суд визнав недоцільним досліджувати докази щодо обставин цього кримінального провадження, які ніким не оспорюються, відповідно до частини третьої статті 349 КПК України.

ІV. Положення закону, якими суд керувався

5. Кримінальний процесуальний кодекс України:

Частина третя та четверта статті 349 - суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Допит обвинуваченого здійснюється обов`язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадків, передбачених частиною третьою статті 323 та статтею 381 цього Кодексу.

Частини друга, третя статті 373, зокрема - якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання.

6.Кримінальний кодекс України:

Частина перша статті 70 - при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Пункт перший частини першої статті 72 - при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення:1) одному дню позбавлення волі відповідають: а) один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту; а-1) два дні пробаційного нагляду; б) два дні обмеження волі; в) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; г) вісім годин громадських робіт;

Частина четверта статті 185 - крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Частина перша статті 361 - несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж - карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

V. Мотиви суду

7. Орган досудового розслідування встановив всі обставини кримінального провадження. Ці обставини викладені у розділі І цього вироку «Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним».

7.1.Ці обставини не оспорюються учасниками цього кримінального провадження.

7.2.Суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень повністю доведена, її дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за частиною першою статті 361, частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України.

VI. Мотиви призначення покарання

8.Суд дослідив відомості, що характеризують особу обвинуваченої.

8.1.Суд встановив наявність обставин, які пом`якшують покарання за статтею 66 КК України - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставини, які обтяжують покарання за статтею 67 КК України - вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

8.2.Суд призначає покарання обвинуваченій ОСОБА_4 за кожне кримінальне правопорушення окремо в межах санкції статей закону про кримінальну відповідальність та враховує:

- ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень - кримінальний проступок та тяжкий злочини;

- особу винної - постійне місце проживання, позитивна характеристика за місцем роботи; не перебування на обліку у нарколога та психіатра; молодий вік; має на утриманні чотирьох малолітніх дітей; процесуальну поведінку обвинуваченої під час судового розгляду;

- обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

8.3.Суд врахував позиції учасників кримінального провадження щодо призначення покарання, які вони висловили в судових дебатах.

8.4.Суд враховує обставини кримінального провадження, особу обвинуваченої та призначає їй основне покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо в межах санкції статей закону про кримінальну відповідальність:

- за кримінальне правопорушення за частиною першою статті 361 КК України - у виді одного року пробаційного нагляду;

- за кримінальне правопорушення за частиною четвертою статті 185 КК України - у виді п`яти років позбавлення волі;

8.5.Суд, призначивши основне покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, на підставі частини першої статті 70, частини першої статті 72 КК України призначає остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді п`яти років позбавлення волі

8.6.Суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства в умовах здійснення інтенсивного нагляду за його поведінкою під час іспитового строку, тому суд звільняє його від відбування покарання з випробуванням за статтею 75 КК України та покладає на неї обов`язки за статтею 76 КК України, у разі невиконання яких обвинувачена може бути направлена в місця позбавлення волі для відбування призначеного покарання.

8.7.Суд встановлює іспитовий строк тривалістю у два роки.

VІІІ. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

9.Цивільний позов не заявлявся.

9.1.Процесуальні витрати відсутні.

9.2.Питання речових доказів суд вирішує в порядку статті 100 КПК України.

9.3.На час ухвалення вироку запобіжний захід обвинуваченій не обирався, підстав для його обрання немає.

З цих підстав суд ухвалив:

1.Громадянку України ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у

місті Лубни Полтавської області визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за частиною першою статті 361, частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання:

- за кримінальне правопорушення за частиною першою статті 361 КК України - у виді одного року пробаційного нагляду;

- за кримінальне правопорушення за частиною четвертою статті 185 КК України - у виді п`яти років позбавлення волі;

2.На підставі частини першої статті 70, частини першої статті 72 Кримінального кодексу України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

3.На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку в два роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

4.Покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

5.Початок іспитового строку рахувати з часу проголошення цього вироку.

6.Речові докази:

- мобільний телефон TecnoSpark 30c IMEI1: НОМЕР_2 , IME2: НОМЕР_3 , який зберігається в камері речових доказів Лубенського РВП - повернути ОСОБА_4 , як їй належний;

- банківська картка АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_5 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

7.За частиною шостою статті 376 КПК України копію цього вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

8. Цей вирок за частиною другою статті 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

9. На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

10. Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області ОСОБА_1