Вирок від 05 березня 2026 р. у справі №377/77/26 — Славутицький міський суд Київської області

В И Р О К

іменем України

Справа №377/77/26

Провадження №1-кп/377/14/26

06 березня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 12025116270000053 від 03 грудня 2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Славутича, Київської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, освіта професійно-технічна, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

- у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 309 КК України,-

У С Т А Н О В И В:

Обвинуваченому ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення, яке визнано судом доведеним, у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту, у великих розмірах, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 , в обідній час 03 грудня 2025 року, більш точного часу та місця під час досудового розслідування не встановлено, з метою особистого вживання психотропної речовини, за допомогою власного мобільного телефону марки «Xiaomi», моделі «Redmi A3», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , що має доступ до мережі Інтернет, через заздалегідь встановлений мобільний додаток «Telegram», в Інтернет магазині «sprut_cc_bot» та через оператора Інтернет магазину, придбав у великих розмірах без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено а саме PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою не менше 3,48 г, яку в подальшому зберігав в зовнішній правій кишені власної куртки.

У цей же день о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_5 був зупинений працівниками відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області на лісовій дорозі за координатами 51.523910, 30.723497 в місті Славутичі, Вишгородського району, Київської області, на вимогу яких в ході огляду місця події видав особливо небезпечну психотропну речовину - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою не менше 3,48 г, що знаходилась у зіп-пакеті в ізоляційній стрічці чорного кольору, яку ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав при собі, для власного вживання, без мети збуту.

Згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан1-он) віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено (таблиця 1, список 2).

Відповідальність за цей злочин передбачена частиною 2 статті 309 КК України за ознаками незаконного придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, у великих розмірах.

В судовому засіданні ОСОБА_5 вину в інкримінованому злочині визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Суду показав, що в грудні 2025 року він за допомогою мобільного додатку «Telegram» в Інтернет магазині придбав для власного споживання психотропну речовину PVP за 1700 гривень. В мобільному телефоні продавець скинув йому геолокацію місця знаходження психотропної речовини із зазначеними координатами, яку він знайшов у лісі на околицях міста Славутича. Вказану психотропну речовину він поклав до кишені куртки. Під час того, як він повертався із лісу, то був затриманий працівниками поліції, а вказана психотропна речовина PVP в нього була виявлена та вилучена. Психотропні речовини він вживав протягом 4 останніх років, проте з грудня 2025 року він вже не вживає психотропних речовин. В скоєному щиро розкаюється та жалкує з приводу вчиненого, запевнив, що більше вчиняти кримінальні правопорушення не буде.

Суд, ураховуючи повне визнання вини обвинуваченим у вчиненні інкримінованого злочину, повідомлення ним фактичних обставин вчиненого злочину, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті, заслухавши думки учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі частини 3 статті 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , висновку експерта № СЕ-19/111-25/73778-НЗПРАП від 08.12.2025, постанови про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 09.12.2025 і процесуальних документів, які мають значення у даному кримінальному провадженні. При цьому, суд виходить з того, що обвинувачений розуміє суть пред`явленого обвинувачення, розуміє зміст фактичних обставин, які не оспорює, усвідомлює неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, про що заявив у судовому засіданні. Відтак, у суда відсутні сумніви щодо добровільності й істинності позиції обвинуваченого.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-25/73778-НЗПРАП від 08.12.2025 за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів, надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP у речовині становить 3,48 г ( а.к.п. 37-40).

Переконавшись у добровільності повного визнання обвинуваченим своєї винуватості та правильному розумінні його суті, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину та необхідності призначення йому покарання.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи покарання обвинуваченому відповідно до загальних засад призначення покарання, передбачених статтею 65 КК України, яке буде справедливим і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до статті 66 КК України, є щире каяття, оскільки обвинувачений визнав свою вину, дав правдиві показання, щиро жалкує про вчинене та прийняв рішення більше не вчиняти кримінальних правопорушень.

Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.

При цьому суд бере до уваги, що обвинувачений вчинив злочин, передбачений частиною 2 статті 309 КК України, який згідно із статтею 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий ( а.к.п 56), не працює, згідно даних інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_5 притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху ( а.к.п. 57-59), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра КНП «Славутицька міська лікарня» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області не перебуває і за допомогою не звертався ( а.к.п.59-60), має постійне місце проживання ( а.к.п.52-53).

Крім того, суд враховує досудову доповідь Вишгородського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, згідно з якою ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 повторного кримінального правопорушення є середнім. Ризик небезпеки для суспільства оцінюється також як середній. Інформація, що характеризує особу обвинуваченого ОСОБА_5 за місцем його проживання, умови його життєдіяльності, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства за умови здійснення уповноваженим органом з питань пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів, необхідних для попередження повторного правопорушення. Зважаючи на виявлені фактори ризику вчинення повторного правопорушення (криміногенні потреби), у разі ухвалення судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним, окрім обов`язків, передбачених частиною 1 статті 76 КК України, покласти на ОСОБА_5 додаткові обов`язки, передбачені частиною 3 статті 76 КК України, а саме, передбачені пунктом 2 та пунктом 4 частини 3 статті 76 КК ( а.к.п. 70-78 ).

Врахувавши обставини злочину, обставину, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_5 необхідно призначити покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі в межах санкції частини 2 статті 309 КК України.

Обговоривши питання про можливість звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, враховуючи думку прокурора, який вважав за можливе звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки відповідно до положень статті 75 КК України, думку обвинуваченого, який просив врахувати щире каяття при призначенні покарання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Врахувавши об`єктивні чинники, що стосуються тяжкості злочину, особи винного, який є раніше не судимим, має постійне місце проживання, щиро розкаявся у вчиненому злочині, врахувавши поведінку обвинуваченого після вчинення злочину та досудову доповідь Вишгородського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, суд вважає за можливе виправлення обвинуваченого без відбування покарання із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, встановленням іспитового строку тривалістю два роки та покладенням на обвинуваченого протягом іспитового строку обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

Саме іспитовий строк тривалістю два роки з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчиненого злочину, беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, суд вважає необхідним для виправлення обвинуваченого, мінімізації повторного вчинення кримінального правопорушення, застосування заходів щодо формування готовності дотримуватися соціально прийнятих норм.

Частиною 1 статті 76 КК України визначено, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Отже, конструкція зазначеної норми передбачає в обов`язковому порядку у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням покладення на засудженого обов`язків, передбачених у пунктах 1 та 2 частини 1 статті 76 КК України. На осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти обов`язки, передбачені у частині 3 статті 76 КК України.

Виходячи з викладеного, необхідно покласти на обвинуваченого протягом іспитового строку обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 частини 1 та пунктами 2, 3, 4 частини 3 статті 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу); не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною программою.

За правилами статей 124, 368 КПК України стягненню з обвинуваченого на користь держави підлягають документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта в зв`язку із проведенням судової експертизи матеріалів, речовин і виробів в розмірі 3565,60 гривень ( а.к.п. 36).

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Пунктом 3 частиною 9 статті 100 КПК України передбачено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.

Таким чином, речовий доказ - особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено PVP, масою 3,48 г, яка поміщена у спецпакет № 6110688, що переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 2 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області відповідно до постанови про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 09.12.2025, необхідно знищити ( а.к.п. 41-43).

Підстав для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 368, 369-371, 373-375 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 309 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі частини 1 статті 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю два роки, протягом якого покласти на нього обов`язки, передбачені пунктом 1, пунктом 2 частини 1, пунктом 2, пунктом 3, пунктом 4 частини 3 статті 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу); виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Початок іспитового строку ОСОБА_5 слід рахувати з моменту проголошення вироку.

Речовий доказ: особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено PVP, масою 3,48 г, яка поміщена у спецпакет № 6110688, що переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 2 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області відповідно до постанови про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 09.12.2025, знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 3565,60 гривень.

На вирок суду сторонами можуть бути подані апеляційні скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1