Вирок від 04 березня 2026 р. у справі №372/1279/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1279/26

Провадження № 1-кп-227/26

В И Р О К

іменем України

05 березня 2026 року Суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження №12026116230000023 від 05.02.2026 року відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села волгореченськ костромської області російської федерації, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, в останнє: 11.09.2019 вироком Обухівського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 3 роки, 10.02.2026 вироком Обухівського районного суду Київської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , 05.02.2026, приблизно о 10 годині, знаходячись біля будинку № 10 по вулиці Енергетиків в місті Українка Обухівського району Київської області, діючи умисно, з метою незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, знайшов на землі прозорий пакет з полімерного матеріалу з пазовим замком в якому була наявна речовина рослинного походження зеленого кольору, який поклав до правої кишені своєї курточки в яку був одягнутий, тим самим незаконно придбав наркотичний засіб та став незаконно зберігати при собі для особистого вживання без мети збуту.

Того ж дня, у період часу з 13 години 15 хвилин по 13 годину 25 хвилин, в ході затримання ОСОБА_2 в порядку ст. 298-2 КПК України, біля магазину «Берізка», що по вул. Зв`язку, 1 в м. Українка Обухівського району Київської області, працівниками поліції у останнього вилучено наркотичний засіб обіг якого обмежено – канабіс, маса якого (в перерахунку на висушену речовину) становить 6,62 гр., який останній незаконно придбав, та зберігав за вищевикладених обставин.

Вказані обставини встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються учасниками судового провадження.

Таким чином, суд кваліфікує умисні дії ОСОБА_2 , які виразились у незаконному придбанні, зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, як кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.

Під час дізнання обвинувачений, у присутності захисника ОСОБА_3 склав письмову заяву, відповідно до якої беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, не оспорював встановлені під час дізнання обставини, висловив розуміння роз`ясненим наслідкам неможливості оскаржити встановлені обставини в апеляційному порядку та надав згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Відповідно до ч.2 ст. 382 КПК України за згодою учасників судового провадження, дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, визнано судом недоцільним. При цьому данні розписок, наявні у доданих до суду матеріалах, надають суду можливість прийти до висновку, що обвинувачений правильно та без сумнівів розуміє зміст обставин.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченого і обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд відповідно до ст. 66 КК України, визнає - щире каяття ОСОБА_2 .

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального проступку, особу винного, який раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, не працює.

Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_2 , суд бере до уваги те, що санкція ч.1 ст. 309 КК України передбачає альтернативні види покарання, а більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Одночасно суд ураховує, що досягнення мети запобігання вчиненню кримінальних правопорушень самим засудженим відбувається шляхом такого впливу покарання на винного, який позбавляє його можливості вчиняти нові кримінальні правопорушення. Такого результату може бути досягнуто самим фактом його засудження і тим більше - виконанням покарання, коли засуджена особа поставлена в такі умови, які значною мірою перешкоджають або повністю позбавляють її можливості вчинити нове правопорушення.

Отже, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд доходить висновку про неможливість призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді штрафу або виправних робіт, оскільки обвинувачений офіційно не працює, а суд не володіє відомостями про наявність у нього майна та заощаджень.

З огляду на викладене, ураховуючи індивідуальні особливості вчиненого обвинуваченим діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, а також відомості, які характеризують обвинуваченого, зокрема те, що він раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, офіційного заробітку не має, суд уважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі на строк один рік із застосуванням положень ч.4 ст. 70 КК України.

Так, остаточне покарання ОСОБА_2 слід призначити із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України (сукупність кримінальних правопорушень), оскільки ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, за яке засуджується цим вироком – 05.02.2026, тобто до постановлення вироку Обухівським районним судом Київської області – 10.02.2026 року, відповідно до якого йому призначене покарання у вигляді 5 років позбавленні волі за ч. 4 ст. 185 КК України.

Положеннями ст. 70 КК України визначені підстави, порядок та межі призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень. Відповідно до приписів ч.4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання визначається за правилами, передбаченими частинами 1-3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. У такому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає за доцільне застосувати поглинення як спосіб призначення покарань за сукупністю кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

Викривачі відсутні.

Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

При цьому слід зазначити, що оптичний DVD-R диск марки «Mastak» на якому міститься відео запис затримання ОСОБА_2 в порядку ст. 298-2 КПК України від 05.02.2026 року зберігається при матеріалах кримінального провадження відповідно до статті 99 КПК України, є документом, як носій інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальну чи слідчу дію. В зв`язку із чим суд не вирішує його долю на підставі статті 100 КПК України і він повинен зберігатися при матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ст. 124 КПК підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 2674 гривень 20 копійок.

Заходи забезпечення в кримінальному провадженні не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 371, 373-376, 381-382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_2 у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим за вироком Обухівського районного суду Київської області від 10 лютого 2026 року, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Строк відбування покарання за цим вироком рахувати з дня набрання вироком законної сили та фактичного приведення його до виконання, зарахувавши у строк покарання за цим вироком покарання фактично відбуте за вироком Обухівського районного суду Київської області від 10 лютого 2026 року.

Речовий доказ, а саме: - наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 6,62 г., який разом з первинним пакування запаковано до спец пакету № 0011769 -знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 2674 гривень 20 копійок витрат на залучення експертів.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом 30 днів з часу отримання учасниками судового провадження копії вироку суду, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 349 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення направити обвинуваченому, прокурору.

Суддя ОСОБА_1