Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №340/1721/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 березня 2026 року м. Дніпросправа № 340/1721/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року (суддя Казанчук Г.П.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградські області Державної служби безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернулася з позовом до відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградські області Державної служби безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року позов задоволено.

Суд вирішив визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 107071 від 18.02.2025 року.

Державною службою з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано, що відповідач скористався строком притягнення до відповідальності, передбаченим ст. 250 ГК України (18.02.2024), який відповідає шестимісячному строку з дня виявлення (31.12.2024) та однорічному строку з дня порушення (01.07.2024).

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , якому на підставі приватної власності належить транспортний засіб марки MAN (модель TGA 26.390), номерний знак НОМЕР_1 , рік виготовлення – 2005, VIN НОМЕР_2 , а також причіп SCHMITZ (модель AWF-18), номерний знак НОМЕР_3 , рік виготовлення 2004, VIN НОМЕР_4 .

Відповідно до договору позички транспортного засобу від 01.02.2024, укладеного між ОСОБА_2 , як позичкодавцем, переданий ФОП ОСОБА_1 у тимчасове безоплатне користування строком на два роки транспортний засіб марки MAN (модель TGA 26.390), номерний знак НОМЕР_1 , рік виготовлення – 2005, VIN НОМЕР_2 , а також причіп SCHMITZ (модель AWF-18), номерний знак НОМЕР_3 , рік виготовлення 2004, VIN НОМЕР_4 .

01.07.2024 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області під час проведення рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, місце перевірки: а/д М-05 Київ-Одеса 210км+450м, перевірено транспортний засіб MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 .

Згідно із актом про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР 054971 від 01.07.2024 встановлено, що транспортний засіб обладнано аналоговим тахографом, а також виявлено порушення вимог наказу МТЗУ №340 від 06.06.2010 а саме у водія на момент перевірки відсутні тахокарти за період з 03.06.2024 по 30.06.2024 або бланк підтвердження діяльності водія за даний період. У тому числі порушення відповідальність за яке передбачено вимогами абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме у водія відсутні тахокарти у кількості, визначеній законодавством та бланків підтвердження діяльності водія. Водій від підпису та надання пояснень відмовився.

Відповідач 19.07.2024 направив на адресу ОСОБА_2 повідомлення від 18.07.2024 №61184/630/24-24 про розгляд справи про порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», виявленого під час проведення рейдової перевірки 01.07.2024.

ОСОБА_2 направив відповідачу письмові заперечення, у яких зазначено, що він не є суб`єктом господарювання, не був у вказаних перевезеннях перевізником (а.с.17-18).

13.08.2024 за результатами розгляду справи в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області прийнята постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу ПШ053359 відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» стосовно ОСОБА_2 у розмірі 17000 грн, яку ОСОБА_2 оскаржив в судовому порядку.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 в справі №340/5825/24 постанову №ПШ053402 від 27.08.2024 скасовано з підстав невірного визначення особи автомобільного перевізника, з зазначенням, що автомобільним перевізником у спірних правовідносинах виступала ФОП ОСОБА_1 .

Згідно повідомлення від 03.02.2025 року, ФОП ОСОБА_3 було повідомлено про розгляд справи 18.02.2025 року.

18.02.2025 за результатами розгляду справи в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Ольга Хорзеєва прийнята постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу ПШ107071 відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» стосовно ФОП ОСОБА_1 у розмірі 17000 грн.

Не погодившись із зазначеною постановою, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженої постанови не було доведено.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно достатті 6 Закону № 2344-ІІІ державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю в тому числі, шляхом проведення рейдових перевірок.

Відповідно до статті 6 Закону № 2344-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Відповідно до пунктів 25-27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Судом було вірно взято до уваги, що у постанові від 16.08.2023 у справі № 160/12371/22 Верховний Суд указав, що пункт 25 Порядку № 1567 стосується строку розгляду суб`єктом владних повноважень справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а стаття 250 ГК України визначає строк притягнення до відповідальності за таке порушення, який вираховується з дня його виявлення.

Водночас, аналізуючи зміст ст.250 ГК України, Верховний Суд вказав, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб`єктів господарювання за порушення зазначеними суб`єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду у статті 250 ГК України містяться два строкові обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після закінчення одного року з дня вчинення порушення суб`єктом господарювання встановлених законом правил здійснення господарської діяльності. Другий обмежувальний строк полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Таким чином, другий обмежувальний строк не може бути застосовано пізніше шести місяців з дня виявлення правопорушення.

Отже, виходячи з аналізу приписів статті 250 ГК України, Верховний Суд констатував, що під час виявлення факту вчинення суб`єктом господарювання правопорушення під час здійснення господарської діяльності, суб`єкт владних повноважень, ухвалюючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, установлених частиною першою статті 250 ГК України. Закінчення будь-якого із встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

Строки, передбачені статтею 250 ГК України та пунктом 25 Порядку № 1567, мають принципово різне значення, адже пункт 25 Порядку № 1567 стосується строку розгляду суб`єктом владних повноважень справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а стаття 250 ГК України строку притягнення до відповідальності за таке порушення, який вираховується з дня його виявлення.

Аналогічний висновок щодо застосування вказаних норм в аналогічних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 26.10.2023 у справі № 160/17116/22.

Строк застосування штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт врегульовано частиною першою статті 250 ГК України і становить шість місяців з дня виявлення порушення, але не більше як рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законом правил здійснення перевезення пасажирів чи/та вантажів.

При цьому, слід розрізняти наведені строки, шість місяців з дня виявлення, а один рік, з дня порушення.

Як встановлено судом першої інстанції, акт проведення перевірки було складено 01.07.2024, що відповідно є днем виявлення порушення, а спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнято 18.02.2025.

Судом вірно було встановлено, що у спірних правовідносинах відповідачем порушено шестимісячний строки застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача, оскільки порушення відповідачем було виявлено 01.07.2024.

Суд вірно розцінив доводи відповідача, що застосування штрафу вчинено до спливу одного року з дати виявлення порушення як помилкові, оскільки один рік є присікальним строком застосування відповідальності, у разі своєчасного невиявлення порушення.

Часом виявлення порушення щодо автомобільного перевізника ФОП ОСОБА_1 не є дата судового рішення у справі № 340/5825/24, оскільки судове рішенням не встановлювався факт порушення, а вказано лише на невірність суб`єкта відповідальності.

Суд вірно встановив, що фіксація порушення відповідним уповноваженим органом і є тією відправною точкою для подальших процедур, зокрема обрахунку строків притягнення до відповідальності. Фактом такої фіксації був акт перевірки від 01.07.2024.

Зі змісту судового рішення від 18.12.2024, постановленого за результатами розгляду справи №340/5825/24 вбачається, що відповідач, під час розгляду матеріалів перевірки від 01.07.2024 року був обізнаним про наявність:

1. товарно-транспортної накладної від 27 червня 2024 року, у якій перевізником вказано саме ОСОБА_1 ;

2. заперечення ОСОБА_2 щодо визначення його як автомобільного перевізника, з огляду на договір позички транспортного засобу.

Тобто, маючи усі належну інформацію щодо автомобільного перевізника, відповідачем винесено протиправну постанову на особу, яка не було перевізником. Водночас, наразі позивач не спростовує ні факт здійснення нею автомобільного перевезення, ні порушення, яке визначено в акті перевірки. Отже, саме відповідач, своїми діями призвів до незастосування господарського штрафу за порушення, встановлені під час перевезення вантажів.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що до позивача за порушення законодавства про автомобільний транспорт, можливо було притягнути до відповідальності лише протягом шести місяців, саме з дня проведення перевірки та складення акту про виявлені порушення.

Винесення спірної постанови після спливу шести місяців свідчить про порушення строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградські області Державної служби безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш