Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №160/15928/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 березня 2026 року справа 160/15928/25

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 (суддя Озерянська С.І.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про виплату індексації грошового забезпечення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 30.05.2025 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.08.2017 включно;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.08.2017 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 61100,29 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 07.06.2021 включно;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4003,49 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 07.06.2021 включно у загальній сумі 157070,26 грн, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 08.06.2021 по 17.03.2025 включно;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4003,49 грн в місяць за період з 08.06.2021 по 17.03.2025 включно у загальній сумі 181418,36 грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 позов задоволений частково:

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.08.2017 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року у сумі 61100,31 грн.;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.08.2017 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року у сумі 61100,31 грн. з урахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 11.08.2020, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі 4003,49 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 11.08.2020, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі 4003,49 грн. в загальній сумі 117521,80 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;

- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Прийняте рішення суд мотивував тим, що вимоги про нарахування та виплату індексації-різниці за період з 12.08.2020 по 07.06.2021 не підлягають задоволенню оскільки позивача було звільнено зі служби 11.08.2020 відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” у запас. Оскільки позивач з 12.08.2020 не проходив військову службу, право на отримання індексації-різниці у нього припинилось. Подальше зарахування його на службу до Військової частини НОМЕР_2 з 05.03.2021 не надає йому право на отримання індексації різниці як з періоду його зарахування на службу з 05.03.2021 так і за період в якому він взагалі таку службу не проходив.

В апеляційній скарзі представник позивачки просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо періоду з 05.03.2021 по 17.03.2025 та прийняти в цій частині постанову, якою позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що позивач мав право на нарахування грошового забезпечення з урахуванням індексації-різниці у фіксованому розмірі, оскільки після підвищення доходу у березня 2018 року, грошове забезпечення військовослужбовців не збільшувалось до звільнення позивача з військової служби.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем в частині, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду на предмет його законності та обґрунтованості в цій же частині.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та у Військовій частині НОМЕР_3 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 та у Військовій частині НОМЕР_2 та Військовій частині НОМЕР_4 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_2 .

Вказана обставина підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачами.

Згідно витягу з послужного списку, позивач проходив військову службу в такі періоди:

- з 22.12.2014 по 25.08.2015 – командир ремонтного взводу; Військова частина НОМЕР_1 ; Наказ МОУ №834 від 22.12.2014;

- з 25.08.2015 по 27.06.2017 – начальник автомобільної служби технічної частини; Військова частина НОМЕР_1 ; Наказ КВОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 67 від 25.08.2015;

- з 27.06.2017 по 07.12.2018 – помічник начальника технічної частини; Кадр управління НОМЕР_5 окремої механізованої бригади СВ України; Наказ КВОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 11 від 27.06.2017;

- з 07.12.2018 по 22.03.2019 – помічник начальника технічної частини; Кадр управління НОМЕР_5 окремої механізованої бригади СВ України; Наказ командира в/ч НОМЕР_6 №242 від 07.12.2018;

- з 22.03.2019 по 11.08.2020 – заступник командира ремонтно-відновлюваного батальйону з озброєння; Кадр управління НОМЕР_5 окремої механізованої бригади СВ України; Наказ командира в/ч НОМЕР_6 №42 від 22.03.2019;

- звільнений з військової служби відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 26 Закону України «Військовий обов`язок і військову службу» у запас; Наказ КВОК «Схід» № 213 від 05.08.2020;

- з 05.03.2021 по 27.05.2021 – командир кулеметного взводу механізованого батальйону; НОМЕР_7 окрема механізована бригада ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » СВ ЗС України; Наказ КВОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 42 від 24.02.2021;

- з 27.05.2021 по 28.11.2022 – начальник відділення радіотехнічного контролю; НОМЕР_8 окремий вузол радіоелектронної боротьби; Наказ КВОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 130 від 27.05.2021;

- з 28.11.2022 по теперішній час – заступник начальника вузла; НОМЕР_8 окремий вузол радіоелектронної боротьби; Наказ КВОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 369 від 28.11.2022.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 17.03.2025 року №57 позивача з 17.03.2025 року виключено зі списків особового складу частини.

Листом Військової частини НОМЕР_1 від 11.06.2025 року №339 позивача повідомлено, що військова частина НОМЕР_1 вірно застосовувала при обрахунку індексації грошового забезпечення базовий місяць “січень 2015 року” за період з 05.01.2015 по 31.12.2015, базовий місяць “січень 2016 року” за період з 01.01.2016 по 28.08.2017, базовий місяць “березень 2018 року” за період з 08.06.2021 по 31.12.2022, базовий місяць “грудень 2023 року” за період з 01.01.2024 по 17.03.2025. Підстави для проведення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення відсутні.

Вважаючи, що військовими частинами де проходив службу позивач не було належним чином проіндексовано грошове забезпечення позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації цих положень Закону Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року №1078 затвердив «Порядок проведення індексації грошових доходів населення».

Відповідно до пункту 11 вказаного Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-IV"Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 4 Порядку визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.

Відповідно до пункту 6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Щодо «фіксованої» суми індексації, то дійсно Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття не містять.

Цей термін фігурував у додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.03.2023 року у справі №400/3826/21.

Між тим, з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає суду підстави для висновку, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовців, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави для висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу військовослужбовців, належало вирішити питання, чи має такий право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Згідно позиції викладеної в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18 та від 07.08.2019 у справі №825/694/17 суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А);

суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.

Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як зазначалось раніше, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації - різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Суд звертає увагу на те, що нарахування суми індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця. Визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

Судом встановлено, що з 11.08.2020 позивача звільнено з військової служби у запас, відповідно з цього часу припинили існувати обставини які слугували підставою для нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення.

В свою чергу, подальше прийняття позивача на службу з 05.03.2021 свідчить про виникнення нових трудових відносин та необхідність застосування нового базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення.

Отже, з 05.03.2021 для позивача не відбулось такої обставини як підвищення грошового забезпечення, тому відсутні підстави для застосування приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 до спірних правовідносин за період з 05.03.2021 по 17.03.2025.

Посилання апелянта на рішення Верховного суду колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в цих рішеннях йде мова про нарахування індексації-різниці грошового забезпечення з березня 2018 року по час звільнення зі служби, тоді як у спірному випадку позивача було звільнено зі служби 11.08.2020, тобто саме до цієї дати позивач мав право на отримання індексації грошового забезпечення із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі 4003,49 грн., про що вірно зазначено судом першої інстанції.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 – без змін.

Постанова набирає законної сили з 05.03.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді О.В. Головко

судді Т.І. Ясенова