Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №160/16058/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/16058/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Комунального підприємства “Затишне місто” Павлоградської міської ради” на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Лозицька І.О.) в адміністративній справі №160/16058/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства “Затишне місто” Павлоградської міської ради” про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

30.05.2025 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства “ЗАТИШНЕ МІСТО” ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, з урахуванням уточнень, в якому просить стягнути податковий борг з Комунального підприємства “ЗАТИШНЕ МІСТО” ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (ЄДРПОУ 37085410) до бюджету у розмірі 1518238,29 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 1518238,29грн. Позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України, в тому числі, надсилалась податкова вимога. Несплата податкового боргу відповідачем самостійно, послугувала підставою звернення податковим органом до суду із цим позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 у позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення таухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції розглянув справу без участі відповідача, а позов оформлено з порушеннями норм КАС України. Стосовно стягнення суми боргу, то суд не перевірив правильність визначення пені (309 326,20 грн), а скаржник вважає, що пеня не може нараховуватися після дати фактичної сплати основного боргу. Крім того скаржник не погоджується з включенням до розміру боргу сум за податковим повідомленням-рішенням форми «Н» (10 024,06), оскільки відсутня актуальна та належна податкова вимога щодо саме цих зобов`язань, що порушує встановлену ст. 59 ПК України процедуру примусового стягнення.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначає, що з урахуванням того, що за рахунок сплачених позивачем коштів був погашений податковий борг за черговістю його виникнення, факт порушення підприємством строків сплати сум узгоджених грошових зобов`язань з ПДВ, які наведені в акті перевірки, підтверджений матеріалами справи та останнім не спростований. Стосовно відсутності актуальної та належної податкової вимоги за податковим повідомленням-рішенням форми «Н» (10 024,06 грн.), судом першої інстанції було досліджено питання виконання контролюючим органом вимог п. 59.1 ст. 59, п. 59.4 ст. 59 ПК України.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.1 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву, колегія суддів доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що комунальне підприємство “ЗАТИШНЕ МІСТО” ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ 37085410) є платником податків, зборів (обов`язкових платежів) та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідно інформації інтегрованої картки платника податків, у Комунального підприємства “ЗАТИШНЕ МІСТО” ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ обліковується податковий борг на загальну суму 1 518 238,29 грн, а саме: заборгованість з податку на додану вартість із виготовлених в Україні товарів (робіт, послуг), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін нарахованих сум грошових зобов`язань у розмірі 1518238,29 грн, згідно:

- податкового повiдомлення-рiшення (форма “Н”) № 0085510413 вiд 17.02.2025 на суму 3970,43 грн (відповідно до приписів ст. 56 ПК України податкове повідомлення-рішення не оскаржувалося, тому, є узгодженим, але не сплаченим у визначений законом термін);

- податкового повiдомлення-рiшення (форма “Ш”) №0131490410 вiд 25.03.2024 на суму 361303,17 грн (за наслідками апеляційного перегляду постанова Третього апеляційного адміністративного суду вiд 26.03.2025 у справі №160/18895/24, набрала законної сили 26.03.2025 та винесена на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області);

- податкового повiдомлення-рiшення (форма “Н”) №0749370413 вiд 10.12.2024 на суму 6053,63 грн;

- податкового повiдомлення-рiшення (форма “Ш”) №0124360410 вiд 20.03.2024 на суму 661391,84 грн (за наслідками апеляційного перегляду постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 у справі №160/18892/24 набрала законної сили 01.04.2025 та винесена на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області);

- податкового повiдомлення-рiшення (форма “Ш”) №0492360410 вiд 01.08.2024 на суму 176193,02 грн (за наслідками апеляційного перегляду постанова Третього апеляційного адміністративного суду вiд 16.04.2025 у справі №160/28991/24, набрала законної сили 16.04.2025 та винесена на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області);

- в порядку ст. 129 ПК України нараховано пені на загальну суму 309326,20 грн.

Відповідно до ст. 59 ПК України по Комунальному підприємству “ЗАТИШНЕ МІСТО” ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ сформована податкова вимога форми “Ю” № 480 від 01.10.2012 на суму 57235,47 грн, яка вручена представнику відповідача.

Отже, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сума податкового боргу Комунального підприємства “ЗАТИШНЕ МІСТО” ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ складає 1518238,29 грн.

Оскільки податкові повідомлення-рішення, що оскаржувалися, не були скасовані, нараховані суми грошових зобов`язань набули статусу узгоджених. Та оскільки суми податкового боргу не були сплачені, податковий орган звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість та доведеність.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову з огляду на наступне.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Так при вирішенні позову про стягнення суми податкового боргу, здійснюється перевірка дотримання контролюючим органом вимог, передбачених ПК України, які надають право контролюючому органу звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (п. 95.3. ст. 95 ПК України)

Згідно з п. 95.4. ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, положеннями ст. 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених п. 95.2 ст. 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу. Так, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу; податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до приписів п. 59.5. ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже нормами Податкового кодексу України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

Суд зауважує, що у справах про стягнення боргу предметом доказування підлягають обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, зокрема, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, факту сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання в добровільному порядку, факту направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Як свідчать встановлені обставини справи, згідно інтегрованої картки платника податків, у Комунального підприємства “ЗАТИШНЕ МІСТО” ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ обліковується податковий борг на загальну суму 1 518 238,29 грн, а саме, заборгованість з податку на додану вартість із виготовлених в Україні товарів (робіт, послуг), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін нарахованих сум грошових зобов`язань у розмірі 1518238,29 грн.

Сума податкового боргу складається зокрема з сум нарахованих за податковими повідомленнями-рішеннями, які набули статусу узгоджених, зокрема враховуючи те, що деякі рішення не оскаржувались, а стосовно тих, що були оскаржені, у їх скасуванні судом було відмовлено, а судові рішення набрали законної сили.

Відповідач не спростовує цю обставину та не зазначає доводів на спростування наявності несплаченої суми податкового боргу.

Стосовно доводів скаржника про нараховану суму пені.

Так податковим органом пеня була нарахована з тих підстав, що за рахунок сплачених позивачем коштів був погашений податковий борг за черговістю його виникнення незважаючи на призначення платежу у платіжних документах підприємтства, а отже факт порушення підприємством строків сплати сум узгоджених грошових зобов`язань з ПДВ підтверджено матеріалами справи.

З цих підстав посилання позивача на платіжні інструкції з погашення сум визначених у податкових повідомлень-рішень із зазначенням номерів справ є безпідставним.

Таким чином позивачем в порядку ст. 129 ПК України нарахована пеня на загальну суму 309326,20 грн.( а.с. 17-19)

Відповідач в свою чергу не наводить законодавчо обґрунтованих доводів про неправильність визначення або незгоди із сумою пені.

Щодо доводів скаржника про відсутність актуальної належної податкової вимоги,

Як вже було зазначено судом апеляційної інстанції, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). (п. 59.5. ст. 59 ПК України.

Податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення та до моменту його повного погашення за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Проте у разі зміни суми податкового боргу, зокрема його збільшення, нормами Податкового кодексу України не передбачено обов`язку контролюючого органу повторно формувати та вручати платнику податків податкову вимогу. Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема в постановах від 12 червня 2018 року (справа № 810/2533/16), від 19 лютого 2019 року (справа № 818/1117/16), від 04 березня 2019 року (справа №2а-6053/11/1070), від 25 лютого 2020 року (справа №1340/5767/18).

Згідно матеріалам справи податковим органом відповідачу було сформовано податкову вимогу форми “Ю” № 480 від 01.10.2012 на суму 57235,47 грн, що підтверджується її копією, яка наявна в матеріалах справи.

Доказів того, що податковий борг з цього часу у відповідача перервався, суду подано не було.

Таким чином доводи скаржника про неотримання актуальної вимоги не ґрунтуються на нормах ПК України.

Доводи скаржника про порушення судом норм процесуального права при розгляді справи не знайшли підтвердження, оскільки відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі не скористався правом подання відзиву на позов, направлення будь-яких заяв, клопотань. З цих підстав суд першої інстанції розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Крім того, суду апеляційної інстанції скаржник також не надав доказів на спростування доводів позивача, які б були належними та допустимими та достатніми для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.

З огляду на зазначене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Затишне місто” Павлоградської міської ради” – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року в адміністративній справі №160/16058/25 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак