Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №160/13378/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/13378/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 р. (суддя Сластьон А.О) в адміністративній справі №160/13378/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-17» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПМК-17» звернулося до суду із адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність його критеріям ризиковості №92227 від 22 квітня 2025 р. та зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити його з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог вказало, що спірне рішення порушує його права та інтереси, оскільки надає контролюючому органу підставу для автоматичного зупинення реєстрації наданих ним податкових накладних. Господарські відносини із контрагентами є реальними та підтверджуються первинними документами.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративний позов ТОВ «ПМК-17» задоволено.

У поданій апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовної заяви ТОВ «ПМК-17» відмовити повністю.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що позивач не надав достатніх та належних первинних документів, які б спростовували ризиковисть його господарських операцій.

В поданому представником позивача письмовому відзиві на апеляційну скаргу вказано про необхідність відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відзив обгрунтовано тим, що віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості є протиправним та таким, що порушує його права та інтереси.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПМК-17» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків. Видами економічної діяльності позивача є: 41.20 "Будівництво житлових і нежитлових будівель". Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення №92227 від 22 квітня 2025 р. про відповідність ТОВ «ПМК-17» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Зі змісту рішення вбачається, що воно прийняте із урахуванням отриманої від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Не погодившись із даним рішенням, ТОВ «ПМК-17» оскаржило його в судовому порядку.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав достатніх та належних доказів на підтвердження ризиковості позивача як платника податків.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

З 1 лютого 2020 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 р., якою установлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: 1) платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах; 2) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах; 3) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами; 4) платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками; 5) платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ); 6) платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; 7) платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; 8) у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господ

Також Порядком №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається відповідне рішення. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Верховний Суд у постановах від 16 квітня 2019 р. у справі №826/10649/17, від 28 жовтня 2019 р. у справі №640/983/19 вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 р. у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

В спірному рішенні відповідача відсутнє належне обгрунтування підстав для віднесення позивача до ризикових платників податків.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 23 червня 2022 р. у справі №640/6130/20 вказав, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Відповідачем не доведено, що підставою для віднесення позивача до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, слугувало подання ним для реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування, та їх моніторінг

Відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №92227 від 22 квітня 2025 р. та визначення йому обов`язку виключити ТОВ «ПМК-17» із переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Оскільки судом першої інстанції прийнято рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального права, відсутні підстави для його скасування, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 р. в адміністративній справі №160/13378/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 24 лютого 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.І. Малиш

суддя О.О. Круговий