Вирок від 05 березня 2026 р. у справі №275/103/25 — Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/103/25

В И Р О К

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2026 року с-ще Брусилів

Брусилiвський районний суд Житомирської областi в складі:

головуючого суддi ОСОБА_1

за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , його представника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Брусилів Житомирської області матеріали кримінального провадження № 12025065420000009 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Улан-Батор, Монголія, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, інваліда ІІІ групи, учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

12 січня 2025 року близько обідньої пори ОСОБА_8 прийшов до домогосподарства своєї дружини ОСОБА_9 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , з якою він протягом останніх шести місяців спільно не проживав, з метою розмови про розподіл майна та розлучення. Під час спілкування з ОСОБА_10 до них з подвір`я вийшов ОСОБА_6 , який заважав розмові, тому ОСОБА_4 , не поспілкувавшись з ОСОБА_10 , пішов до місця свого проживання.12 січня 2025 року близько 21 години 00 хвилин ОСОБА_4 , взявши вдома дерев`яну палицю з метою самооборони від ОСОБА_6 , прийшов до домогосподарства своєї дружини ОСОБА_9 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , щоб з`ясувати стосунки з ОСОБА_9 .В цей час та день ОСОБА_4 постукав у хвіртку до будинку ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , так як хотів поспілкуватися з нею. ОСОБА_6 відкрив хвіртку, а у ОСОБА_11 на фоні виниклих ревнощів виник умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 дерев`яною палицею наніс один удар по голові в область лобу ОСОБА_6 та другий удар по руках, якими останній прикривав собі голову. Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді саден на чолі, на 2-му пальці правої кисті та в ділянці лівого променево-зап`ясткового суглобу, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за обставин, що вказані у вироку, визнав частково, пояснивши наступне. Так, зі своєю дружиною ОСОБА_9 він до вказаної події майже півроку спільно не проживав та 12.01.2025 року вирішив зустрітись з нею, щоб поділити спільні речі та розійтись. Тому 12.01.2025 по обіді він приїхав до будинку по АДРЕСА_2 , в якому вони до розлучення спільно проживали. Біля будинку він зустрів брата дружини ОСОБА_12 , якого попросив покликати дружину. При цьому ОСОБА_12 був сильно побитий, з його слів, його побив його знайомий ОСОБА_13 . З будинку його дружина вийшла до нього разом з незнайомим чоловіком на ім`я ОСОБА_13 , відмовилась віддавати речі, які він хотів забрати. ОСОБА_13 та ОСОБА_12 її в цьому підтримали. Тому він вирішив запобігти конфлікту та приїхати пізніше, сподіваючись, що дружина передумає. Коли того ж дня близько 21 години він поїхав до будинку дружини, з собою взяв держак від лопати для самозахисту. Підійшовши до будинку, він почув біля хвіртки голоси. На його стук у хвіртку вийшов ОСОБА_13 та пішов з кулаками на нього. Тому він був вимушений вдарити ОСОБА_13 по руці держаком. Після цього в них зав`язалась бійка, в ході якої вони впали на землю, де намагались нанести один одному удари. ОСОБА_13 взяв над ним верх. Тому він вирішив піти. Тоді ОСОБА_13 взяв держак від лопати, наздогнав його та почав сильно бити цим держаком по руках та ногах, зламав йому руку та розбив голову. Він попросив його не бити, після чого ОСОБА_13 його ще пару раз вдарив та пішов до його дружини. Обвинувачений стверджував, що вдарив потерпілого лише один раз в район тулуба та попав по руці. По голові він ОСОБА_13 держаком не бив. Також вказав, що при бійці була присутня його дружина.

Разом з тим, провина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за обставин, вказаних у вироку, повністю знайшла своє підтвердження дослідженими у судовому засіданні наступними доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що 12.01.2025 року по обіді перебував в будинку по АДРЕСА_2 у свого знайомого ОСОБА_14 по особистим справам. В цей час на подвір`я до будинку прийшов колишній чоловік сестри ОСОБА_14 . Він був на підпитку, почав з`ясовувати з ОСОБА_15 стосунки, після його зауваження чоловік пішов. В той же день чоловік ОСОБА_16 йому зателефонував та почав погрожувати. А близько 21 години знову прийшов до будинку, де мешкала ОСОБА_17 і де сам потерпілий ще знаходився, та почав стукати у хвіртку. Він вийшов на вулицю до ОСОБА_18 , і той відразу вдарив його держаком від лопати по голові, а коли ОСОБА_18 намагався вдарити його по голові ще раз, то він підняв руку, захищаючись, і удар прийшовся по руці. Після цього він впав та втратив свідомість. Коли він прийшов до тями, ОСОБА_19 йому розповіла, що коли він втратив свідомість, ОСОБА_19 вихватили в Головатова держак та ним його побила. Вважає, що ОСОБА_18 хотів його вбити, тому наполягав на суворому покаранні.

Крім цього провина ОСОБА_4 у скоєному ним кримінальному правопорушенні також підтверджується наступними дослідженими судом письмовими доказами, а саме:

заявою ОСОБА_6 від 13.01.2025 року про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , який 12.01.2025 року близько 21:00 дерев`яною палкою наніс йому удари по голові та тулубу, чим спричинив тілесні ушкодження;

протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13.01.2025 року, згідно якого у ОСОБА_6 , попередженого про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, було прийнято заяву про те, що 12.01.2025 року близько 21:00 на подвір`ї будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_4 умисно наніс йому кілька ударів дерев`яною палицею по голові, спині, нижніх та верхніх кінцівках, чим спричинив тілесні ушкодження;

заявою ОСОБА_6 від 21.01.2025 року про залучення його як потерпілого у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025065420000009, згідно якої 12.01.2025 року близько 21:00 на подвір`ї будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_4 наніс ОСОБА_6 палицею тілесні ушкодження;

протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицею та відеозаписом до нього від 22.01.2025 року за участю потерпілого ОСОБА_6 , в ході якого останній розповів та показав, яким чином ОСОБА_4 12.01.2025 року о 21:00 наніс йому удари дерев`яною палицею по голові та руці;

протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицею до нього від 29.01.2025 року за участю свідка ОСОБА_9 , в ході якого остання розповіла та показала, яким чином ОСОБА_4 о 21:00 12.01.2025 року на подвір`ї будинку АДРЕСА_2 наніс потерпілому ОСОБА_6 дерев`яною палицею удар по голові, а потім по руці, внаслідок чого ОСОБА_6 впав на подвір`ї;

висновком судово-медичного експерта № 96 від 14.01.2025 року, згідно якого при судово-медичному обстеженні у ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: саден на чолі, на другому пальці правої кисті та в ділянці лівого променево – зап`ясткового суглобу. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих з обмеженою контактуючою поверхнею предметів, не виключено дерев`яною палкою, тощо, могли утворитись 12.01.2025 року при обставинах, вказаних як в постанові про призначення судово-медичної експертизи, так і самим потерпілим, та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Приймаючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 , виникнення їх в результаті падіння з положення стоячи на площину маловірогідно;

висновком судово-медичного експерта № 147 від 22.01.2025 року, згідно якого при судово-медичному обстеженні у ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: саден на чолі, на другому пальці правої кисті та в ділянці лівого променево – зап`ясткового суглобу. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих з обмеженою контактуючою поверхнею предметів, не виключено дерев`яною палкою, тощо, могли утворитись 12.01.2025 року при обставинах, вказаних як в постанові про призначення судово-медичної експертизи, так і самим потерпілим під час проведення слідчого експерименту за його участі від 22.01.2025 року, та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Оскільки в представлених медичних документах на ім`я ОСОБА_6 (довідка) з КМП «Брусилівська лікарня» відсутній опис достовірної клінічної симптоматики струсу головного мозку, а діагноз базується лише на скаргах потерпілого, вказаний діагноз при дачі заключення не приймається до уваги (наказ МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року).

Отже, покази обвинуваченого ОСОБА_4 з приводу того, що він не наносив удару по голові потерпілого ОСОБА_6 , спростовуються наявними пошкодженнями в цій ділянці у потерпілого та висновками судово-медичних експертиз, які підтверджують можливість виникнення таких пошкоджень при обставинах, що зазначені у вироку суду, та розцінюються судом як такі, що висловлені з метою пом`якшити відповідальність за вчинене.

Таким чином, проаналізувавши досліджені докази у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися в умисному легкому тілесному ушкодженні,вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, тобто його дії органом досудового розслідування кваліфіковані вірно.

Суд не приймає до уваги доводи потерпілого ОСОБА_6 про те, що в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки замаху на вбивство потерпілого, оскільки замах на вбивство можливий лише з прямим умислом. За відсутності доказів, які б свідчили про те, що обвинувачений передбачав і бажав настання смерті потерпілого від його дій, чого в ході судового розгляду встановлено не було, він повинен нести відповідальність за наслідки, що фактично настали, тобто за спричинення легких тілесних ушкоджень.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до кримінального проступку, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, має статус учасника бойових дій, є інвалідом ІІІ групи, раніше не судимий.

Суд не погоджується з пом`якшуючими покарання обвинуваченого обставинами, встановленими стороною обвинувачення в ході досудового розслідування, то як щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, на думку суду,означає, що особа дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання. Втім, ані осуду своєї поведінки, ані щирого жалю з приводу вчиненого з боку обвинуваченого суд в ході судового розгляду не встановив. Крім того суд вважає, що часткове визнання своєї провини та надання показів обвинуваченим в ході досудового розслідування не підтверджує наявності такої пом`якшуючої покарання обставини як активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Отже, обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно ст. 66 КК України суд в ході судового розгляду не встановив.

При цьому, з урахуванням тяжкості та наслідків вчиненого кримінального правопорушення, а саме, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення не має великої суспільної небезпеки, а спричинені ОСОБА_6 тілесні ушкодження є незначними, враховуючи дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у вигляді максимального розміру штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки саме таке покарання, призначене судом обвинуваченому ОСОБА_4 , буде найбільш відповідати принципам та цілям призначення покарання і буде найбільш необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Також у відповідності до вимог ст. 100 КПК України суд вважає за необхідне речові докази, а саме консультативний висновок лікаря загальної практики сімейної медицини, довідку № 4, чотири рентгенівські знімки, що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , залишити йому же.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 100, 369-371, 373, 374 – 376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази, а саме консультативний висновок лікаря загальної практики сімейної медицини, довідку № 4, чотири рентгенівські знімки, що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , - залишити йому же.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1