Рішення від 05 березня 2026 р. у справі №216/7861/25 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/7861/25

провадження 2/216/1183/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

06 березня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Скиби М.М.,

за участю секретаря Сирко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі Дніпропетровської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна про визнання виконавочого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 через свого представника Вовк М.В. звернулась до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що впровадженні приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесі Вікторівни знаходиться виконавче провадження № 66024481 по примусовому виконанні виконавчого напису № 107010 від 20.11.2020 року виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем (далі - Виконавчий напис), про стягнення з ОСОБА_1 (далі - Позивач) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі - Відповідач) заборгованості в розмірі 42 821,11 грн.

У Виконавчому написі зазначено, що ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", ідентифікаційний код юридичної особи 38569246, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТАЛІОН ПЛЮС", ідентифікаційний код юридичної особі 39700642, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року надано Відповідачу право вимоги за Кредитним Договором № 213289125 від 16 квітня 2020 року, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Позивачем.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 04 листопада 2020 року по 04 листопада 2020 року .

Наказом МЮУ від 24.02.2021 № 727/5 відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 18.02.2021 №1 на підставі підпунктів «е» та «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 26.12.2011 за № 8679 на ім`я ОСОБА_2 - анульовано.

Представник позивача зазначає, що виконавчий напис нотаріуса було вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінет Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напис №107010 від 12.11.2020 року, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів. Договір №213289125 від 16 квітня 2020 року не був посвідчений в нотаріальній формі. Переліком в редакції від 29.11.2001 року взагалі не передбачено вчинення виконавчого напису з підстав, що виникають з кредитних правовідносин.

З огляду на наведене представник позивача зазначає, що у приватного нотаріуса не було жодних законних підстав для вчинення виконавчого напису про стягнення боргу за кредитним договором.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, не перевірив факту укладення кредитного договору.

Позивач вважає що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог закону а тому підлягає визнанню таким що не підлягає виконанню.

У зв`язку з чим просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню вчинений 20 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №107010, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», код ЄДРПОУ: 42254696 заборгованості за Кредитним договором № 213289125 від 16 квітня 2020 року за період з 04 листопада 2020 року по 04 листопада 2020 у розмірі 41 621,11 грн., та плати за вчинення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 1 200,00грн., загальна сума 42 821,11 грн.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача надав заяву про розгляд справи у відсутність позивача та його представника та повідомив, що не заперечує проти винисення заочного рішення.

Відповідач ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» в судове засідання свого представника не направило, про розгляд справи повідомлялись належним чином. Відзив на позов не подали, причин неявки в судове засідання не повідомили.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, до суду надала заяву в якій просить розгляд справи проводити без її участі.

За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

За наявності умов, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд поставовив ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановленні такі факти та відповідні їм правовідносини.

20 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 107010, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 213289125 від 16 квітня 2020 року у розмірі 42 821,11 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. від 08.07.2021 року відкрито виконавче провадження № 6602448 по примусовому виконанню виконавчого напису № 21231, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, яким стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 213289125 від 16 квітня 2020 року у розмірі 42 821,11 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з його копії, договір №213289125 нотаріально посвідченим не був.

Згідно з ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Пунктом 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Виходячи з положень ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. В пункті 1 даної Постанови визначено, що нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) нотаріально посвідчені угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язань.

Відповідно до п. п. 1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною.

Отже, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

З урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, що зазначено в правовій позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду України у справі №6-887цс17 від 05 липня 2017 року.

Водночас, відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, суд обмежений у можливостях перевірки доказів, окрім тих, що подані сторонами у справі, інакше це буде порушенням принципу диспозитивної цивільного судочинства.

При вирішенні цього спору суд виходитиме з позиції достатності доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, як це передбачено ст. 80 ЦПК України.

Оцінюючи правомірність вчинення виконавчого напису суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту:

"Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21 вересня 2021 року по справі № 910/10374/17 зазначила, що виконання судового рішення про присудження полягає у вчиненні певних дій або в утриманні від певних дій, передбачених судовим рішенням. Наприклад, за судовим рішення про стягнення коштів відповідач повинен сплатити позивачу відповідну суму; за рішенням про припинення дії, яка порушує право, відповідач повинен утриматись від відповідних дій тощо. Водночас інші судові рішення, зокрема рішення про визнання права, про зміну правовідношення, виконанню не підлягають, оскільки такі судові рішення безпосередньо створюють відповідний правовий ефект: призводять до усунення правової невизначеності, змінюють правовідношення.

Безпосередній правовий ефект створює і судове рішення про визнання незаконним та нечинним нормативно-правового акта: такий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили судовим рішенням. Указане судове рішення не потребує його виконання.

Резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 в частині відображення результату вирішення позовних вимог містить висновки: 1) про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині; 2) про зобов`язання Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину цієї постанови про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині. Отже, ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року, якими було передбачено зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 до закінчення касаційного розгляду, стосувались лише зупинення виконання обов`язку Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

Таким чином, вчиняючи 20.11.2020 виконавчий напис № 107010, приватний нотаріус Горай О.С. неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21 березня 2017 року № 23.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: "Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника".

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 107010 таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" та Переліку документів.

Як зауважує у своїй постанові від 21 вересня 2022 року по справі № 910/10374/17 Велика Палата Верховного Суду, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відтак, за наведених вище обґрунтувань, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підлягають до задоволення.

Суд вважає можливим захистити право позивача шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки обраний позивачем спосіб захисту його інтересів ґрунтується на законі, та заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 133 ЦПК Україїни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підтвердження розміру витрат на правову допомогу позивачем додатно до позову копію договору про надання правової допомоги №26/09/2025-о від 26.09.2025р., розрахункову квитанцію про сплату позивачем на користь адвоката Вовк М.В. плати у розмірі 6000 грн. за надану правову допомогу, акт приймання передачі правничої допомоги відповідно до договору №26/09/2025-о від 26.09.2025р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З огляду на наведене суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Враховуючи той факт, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211,20 грн.

Враховуючи той факт, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211,20 грн.

Керуючись ст.ст.128,141,263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», третя особа третя особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна про визнання виконавочого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 20 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за № 107010, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 213289125 від 16 квітня 2020 року у розмірі 42 821,11 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, які вжиті згідно ухвали Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 жовтня 2025 року у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису вчиненого 20 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за № 107010, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 213289125 від 16 квітня 2020 року у розмірі 42 821,11 грн. продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 яка проживає за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач :Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, буд.12, офіс 177, код ЄДРПОУ 42254696.

Треті особи:

-Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, адреса: 49033, вул. Богдана Хмельницького, 4, офіс 400, м. Дніпро, Дніпропетровська область.

Суддя М.М.СКИБА