Рішення від 05 березня 2026 р. у справі №161/2155/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2155/26

Провадження № 2/161/2869/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючої– судді Плахтій І.Б.

з участю секретаря судових засідань - Маєвської Х.Ю.

представника позивачки – Силки Т.Ю.

відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

28 січня 2026 року представник позивачки ОСОБА_2 адвокат Силка Т.Ю. звернулась до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначила, що з 19 лютого 2005 року по 30 вересня 2025 року ОСОБА_3 перебувала у шлюбі із відповідачем ОСОБА_1 , з час якого у них народились спільні діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час позивачка знаходиться на повному утриманні матері ОСОБА_3 . У зв?язку із віком і навчанням позивачка позбавлена можливості працювати. ОСОБА_2 є студенткою першого курсу факультету митної справи, матеріалів та технологій денної форми навчання за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб (контрактом) першого (бакалаврського) рівня ЛНТУ; термін навчання: по 30 червня 2029 року. У зв?язку із навчанням на денній формі І курсу факультету митної справи, матеріалів та технологій позивач позбавлена можливості самостійно мати будь-які доходи з об?єктивних причин. Усі витрати, пов?язані з навчанням, в тому числі, надання коштів на проїзд на місце навчання, коштів на харчування, купівля навчальної літератури, канцелярського приладдя, сезонного одягу, оплату самого навчання здійснює лише мати позивачки - ОСОБА_3 . Позивач та її мати зверталися до відповідача із проханням про надання матеріальної допомоги у зв?язку з продовженням навчання ОСОБА_2 проте, на даний час відповідач таку матеріальну допомогу не надає. Батько ОСОБА_1 є працездатним, має постійний дохід, стан його здоров?я та матеріальне становище дають можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Враховуючи викладене, просить постановити рішення, яким стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, в розмірі 4000 грн. щомісячно, починаючи з дати подання позовної заяви та до закінчення нею навчання, але не більш ніж до досягнення нею двадцяти трьохрічного віку.

Представник позивачки у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Докази, які підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу будуть надані протягом 5 днів з дня ухвалення рішення.

Відповідач у судовому засіданні заявлені вимоги визнав частково. Зазначив, що на даний час офіційно не працевлаштований, інших дітей крім позивачки та її старшої сестри, на утриманні не має. Разом з тим, його старша донька теж звернулась до суду з позовом про стягнення з нього аліментів. Погоджується сплачувати аліменти в розмірі 2800-3000 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов?язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв?язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов?язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчання, а також той з батьків, з яким вони проживають.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та неповнолітніми дочкою, сином.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов?язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними віку двадцяти трьох років.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров?я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров?я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов?язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов?язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У своїх постановах Верховний Суд неодноразово виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов?язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов?язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов?язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв?язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу) (постанови від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20, від 22 листопада 2023 року у справі № 337/642/22 .

Обов?язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов?язань, обов?язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв?язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства (постанова Верховного Суду від 08 травня 2023 року у справі № 756/9882/19).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 19 лютого 2005 року, який було розірвано рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 вересня 2025 року (справа №161/18117/25).

У шлюбі народились спільні діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом встановлено, що повнолітня дитина ОСОБА_3 та ОСОБА_1 – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається на денній формі навчання.

Як вбачається з довідки №703, виданої 17 грудня 2025 року Луцьким національним технічним університетом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є студенткою першого курсу факультету митної справи, матеріалів та технологій денної форми навчання за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб (контрактом) першого (бакалаврського) рівня ЛНТУ; термін навчання: по 30 червня 2029 року.

Стаття 200 СК України в поєднанні із частина першою статті 182 СК України зобов`язує суд проаналізувати ряд обставин під час визначення розміру аліментів, з приводу чого суд зазначає таке.

Матеріали справи не містять доказів про стан здоров`я позивачки. Тому суд вважає такий стан задовільним.

Стосовно матеріального стану позивачки, то слід зазначити, що остання навчається у вищому навчальному закладі на денній формі навчання, а тому позбавлена можливості самостійно забезпечувати себе, зокрема шляхом працевлаштування.

Відповідач не надав відомостей про свій стан здоров`я та матеріальне забезпечення, тому суд презюмує, що він є задовільним. У відповідача інших осіб на утриманні не має.

Разом з тим, сторонами не заперечується обставина звернення старшої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів

Проаналізувавши всі наявні в матеріалах справи докази, врахувавши обставини, передбачені частиною першою статті 182 СК України, а також зважаючи на закріплені у частині дев`ятій статті 7 СК України принципи справедливості, добросовісності та розумності, якими врегульовані сімейні відносини, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід щомісячно стягувати аліменти у розмірі 3000 грн.

Такий розмір аліментів, на переконання суду, буде достатнім для належного утримання повнолітнььої доньки, її фізичного та духовного розвитку, надасть змогу їй закінчити навчання.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

З даною позовною заявою позивачка звернулась 28 січня 2026 року, отже саме із зазначеної дати аліменти мають стягуватися з відповідача на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити дане рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.

Згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору.

Згідно з ч.1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сумою платежів за шість місяців, отже суд при розрахунку судового збору виходить із суми аліментів за цей період.

Позивач просила стягнути аліменти у розмірі 4000 грн. щомісячно, що за шість місяців

становить 24000 грн.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір для фізичних осіб становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331, 20 грн.).

Позов задоволено частково у розмірі 3000 грн щомісячно, тобто 75% від заявленихвимог.

Тому, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача в дохід держави пропорційно задоволеним вимогам, становить 998, 40 грн. (1331, 20 грн. х 75%).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 263-265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 199, 200 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання в розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи з 28 січня 2026 року та до закінчення нею навчання, але не більше як до досягнення двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 998 (дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до обов`язкового негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 06 березня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області І.Б. Плахтій