Постанова від 05 березня 2026 р. у справі №363/7559/25 — Вишгородський районний суд Київської області

"06" березня 2026 р. Справа № 363/7559/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

27 листопада 2025 року о 00 год. 20 хв. за адресою: м. Вишгород, вул. Набережна, біля будинку 6ж, було зупинено транспортний засіб «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння. На вимогу поліцейського пройти у встановленому законом порядку медичний огляд або пройти перевірку за допомогою приладу «Драгер», ОСОБА_1 погодилась пройти огляд на місці зупинки. Результат перевірки виявився позитивним — 1,72‰ проміле. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушила п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явилась, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення повістки на адресу його проживання, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, та направлення СМС повідомлень, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, оголошенням на офіційному сайті суду, однак останній до суду не прибула.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ч. ст. 277-2 КУпАП України, повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею ст. 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Таким чином, з огляду на вищевикладене, справа розглядається без участі правопорушника, відповідно до ст. 268 ч. 1 КУпАП.

Отже, сторона, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду справи, учасником якої він є, та зобов`язана утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №910/189/14.

Неявку правопорушника у судове засідання суд розцінює, як намагання уникнути відповідальності та затягування розгляду справи.

Суддя, дослідивши матеріали справи та заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, приходить до наступних висновків.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції та у точній відповідності із законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; наявність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність; наявність матеріальної шкоди; а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Єдиний порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або передача керування транспортним засобом такій особі, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та огляду з використанням спеціальних технічних засобів.

Огляд проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі неможливості застосування таких засобів — у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи на проведення огляду або із його результатами, огляд проводиться у закладах охорони здоров`я в присутності поліцейського. Порушення вимог проведення огляду визнається недійсним.

Вина ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами:

протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №524693 від 27.11.2025 року;висновок алкотестера «Драгер», що зафіксував стан алкогольного сп`яніння 1,72‰;акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;направлення на медичний огляд;копія документу водія з додатку «Дія» (РНОКПП 3743100248);повідомлення інспектора САП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про відсутність інформації щодо отримання посвідчення водія;витяг з ІПС МВС України «Армор»;відеозапис із нагрудної камери працівника поліції, що підтверджує проходження огляду.

Оцінивши всі надані докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 дійсно вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Докази, надані у справі, є взаємопідтвердженими та достовірними: протокол про адміністративне правопорушення, висновок алкотестера «Драгер», акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, відеозапис із нагрудної камери поліцейського та заява ОСОБА_1 про визнання вини. Всі ці матеріали беззаперечно підтверджують наявність складу адміністративного правопорушення, його причинний зв`язок із поведінкою водія та ступінь вини.

Всі наведені докази встановлюють вину ОСОБА_1 поза розумним сумнівом та дають підстави вважати, що вона керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Виходячи з характеру правопорушення, наявних доказів та мети адміністративного впливу — виховання у дусі додержання законів України та запобігання новим порушенням, суд вважає достатнім накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Згідно зі ст. 307 КУпАП, штраф підлягає сплаті не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови або, у разі оскарження, через п`ятнадцять днів з дня залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у провадженні по справі про адміністративне правопорушення при винесенні постанови сплачується судовий збір особою, на яку накладено стягнення. Розмір і порядок сплати встановлюється законом.

Керуючись статтями 33, 130, 283 і 284 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя С.В. Олійник