Рішення від 05 березня 2026 р. у справі №361/12577/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/12577/25

Провадження № 2/361/4830/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.03.26

06 березня 2026 р. м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Писанець Н.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , у інтересах якої діє адвокат Маховик Роман Васильович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів -

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що шлюбні відносини між сторонами не склались, а тому позивач вважає подальше збереження шлюбу неможливим і просить суд шлюб розірвати. Від шлюбу мають малолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Подружні відносини між сторонами припинені, подружжя проживають окремо з березня 2022 року. Причиною стало те, що у подружжя різниця в характерах та поглядів на життя, відсутність взаєморозуміння та довіри, в зв`язку з чим позивач була змушена звернутись з позовом до суду.

Позивач просить суд розірвати шлюб та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку та доходів відповідача але не менше 1 прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення з позовом до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою суду від 10 листопада 2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач ОСОБА_2 повідомлявся про судовий розгляд шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі.

У вказаний строк відповідач не надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України.

В матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява обґрунтована, ґрунтується на законі та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 27 листопада 2015 року, який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м.Києві за актовим записом 2873, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 27.11.2015 року.

В шлюбі у сторін народились діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом з матір`ю та знаходяться на її утриманні.

Відповідно до ст.ст. 110-112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Згідно ст.56 Сімейного Кодексу України, чоловік та дружина мають право на особисту свободу, у тому числі й на припинення шлюбу.

Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являються несумісність характерів та різні погляди на життя. Оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, то шлюб підлягає розірванню.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

На підставі наведеного, враховуючи, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, відповідно до ст. 112 СК України є підстави для розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1ст. 184 СК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 31) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини суд враховує майновий стан позивачки, яка проживає з неповнолітньою дитиною та сама веде догляд за нею, встановлений законом мінімальний розмір аліментів на одну дитину, а також майновий стан відповідача, який не має постійного місця праці і заробіток якого носить нерегулярний мінливий характер.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 всіх його видів доходів (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення з позовом до суду тобто з 19 жовтня 2025 року і до досягнення повноліття дітей.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду з вимогою про розірвання шлюбу сплатила судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір підлягає стягненню із відповідача.

Стягнути з відповідача на користь позивача 1211, 20 грн. судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу.

Стягнути з відповідача на користь держави судовий збір 1211.20 грн. за позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання дітей.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 141,142, 258, 259, 265, 268, 430 ЦПК України, ст. 104, 105, 110, 112, 180, 181, СК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , у інтересах якої діє адвокат Маховик Роман Васильович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 27.11.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м.Києві за актовим записом 2873.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на користь позивача ОСОБА_1 на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 19.10.2025 року і до досягнення повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211,20 грн. судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211,20 грн. за позовну вимогу про розірвання шлюбу.

Копію рішення направити органу державної реєстрації для внесення в актовому записі про шлюб відмітки про його розірвання.

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Писанець Н.В.