Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №355/2699/25 — Баришівський районний суд Київської області

Суд: Баришівський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 25 лютого 2026 р.

Справа: №355/2699/25

Суддя: Чехов С. І.

Справа № 355/2699/25

Провадження № 2/355/410/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за загальними правилами позовного провадження цивільний позов представника позивача ОСОБА_1 адвоката Куценко Наталії Володимирівни до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Баришівська державна нотаріальна контора про встановлення факту непроживання зі спадкоємцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача ОСОБА_1 адвокат Куценко Н.В. з позовною заявою у якій просить визнати факт непроживання відповідача ОСОБА_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Крім того, просить визнати ОСОБА_2 такою, що не прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої позовні вимоги представник обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_3 .. За життя чоловік позивача ніякого заповідального розпорядження стосовно майна не склав. До складу спадщини входить 1/4 частка квартири розташованої по АДРЕСА_1 . Позивач звернулась до Баришівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом. Після чого звернулась до Баришівської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на 1/4 частку квартири, яка залишилась після смерті чоловіка Однака нотаріальною конторі їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частку квартири в зв`язку з тим, що в матеріалах спадкової справи заведеної до майна ОСОБА_3 міститься інформація щодо наявності ще одного спадкоємця за законом, а саме дочки спадкодавця ОСОБА_2 , яка вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки була зареєстрована разом зі спадкодавцем на час смерті ОСОБА_3 .. Разом з тим, реєстрація відповідача по ОСОБА_3 за місцем проживання спадкодавця не є свідченням прийняття спадщини, оскільки відповідач з 2007 року не проживає за вказаною адресою, та місцем перебування її є російська федерація, АДРЕСА_2 і факт постійного проживання разом із спадкодавцем відсутній. В зв`язку з чим у позивача виникла необхідність звернутися з позовною заявою до суду. Відповідач ОСОБА_2 не проживаючи разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, та протягом строку встановленого ст.1270 ЦК України заяву про прийняття спадщини після смерті батька до нотаріальної контори не подала, тому не може вважатися особою, яка прийняла спадщину.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилась, однак передала свої повноваження адвокату Куценко Н.В..

Представник позивача ОСОБА_4 до судового засідання не з`явилась, однак повідомила про можливість розгляду справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилась, була належно повідомлена про час, місце розгляду справи на 26 лютого 2026 року о 10 годині 30 хвилин, на 03 лютого 2026 року о 11 годині через веб-сайт Судової влади України. Причину неявки не повідомила, яку слід вважати неповажною.

Крім того, відповідно до повідомлення, розміщеного 25 лютого 2022 року на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства «Укрпошта», у зв`язку з агресією з боку РФ та введенням воєнного стану, АТ «Укрпошта» припинило поштове співробітництво з Поштою Росії та Білорусі.

Таким чином, відповідач про дату, час і місце розгляду цивільної справи повідомлявся шляхом оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог від Баришівської державної нотаріальної контори до судового засідання не з`явився, просив розглядати справи за її відсутністю. Відзиву стосовно позовних вимог надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин, суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. 280 ЦПК України.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом були досліджені надані стороною позивача докази, а саме:

Копію паспорта позивача з якого слід, що вона є громадянином України.(а.с.8)

Копію свідоцтва про укладення шлюбу з якого слід, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 15 червня 1979 року, актовий запис № 53. Місце реєстрації районний відділ ЗАЦС Баришівського району, Київської області. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_6 , дружини ОСОБА_6 .(а.с.10)

Копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця селища Баришівка Баришівського району Київської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 68 років про складено актовий запис №221. Місце смерті Київська область, Броварський район, селище Баришівка.(а.с.7)

Копію свідоцтва про народження з якого слід, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .(а.с.11)

Копію паспорта ОСОБА_2 з якого слід, що вона є громадянкою російської федерації, паспорт виданий ТП №68 відділу УФМС росії по місту Санкт-Петербургу та Ленінградської області, дата видачі 25 жовтня 2007 року. Має реєстрацію в АДРЕСА_2 від 02 травня 2012 року.(а.с.12-13)

Копію відомостей про осіб місце проживання яких зареєстровано за адресною АДРЕСА_1 в період з 01 січня 2025 року по 25 червня 2025 року з якого слід, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована в квартирі з 14 серпня 2002 року, її батько ОСОБА_3 має реєстрацію з 20 серпня 1986 року по час смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с.14)

З Акту №600 обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства /фактичного місця проживання особи від 07 листопада 2025 року слід, що в квартирі АДРЕСА_3 має реєстрацію ОСОБА_2 , однак за місцем реєстрації не проживає, позивач ОСОБА_1 не зареєстрована в квартирі, однак проживає в ній.(а.с.15-16)

Копію витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі слід, що до спадкового реєстру внесено реєстраційний запис, параметрами якого є спадкова справа за номером 74247048, номер у нотаріуса 177/2025, місце заведення справи Баришівська державна нотаріальна контора. Спадкодавцем є ОСОБА_3 (а.с.17)

Копію свідоцтва про право власності на житло, яке видане 25 грудня 2001 року Баришівської житлово-експлуатаційної контори виконкому Баришівської селищної ради з якої слід, що квартира по АДРЕСА_1 дійсно належить ОСОБА_3 та членам його сім`ї ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .(а.с.18)

Копію технічного паспорту на квартиру що знаходиться у власності ОСОБА_3 за АДРЕСА_3 з якого слід, що вона складається з 4-х кімнат житловою площею 59 кв.м., загальна площа квартири становить 91,40 кв.м..(а.с.19)

Листа про відмову завідуючої Баришівської Державної нотаріальної контори Малиновської Н.В. позивачу ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що неможливо видати свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частку квартири розташованої по АДРЕСА_1 , оскільки в матеріалах спадкової справи заведеної до майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 міститься інформація щодо наявності ще одного спадкоємця за законом, а саме дочки спадкодавця ОСОБА_2 , яка вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки була зареєстрована разом зі спадкодавцем на час смерті ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с.20)

Досліджена спадкова справа №177/2025 майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 в якій мається заява від ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 , копія паспорта ОСОБА_1 , копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , копія Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі спадкової справи спадкодавця ОСОБА_3 , копія повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, копія повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, копію повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, копія відомостей про осіб місце проживання яких було зареєстровано за адресою, копія заяви ОСОБА_9 про відмову від прийняття спадщини, копія листа про відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 (а.с.37-62)

Відповідно до ч.1,ч.2 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Згідно ст.497 ЦПК України визначено, що підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Станом на 24 лютого 2022 року Україна, як і російська федерація, були учасниками Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993.

01.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон № 2783-IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», який 23.12.2022 набрав чинності.

Як слід за ч. 1 ст. 4. Закону України «Про міжнародне приватне право»

Право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Відповідно до ч.2 ст. 31 Закону України «Про міжнародне приватне право» слід, що форма правочину щодо нерухомого майна визначається відповідно до права держави, у якій знаходиться це майно, а щодо нерухомого майна, право на яке зареєстроване на території України, - права України.

Відповідно до ст. 42. Закону України «Про міжнародне приватне право»

Захист права власності та інших речових прав здійснюється на вибір заявника відповідно до права держави, у якій майно знаходиться, або відповідно до права держави суду. Захист права власності та інших речових прав на нерухоме майно здійснюється відповідно до права держави, у якій це майно знаходиться. Захист права власності та інших речових прав, які підлягають державній реєстрації в Україні, здійснюється відповідно до права України.

Відповідно до ч.1 та п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України слід, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Як слід з ч.2 ст. 315 ЦПК України, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» слід, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно ч.1 ст. 1216 ЦК України слід, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в наслідок його смерті.

За ч.3 ст.1268 ЦК України слід, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Положення частини третьої статті1268 ЦК України вказують на необхідність для прийняття спадщини саме фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не наявності реєстрації їх місця проживання за однією адресою, що за певних обставин може бути відмінним один від одного (постанови Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, від 12 січня 2022 року у справі № 446/53/16-ц).

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України слід, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За ч.1 ст. 71 ЖК України слід, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Отже, як було встановлено судом, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована у квартирі, де проживав її батько ОСОБА_3 .. З аналізу наданих доказів слід, що відповідач виїхала за межі України і протягом майже дев`ятнадцяти років проживає на території російської федерації отримала громадянство та паспорт ІНФОРМАЦІЯ_4 , має реєстрацію у будинку у місті Санкт-Петербург з 02 травня 2012 року. Таким чином фактичного проживання спадкоємця яким є відповідач разом із спадкодавцем її батьком на час відкриття спадщини не було. Наявність реєстрації відповідача та її батька спадкодавця за однією адресою не вказує на те що на момент його смерті вона проживала за однією адресою з ним. Відповідач не звернулась у відповідний строк до нотаріуса для прийняття спадщини або про відмову у її прийнятті після смерті батька. Надані докази прямо вказують, про факт її відсутності за місцем проживання та реєстрації на території України. З таких підстав вимоги представника позивача адвоката Куценко Н.В. слід задовольнити.

Стосовно розподілу судових витрат позивачем питання не ставились і судом вони не розглядались.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 2,4,12,13,76,81,89,89,141,200, 229, 263-265, 293, 315,319 ЦПК України, ст.ст.315,1216,1218,1268,1269 ЦК України, ст.71 ЖК України.

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Куценко Наталії Володимирівни до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Баришівська державна нотаріальна контора про встановлення факту непроживання зі спадкоємцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину, задовольнити.

Визнати юридичний факт непроживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , такою, що не прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення буде складений 05 березня 2026 року.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua