Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №286/3076/25 — Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/3076/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кулініча Я. В. ,

з секретарем Грищенко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овруч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виділ частки майна в натурі із спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна , -

В С Т А Н О В И В:

22.08.2025 ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які проживають за адресою: АДРЕСА_3 , в якому просить виділити в натурі із спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна належні йому 7/10 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 загальною площею 71,7 кв.м, житловою площею 36,0 кв.м, що складається із приміщень: веранди площею 9,50 кв.м, кухні площею 11.90 кв.м, санітарної кімнати площею 3,80 кв.м, коридору площею 10,50 кв.м, кімнати площею 16,00 кв.м, кімнати площею 20,00 кв.м, що становить 1 (цілу) частину житлового будинку. Припинити його право спільної часткової власності на 7/10 частин житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Мотивуючи тим, що відповідно до договору дарування від 16.12.1994 він прийняв в дар 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_4 . Відповідно до реєстраційного напису від 24.07.1999 на договорі дарування за ним зареєстровано право власності на 7/10 частин будинку. Інші 3/10 частини будинку належить: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 по 1/10 частині кожному. Той факт, що будинок складається із двох окремих частин підтверджується технічним паспортом на будинок, однак він позбавлений можливості укласти договір розподілу будинку в натурі.

Позивач просить справу розглядати у його відсутність.

Відповідачі: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, причини своєї неявки суду не повідомили.

Судова повістка, яка направлялася ОСОБА_2 за місцем реєстрації, не була вручена, про що свідчить трекінг відстеження Укрпошти.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Суд, перевіривши матеріали справи вважає, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.

З виписки із погосподарської книги № 21 сторінка 57-60 за 2016-2024 р.р., № об`єкта погосподарського обліку: 05-0110-1, виданою виконавчим комітетом Гладковицької сільської ради від 14.10.2024 № 876 видно, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначений власником будинку по АДРЕСА_4 , частка у власності становить 1/2. Рік побудови – 1957 (а.с.5).

Відповідно до копії рішення Гладковицької сільської ради № 154 від 19.09.2024, зокрема, ОСОБА_1 проведено впорядкування поштової адреси житлового будинку по АДРЕСА_5 та вірною вважати адресу: АДРЕСА_4 (а.с.6).

З копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_4 , який виготовлений 14.08.2025 ФОП ОСОБА_5 на замовлення ОСОБА_1 та експлікації приміщень будинку садибного типу видно, що загальна площа житлового будинку становить 71,70 кв.м, житлова - 36,00 кв.м. та складається із приміщень: веранди площею 9,50 кв.м, кухні площею 11.90 кв.м, санвузла площею 3,80 кв.м, коридору площею 10,50 кв.м, кімнати площею 16,00 кв.м, кімнати площею 20,00 кв.м, допоміжна (підсобна) площа становить 35,70 кв.м (а.с.7-10).

Згідно копії архівного витягу, виданої архівним відділом Коростенської РДА 19.08.2024 № С/724, рішенням Гладковицької сільської ради Овруцького району Житомирської області 12 сесії ХХII скликання від 15.05.1997 «Про приватизацію земельних ділянок жителям сільської ради», ОСОБА_1 (так у документі) передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,15 га (а.с.11).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №440429354 від 21.08.2025 відповідно до відомостей про об`єкт нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_4 , який на праві часткової власності належить ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в 1/10 частці, кожному, відомості про інші речові права за вказаною адресою відсутні (а.с.17).

Відповідно п. 1 ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року визнаються дійсними якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

З копії договору дарування від 16.12.1994 видно, що ОСОБА_1 прийняв в дар 1/2 частину жилого будинку з відповідними до неї надвірними будівлями, що знаходиться в с. Радчиці Овруцького району Житомирської області. Договір зареєстрований в реєстрі за № 2-5366 та на ньому міститься реєстраційний напис від 24.07.1999, в якому зазначено, що 7/10 частин будинку АДРЕСА_6 зареєстровані у Коростенському бюро технічної інвентаризації на праві особистої власності за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) та записані в реєстрову книгу 2 за реєстровим № 65 (а.с.3-4).

Відповідно до копії довідки експерта з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна від 13.08.2025 № 83 інвентаризаційна вартість житлового будинку становить 87440,00 грн. (а.с.19).

Відповідно до ст. ст. 355, 356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Кожний з учасників права спільної часткової власності має певні правомочності у відношенні належної йому частки. У зв`язку з цим кожен співвласник може вимагати виділу своєї частки зі спільного майна. У тому випадку, коли таку вимогу висунуть усі співвласники або якщо учасників спільної часткової власності буде тільки двоє, настає поділ майна, що знаходиться в спільній частковій власності. Поділ спільного майна можливий за спільною згодою між усіма співвласниками, а у випадку недосягнення спільної згоди між співвласниками про поділ спільного майна, поділ цього майна відбувається за рішенням суду.

Частиною 3 ст. 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

В ч.6 постанови від 04.10.1991 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» Пленум Верховного суду України роз`яснив, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частку будинку з самостійними виходами (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення.

Таким чином, з аналізу змісту ст.ст. 183, 358, 364, 367, 379, 380, 382 ЦК України слідує, що виділ (поділ) часток жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

При цьому, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі N 501/2148/17 зроблено висновок, що поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

З висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 13.08.2025 № 82, наданого експертом з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_5 , вбачається, що за технічними показниками об`єкт є відокремленим, має окремий вхід, комунікації та може бути виділений в натурі в окремий житловий будинок (а.с.18).

Згідно висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 24.12.2025 № 7/06-2025, наданого судовим експертом Медведєвим С.О., здійснити поділ житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_4 між ОСОБА_1 (7/10 часток), ОСОБА_2 (1/10 частка), ОСОБА_4 (1/10 частка) та ОСОБА_3 (1/10 частка) вбачається технічно можливим, при умові об`єднання часток ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та за умови відступу від ідеальної частки співвласників.

Відповідно до технічно можливого варіанту виділу житлового будинку за вказаною адресою, який розроблений із відступом від ідеальної частки співвласників, зокрема, ОСОБА_1 запропоновано виділити у приватну власність: веранду площею 9,50 кв.м, кухню площею 11.90 кв.м, санітарну кімнату площею 3,80 кв.м, коридор площею 10,50 кв.м, кімнату площею 16,00 кв.м, кімнату площею 20,00 кв.м. Технічно можливо забезпечити окремий вхід, вихід та інженерні мережі для виділеної 7/10 частин домоволодіння за вказаною адресою. Технічних перешкод або обмежень, які можуть виникнути при виділі 7/10 частин вказаного житлового будинку в окремий об`єкт нерухомого майна на момент проведення експертизи немає.

Виходячи з вищенаведеного, оскільки частку в домоволодінні, яку бажає виділити позивач, можна виділити в натурі із спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна, відступ від розміру частки житлового будинку та господарських будівель позивача більший від розміру частки житлового будинку та господарських будівель відповідачів, тому суд приходить до висновку про задоволення позову.

Позивачем понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн., але стягнути їх з відповідачів позивач не просив.

Керуючись ст.ст. 361, 364, 367 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Виділити в натурі із спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна належні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , 7/10 часток житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 71,7 кв.м, житловою площею 36,0 кв.м, що складається із приміщень: веранди площею 9,50 кв.м, кухні площею 11,90 кв.м, санітарної кімнати площею 3,80 кв.м, коридору площею 10,50 кв.м, кімнати площею 16,00 кв.м, кімнати площею 20,00 кв.м, що становить 1 (цілу) частину житлового будинку, припинивши його право спільної часткової власності на 7/10 часток житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Я. В. Кулініч