Постанова від 05 березня 2026 р. у справі №606/978/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 606/978/25Головуючий у 1-й інстанції Малярчук В.В.

Провадження № 33/817/117/26 Доповідач - Тиха І.М.

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Винту Є.Ю. на постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно із постановою суду, 09.06.2025 о 18 год. 07 хв. в с-щі Микулинці по вул. Тернопільська, 4 Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Chery» моделі «Amulet» з державними номерними знаками (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора «Alcotest Drager 6810», результат якого встановив 0,85 ‰ (проміле), з отриманим результатом ОСОБА_1 згідний, від повторного проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в найближчому закладі охорони відмовився. Тим самим, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9.а Правил дорожнього руху України (далі ПДР).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Винту Є.Ю. просить постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях його довірителя складу адміністративного правопорушення.

Мотивує скаргу тим, що судом першої інстанції було істотно порушено право ОСОБА_1 на захист, гарантоване ст. 268 КУпАП, оскільки безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання захисника про відкладення розгляду справи у зв`язку з його тимчасовою непрацездатністю, підтвердженою належними медичними документами. Суд фактично розглянув справу за відсутності захисника, попри належне обґрунтування причин неявки, що є істотним порушенням КУпАП і самостійною підставою для скасування постанови.

Зазначає, що суд у мотивувальній частині постанови зіслався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №356714 від. 09.06.2025, складений щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП , який не був належним чином наданий стороні захисту для ознайомлення через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» та фактично не був досліджений у судовому засіданні, що є істотним порушенням процесуального закону, оскільки сторона захисту була позбавлена можливості перевірити законність його складання, дотримання вимог щодо роз`яснення прав та повноту відображення обставин події.

Посилається на те що працівниками поліції було проведено огляд водія за відсутності підстав вважати що у нього наявні ознаки сп`яніння, які не знайшли об`єктивного підтвердження. Зазначає про порушення поліцейськими процедури огляду водія з огляду на неодноразове продування ОСОБА_1 мундштуку газоаналізатора .

Вважає, що сам факт відмови особи від повторного проходження огляду у медичному закладі не може усувати можливі порушення процедури первинного тестування на місці зупинки транспортного засобу.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Згідно із вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 356714 від 09.06.2025 року, 09.06.2025 о 18 год. 07 хв. в с-щі Микулинці, вул. Тернопільська, 4 о 18:07 громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с-ща Микулинці, керував автомобілем «Chery» моделі «Amulet» з державними номерними знаками НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки проводився за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» у встановленому законом порядком, результат позитивний 0,85 ‰ проміле. Водій з результатом згідний, від повторного огляду на стан алкогольного сп`яніння у найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.9.а Правил дорожнього руху України.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Згідно з пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновок суду першої інстанції ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та, крім вищевказаного протоколу, підтверджується даними, що містяться у:

- відеозаписі на DVD-R компакт-диску із портативного відеореєстратора поліцейського та відеореєстратора службового автомобіля, з якого слідує, що водій ОСОБА_1 09.06.2025 о 18 год. 07 хв. в с-щі Микулинці по вул. Тернопільська, 4 Тернопільського району Тернопільської області керував транспортним засобом марки «Chery» моделі «Amulet» з д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений поліцейськими за те, що на автомобілі, обладнаному засобами пасивної безпеки (ременем безпеки) не користувався ним. Далі, під час спілкування та встановлення особи водія поліцейськими було виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, що стало підставою для поліцейського запропонувати водію ОСОБА_1 пройти на місці зупинки транспортного засобу огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» на що він погодився та пройшов. Результат вказаного огляду - у ОСОБА_1 було виявлено стан алкогольного сп`яніння 0,85 ‰ (проміле). Пройти повторно огляд на стан алкогольного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився;

- акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому вказано виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та результат огляду на стан сп`яніння 0,85 ‰ (проміле), а також особистий підпис ОСОБА_1 про згоду з отриманим результатом;

- роздруківці тестування на алкоголь спеціальним технічним засобом газоаналізатором «Alcotest Drager 6810» - Drager mobile printer, яка містить результат проведеного тестування ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння 0,85 ‰ (проміле), а також особистий підпис особи, що тестують ОСОБА_1 про згоду з цим результатом;

- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.06.2025;

- постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4932688 від 09.06.2025, якою на ОСОБА_1 накладено інспектором поліції адміністративне стягнення за порушення вимог ПДР України, яке стало підставою для зупинки автомобіля під його керуванням ;

- копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П 51 QM 0005 103 25 від 21.01.2025, на прилад газоаналізатор «Dragеr Alcotest 6810» №ARBF-0416, повірка дійсна до 21.01.2026.

Вказані докази суд першої інстанції вірно визнав належними, допустимими та такими, що в сукупності та взаємозв`язку доводять винуватість ОСОБА_1 у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп`яніння.

Перевіряючи доводи апелянта щодо порушення права ОСОБА_1 на захисту у зв`язку вважаю їх необґрунтованими, з огляду на таке.

Право особи на правову допомогу, передбачене ст. 268 КУпАП, гарантується законом, однак його реалізація не може зводитися до можливості затягування розгляду справи. Як убачається з матеріалів провадження та зазначено в постанові суду, розгляд справи неодноразово відкладався раніше саме з підстав хвороби представника. Повторне клопотання про відкладення з аналогічних підстав обґрунтовано не було визнано таким, що перешкоджає розгляду справи оскільки воно суперечило принципу дотримання розумних строків розгляду справи. При цьому, судом вірно було враховано приписи ст. 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП за відсутності представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за умови її належного повідомлення про дату та час розгляду справи, що доводиться матеріалами справи.

Крім того, судом в період із 17.06.2025 по 03.02.2026 було забезпечено можливість реалізації особою права на захист іншими передбаченими законом способами, а саме: шляхом участі у справі через іншого представника, подання письмових пояснень і доказів, а також участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Таким чином, вважаю що відмова у подальшому відкладенні розгляду справи не порушує його права. Окрім того, у суді апеляційної інстанції представник мав можливість скористатись наданими йому правами у повному обсязі, однак, не скоритався ним, подавши заяву про здійснення апеляційного розгляду за його відсутності.

Твердження апелянта про позбавлення його можливості перевірити законність складання протоколу про адміністративне правопорушення, дотримання вимог щодо роз`яснення прав та повноту викладення обставин події також є безпідставними з огляду на наступне.

Як убачається з протоколу судового засідання від 19.11.2025, суд першої інстанції, отримавши клопотання сторони захисту про відкладення розгляду справи з метою повторного ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №356714 від 09.06.2025, таке клопотання задовольнив та надав достатній час для ознайомлення з матеріалами справи і подання письмових заперечень.

Факт ненадання документа через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» не свідчить про його недослідження чи недоступність, оскільки матеріали справи перебували у розпорядженні суду та були відкриті для ознайомлення у встановленому законом порядку. Крім того, відсутні будь-які дані про те, що після судового засідання від 19.11.2025, за результатами якого судом повторно задоволено клопотання про ознайомлення із матеріалами справи, сторона захисту заявляла додаткові клопотання про неможливість доступу до протоколу або про його недопустимість.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення був належним чином досліджений у судовому засіданні, а стороні захисту забезпечено достатні умови для ознайомлення з ним та подання своїх заперечень.

Доводи апелянта щодо відсутності у поліцейських правових підстав для проведення огляду ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння у зв`язку з тим що у них не було підстав вважати що у нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння є необгрунтованими оскільки з вищенаведних доказів вбачається що поліцейськими було повідомлено ОСОБА_1 про наявність у нього таких ознак сп`яніння як різка зміна забарвлення шкіри обличчя, тремтіння пальців рук та запах алкоголю з порожнини рота, які дали підстави вважати що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, затв. наказом МВС та МОЗ від 9.11.2015 №1452/735.

Доводи представника щодо порушення поліцейськими порядку проведення огляду водія на визначення стану алкогольного сп`яніння в зв`язку з неодноразовим продуванням ним мундштука газоаналізатора спростовуються наявним у матеріалах провадження відеозаписом, з якого чітко вбачається, що водій здійснив продування мундштука спеціального технічного засобу газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» лише один раз. Після завершення продування прилад одразу відобразив результат вимірювання — 0,85 ‰ (проміле), що було зафіксовано на екрані пристрою без будь-яких повторних спроб та погодився з результатом огляду.

Таким чином, апелянт не навів жодного доводу, який би ставив під сумнів об`єктивність чи допустимість доказів, покладених в основу рішення суду першої інстанції. Підстав для скасування постанови не вбачається.

Отже, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Винту Є.Ю. слід відхилити, а постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КупАП, суддя -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Винту Є.Ю. залишити без задоволення, а постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя