Вирок від 05 березня 2026 р. у справі №167/71/26 — Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/71/26

Номер провадження 1-кп/167/56/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025030590000135, про обвинувачення

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сокіл Рожищенського району Волинської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, має на утримання малолітню дитину, непрацевлаштованого, судимого вироками: Рожищенського районного суду Волинської області від 15 липня 2004 року за ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі – КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки зі звільненням від відбування покарання з трирічним іспитовим строком; Рожищенського районного суду Волинської області від 8 серпня 2008 року за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 342 КК на підставі ч. 1 ст. 70,

ст. 71 КК до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці, звільненого 17 серпня 2011 року умовно-достроково на невідбутий строк обмеження волі одинадцять місяців вісім днів; Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 липня 2015 року за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК на підставі ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з конфіскацією майна, звільненого 27 травня 2022 року умовно-достроково на невідбутий строк виправних робіт вісім місяців, зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 382 КК,

в с т а н о в и в :

24 лютого 2025 року поліцейський СРПП ВПД № 1 (м. Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 та поліцейський СРПП ВПД № 1 (м. Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 , будучи у форменому одязі зі знаками розрізнення, отримавши табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби, на патрульному автомобілі марки «TOYOTA» (н.з. НОМЕР_1 ) з 8 год. 24 лютого 2025 року

до 8 год. 25 лютого 2025 року заступили на чергування відповідно до розстановки нарядів ВПД № 1 (м. Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області.

В силу положень Закону України «Про Національну поліцію» та посадових інструкцій, затверджених начальником Луцького РУП ГУНП у Волинській області, згідно яких поліцейські, зокрема складають у межах компетенції протоколи про адміністративні правопорушення та здійснюють у визначених законом випадках провадження у справах про адміністративні правопорушення, поліцейські СРПП ВПД

№ 1 (м. Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області постійно здійснюють функції представників влади та є службовими особами.

У ході здійснення контролю за безпекою дорожнього руху, виконуючи свої службові обов`язки, вказані поліцейські 24 лютого 2025 року приблизно о 16 год., перебуваючи на автомобільній дорозі в с. Рудня Луцького району Волинської області, реагуючи на можливе порушення Правил дорожнього руху, зупинили транспортний засіб – автомобіль марки «Мерседес Е200» (д.н.з. НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_3 .

Далі, приблизно о 16:20, перебуваючи на узбіччі автомобільної дороги неподалік буд. № 22 на вул. Центральній в с. Рудня Луцького району Волинської області, в ході спілкування та складання адміністративних матеріалів ОСОБА_3 , з метою уникнення передбаченої законом відповідальності, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за пропозицію надання та надання службовій особі неправомірної вигоди, умисно, висловив пропозицію надання поліцейському СРПП ВПД № 1

(м. Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 та поліцейському СРПП ВПД № 1 (м. Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 неправомірної вигоди в сумі 5000 грн. за непритягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того ОСОБА_3 24 лютого 2025 року приблизно о 16:00 на вул. Центральній у с. Рудня Луцького району Волинської області, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами на строк 5 років відповідно до постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 7 липня 2023 року, яка набрала законної сили 18 липня 2023 року, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, достовірно знаючи про наявність вказаного судового рішення, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» умисно керував транспортним засобом – автомобілем марки «Мерседес Е200» (д.н.з. НОМЕР_2 ), де його було зупинено поліцейськими.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 382 КК, визнав повністю та щиро розкаявся в скоєному. З його показань слідує, що 24 лютого 2025 року у післяобідню пору обвинувачений віз сина на потяг

у м. Луцьк на автомобілі марки «Мерседес». По дорозі у с. Рудня транспортний засіб під керуванням ОСОБА_3 зупинили поліцейські та почали складати адміністративні матеріали. Обвинувачений знав про наявність судового рішення щодо позбавлення його права керування транспортними засобами, тому вирішив владнати ситуацію на місці і запропонував правоохоронцям грошові кошти у розмірі 5000 грн. Просив суд не досліджувати докази в справі, оскільки фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, що покладені в основу обвинувачення, є дійсними і він їх не оспорює.

З урахуванням наведених показань, наданих у судовому засіданні обвинуваченим, та відсутності заперечень учасників судового провадження, суд, на підставі ч. 3

ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи інкримінованих ОСОБА_3 кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 382 КК стосовно дати, часу, місця, способу їх вчинення, мотивів, так як ці обставини учасниками судового провадження не оспорюються. Сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження немає. Судом роз`яснено, що у такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати визнані фактичні обставини у апеляційному порядку.

Показання обвинуваченого, надані в суді, є послідовними, співвідносяться із фактичними обставинами справи, тому, суд визнає їх достовірними в частині встановлених фактичних обставин обвинувачення.

Отже, заслухавши і проаналізувавши показання обвинуваченого, суд доходить висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні: пропозиції надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення нею в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища – кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК; умисного невиконання постанови суду, що набрала законної сили, – кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК.

Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_3 суд враховує, що вчинені ним кримінальні правопорушення за ступенем суспільної небезпечності є нетяжкими злочинами з умисною формою вини, а також враховує дані, що характеризують особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 є особою середнього віку, з середньою спеціальною освітою, не одружений, має на утриманні малолітню дитину, непрацевлаштований, має непогашені судимості, на обліку у психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває, за місцем утримання негативної характеристики не має та усвідомлює свою провину.

Пом`якшуючою покарання ОСОБА_3 обставиною є щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є рецидив злочинів та вчинення кримінальних правопорушень особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, яка підтверджується показаннями самого ОСОБА_3 про те, що у той день він вживав пиво.

Наявність пом`якшуючої та обтяжуючих покарання обставин, а також дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , свідчать про те, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і дає можливість суду призначити покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо в межах санкцій статей інкримінованих кримінальних правопорушень у виді штрафу. Водночас, виходячи із поняття судової дискреції, враховуючи конкретні обставини цього кримінального провадження та дії обвинуваченого ОСОБА_3 , на переконання суду доцільно до нього застосувати спосіб визначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань, який у цьому конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме перевихованню обвинуваченого ОСОБА_3 та відповідатиме кінцевій меті покарання вцілому.

Питання про речові докази у справі необхідно вирішити згідно з нормою ч. 9

ст. 100 КПК.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК підтверджені документально витрати на залучення експертів в сумі 17828 грн. слід стягнути із обвинуваченого.

На підставі наведеного, керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 368, 374, КПК, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 382 КК і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 369 КК у виді штрафу в розмірі 1600 (однієї тисячі шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 27200 (двадцять сім тисяч двісті) гривень;

- за ч. 1 ст. 382 КК у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень ОСОБА_3 визначити шляхом часткового складання призначених покарань і призначити йому остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить

34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути із ОСОБА_3 до Державного бюджету України витрати на залучення експертів в сумі 17828 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень.

Речовий доказ: оптичний носій (диск) з відеозаписами – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених

ст. 394 КПК, до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Рожищенський районний суд Волинської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

С у д д я : ОСОБА_1